- 20 июня 2019, 14:14
Національний банк запрошує до обговорення Концепції захисту прав споживачів фінпослуг
Національний банк пропонує до обговорення Концепцію захисту прав споживачів фінансових послуг, реалізація якої підвищить якість фінансових послуг, які отримують українці, через посилення відповідальності фінансових установ за їх якість. Концепція складається з проекту нормативно-правового акту про інформаційне забезпечення банками клієнтів щодо банківських та інших фінансових послуг, а також Методичних рекомендацій щодо порядку розгляду банками звернень. Саме їх Національний банк оприлюднює для побудови плідного діалогу з банками та небанківськими фінустановами на цю тему та формування механізму захисту прав споживачів, що буде оптимальним для всіх учасників – і фінсектору, і користувачів його послуг. У відповідних проектах документів Національний банк запропонував нові підходи до захисту прав споживачів фінансових послуг. Концепція передбачає: Створення нового підрозділу в Національному банку, що опікуватиметься захистом прав клієнтів фінансових установ Новий підрозділ буде встановлювати вимоги з питань захисту прав споживачів, надавати фінустановам роз'яснення законодавства, пропозиції та рекомендації з питань захисту прав споживачів. Також передбачається, що його робота покращить систему опрацювань звернень, які будуть надходити до Національного банку, зокрема завдяки створенню call-центру. Споживачі фінансових послуг також матимуть можливість у зручній формі подавати скарги на сайті Національного банку та в особистому кабінеті клієнта. Посилення вимог до розкриття фінустановами інформації Фінансові установи будуть зобов’язані розкривати на веб-сайтах та у своїй рекламі достовірну інформацію про власні продукти та попереджати клієнта про можливі ризики. Також вони повинні будуть забезпечити роботу зручних інструментів для порівняння вартості своїх послуг (калькулятор, приклади). Новий порядок розгляду звернень громадян Національний банк надасть фінустановам рекомендації щодо порядку розгляду звернень громадян, зокрема: рекомендовану черговість подання звернення; порядок проведення особистого прийому громадян; розкриття інформації про право та порядок подання звернення. Нагляд за ринковою поведінкою фінустанови Національний банк планує здійснювати нагляд за дотриманням вимог законодавства щодо захисту прав споживачів фінансових послуг на основі аналізу звернень громадян для виявлення порушень законодавства. Також регулятор здійснюватиме контроль за розкриттям інформації на веб-сайтах та у рекламі і застосовуватиме заходи впливу у разі порушення законодавства. Виконання вимог проектів документів Концепції захисту прав споживачів, які буде схвалено Правлінням Національного банку після доопрацювання за підсумками публічного обговорення, буде обов’язковим для фінустанов і сприятиме не лише покращенню якості надання фінансових послуг в Україні, а й підвищенню довіри до фінансового сектору, а отже, і його подальшому зміцненню. Тому у запровадженні нових підходів до захисту прав споживачів має бути зацікавлені не лише отримувачі фінпослуг та Національний банк, який відстоює їх інтереси, а й безпосередньо фінансові установи. Зауваження та пропозиції до проектів документів прийматимуться до 19 липня 2019 року на поштову та електронну адреси Національного банку України.
|
|
0
|
- 08:01 Официальный курс: НБУ повысил курс доллара на 6 копеек
- 18.04.2024
- 19:22 С начала этого года гривна к доллару девальвировала на 3,1% — Данилишин
- 18:06 Доллар больше 40: Каким будет курс доллара в Украине. Будет ли еще рост и до каких пределов (видео)
- 17:43 Курс валют на вечер 18 апреля: евро на межбанке ушел вниз
- 16:25 Нацбанк снова поднял официальный курс доллара до максимума
- 16:16 Аналитики JPMorgan спрогнозировали падение курса биткоина после халвинга
- 15:52 Из-за отсутствия обещанного партнерами оружия правительству пришлось потратить из бюджета $4 миллиарда — Марченко
- 15:15 Bitget представляет второй сезон программы TraderPro: BTC-ориентированная программа
- 14:51 Kraken запустила собственный криптокошелек
- 13:18 Страны G7 будут держать активы рф замороженными, пока не добьются выплат за ущерб, нанесенный Украине
Комментарии - 136
Як на мене, то це одна з головних новин чи не десятиліття по фін сектору.
Дуже стисло подана новина, не виділена шрифтом, тощо, і мабуть тому не викликала інтересу та обговорення.
Відсутність інтересу до цього підтверджує низький рівень грамотності нашого населення.
Люди не розуміють наскільки це важливо для них в робоіт з банками та зростання їх захисту перед фін установами.
Нижче зроблю пару витягів з самої Концепції для наочного інформування:
Банк надає клієнту інформацію про перелік персональних даних клієнта, які підлягають обробці з метою отримання доступу ним до веб-сайту банку, та мету цієї обробки. У разі зміни визначеної мети обробки персональних даних на нову мету, яка є несумісною з попередньою, банк інформує клієнта про змінену мету до початку подальшої обробки цих даних.
Це означає що буде єдиний формат інформування і банки не зможуть обманювати як це робили раніше.
Ось наприклад як це робить Альфа Банк:
https://minfin.com.ua/blogs/andreym/117364/
8. Банк несе відповідальність за актуальність та достовірність інформації, яка надається під час інформаційного забезпечення клієнта. Банк забезпечує повноту та зрозумілість цієї інформації.
Банк розробляє та впроваджує внутрішні документи, які визначають порядок інформаційного забезпечення клієнтів.
перелік фінансових послуг, що надаються банком клієнту;
умови та порядок надання банком фінансових послуг;
вартість, ціну/тарифи, розмір плати (проценти) залежно від виду фінансової послуги [для вкладів (депозитів)– зазначається мінімальне їх значення, а для кредитування – максимальне], порядок їх визначення, період, протягом якого вони застосовуються, та розмір після завершення цього періоду;
умови надання акційної та інших аналогічних за змістом пропозицій, термін їх дії;
інформацію про право клієнта на відмову від договору про надання фінансової послуги, якщо таке право передбачено законом;
суму (ліміт), на яку(ий) може бути надана фінансова послуга (від мінімального розміру до максимального), строк користування нею (ним) (від мінімального значення до максимального);
інформацію про наявність і перелік додаткових та супутніх послуг банку, кредитних посередників (за наявності) та третіх осіб, включаючи вартість цих послуг (за наявності);
найменування комерційного агента (у разі надання фінансової послуги за його участі);
посилання на веб-сторінку банку, де розміщено договір про надання фінансових послуг;
калькулятор;
попередження про:
можливі наслідки для клієнта у разі користування фінансовою послугою або невиконання ним обов’язків згідно з договором про надання цієї фінансової послуги;
Вважаю, що потрібно впровадити 2 речі:
1) 90% тексту у всіх банках однакові, тому варто винести їх в уніфікований документ, який би затверджувався НБУ з урахуванням пропозицій банків. Публікацією теж має займатись НБУ. Тобто, по-факту, величезну кількість писанини винести в «закон один для всіх».
2) Якщо для чогось банку необхіде посилання на свій унікальний публічний документ, то такий документ повинен мати ревізію, і договір має базуватись на цій ревізії. Кожна ревізія має реєструватись і публікуватись на сайті НБУ.
