Про кандидатів

Щоб не розписувати по 100 разів одне й те саме у коментах, викладу свою позицію тут.

Порошенко.

Почну з діючого Президента, бо його ми всі вже знаємо. :) Не всі досягнення та невдачі залежать від Президента, але Порошенко — Президент особливий — він колишній олігарх, і має «свою» фракцію у парламенті, тобто має великий неформальний вплив за межами своїх повноважень. Сам по собі такий вплив — це мінус, адже така ситуація близька до автократії. Тому я просто напишу всі досягнення та невдачі за час його президентства, але ви маєте розуміти, що багато з того зроблено (або не зроблено) парламентом.

Досягнення.

1. Грамотні переговори із зовнішніми партнерами. Санкції щодня рятуюють десятки чи сотні життів. На відміну від ситуації 100-річної давнини, коли при владі були «соціалісти»-імпотенти (Грушевський, Винниченко і т.п. клоуни), світові лідери (G7) і держава №1 (USA) Україну сприймають як державу, а не як шмат території, який не можуть поділити Польща та Московія. Це надважливе досягнення. Зазвичай (за деякими винятками), той, за чиєю спиною стоять Штати або англо-сакси, перемагає і стає успішним (Німеччина, Японія, Корея, Австралія, навіть авторитарний Сингапур — список можна продовжувати довго).
2. Томос. Навіть не буду розписувати. Скажу лише, що це досягнення назавжди залишиться у підручниках з історії України.
3. Декомунізація.
4. Збільшення незалежності НБУ. Як результат — ефективна робота НБУ: курс не стрибає на 50-100%, ЗВР ростуть, інфляція падає.
5. Вирівнювання цін на газ. Нема вилки цін — нема на чому грати корупціонерам. Це — ефективний метод боротьби з корупцією: нема умов — нема корпуції. Є умови — є корупція.
6. Приведення умов ведення бізнесу до нормальних стандартів. Результат: майже +70 місць у рейтингу Doing Business. Сюди ж потрапляє і вичищення совкового непотребу типу ГОСТів.
7. Реформа поліції. Загалом провальна, але все одно позитивна. Зокрема, нові копи нині зазвичай оформлюють протоколи, а не беруть хабарі. Більше того, з ними навіть можна аргументовано подискутувати на тему ПДР.
8. Створення паралельної вертикалі правоохороних органів: НАБУ, НАЗК, АКС (АнтиКорупційний Суд). Детально про це писав тут.
9. Запуск та успішне ведення мульки для затягування часу під кодовою назвою «мінські переговори».
10. Мовне квотування.
11. Безвіз.
12. Монетизація субсидій. Рух у напрямку монетизації пільг (наприклад, плати за проїзд).
13. Децентралізація.
14. Націоналізація Привату.
15. Збільшення незалежності та ефективності менеджменту державних корпорацій (в першу чергу Нафтогазу).

Невдачі.

1. Тиск на НБУ восени 2014, коли він змусив Гонтарєву тримати курс зубами. Впевнений, що якби він одразу дав їй свободу дій, зараз ми б бачили курс на 3-8 гривень нижче.
2. Реформа поліції ще далека від завершення. З іншого боку генерал Мак Артур змушений був тричі (!) набирати і розганяти японську поліцію для викорінення корупції.
3. Ціна на газ (та й інші тарифи) для населення досі формуються в ручному режимі. Процес має бути автоматизовано.
4. Дебільна кадрова політика: витіснення реформаторів (типу Абромавічуса) із влади, заміна прем'єра на «свою» людину (Яценюк за інтелектом на голову вищий за тупуватого Гройсмана), Луценко і т.д. — список дуже довгий.
5. Майже нульовий прогрес у судовій реформі (хоча це найважча з реформ).
6. Ігнорування тероризму проти активістів (яскравий приклад — справа Гандзюк). А можливо, навіть, підтримка?
8. В останні місяці — зменшення незалежності Нафтогазу.
9. Не скасований мораторій на продаж землі.
10. Нульовий прогрес у приватизації.
11. Відсутність прогресу в реформуванні УЗ.

Плюси.

