kvaterchuk
Юрій Кватерчук
Зарегистрирован:
17 февраля 2021

Последний раз был на сайте:
1 марта 2021 в 14:49
Подписчики (1):
ochimovskaya
Татьяна Очимовская
Голова Ради Асоціації «Кола українських будівельників» (КУБ)
1 марта 2021, 13:29

Загроза фальстарту: як підготувати український будівельний ринок до впровадження ВІМ-технологій

Днями Кабінет міністрів затвердив Концепцію впровадження технологій будівельного інформаційного моделювання в Україні. Як вважається, застосування ВІМ-технологій – один із ключових кроків цифрової трансформації будівництва, яке може мати надзвичайно позитивний вплив на галузь і відкриє перед нею нові можливості.

Втім, аби скористатися цими перевагами, необхідно нарешті позбутися головних проблем будівельного сектору України, несумісних із сучасними практиками на ринку: реформа органів контролю, створення електронної системи у будівництві тощо.

Наразі ж ми, на жаль, маємо чергову спробу поєднати інновації з нереформованим середовищем, що у підсумку замість ефекту зростання може призвести до безладу і нівелювання потенційних можливостей технології.

ВІМ-технології – простіше кажучи, створення за допомогою спеціальної програми 3Dмоделі майбутнього будинку, що включає у себе всю можливу інформацію про об`єкт – як показує світовий досвід, ефективно сприяє розв`язанню цілого пласту проблем у сфері будівництва. Йдеться насамперед про поліпшення безпеки, прогнозованість впливів, збільшення ефективності проектів, зменшення собівартості об`єктів тощо. Відтак віртуальне будівництво об’єкту – перед тим, як втілювати проект на будівельному майданчику – стає звичним технологічним етапом, який поступово впроваджуватиметься й у вітчизняну будівельну практику.

Згідно з концепцією Уряду, ще майже два роки триватиме підготовчий період: створення умов законодавчого, нормативно-правового регулювання та нормативно-технічного забезпечення. А також навчання замовників, проєктувальників та експертів, яких готуватимуть до використання ВІМ-технології. Першим показником готовності галузі до інновації мають стати успішно реалізовані пілотні проєкти.

Часу на втілення технології, здавалося би, є цілком достатньо. Адже лише через два роки, тобто, починаючи із 2023 року, передбачається законодавчо затвердити принцип обов`язковості у використання ВІМ-технології: на окремих об`єктах – складних, дорогих, небезпечних. Надалі ж, як ми бачимо із Концепції, держава має намір стимулювати суттєве розширення кола замовників цієї технології – спершу до всіх будинків, спорудження яких здійснюється за державної підтримки. І лише потім розширюватиме критерії обов’язковості використання ВІМ-технології і для об’єктів, які будують за приватні кошти. При цьому використання технології планується впроваджувати на всіх етапах життя об’єкту: від проектування до експлуатації та знесення.

Не можна не погодитися із численними міжнародними експертами, що новітня технологія поліпшить якість проектування, допоможе усувати помилки ще на етапі проектування об`єкту, а також дозволить точніше прорахувати затрати, що сприятиме зниженню собівартість будівництва тощо.

І справді, ВІМ-технології мають величезні потенційні можливості. Втім, одразу ж постає питання: наскільки буде готовий вітчизняний ринок до впровадження цієї моделі – особливо в обумовлені Концепцією терміни, у тому числі фінансово та організаційно? Адже, на мою думку, найбільшою перепоною до впровадження ВІМ-технологій є сам стан будівельного ринку в Україні, особливо надто повільні темпи його реформування. І тут ми бачимо, що часові рамки на впровадження технології є не такими вже й великими, як це здається на перший погляд, — особливо, враховуючи, як довго у нас тривають процеси із реформування будівельної галузі.

Сьогодні чи не головною проблемою галузі є «заморожена» реформа органів державно-архітектурно будівельного контролю, що призводить до законодавчої невизначеності, пробуксовування у роботі і відтак створенню нерівномірних умов для різних забудовників. Ми досі стоїмо на роздоріжжі із ДБН, і профільне міністерство постійно відкладає впровадження європейських стандартів, так званих єврокодів.

Але чи не найбільшою проблемою вітчизняної будівельної галузі сьогодні — яка аж ніяк не сприятиме поширенню ВІМ-технології в Україні – залишається незавершеність і незахищеність Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Роботи із її створення ведуться вже не перший рік, впроваджено перші експериментальні черги. Але говорити про стабільну роботу електронних систем в будівництві в Україні ще зарано, особливо з огляду на захист інформації. Складно уявити, що в країні, де ніяк не вирішать питання з електронними реєстрами, можна успішно створювати куди більш складні електронні системи, яких потребують ВІМ-технології.

Переконаний, новітні електронні технології — це наше майбутнє, яке необхідно наближувати, але на нинішньому етапі куди ефективніше було б сконцентруватися на поточних невирішених проблемах. Адже поєднувати інновації з безладом – означає мінімізувати їх потенційно позитивний вплив на галузь. Тож дуже сподіваюся, що в наших реаліях впровадження ВІМ-технологій таки опиратиметься на підготовлену базу, — уже на перших етапах впровадження Концепції.

Просмотров: 437, сегодня — 0
Следить за новыми комментариями

Комментарии

Чтобы оставить комментарий, нужно войти или зарегистрироваться