Ні «феодалізму» на фондовому ринку!

З тих новацій, що впроваджуються ЗУ «Про депозитарну систему», найбільш емоційно учасники ринку сприйняли механізм здійснення клірингових розрахунків через Центральний розрахунковий центр. При цьому лунають звинувачення у «монополізації розрахунків», «відсутності можливості заробляти на клірингу», «припиненні інвестицій у розвиток фондової інфраструктури».

По суті мова йде про ті наслідки, які чіпляють доволі обмежене коло учасників, які дійсно можуть втратити частину доходів. В іншій чаші — гарантована обов'язковість під контролем НБУ, а також ефективність, на основі сучасних систем електронних платежів, здійснення операцій. Безумовно, будь-які зміни, можуть зачепити чиїсь інтереси,  і в даному випадку — інтереси УФБ, ПФТС та ММВБ-РТС.

Зрозуміло, що доходи, які ймовірно втратять ці установи, в цілому своїм виникненням зобов'язані існуванню застарілого механізма регулювання, що певною мірою має «феодальні» ознаки. І якщо, керуватися необхідністю враховувати інтереси не лише бірж, а й торговців цінними паперами, їх клієнтів, і міняти систему розрахунків, то очевидно слід впроваджувати моделі, що відповідають сучасним реаліям і підтверджені світовим досвідом. Тим більше, що в результаті цього ми отримуємо акумуляцію грошових коштів на рахунках у центробанку, що, з одного боку, максимально захищає від ризиків, а з іншого — дозволяє цим грошам працювати на економіку, створюючі нові стимули для її розвитку.

При такому підході саме інвестори (а не декілька фактично іноземних бірж) виходять на перший план, і саме їх інтереси захищає новий закон, гарантуючи при цьому участю держави через центробанк ефективність розрахунків.