Бюро телефонних історій

Українські компанії зі збору боргів відмічають нову тенденцію, яка почала формуватися ще в минулому році. Вони фіксують погіршення якості прострочених боргів по новим кредитам порівняно із тими, що склалися одразу після кризи 2008 року. Якщо раніше в неплатники переважно потрапляли порядні позичальники, чий фінансовий стан різко погіршився внаслідок економічних негараздів, то тепер такі громадяни значно обережніше беруть гроші в борг. Натомість серед нинішніх боржників, переважно за споживчими кредитами,  багато тих, хто навіть не збирався віддавати гроші.

В результаті вірогідність погашення боргу при простроченні у 90-120 днів знизився з 20% до 12%. Відчуття загальної безкарності має свій вплив на ситуацію, яку додатково погіршує відсутність профільного закону про колекторську діяльність, бо, навіть більше – існування законопроектів про її заборону (№9379) відносно фізосіб. Загалом станом на початок другого півріччя 2012 р. українці винні банкам близько 190 млрд грн. Більше половини з цих коштів – споживчі кредити, третина – іпотека, а десята частина – автокредити.

Тим часом колектори намагаються розширити свій бізнес, щоб підняти його рентабельність. Нещодавно до їхніх послуг вдалися телекомунікаційні оператори. Кількість боржників та суми боргів, переданих за факторинговими угодами, не розголошуються. Але існує статистика Російської Федерації, де економічна і політична ситуація дещо схожі на наші реалії. Так от, за шість місяців 2012 року росіяни заборгували за розмови по телефону 16,7 млрд руб., що відображає зростання боргу на 27%.

Частково провина лежить на самих операторах, чиє розмаїття тарифних планів не дає можливості абонентам спокійно розібратися та розрахувати платіж. Буває, що в рамках тарифного плану компанії змінюють вартість хвилини розмови та не завжди повідомляють про це абонента. Накопиченню боргів сприяє наявність «покинутих» номерів, по яких продовжує нараховуватися абонплата. А з кінця року, коли планується в Україні ввести в дію послугу MNP (Mobile Number Portability – збереження мобільного номеру при зміні оператора) ситуація може стати іще більш заплутаною. Бо виникає питання стосовно можливості такого переходу при наявності боргу і як прослідкувати за платежами при частій зміні провайдерів послуг? Можливо, доведеться, телекомунікаційним операторам, наслідуючи досвід банкірів, створювати свої «бюро кредитних історій» з переліком несумлінних абонентів.