3) Додатково до цього створити зручний механізм оновлення ревізії при переоформленні договору та інформування про різницю між ревізіями документів (чисто текстова різниця і коментар по суті від розробника оновленого документу).
НБУ выдаёт банкам лицензии на банковскую деятельность, а это подразумевает наличие квалифицированного (юридически, экономически и т.д.) персонала и поэтому каждый банк разрабатывает свои правила предоставления банковских услуг, которые должны соответствовать действующему законодательству страны и нормативным актам НБУ.
С одной стороны все пишут об уменьшении влияния государства на бизнес, с другой стороны периодически предлагают более тесную интеграцию и взаимосвязь государственных и коммерческих структур.
Кроме выдачи API, НБУ должен не только разработать тарифы на хостинг файлов комбанков на своём интернет-ресурсе, но ещё и брать дополнительные деньги за резервирование полосы пропускания под конкретный банк и резервов мощности веб-серверов.
Если у одного банка 20 тысяч клиентов, а у другого банка 20 млн клиентов - то и резервируемая полоса и мощность серверов для доступа такого количества клиентов должна быть совершенно различной.
Считаю такую идею - контрпродуктивной.
Я не понимаю одного — почему клиент при заключении договора с банком не может самостоятельно на свой смартфон или ноутбук или ПК скопировать действующую Публичную Оферту и действующие тарифы банка и на этом вопрос закрыть.
Зачем сюда ещё НБУ приплетать.
Когда и если будет конфликт между клиентом и банком — клиент достанет из закромов свою копию и будет всем тыкать под нос, но тогда теряется весь смысл противостояния клиента и банка — ведь сейчас клиенты судятся исключительно на тему:
1. не могу понять, что написано в Публичной Оферте, поэтому прошу простить все долги по кредитке
2. банк мне не предоставил бумажную копию договора и под тарифами я не расписывался, поэтому прошу прсотить взятый у Привата кредит
И по факту окажется, что клиенту доступна и версия Публичной Оферты на дату подписания заявления о присоединении и тарифы у него есть, только он всё-равно не желает выполнять взятые на себя обязательства.
Но ведь клиенты судятся для того, чтобы отказываться от обязательств перед банком и для этого и адвокаты и юристы будут и дальше придумывать отмазки, чтобы кинуть банк на деньги.
«Для цього ця ревізія або має бути надрукована на 100500 сторінках і підписана банком та користувачем і отримана клієнтом на руки — як гарантія незмінності цієї угоди, або користувач погоджується підписати згоду на її текст, але тоді гарантувати незмінність її тексту має третя, незацікавлена сторона. І це точно не банк.»
У меня нет слов… :-)
Большего прикола я ещё не читал.
В Украине меняют Конституцию, отменяют одни статьи законов и принимают совершенно новые законы, полностью меняют правила для бизнеса и тасуют ставки налога, как сами хотят и всё это на принципах Публичной Оферты — и только с банками надо подписывать бумажный договор и обязательно в двух экземплярах и с мокрыми печатями, которые уже законодательно даже не обязательны.
Очень хотелось бы услышать на эту тему мнение владельца блога и по-совместительству топ-менеджера одного из украинских банков — а что он думает на тему Публичной Оферты и подписания её каждым клиентом банка в двух экземплярах а от себя добавил бы фразу «и на каждом листе в отдельности».
Юристи навіть в окремих формулюваннях виказують принципову позицію, а ви говорите про уніфікацію. додайте сюди різні технічні можливості і т.д.
Щодо питання «а что он думает на тему Публичной Оферты и подписания её каждым клиентом банка в двух экземплярах а от себя добавил бы фразу «и на каждом листе в отдельности» зауважу що я проти. 99% клієнтів її не читають і не будуть читати. Тому хто цікавиться - достатьньо ресурсу. Це те ж саме, що при купівлі товару вимагати документ в якому вказані всі права споживача за підписом продавця та покупця.
З таким підходом ми маємо відмовитися наприклад від ЕЦП, реформ в медицині щодо декларацій з лікарями та з реєстрацій в черги по інтернету на фізичну реєстрацію, купування ел квитків замінити старими та «добрими» чергами на ЖД вокзалах, тощо.
Я ніде не говорив про «мають бути ідентичні».
Все це працює завдяку принципу «закон зворотньої сили не має». Те саме потрібно забезпечити з публічною офертою.
Для Публичной Оферты всё то же самое - действующей признаётся не подписанная вами десять лет назад Публичная Оферта или договор на РКО а именно действующая редакция Публичной Оферты на сегодняшний день.
По тарифам несколько по другому, действуют тарифы на дату заключения того или иного договора (депозитного или кредитного), если нет допсоглашений об их изменении. По комиссиям - действуют комиссии на дату проведения операции, а не те, под которыми вы подписались 10 лет назад при подписании договора на РКО.
Так что нет смысла подписывать тысячу листов, чтобы через год заново подписывать тысячу листов - ведь появление новых банковских услуг автоматически приводит к добавлению этих услуг в Публичную Оферту.
Але тоді й самі оферти стануть такими як Конституції розвинених країн - там буде кілька загальних фраз і по-факту будуть однаковими від банку до банку. А не так я зараз, коли там декілька десятків сторінок.
Подобається чи не подобається - це питання можна обговорити на кухні за чашкою напою.
А документ має буде підтвердженим чи відхиленим.
«наприклад, клієнт має підписувати документ не про те, що він згоден з нею, а про те, що він з нею ознайомлений — як це робиться у випадку документу про ФГВ.»
Заявление о присоединении к Публичной Оферте, подписанное клиентом — это и есть согласие на получение перечня услуг согласно правил, прописанных в Публичной Оферте и по тарифам, которые являются приложением к этому документу либо интегрированы в него в виде отдельного раздела.
Кстати, ни разу не видел чтобы при подаче заявления на те или иные услуги клиент кроме подписи под таким заявлением, дополнительно писал фразу о том, что он ознакомлен с порядком получения (предоставления) такой услуги и согласен её получать.
Как пишут местные форумчанки — это масло маслянное.
ЕЦП - просто нова технологія підтвердження приєднання до договору. Це той самий підпис чи печатка чи все разом, але у формі, що відповідає вимогам часу.
Так само як і електронний документ нічим не відрізняється від документу паперового по суті, відмінність лише у формі.
«Щодо відмови від ЕЦП — це перекручування моїх пропозицій.
ЕЦП — просто нова технологія підтвердження приєднання до договору. Це той самий підпис чи печатка чи все разом, але у формі, що відповідає вимогам часу.»
Возможно наш Верховный Суд и некоторые клиенты просто отстали от жизни, когда требуют именно бумажную копию подписанного документа и не желают признавать документ, подписанный в электронном виде.
Кстати, с документами, подписанными в электронном виде есть свои заморочки.
Например, вы пришли в Приват, заказали кредитную карту с максимальным кредитным лимитом, расписались на планшете под электронным документом о выдаче карты и ознакомлении с тарифами, а на руках у вас ничего не осталось кроме карты. Сняли все деньги через банкомат и затем подали в суд на Приват об отказе от погашения кредита под предлогом, что у вас на руках нет никаких документов, кроме приватовских денег.
И Верховный Суд идёт на поводу у таких клиентов, ведь на бумаге клиент ничего не подписывал и документ есть только в электронном виде.
