На хвилі позитиву. Як Україні залучити внутрішнього інвестора

За результатами опитування Центру політико-правових реформ спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, яке проводилося напередодні Дня Незалежності України, в українців суттєво зросли оптимістичні настрої та віра в краще майбутнє. Ключем до кращого майбутнього є подолання бідності. Для її подолання необхідне економічне зростання. У свою чергу, для економічного зростання потрібні фінансові ресурси — інвестиції, обсягом хоча б у третину від ВВП. Спираючись на безпрецедентний рівень довіри суспільства, новій владі необхідно знайти можливості для того, щоб включити ресурси внутрішнього інвестора в інвестиційний обіг, щоб вони працювали на українську економіку. Необхідні чіткі меседжі до суспільства від перших осіб держави та продуманий фаховий підхід у декількох ключових напрямках.

1. Кеш під матрацом

Українці вважають за краще зберігати заощадження вдома, а не інвестувати їх. І не дивно, адже Україна посіла останнє місце в рейтингу фінансової грамотності серед країн Організації економічного співробітництва і розвитку. Частка готівки в країні — 28%. Для порівняння: в середньому на території Євросоюзу цей показник становить 9,4%. Тобто в Україні значні капітали не працюють в економіці, а просто зберігаються у вигляді купюр.

Якби цю масу вдалося зменшити до середньоєвропейського рівня, країна отримала б мінімум 200 млрд грн кредитного ресурсу. Певна його частка може бути використана на інвестиційні проекти. За даними держстату та НБУ українці зберігають «під матрацом» $26−86 млрд. Якщо взяти навіть нижній поріг оцінки, сума все одно виявиться більшою, ніж золотовалютні резерви країни (21,8 млрд дол. США на 01.07.2019р.). Впровадження нульових декларацій для населення також сприятиме збільшенню монетизації економіки. Гроші «під матрацом» та за кордоном зможуть бути повернуті в економіку. Тим більше, що приховувати активи за кордоном з кожним роком стає складніше.

2. Перекази заробітчан

Україна — одна з лідерок у Європі за обсягом переказів з-за кордону. За оцінкою Світового банку, в 2018 році українці переказали з-за рубежу понад $14 млрд або 11.4% всього ВВП України. Міграція робочої сили в Україні має як позитивні, так і негативні економічні та соціальні наслідки. На жаль, переважна частина переказаних коштів витрачається на «проїдання» та не створює доданої вартості на місцях. Змінити ситуацію можна на рівні ОТГ, створивши нові підприємства з врахуванням смарт-спеціалізації та регіональних стратегій розвитку. У такому випадку заробітчани ставатимуть акціонерами та бенефіціарами місцевого бізнесу, сприятимуть створенню нових робочих міст та доданої вартості в регіоні, що в перспективі забезпечить повернення трудових мігрантів на батьківщину.

3. IT сектор

Працівники IT-сфери вже є новим українським середнім класом. І в найближчому майбутньому програмісти можуть стати «внутрішніми інвесторами» України. Для порівняння середня зарплатня в Україні у липні 2019р. склала 10 971 грн. У той самий час середня зарплата в IT-галузі впевнено перетинає позначку в 50 тис. гривень. Близько 200 тис. спеціалістів, що працюють в цій сфері, в рік можуть акумулювати від 2 до 3 мільярдів доларів в особистих капіталах, які можуть істотно змінити інвестиційну ситуацію в країні. Ця сума більше за транші МВФ, які Україна отримувала останні роки. Для цього потрібно, щоб у людей, які працюють в IT-індустрії з’явилося бажання та мотивація створювати особисті капітали, аби у них були знання принципів створення цього капіталу та розуміння нюансів фінансових інструментів України та світу загалом, для мінімізації ризиків.

4. Ринок капіталу

Український ринок капіталу вже роками не виконує свої функції, а є скоріше майданчиком для маніпулювання. Ця частина фінансового ринку потребує особливої уваги та перезавантаження. Українці не мають можливості за допомогою ринку зберігати і примножувати свої заощадження. Як наслідок, український бізнес не може залучати інвестиційний публічний капітал на цьому ж ринку, тому що його тут майже немає через низьку довіру.

Ключові для українського фондового ринку законопроекти — № 2413а(про СПЛІТ, ліквідацію Нацкомфінпослуг і передачу функцій регулювання небанківського фінансового ринку НБУ і НКЦБФР), № 6303 (про захист інвесторів від зловживань на ринках капіталу) та № 9035 (про спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів) — так і не були проголосовані Верховною радою України 8 скликання. Саме ці документи можуть фундаментально змінити зміст ринку та почати процес його відновлення. За словами голови НКЦБФР, Тимура Хромаєва, затримка у прийнятті цих законопроектів затримує подання до Верховної Ради та розгляд нoвoї мoдeлi нaкoпичувaльнoгo пенсійного забезпечення, не дає можливості запровадити в Україні організовану торгівлю товарними деривативами, випуск муніципальних займів, тощо.

Й насамкінець, хотів би звернутися до всіх колег, що працюють у фінансовому секторі країни. Настав той час, коли задля позитивних змін, кожному з нас на громадських засадах необхідно стати тренерами з фінансової грамотності та працювати з оточуючими. Адже кожна гривня чи долар повернуті в фінансову систему країни сприятимуть її економічному зростанню. А для іноземного інвестора, нема кращого сигналу, ніж успіх внутрішнього .

Василь Матій, банкір, партнер iPlan.ua, спеціально для НВ Бізнес