Миттєва вигода згубна для підприємців

Чергова хвиля щоквартального опитування перших осіб компаній-членів Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) зафіксувала суттєве зниження інвестиційної привабливості України. В третьому кварталі 2011 р. існуючий показник впав до позначки 2,56 по 5-бальній шкалі (в порівнянні з 3,39 в другому кварталі). На зниження рівня довіри українських інвесторів вирішальне значення справило посилення тиску з боку владних структур та ріст корупції. Цікаво, що 66% опитаних не знайшли ніяких позитивних зрушень в країні.

Але, влада робить ставку на максимально можливе відбирання так званих «тіньових» коштів», які часто являють собою заощадження компаній на чорний день. Останнім часом з’явилось чимало нових підтверджень тому, що держава має намір жорсткіше контролювати бізнес та продовжувати політику розкуркулення. Ось деякі з них:  

1. Влада запропонувала парламенту удосконалити процедуру спеціальної конфіскації майна (змінивши норми УК та КПК України). Пропонується змінити її таким чином, щоб було можливо відбирати все майно, як придбане на злочинні доходи, так і те, що використовувалось для їх здобуття. Причому робити це можна буде незалежно від здійсненого злочину та без будь-яких виключень. Під загрозою конфіскації можуть опинитись навіть переписані на рідних та подаровані знайомим дома та автомобілі, не кажучи про інше дрібне майно. Нажите незаконним шляхом відберуть, навіть якщо людину не зможуть посадити за грати, наприклад, через стан здоров’я. Навіть речові докази, що швидко псуються, пропонується конфісковувати та терміново продавати.

2. Президентські ініціативи по декриміналізації економічних злочинів (законопроект №9221) пропонують «відкуповуватись» штрафами за несплату податків, замість позбавлення волі. Незрозуміло, правда, як порушники будуть платити штрафи, якщо їх майно конфіскують.

3. Проект змін Податкового кодексу відносно спрощенців (№8521), підготовлений профільним комітетом до другого читання в парламенті, зберігає норму про заборону віднесення на валові витрати вартості товарів та послуг, придбаних у єдиноподатників.

4. НБУ хоче отримати право втручатись в роботу платіжних систем, які сам же і визначить як найбільш значущі для держави. Крім того, до 22 жовтня банки повинні представити детальний звіт не тільки про своє майно, але і розширенні дані про всіх своїх клієнтів.

5. Державна податкова служба має намір ввести так звані старт-карти платників податків для ідентифікації фіз. та юр. осіб. Офіційний привід – можливість платити податки за її допомогою та контролювати стан свого податкового рахунку. Зворотна сторона медалі – посилення контролю за підприємцями.

Не слід забувати про те, що за рахунок деяких хитрощів, наприклад, визнання угоди недійсною з наступним невизнанням податкового кредиту, затягування з видачею свідоцтва платника ПДВ податківці збільшили збори по ПДВ в цьому році на 60,8% в порівнянні за даними за 2010 рік. Попутно, вони продовжують «боротьбу зі збитками», штучно завищуючи надходження податку на прибуток (вже збори по податку на прибуток становлять в 1,6 разів більше, ніж 2010 р.). Про фіскальний тиск свідчить і офіційна статистика: за 8 місяців 2011 р. роздрібний товарообіг зріс всього на 15,4%, а податкові надходження – на 30,1%.  

Такі темпи нарощування фіскального тиску погіршують можливості для подальшого поповнення бюджету та закладають проблеми для його формування в майбутньому. Виходить замкнуте коло: чим сильніше тиск, тим менше грошей надходить в економіку. А тиснуть тим сильніше, чим менше залишається інших можливостей покривання поточних державних витрат, в першу чергу соціальних виплат та затрат на підтримку у справному стані інфраструктури країни.

Очевидно, що в часи ринкової нестабільності внутрішня економічна політика країни повинна бути більш гнучкою, щоб бізнес не впав на коліна, оскільки являється рушійною силою розвитку та відновлення ринку.