А вот и реальный пример…
https://minfin.com.ua/blogs/kingcity/123673/#com3667841
И ведь находятся судьи, которые не желают обращать внимание на действующее законодательство, отфонарно его трактуя…
«просто сторони повинні мати примірники документів, у яких викладено ці умови та зобов`язання і підтверджують згоду сторін з ними. Не обов`язково це повинні бути паперові документи, це можуть бути і електронні,але вони повинні містити відповідний підпис. Звичайно, з часом умови можуть мінятися, але не є проблемою проінформувати про це клієнта і отримати від нього згоду на зміни чи відмову від подальшого обслуговування у разі незгоди»
Если честно — такая дурь противоречит действующему законодательству и принципам Публичной Оферты.
Если пойти у вас на поводу — это будет реальный треш, а по моему — просто маразм в вашем исполнении.
Приведу простой пример.
Вы стали счастливым клиентом Альфа-банка, подписали кучу ненужных бумаг не читая, закинули их дома в шкаф и уехали в Египет на несколько недель на море.
К вам приходит смс-ка с предложением явиться в отделение Альфа-банка для подписания изменений в тарифах на РКО, в противном случае банк обязан заблокировать все ваши счета и потребовать возврата использованной суммы кредитных средств до даты вступления изменений в тарифном плане.
Конечно вы можете прервать свой отпуск и вылететь в Украину для подписания.
Кстати, в Альфа-банке почти ежемесячно меняют те или иные тарифы в разных тарифных планах и разные пункты в Публичной Оферте.
«Ніби то проста, зрозуміла і цілком логічна ідея»
Только надо понимать, что у банков есть два типа клиентов:
1. те, кто желает сотрудничать с банком для общего блага, как клиента так и банка
2. те, кто желает взять в банке денег побольше и затем послать банк подальше
К первой группе клиентов я отношу себя и поэтому при работе с банками я соблюдаю баланс интересов:
Первое — перед началом сотрудничества с любым банком я изучаю его публичную оферту и тарифы на интересующие меня продукты и услуги банка.
Второе — я всегда стараюсь оставлять себе экземпляр анкеты о присоединении к публичной оферте банка. Например, по Монобанку я попросил экономиста распечатать второй экземпляр и выдать его мне на руки. Иногда просто фотографирую на смартфон подписанный мною документ и только затем отдаю сотруднику банка.
Третье — я всегда сохраняю на своём ноутбуке вариант Публичной Оферты банка и его тарифов на дату начала сотрудничества. Иногда даже сохраняю файлы конкретных депозитных договоров.
Я не планирую «кидать» банк и поэтому меня не волнуют вопросы обязательного подписания или согласования со мной всех изменений, которые банк вносит и в Публичную Оферту и в свои тарифы. Если мне перестают нравиться тарифы я молча прекращаю сотрудничество с банком.
«Ніби то проста, зрозуміла і цілком логічна ідея»
Только надо понимать, что у банков есть два типа клиентов:
1. те, кто желает сотрудничать с банком для общего блага, как клиента так и банка
2. те, кто желает взять в банке денег побольше и затем послать банк подальше
Ко второй группе клиентов я отношу людей, которые идут в банк с целью получить кредит или кредитку с кредитным лимитом, а на всё остальное - наплевать.
Во-первых - такие клиенты никогда не не читают условия предоставления услуг и тарифы банка до получения кредита или кредитной карты с кредитным лимитом.
Во-вторых - такие клиенты после получение кредита снимают все деньги со счёта, выбрасывают сим-карту, номер которой указан в анкете банка и считают что со своей задачей справились.
Когда же их настигает повестка в суд с претензией банка о необходимости возврата не только тела кредита но и процентов за пользование кредитом а также штрафов за несвоевременное внесение платежей - тут начинается лебединая песня адвокатов.
Основные отмазки клиентов, не желающих платить по счетам:
- мне не предоставили никаких документов, кроме карты с деньгами - значит я банку ничего не должен.
- сложный для понимания и не непонятный текст Публичной Оферты - значит я банку ничего не должен
- банк не согласовал со мной в письменном виде тарифы - значит я банку ничего не должен.
https://ubr.ua/finances/banking-sector/privatbank-stal-aktivno-spisyvat-denhi-klientov-bez-postanovlenij-sudov-3887150?utm_medium=referral&utm_http://source=kurs.com.ua&utm_campaign=you_can_get_more
https://ubr.ua/finances/banking-sector/zaemshchikam-privatbanka-razreshili-ne-platit-protsenty-i-peni-po-kreditkam-3884872
«По-іншому я не можу пояснити факт їхнього спротиву реалізації простої ідеї, яка б сприялаа можливості чітко визначити права і зобов`язання Банку і Клієнта при виникненні суперечок.»
Когда Альфа-банк в прошлом году внёс изменения в свои тарифы и установил стоимость смс-информирования в 15 гривен в месяц я от вас не слышал требований обязательного подписания с банком дополнительных соглашений.
Миллион клиентов Альфы молча проглотили такой развод лохов.
Ваши требования о подписании всего и вся почему-то распространяются исключительно на Приватбанк и ни на какой другой банк больше.
Когда недавно Укрсоцбанк, которым руководит топ-менеджер Альфы внёс изменения в свои тарифы и установил, что абонплата за обслуживание счетов без движения равна 1000 гривен в месяц (одна тысяча гривен в месяц) я от вас и от Rebel не слышал ни слова упрёка в адрес Укрсоцбанка за установление таких драконовских тарифов как и требования письменного согласия с ними, но у вас хватает наглости упрекать Приватбанк и главное в чём — в том что клиенту не дают на подпись распечатку его Публичной Оферты, которую вы всё равно никогда до конца не прочитаете.
Вот это я и называю двойными стандартами — когда про Альфу и её идиотские тарифы молчат, а Приват поливают дерьмом по полной программе, с учётом того, что тарифы в Привате если и меняют то раз в несколько лет, а не ежемесячно как в Альфе.
«такая дурь противоречит действующему законодательству…» - яким саме нормам законодавства протирічить моя ідея ?
«это будет реальный треш, а по моему — просто маразм» - у чому буде полягати «треш» і «маразм» ? У тому, що банк і клієнт будуть у рівних умовах і кожен буде мати документи, якими зможе підтвердити свої права і зобов`язання протилежної сторони ?
«К вам приходит смс-ка с предложением явиться в отделение Альфа-банка для подписания изменений…» - такі повідомлення надсилаються завчасно і на виконання цих вимог відводиться певний термін. Тому, думаю, що з Єгипту я встигну повернутись. Зрештою, як я вже казав, можна обмінятись документами і в електронному вигляді – ЕЦП має таку ж юридичну силу, як і підпис від руки.
«Кстати, в Альфа-банке почти ежемесячно меняют те или иные тарифы в разных тарифных планах» - ага. Тільки чомусь я за майже 4 роки стикнувся з цим всього 2 рази, які саме тарифи були змінені – вже писав.
Щодо вашого «балансу інтересів» при роботі з банками:
«Первое…» - абсолютно правильно
«Второе…» - абсолютно правильно
«Третье…» - правильно, тільки толку від цього мало.Скопійований з сайту документ не має юридичної сили, так як не містить підпису, а тому при розгляді спорів не буде аргументом.