1. Чітко дотримується вектору Хвильового — «Геть від Москви!». (Томос, НАТО, безвіз і т.д.).
2. Вільне володіння англійською.
3. Непогане розуміння економічних процесів.

Мінуси.

1. Любі друзі. Їх забагато, і всі вони підозрілі.
2. Тяжіє до автократії.

Зеленський.

Список досягнень та невдач неактуальний, оскільки він ще не був у політиці. Тому розгляну лише плюси та мінуси. Хоча і це буде непросто, оскільки він уникає розмов.

Плюси.

1. Заявляв про амністію капіталу в комплекті з новими універсальними правилами гри. Це дуже крута обіцянка. Бо звучить як кардинальна правова реформа — саме, те, що потрібно для переходу до капіталізму.

На жаль, для мене на цьому список плюсів закінчується. Якщо хтось може доповнити фактичні обіцянки — супер.

Мінуси та потенційні мінуси. Тут та сама ситуація що і з плюсами — кандидат ховається від дискусії, і тому відомо мало.

1. Чи знає він англійську? Критичний момент, бо від цього залежить цивілізаційне сприйняття Президента нашими партнерами. Дуже сподіваюсь (але дуже сумніваюсь — бо п.2), бо якщо ні, то він не зможе нормально спілкуватись із Трапмом, Лагард, Трюдо і т.д. І сприймати його будуть як недо-людину.
2. Важко розмовляє українською.
3. Не планує здійснювати подальших заходів по захисту державної мови. Тиць.
4. «Аудит» НБУ. (мінус для МВФ)
5. Справа про денаціоналізацію Привату. (мінус для МВФ)
6. Натякнув про можливе зниження ціни на газ. (мінус для МВФ)
7. Відомий мені електорат Бойка частково голосує за нього. Решта не піде на вибори.
8. Відсутня команда. Хоча у Порошенка у 2014 була та сама проблема.

Я розумію, що для перемоги на виборах, Зеленський обрав правильну з точки зору успіху тактику мовчання. До нього у мене нема претензій. У мене претензії до виборців, які голосують за віртуального кандидата і за чудеса. У 2014 році вони проголосували за Порошенка, який пообіцяв нереальне — закінчення війни за 2 тижні. Дивовижно, але таким чином вони обрали найкращого Президента в історії України. Тепер вони знайшли інше диво — Зеленського, який нічого не обіцяє, але виборець сам щось домальовує в уяві. Порошенко такому виборцю вже не цікавий, адже казок більше не розказує, а якби й розказував то йому ніхто не повірить. Але, панове, ви ж не у дитячому садку — досить вірити у казки.

Які реформи я очікую від наступного Президента.

1. Продовження руху від Московії до Штатів/ЄС (рух до НАТО, уніфікація законодавства з ЄС, подальша декомунізація).
2. Продовження ефективної дипломатичної роботи для збереження та посилення санкцій.
3. Продовження співпраці з МВФ.
4. Завершення судової реформи.
5. Масова приватизація.
6. Запуск ринку землі.
7. Продовження/перезапуск реформи поліції.
8. Продовження реформ державних корпорацій: розділення Нафтогазу, реформа УЗ, поглиблення реформи Укрпошти.
9. Приватизація Привату, Ощадбанку, Укргазбанку.

А тепер невеличка вимога від мене, як від автора блогу: перед тим як критикувати, або агітувати за Зеленського у коментарях — напишіть кілька конкретних кроків, реалізацію яких ви очікуєте під час його президентства і у які терміни. Загальні фрази типу «боротьба з корупцією», «підвищення рівня життя» і т.п. пустопорожня балаканина не приймається.

Ну і насамкінець. Результат 2-го туру очевидний. Для мене наразі це виглядає як перемога коміка з тупим бидло-гумором, хамовитого, який не вміє говорити державною мовою, не вміє вести дискусію, не показує програму, антиукраїнського. Суцільний негатив. Єдиний позитив — що його рекламує Абромавічус.
Дуже хочу помилитись — як я помилявся 5 років тому, коли НЕ голосував за Порошенка, бо розумів, що він обіцяє нездійсненне.
Не хочу виявитись правим, як у випадку з клоуном-Ердоганом, який, як я й прогнозував, довів Туреччину до ручки.