Як карати підприємців

В Україні хочуть скасувати кримінальну відповідальність за економічні злочини. За ініціативою президента країни було розроблено законопроекти про внесення змін до Кримінального кодексу, Кримінально-процесуального кодексу та Кодексу України про адміністративні правопорушення. Мова йде про 14 видів кримінальних злочинів (товарна контрабанда; порушення порядку заняття господарською діяльністю; фіктивне підприємництво, ухилення від повернення валютної виручки та ін.), покаранням за які будуть не позбавлення волі, а виключно сплата штрафів. Крім того, пропонується перевести частину господарських злочинів в розряд адміністративних правопорушень.

Тим самим влада намагається «вбити відразу двох зайців». По-перше, зменшити корупцію в правоохоронних та судових органах (не секрет, що порушення кримінальної справи часто використовується як засіб для шантажу та вимагання грошей). По-друге, наповнити бюджет за рахунок бізнесменів, що проштрафились, які замість того, щоб сидіти в тюрмі, зможуть компенсувати нанесений державі збиток та зможуть продовжувати роботу. З цією ж метою, арешт пропонується замінити грошовою заставою. Втім, раніше президента ініціативу проявила опозиція, зареєструвавши в парламенті законопроект №9092. В ньому пропонується відмінити тільки два види злочинів: ст. 205 («Фіктивне підприємництво») та ст. 209 («Легалізація (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом»). В пояснювальній записці зазначено, що данні статті використовуються лише як спосіб тиску на підприємців, а реальних судових рішень по таким справам – одиниці. Адже в суді необхідно довести злочинний намір директора чи бухгалтера, що практично неможливо.

Здавалося б, заміна кримінальної відповідальності на адміністративну піде лише на користь розвитку бізнесу та стримає апетити силових органів. Але якщо справи про фіктивне підприємництво будуть розглядатися згідно з Кодексом про адміністративні правопорушення, то це може бути схоже на процес розгляду порушень ПДР, тобто без виклику порушника та детального розгляду доказів. Отже, адміністративні протоколи про фіктивне підприємництво почнуть сипатися від податківців та співробітників МВС, як з рогу достатку. А при необхідності директорам та бухгалтерам почнуть «шити» більш серйозні статті, такі, як 212 («Ухилення від сплати податків»). Мало того, якщо сума штрафу за економічний злочин виявиться меншою, ніж сума, не сплачена в бюджет в результаті порушення, то усі з радістю почнуть платити штрафи, а не податки.

Тому, можливо, має сенс окремо деталізувати процедуру розгляду економічних адміністративних правопорушень в суді та прив’язати суму штрафу до розміру збитку нанесеного бюджету.