«Основные отмазки клиентов, не желающих платить по счетам: ...» — так от власне, що ідея, яку ми обговорюєм, якраз і позбавляє недобросовісних клієнтів можливості наводити вказані вами аргументи – документи йому будуть надані, з тарифами його ознайомлять, все це буде підтверджено відповідними підписами, а якщо клієнт не зміг розібратись в умовах чи тексті договору – це взагалі не аргумент, це лише його проблеми – навіщо він підписав те, що не зрозумів?
«Когда Альфа-банк в прошлом году внёс изменения в свои тарифы… я от вас не слышал требований обязательного подписания…» — так, я не писав на цю тему якогось окремого відгуку, мене особисто тоді ця ситуаця не зачепила. Тариф за СМС на початку був введений лише по кредитних картках, у мене на той час альфівської кредитки не було. І хоча юридично до дій Альфи підкопатись у цій ситуації неможливо, тим не менше я вважаю такі дії підступними, про що і написав у своєму коментарі під одним з відгуків постраждалих від таких дій:
https://minfin.com.ua/company/alfa-bank/review/118697/#com3440226
Зрештою, якби тоді на якомусь ресурсі з`явилась стаття на цю тему – наприклад якими методами Альфа міняє свої тарифи, я б напевне теж долучився до її обговорення, чи створив би окремий допис, як у цьому випадку (нашу дискусію ми теж розпочали з обговорення статті про позов Привата до свого клієнта).
« Когда недавно Укрсоцбанк, которым руководит топ-менеджер Альфы внёс изменения в свои тарифы…» - я не можу і не маю потреби слідкувати за всіма змінами умов і тарифів у всіх банках. Я не клієнт Укрсоцбанку і мені про цей факт взагалі нічого не відомо. По пакету «Platinum Black», яким я користуюсь, у Альфа банку такий тариф становить всього 10 грн. Досить символічно, у багатьох банках цей тариф значно вищий.
«когда про Альфу и её идиотские тарифы…» - так де у Альфи такий тариф, про який ви говорили ? Він є в Укрсоці (по ваших словах), повне злиття Альфи і Укрсоца ще не відбулось, так що тарифи Укрсоца не стосуються тарифів Альфи, тому не займайтесь тут одним зі своїх улюблених занять – змішуванням всього в одну купу. Щодо частоти зміни тарифів у Альфі – про це див.вище. До речі, щодо «ідіотських тарифів» - дуже влучне визначення щодо деяких тарифів Привата. Там вже скоро за вхід у відділення почнуть гроші брати.
«у вас хватает наглости упрекать Приватбанк и главное в чём…» — і дійсно, як же я на таке зважився? Як посмів? На «святе» замахнувся – на Приват! А я всього лиш захотів, щоб клієнт мав документальне підтвердження того, на які умови він погодився і які зобов`язання на себе взяв. І у вас вистарчає наглості звинувачувати мене у тому, що я вимагаю таку просту річ, на яку кожен клієнт має право. Головне ж у кого – у Привата!
Тут таких нема, тому не зрозуміло, до кого ви звертаєтесь.
Спочатку поправка - мова йде про письмову форму укладення договору. Письмовим вважається як договір, викладений на папері, так і електронний.
Щодо ЖКГ - ми багато сперечались на цю тему з Qwerty1999. І я вважаю некоректним порівнювати ЖЕК з банком - кожна з цих сфер має багато своєї специфіки.Як приклад - порядок доведення нових тарифів до відома населеня визначається постановою міністерства ЖКГ. У банках - кожен банк поступає, як собі знає.Один банк інформує клієнтів через інтернет-банкінг, інший звичайним листом, хтось через СМС, а деякі банки взагалі цього не роблять, вказуючи у договорах, що клієнт сам повинен слідкувати за всіма змінами на сайті банку.Згадую зі своєї банківської практики - в«Укргазбанку» (працював там у 2000-03рр. начальником відділення) ми розсилали клієнтам паперові листи при зміні депозитних ставок. Можна піти по принципу ЖКГ - якщо, наприклад, клієнт заплатив по нових тарифах, то вважається, що він про них поінформований і з ними згідний.Але при цьому, думаю, буде краще у першу чергу для банку, якщо банк отримає якесь підтвердження про це - паперове чи електронне. Щодо порівняння банківських послуг з купівлею залізничних квитків - так і у банку ніхто не збирається вимагати договір при здійсненні разової операції - обміні валют чи сплаті комуналки.Але при відкритті рахунку, отриманні кредиту чи розміщенні депозиту договір потрібен.І якщо б я з Укрзалізницею вів мову про якесь тривале співробітництво - я б договір вимагав.
Даже если клиент и согласиться с изменениями условий и отправит в банк свое согласие, у клиента на руках все равно не будет бумаги с мокрой подписью и печатью банка и такое согласие тоже не примет Верховный Суд к рассмотрению — ведь он понимает только бумажные оригиналы договоров и допсоглашений…
А если клиент не согласиться — какой вариант действий банка вы предполагаете в таком случае?
Я все-таки думаю, що Верховний Суд вимушений буде взяти до уваги електронний договір і не вимагати договір з «мокрою» печаткою. Зрештою, в ухвалі суду, яку ми обговорювали, сказано:
«Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).»
Тепер по законодавству:
Ст. 205 ЦК: «1. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.»
Згідно ст.3 ЗУ «Про електронний цифровий підпис», ЕЦП за правовим статусом прирівнюєтться до власноручного. Разом з тим , згідно ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами - підприємцями», використання печаток вже не є обов`язковим (ст.166) :
1. Суб’єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб’єктом господарювання печатки не є обов’язковим.
Так що, я думаю, що діватись ВС буде нікуди. А особливо, якщо ще врахувати курс нашого «уряду молодих реформаторів» на загальну діджиталізацію. : ).
Щодо дій при незгоді з новими умовами обслуговування – нічого революційного не запропоную, самі банальні поради: у будь-якому випадку повідомити банк про незгоду. Далі – 3 варіанти:
1. Припинити обслуговування у банку і перейти у інший банк. Знову-таки, на відміну від сфери ЖКГ, де споживач не може вибрати собі постачальника води чи електрики, у банківській сфері вибір існує. 2.Звернутись до керівництва банку з листом про незгоду з тарифами чи умовами, викласти свої аргументи і спробувати таким чином переконати керівництво не міняти тарифи чи умови або запропонувати свій варіант змін.Можна попросити про встановлення індивідуальних тарифів. Імовірність, що з цього щось вийде,не особливо велика, але «попытка – не пытка».
3. Якщо є підстави вважати, що зміни неправомірні – відстоювати свої права через суд.
«Я все-таки думаю, що Верховний Суд вимушений буде взяти до уваги електронний договір і не вимагати договір з «мокрою» печаткою.»
Но ведь в вашем блоге https://minfin.com.ua/blogs/kingcity/123673/
вы радостно писали, цитирую:
«Коротко суть: при розгляді спору Приватбанку з позичальником, Верховний суд визнав, що договір з банком повинен бути підписаний клієнтом особисто і завірений належним чином, якщо цього зроблено не було, то вимоги банку не мають жодної юридичної сили. І це правильно.»
А теперь пишите противоположное — мол надо бы признавать и договора, подписанные в электронном виде.
