Обмеження комісій на еквайринг: чи буде хід у відповідь?

Уряд готує чергове «покращення» — планується примусово обмежети комісію банків за надання еквайрингових послуг, встановишши її максимальний розмір на рівні 1% від суми транзакції.Промоніторивши еквайрингові тарифи основних банків-надавачів цих послуг — Приватбанка, Аваля, Ощадбанка, Альфа-банка, ПУМБа, можу сказати, що на сьогодні середній розмір цієї комісії становить 2%. Отже, фактично мова йде про уполовинювання доходів банків від цього виду операцій. Ініціатива викликала досить жваве обговорення, основним мотивом якого було питання, яким чином на це відреагують банки і бізнес — чи будуть банки якимось чином шукати шляхи компенсації втрати частини доходу і чи знизять ціни продавці і надавачі послуг у зв`язку із зменшенням витрат (комісії, яку вони платять банку за обслуговування карткових розрахунків).

Відступивши трохи від теми, скажу, що особисто я категорично проти втручання держави у ринкові процеси в цілому і у тарифну політику банків зокрема. Винятком можуть бути випадки, коли є факт зловживання монопольним становищем, або коли очевидною є змова учасників ринку. Для мене таке втручання є відголоском «планової економіки» — коли ціноутворення було повністю у руках держави. Наслідки відомі...

Однак повернемось до обговорюваної ініціативи і її можливих наслідків. У своїх дописах я періодично звертаюсь до історичних аналогій, тому наведу два приклади і тепер (вірніше, нагадаю, я їх вже наводив у своїх коментарях):

1. Початок 2000-х. НБУ вирішив взятись адміністративними методами регулювати курси обміну валют. Курс обміну прив`язали до офіційного курсу НБУ (відхилення від нього допускалось не більше ніж на певний відсоток в одну і другу сторону), також обмежений був розмір маржі між купівлею-продажем валюти.На жаль, не пам`ятаю цифр — розміру цих обмежень.Реакція банків не забарилась — вони ввели додаткову комісію за здійснення операції обміну.На табло з курсами обміну валют з`явилась стрічка: « + комісія (n) % від суми операції ».

2. Друга половина 2000-х. Уряд вирішує знизити ввізне мито на мобільні телефони з метою зменшення «сірого імпорту» та зниження цін. Якщо я не помиляюсь, знижене мито було на 10%. Але ціни на телефони від цього не знизились від слова «зовсім».Тоді я і спитав свого товариша — співвласника мережі магазинів цифрової техніки, чому так.Його відповідь була: «а навіщо? Вони і по існуючих цінах непогано продаються».

Що ми бачимо? На спроби держави обмежити дохід, банки шукають шляхів «вирівнювання ситуації», тобто компенсації недоотриманого прибутку шляхом коректування тарифів — наприклад, введенням нових комісій (чи підвищенням існуючих). Хочу зауважити, що тоді мова йшла про значно менше обмеження доходу. Сподіватись, що банк не буде шукати шляхів компенсації втрат при уполовиненні доходу — як мінімум, наївно.Інше питання — як це буде здійснюватись. Відміна різних «плюшок» і введення додаткових комісій для держателів карт може викликати відтік клієнтів.Тому, скоріш за все, банки будуть шукати варіантів «ті ж яйця, тільки у профіль» — введення додаткових комісій для бізнесу, з тим розрахунком, щоб дохід від них компенсовував втрати від зменшення комісії за еквайринг (тобто щоб витрати продавців залишались на тому ж рівні).

Щодо цін на товари і послуги — як видно з відповіді бізнесмена, не буде продавець без необхідності знижувати ціну на товар — тобто поки товар нормально продається, не залежується на прилавку, ніхто знижувати ціну на нього не буде.

Мене у коментарях звинувачували в однобокості — мовляв я допускаю зміну тарифів банку, але не допускаю зміну цін рітейлом. Це не так, ніякої однобокості немає. Закони ринку однаково діють і для банків і для продавців товарів/надавачів послуг. Але будь-який бізнес (і банківський в т.ч.) прагне отримання максимально можливого доходу і буде робити для цього все можливе. Та й зменшення ціни на 1% не зробить товар привабливішим для покупця — того, хто готовий заплатити за річ 1000 грн., ціна у 1010 грн. не відштовхне.

Зрештою, щоб не бути голослівним, на протязі вчора-сьогодні провів невелике опитування. Трьом представникам бізнесу з різних сфер задав одне і те ж питання: чи знизять вони ціни при зменшенні тарифу на еквайринг. Ось результати (зі слів опитаних):

1.Власник невеликого продуктового магазину, який знаходиться біля мого будинку.

Взагалі йому зручніше працювати з готівкою, термінал він встановив, тому що про це просили багато постійних клієнтів (в т.ч. і я) і він би його з радістю «здихався». Знижувати ціни не буде — вважає, що його ціни і так достатньо конкурентні, та й коли встановлював термінал, то цін не піднімав, отже не буде їх знижувати тепер.

2. Власник двох ювелірних магазинів.

У нього і так ціни досить динамічні, є знижки 10 — 20 -25 %, цей 1% тут ні на що не впливає і заради нього переписувати цінники він не буде.

3.Згадуваний вище співвласник мережі магазинів цифрової техніки.Зауважу, що за ці роки у них розширився перелік напрямків діяльності — з`явилась торгівля годинниками та, брендовим спортивним одягом.

Його відповідь була негайна і категорична — «звичайно, ні». Причини: 1) існують товари, ціну на які вказує виробник (retail price) і навіть при наявності бажання вони її не змінять; 2) при визначенні ціни на товар керуються у першу чергу, ситуацією на ринку — попитом, пропозицією, цінами у конкурентів і т.д., затрати на еквайринг не належать до визначних факторів; 3)хоча доля безготівкових розрахунків зростає, більшість покупців поки що платить готівкою. При готівкових розрахунках є свої затрати, ставити дві різних ціни — для готівкових і безготівкових розрахунків ніхто не буде. Співвідношення готівкових розрахунків до безготівкових у їхній мережі — приблизно 60: 40. 4) традиційний аргумент — навіщо знижувати ціну на товар, якщо він нормально продається по існуючій ціні.

Виглядає, що «цінопаду» не буде...

Наміри банкірів мені, на жаль, з`ясувати не вдалось. Головні офіси більшості банків знаходяться у Києві, там у мене немає таких знайомих, які могли б дати інформацію з цього приводу. З тих банків, головні офіси яких знаходяться у нашому місті, мені вдалось поспілкуватись лише з одним. Але там мені відповіли, що ще цього питання не розглядали.

Одним словом, якщо цю постанову приймуть — зміни однозначно будуть. У кращому випадку нейтрального характеру. Позитиву очікувати не доводиться.У всякому разі я на нього не розраховую.