Или продолжаем жить двойными стандартами:
— для одних банков достаточно договоров в электронном виде
— для Привата только в бумажном варианте
Прошу вибачення за неточність у висловлюваннях. Я мав на увазі, що клієнт підписує документ на папері або за допомогою ЕЦП. Що одне, що друге - він повинен зробити особисто. Але можливо мій вислів допускає неоднозначність його трактування, тому вношу поправку.
«.в вашем блоге .. .вы радостно писали» - а можна і не язвити ! : ))
«Щодо ЖКГ - ми багато сперечались на цю тему з Qwerty1999. І я вважаю некоректним порівнювати ЖЕК з банком - кожна з цих сфер має багато своєї специфіки.Як приклад - порядок доведення нових тарифів до відома населеня визначається постановою міністерства ЖКГ.»
Во-первых - Гражданский Кодекс и его статья 633 о Публичном Договоре - одинаковы для всех субъектов хозяйствования и всех форм собственности.
Исключительно поэтому лично я считаю равноправными с юридической точки зрения Публичные Оферты банков и Публичные Оферты частных поставщиков газа и прочих услуг ЖКХ.
Во-вторых - министерства ЖКХ давненько не существует и тарифы на свои услуги каждый поставщик доводит до ведома своих клиентов своим способом, но от этого не меняется смысл Публичной Оферты - клиент не обязан ничего подписывать, а его согласием считается факт оплаты услуги по новым тарифам или пользование банковскими услугами на изменённых условиях предоставления банковских услуг.
Я, щонайменше зараз, не є відповідальною особою в НБУ (навіть якби був-би, то не підтримав таку ініціативу) — тому Ваші бажання пишіть за адресою:
Електронна адреса: Consumer.Protection@bank.gov.ua.
За «наводку» : ) (електронну адресу у НБУ) - дякую.
«Спочатку поправка — мова йде про письмову форму укладення договору. Письмовим вважається як договір, викладений на папері, так і електронний.»
AndreyM написал о покупке ЖД-билетов и предложил по вашим шаблонам в отношении банков перед оплатой стоимости проездных документов требовать от кассира распечатки Публичной Оферты на перевозку пассажиров в двух экземплярах для подписания.
Неправда ли выглядит довольно смешно — а ведь в билетах и услуги ЖД и разные тарифы и услуги сторонних организаций, например страхование жизни пассажиров — без бумажной распечатки Публичной Оферты ну никак не разобраться ни в страховке ни в том, почему в купейных вагонах постельные принадлежности стоят дороже чем в плацкартных вагонах.
С авиа-перелётами ещё веселее — там отдельно надо разбираться с транспортировкой багажа и отдельно с пассажирскими перевозками — в Публичной Оферте МАУ без сто грамм не разобраться.
А если представить, что летите из Киева в Мюнхен да ещё и Lufthansa — это же Публичная Оферта не на украинском а на русском, что вообще ни в какие ворота не лезет.
А же предлагаю общепризнанный вариант — оплатил, значит согласен.
Не согласен — не пользуйся.
Я повинен виправити ще одну свою неточність - ви запитували «...если клиент не согласиться — какой вариант действий банка вы предполагаете... ?» , я ж розписав варіанти дій клієнта. Щодо банку - тут варіант один, якщо клієнт заявив лише про свою незгоду і не звернувся з листом до банку про перегляд рішення (з відповідною аргументацією) або не оскаржив ці зміни у суді. - значить банк відмовляє клієнту в обслуговуванні. Яким чином тоді відбувається закриття взаємозобов`язань сторін (якщо такі існують) - це повинно бути прописано у договорі, який сторони підписали раніше і який є у обох сторін.
«я считаю равноправными с юридической точки зрения Публичные Оферты банков и Публичные Оферты… поставщиков… услуг ЖКХ.» — з юридичної точки зору так, правовий статус цих договорів однаковий, що там, що там. Але в силу своєї специфіки у кожній сфері можуть виникати свої нюанси у взаємовідносинах сторін і реалізації їх прав і зобов`язань.Хоча, повторюю — юридично договори рівносильні.
«тарифы на свои услуги каждый поставщик доводит до ведома своих клиентов своим способом» — ви неправі. Існує наказ МІНІСТЕРСТВа РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, БУДІВНИЦТВА ТА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИз № 130 від 05.06.2018 «Про затвердження Порядку інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності» і його ніхто не відміняв.Там розписано, яку інформацію, у який спосіб і терміни повинен донести до споживача постачальник послуг. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0753-18.
«а его согласием считается факт оплаты услуги по новым тарифам...» — я ж припустив існування такого механізму і у банківській системі (див.вище, мій коментар від 6 октября 2019, 18:24). Але у першу чергу для банку буде краще, якщо він отримає від клієнта підтвердження про ознайомлення з новим тарифом.А якщо йде мова про зміну якихось умов, які можуть потягнути наслідки в майбутньому — то таке підтвердження необхідне. І зробити це просто, варіант я запропонував у своєму коментарі від 6 октября 2019, 18:27
После продолжительных дискуссий я похоже вас убедил хотя-бы в одном — Публичный Договор согласно Гражданского Кодекса Украины имеет одинаковую юридическую силу как для банков так и для предприятий, оказывающих услуги ЖКХ для населения.
Теперь осталось выяснить, почему вы соглашаетесь с тем фактом, что если по ТВ и радио или в интернете и газете озвучили (опубликовали) новые тарифы на услуги ЖКХ, то этого вполне достаточно для всех клиентов и не требуется письменного согласия с их стороны на такие изменения.
И в тоже самое время, когда банки на своих официальных веб-сайтах публикуют информацию об изменении своих тарифов, сообщают своим клиентам эту инфу в мобильных приложениях и интернет-банкингах, в виде push-сообщений и смс-рассылок — вы продолжаете почему-то настаивать на необходимости обязательного согласия клиента с этими изменениями.
Если норма закона одна для всех, то и её правоприменение должно быть одинаково.
Кстати, на сегодня так и есть по факту, но вас это почему-то не устраивает.
С одной стороны Публичный Договор (Публичная Оферта) — юридически одинакова для применения всеми субъектами предпринимательской деятельности, с другой стороны только банки обязаны согласовывать все изменения со своими клиентами
«…я похоже вас убедил хотя-бы в одном…» - на жаль, немає тут вашої заслуги. У всіх своїх дописах я стверджував, що закон один для всіх. Не заперечував цього і тут. А те, що у зв`язку зі специфікою кожної з цих сфер, реалізація цього закону у кожній з них має свої особливості – це говорю і зараз.
«необходимости обязательного согласия клиента с этими изменениями…» - я би робив акцент не так на згоді клієнта з новими тарифами, як на його інформованості про них.
«осталось выяснить, почему вы соглашаетесь с тем фактом…» - спробую вказати на деякі розбіжності між сферою ЖКГ і банківською і навести приклади, може тоді моя позиція стане зрозумілішою.
Тарифи у сфері ЖКГ регулюються і затверджуються державою. Фактично вони мають силу законодавчого акту. Банки встановлюють свої тарифи самостійно. Порядок доведення до відома населення тарифів ЖКГ теж встановлено державою.Ви вірно сказали – у нас не кожен є клієнтом банку, але майже кожен є клієнтом ЖКГ. І для інформування про зміну тарифів використовується значно більша кількість засобів і каналів інформування – від об`яв біля під`їзду до повідомлень на центральних телеканалах, включаючи і інтернет-ресурси. Треба жити у повному інформаційному вакуумі, щоб не дізнатись про зміну тарифів ЖКГ, що уявити зараз важко.Але якщо навіть і так, то на початку місяця споживачу прийде квитанція, у якій буде вказано суму до оплати і тарифи. Оплатив її – погодився з ними. Ні - не плати і подавай у суд.
Тепер спробую показати різницю між ЖКГ і банками на прикладах, візьмемо рядового пересічного споживача.
Змінився,наприклад, тариф на воду.Про це протрубило телебачення та радіо, написав інтернет, ЖЕК повісив об`яву біля під`їзду. Всього цього споживач «не побачив і не почув». Прийшов рахунок на оплату, у якому вказано суму до оплати та новий тариф. Наш споживач і це проігнорував, сплатив по-старому. Йому дзвонять, присилають листи та квитанції з сумою боргу, він «не бачить і не чує». Зрештою, йому просто відключають воду.Далі приблизно такий діалог між споживачем і водопостачальником:
Що я цим прикладом хотів показати.Щоб не взнати про зміну тарифів ЖКГ – треба дуже цього хотіти. І навіть якщо відключити всі засоби комунікацій і джерела отримання інформації – споживачу все одно пришлють рахунок.Сплатив його – значить погодився з нововведеннями (а точніше — і діватись немає куди, вибору нема).
«інформація до населення доводилась у встановленому законом порядку, крім того Вам надсилались рахунки на оплату»"
У банков тоже всё согласно нормативных документов НБУ, где чётко прописано, что банк обязан размещать свои тарифы на интернет-сайте банка, в помещениях отделений банка на видном месте, также может публиковать в социальных сетях и прочих средствах массовой информации.
Основным и базовым местом для публикации всей информации является интернет-сайт каждого банка.
А вот метод подачи этой информации каждый банк в праве выбирать на своё усмотрение — ведь сайты разных банков могут работать на разных движках и под управлением разных CMS.
Кстати, о воде…
Один мой знакомый хвастался тем, что в палисаднике возле жилого дома он совместно с соседями пробурил артезианскую скважину и всю холодную воду он получает не от местного Водоканала а из этой скважины — так что не надо писать об отсутствии альтернатив.
Ще один приклад.Клієнт розміщує у банку депозит, терміном, наприклад, на рік з виплатою відсотків у кінці терміну.Через два місяці банк знижує ставку. Клієнт чи не отримує про це інформацію, чи йому її просто не надають. А на сайт він звичайно заходить рідко. У кінці терміну він приходить у банк і звичайно отримує меншу суму, ніж планував.Тобто знову-таки – інформація отримана після того, як кошти вже втрачено.Починається скандал – а чому мене не попередили і т.д. і т.п.Звичайно, в результаті він отримує суму з врахуванням змін у ставках і т.д.Зможе чи не зможе він щось довести юридично – окреме питання.Але у цей банк він вже навряд чи прийде. Що у результаті –клієнт втратив кошти, банк втратив клієнта.Таке нікому не потрібно. А от знову, якби банк вчасно реально проінформував клієнта і отримав від нього підтвердження про те, що він проінформований – цього б не сталось.
І з Приватом би не сталось історії, з якої почалась наша дискусія – якби він мав підтвердження, що клієнт ознайомлений власне з тими умовами, про які йшлося у позові.
И вместо одной истории о залёте некоторого количества благодушных клиентов на 15 - 75 гривен были бы намного большие залёты, ведь если клиент до какой-то даты не подтвердит своё согласие на изменение тарифов. то банк обязан прекратить обслуживание - ведь он не может одних обслуживать по старым тарифам а других по новым.
Значит у всех кто не подтвердил будут заблокированы счета и банк предложит прийти в отделение с паспортом и расторгнуть договор с банком.
Все, кто с картой Альфа-банка будут за границей - моментально охренеют.
Все, кто с картой Альфа-банка будут на территории Украины и не успеют по разным причинам подтвердить - получать блокировку карт и невозможность оплатить товары, работы и услуги для которых собственно и оформлялись эти кредитные карты.
Конечно они тоже будут очень такому нововведению.
В даному випадку наші думки практично ідентичні.
Я, отримав повідомлення про зростання тарифу і згідно «нових» вимог (вами запропонованих) нові тарифи вступають в силу тільки коли я та банк підпишемо нові тарифи. Я ж не дурень платити більше, тому ігнорую прохання банку прийти підписати та їду за кордон з старими тарифами. Або просто не встигаю в 10 денний термін приїхати до банку для їх підписання, хоча й не проти цих змін. Як ви гадаєте, чи має право банк призупинити дію моїх банківських продуктів якщо я не підписав згоду або не відмовився від банківського продукту? Що краще для клієнта, сплатити по новим тарифам, чи за кордоном залишитися з банківською картою, яка не діє та заблокована бо я не підписав нові тарифи?
Тому чи не логічнішим виглядає загальнодіюча практика публічної оферти, згідно якої моя не згода з змінами вимагає від мене дій, проти вашої пропозиції - згода вимагає дій?! В юридичному праві в ряді умов передбачено що відсутність відповіді - означає автоматичну згоду, причому не тільки в банківському секторі!
«закон один для всех»
И поэтому я против того, чтобы согласовывать каждое изменение в тарифы банка и каждое изменение в его Публичную Оферту, как это предлагаете вы в том числе потому, что это противоречит действующему Гражданскому Кодексу Украины.
Вам кажется это прикольным, пока Альфа-банк не начнёт вам почти еженедельно присылать требования о подтверждении изменений в Публичную Оферту и тарифы банка.
Даже если вы сейчас не пользуетесь какой-то услугой, то завтра теоретически можете ею воспользоваться и поэтому все изменения в тарифах и все изменения в Публичную Оферту должны быть согласованы с клиентом банка.
Уверен. что через пол-года вы просто офонареете от такого потока не нужной вам информации а через годик измените своё мнение и начнёте поддерживать мою точку зрения, которая опирается на действующие статьи гражданского кодекса и кратно выражается одним предложением — «банк не обязан согласовывать с клиентами вносимые изменения в Публичную Оферту и изменение тарифов на предоставление своих услуг».
Рекомендую потратить немного времени на изучение небольших по размеру, но достаточно ёмких по смыслу — 633 и 634 статей гражданского кодекса Украины
Ви передумали і вирішили, що все-таки є зміст мені щось доводити ? : ) Ну що ж, я тільки радий.
«а давайте глянемо на ситауцію з іншого боку…» - ситуацію з цього боку ми вже розглядали з Qwerty1999, на цей раз нагадаю, але у подальшому повторювати одне і те саме не буду.
1.Переважно інформування про такі зміни робиться завчасно, і потім клієнту дається деякий час (не обов`язково 10 днів), щоб прийняти рішення, повернутись з відпочинку чи відрядження.
«нові тарифи вступають в силу тільки коли я та банк підпишемо…» - нові тарифи чи умови вступають в силу від дати, визначеної банком і яку банк повинен вказати у повідомленні.
2.Ви чомусь говорите лише про підписання паперових документів.А поміж тим я пропонував робити це також через інтернет- чи мобільний банкінг: клієнт отримує повідомлення про зміни – натискає кнопку «Ознайомлений» і у банк відправляється відповідне підтвердження з ЕЦП клієнта. Очевидно, про це ви теж забули.
«Як ви гадаєте, чи має право банк призупинити дію моїх банківських продуктів…» - напевне має. Зрештою, в деяких ситуаціях банки так і поступають – блокують рахунки клієнтів. (див. нижче).
Щодо поїздок – я думаю, що як досвідчений банкір, ви погодитесь, що не варто їхати у відрядження чи на відпочинок , а тим більше за кордон лише з однією карткою.У мене в поїздках з собою 3-4 картки. Та й зовсім без готівки в дорогу вирушати теж не варто.
«клієнт отримує повідомлення про зміни – натискає кнопку «Ознайомлений» і у банк відправляється відповідне підтвердження з ЕЦП клієнта»
При таком подходе должно быть всего два варианта на выбор «Згоден» або «НЕ Згоден» и никаких типа «Ознайомлений».
При таком вашем подходе всё сведётся к варианту, который в своё время продвигала компания Микрософт в своих продуктах - операционных системах.
При установке софта на экран вываливалось лицензионное соглашение, которое можно было либо отправить на печать либо пролистать до самого конца (предполагалось, что его кто-то читает) и только в самом конце активировались две кнопки «Согласен» и «Не согласен».
При согласии установка софта продолжалась при не согласии всё возвращалось в исходное состояние.
Если такой подход банки возьмут на вооружение то, например, после запуска приложения Монобанк оно спросит пин-код а затем вывалит вам на экран Публичную Оферту банка с тарифами и пока вы не пролистаете до конца весь текст на экране не появиться возможность продолжить работу с приложением.
В конце текста вам предложат либо согласиться с новой версией Публичной Оферты либо не соглашаться.
При выборе варианта «НЕ СОГЛАСЕН» - приложение автоматически отошлёт в банк заявку на блокировку всех карт и запустит процесс своего удаления (де-инсталляции).
Неужели вы просто мечтаете о таком.
Qwerty1999
«AndreyM написал о покупке ЖД-билетов…» - я йому на це відповів, можете переглянути, повторювати не буду
«А же предлагаю общепризнанный вариант — оплатил, значит согласен» – я ж не проти, теж про це вже написав. Тільки перед тим, як отримати від клієнта згоду на нові умови, потрібно клієнта з ними ознайомити. І зовсім різні речі, коли клієнт отримавши інформацію про нові тарифи, платить згідно них, що можна розцінювати як його згоду, інша –коли з нього знімають гроші по факту, не рахуючись з тим, що клієнт про зміни і не в курсі.
«ведь сайты разных банков могут работать на разных движках и под управлением разных CMS» - до чого тут це ?
«И вместо одной истории о залёте некоторого количества благодушных клиентов на 15 - 75 гривен были бы намного большие залёты» - чому ви так впевнені, що почнуться масові «зальоти» ? Хто не захоче йти у банк – зможе підтвердити через інтернет-банкінг, це нескладно і багато часу не займе.
«Все, кто с картой Альфа-банка будут за границей - моментально охренеют…» - ніхто не «охренеет».
І ви і Andrey M це питання піднімали і я вам обом відповів, кожному окремо.Якщо ви просто ігноруєте мої слова – немає змісту їх повторювати. Якщо призабули – див. попередні коментарі (чи тут чи у моєму блозі).
До речі, а чому мова лише про Альфа-банк – подвійні стандарти ? : )
«банк предложит прийти в отделение с паспортом и расторгнуть договор с банком» - або продовжити обслуговування на нових умовах.
https://today.ua/ru/obyasnyat-vam-nichego-ne-budut-privatbank-podlo-blokiruet-karty-klientov/
https://strana.ua/news/220525-privat-blokiruet-scheta-pereselentsev-chto-proiskhodit.html
https://censor.net.ua/blogs/3118695/privatbank_massovo_blokiruet_karty_klientov
Коли у нас зайшла дискусія під одним з відгуків про блокування без попередження карти одного з клієнтів Монобанку – ви теж не дуже тоді переживали, що хтось може опинитись у незручній ситуації із-за таких дій.Навіть мої слова, що може виникнути ситуація, в якій від цього може постраждати життя чи здоров`я людини, на вас тоді не вплинули- ви відповіли, що «Банк — юридическое лицо, и это лицо не обременено ни моралью ни человечностью».
https://minfin.com.ua/company/monobank/review/125581/#com3578604
А тепер раптом – який «гуманізм» і «турбота про клієнта»!
Це часом не є подвійними стандартами, в яких ви мене звинувачували?
«Вам кажется это прикольным, пока Альфа-банк не начнёт вам почти еженедельно…» - ага. Прикольніше, як я вже писав, кожен день буде «шерстити» сайт Альфи та кожного банку, у якому людина має рахунок, кредит чи депозит на предмет появи якихось змін у тарифах. Хоча по моєму пакету у Альфі за 4 роки було всього дві зміни по тарифах.
«Рекомендую потратить немного времени на изучение… 633 и 634 статей гражданского кодекса Украины» - виконав рекомендацію. Ну і ? Яким пунктам цих статей протирічить мною сказане ?
«… как это предлагаете вы в том числе потому, что это противоречит действующему Гражданскому Кодексу Украины» - ні одному кодексу чи закону моя пропозиція не протирічить.Ніяке законодавство не може відібрати право у сторін договору мати на руках документальне підтвердження взаємних прав і зобов`язань. Ні одне законодавство не може забрати у клієнта право бути проінформованим про зміни в умовах обслуговування і прийняти рішення про подальше обслуговування. А от щодо вашого трактування ЦК: як виявилось, справа з якої розпочалась наша дискусія, не єдина, були і інші прецеденти. Вам, як видатному досліднику і знавцю ЦК, раджу ознайомитись не лише з нижченаведеною статтею, а й з ухвалою суду (посилання є у тексті статті) – там багато статей ЦК проаналізовано.
Хоча відповідь вашу передбачаю – суди сволочі, юристи некомпетентні…
Взагалі, дивна ситуація. Вже стався не один інцидент, коли від неможливості підтвердити умови договору (редакцію Оферти), непоінформованості про зміну умов (чи відсутність підтвердження інформування) страждали як банки, так і клієнти.Здавалось би, у взаємних інтересах усунути цей пробіл у законодавстві, у стосунках банків і клієнтів. І це не вимагає якихось великих затрат та зусиль, як з одного так і з другого боку, шляхи існують. Як приклад – ті, що запропонували Rebel і я. Але чомусь ця пропозиція зустрічає опір. Мої аргументи просто ігноруються (це видно по моїх «я вже казав…», «я вже писав…», «це вже обговорювалось»… і т.д.), натомість приводяться «притягнуті за вуха» причини, по яких це неможливо чи недоцільно реалізувати – технічна складність, незручність для клієнтів, невідповідність якимось нормам законодавства і т.д. Напевне банкам важливіше понад усе зберегти можливість маніпулювати умовами і тримати клієнтів «на короткому повідку». Так як дискусія почалась з інциденту з Приватом, то Qwerty1999, як завжди на його стороні, якщо б мова йшла про Альфу, то впевнений, що його риторика була б інша.
Ну що ж, банки шукають дірки у законодавстві, щоб мати можливість «викручувати руки» клієнтам. Але нехай тоді будуть готові до того, що їхні фокуси їм же боком і вилізуть. Прецеденти вже є.
"Хоча відповідь вашу передбачаю – суди сволочі, юристи некомпетентні…"
Конечно сволочи, потому что по ЖКХ я ни когда никаких бумаг ни с кем не подписывал а с меня всё равно требуют денег ежемесячно.
А вот банку можно не платить, если не подписал бумажку с тарифами пять и более лет тому назад, цитирую текст из вашей ссылки:
«Велика Палата Верховного Суду вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які містяться в матеріалах даної справи не визнаються відповідачкою та не містять її підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети.»
Если честно - сплошной треш.
Вытяг есть, но она его не завизировала - значит она не признаёт тарифы банка, но деньги нагло взяла и пользуется ими.
И это меня больше всего злит - люди берут в банке деньги заранее зная что не планируют их возвращать, ведь они ничего не подписали а просто взяли кредитку и ушли.
Кстати, Коломойский смог отказаться от обязательств по собственноручно подписанному бумажному договору поручительства - так что всё в наших судах зависит от уровня клиента и шустрости его адвокатов.
И наличие тех или иных законодательных норм ни о чём не говорит.
«При таком подходе должно быть всего два варианта на выбор «Згоден» або «НЕ Згоден»» - не тільки Microsoft таке використовувала – деякі розробники ПЗ і тепер таке використовують, самі знаєте. Я думаю, кожен варіант може використовуватись, а навіть оба паралельно («Згоден – не згоден», або «ознайомлений» ). Ви згадали Монобанк – розглянем на його прикладі:
Людина реєструється у додатку Моно – з`являється Оферта і відповідно кнопки «Згоден» і «Не згоден». Якщо вибрано «Не згоден» - додаток закривається.Не обов`язково його деінсталювати, може людина потім передумає і погодиться, а може просто натиснула «не згоден» випадково.
Далі. Людина зареєструвалась, оформила картку.Змінились умови, прийшло відповідне повідомлення. Можна натиснути «Згоден» і продовжувати обслуговування. Можна натиснути «не згоден» - у такому випадку банк продовжує обслуговувати клієнта до дати введення змін у дію.Можна використати варіант «Ознайомлений ». Якщо натиснуто «Ознайомлений» і не заявлено у банк про незгоду – вважається, що клієнт згідний. Але можливо, ваш варіант раціональніший.І блокування всіх карт і рахунків при цьому необов`язкове – залежить від ситуації. Наприклад, у людини є картка і депозит.
Qwerty, ну я просто впевнений, що ви всі ці речі прекрасно розумієте і без мене – вам просто хочеться, щоб я потратив зайві зусилля на стукання по клавіатурі ? : ))
«Конечно сволочи, потому что по ЖКХ я ни когда никаких бумаг ни с кем не подписывал…» - ну от не дає вам спокою ЖКГ і все тут ! : ). А я підписував, у мене є договір з кожним постачальником послуг.Зрештою, про коректність порівняння ЖКГ і банків я вже говорив, вертатись до цієї теми не хочу.
«И это меня больше всего злит - люди берут в банке деньги заранее зная что не планируют их возвращать» - а навіщо банк видав гроші клієнту, не зафіксувавши умов, на яких вони видані ?Банк хотів залишити собі «простір для маневру» - у майбутньому маніпулювати умовами, маючи на це наперед формальну згоду клієнта. «Коса найшла на камінь» - цим скористався клієнт і банку такий «фінт» боком виліз.
«И наличие тех или иных законодательных норм ни о чём не говорит» - цікаво.Так навіщо тоді законодавство взагалі існує ? Може тоді взагалі – ну його на хрен ?
Qwerty, незалежно від того, хто з нас правий чи ні і в якій мірі, маємо факти – неодноразові інциденти між банками і клієнтами, у яких страждають обидві сторони. Доходить і до суду і не завжди банки виграють.Це при тому, що не всі, хто судиться з Приватом – Коломойські. Все це говорить про недосконалість нинішнього порядку укладення Договору оферти і внесення змін в умови обслуговування.Тому рано чи пізно доведеться щось міняти. Чи буде використано щось із того, що запропонували Rebel і я, чи буде знайдено якийсь інший спосіб – побачим.Але зміни необхідні і чим більше буде інцидентів, подібних до описаних – тим скоріше вони настануть.
Вы однобоко и только исходя из своих хотелок подходите к принципам публичной оферты.
Гражданский Кодекс не требует подписания всей публичной оферты, а только заявы-присоединения - всё остальное додумано и вами и судьями и формально противоречит статьям 633 и 634 ГК Украины.
В тоже время суды не считают возможным признавать незаконность статей 633 и 634, но почему-то дискриминируют исключительно Приватбанк в этом вопросе, хотя все клиенты всех банков никогда не подписывают ни Публичную Оферту ни изменения к ней..
А ведь есть и обратная сторона медали.
Например, клиент не согласился с изменениями и банк продолжает обслуживать его депозит, затем влетает на ВА и на сцене появляется ФГВФЛ.
А ФГВФЛ работает по своему закону, в котором прописано, что он не гарантирует депозиты, оформленные на спецусловиях, отличных от общих условий обслуживание всех клиентов - и будет иметь полное право отказать в гарантированном возврате депозита - ведь у клиента будут уникальные условия обслуживания, отличные от действующих в данный момент.
см пункт № 7 по ссылке http://www.fg.gov.ua/dlia-vkladnykiv/koshty-iaki-fond-ne-vidshkodovuie
«А я підписував, у мене є договір з кожним постачальником послуг.»
Допустим, у вас есть бумажный договор на поставку газа, подписанный с двух сторон, и в нём указана цена одного куба газа на дату подписания. Может вы не знаете, но сейчас цена газа меняется ежемесячно.
Могу поспорить с вами даже на деньги о том, что вы ежемесячно не подписываете бумажные дополнительные соглашения с газовиками на предмет согласия с новыми тарифами на газ в письменном виде - зачем тогда предлагаете такой маразм внедрить в банках - вот это мне и не понятно.
«формально противоречит статьям 633 и 634 ГК Украины» – так яким же пунктам цих статей протирічать мною сказане ?
Щодо ФГВФО: так, є такий момент, можна сказати «зворотня сторона медалі». Хоча і там не все так однозначно – фонд не відшкодує вклади за договорами «укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами» – ще треба довести, що умови договору не ринкові.
До речі, якщо ви вимагаєте від мене публікувати активні посилання, так може б і самі цього дотримувались ? : )
«Может вы не знаете, но сейчас цена газа меняется ежемесячно» - дійсно не знаю. У нас будинок не газифікований (електроплити).Зрештою, я про це писав.
Щодо всього решта – бачу, що наша дискусія починає заходити на друге коло.Всі ці питання – «дискримінований» Приват, різниця між ЖКГ і банківською системою, для чого я пропоную документально фіксувати умови між банком і клієнтом (при чому не обов`язково в паперовій формі, що ви постійно опускаєте) – на всі ці питання я відповідав, про все це писав.Якщо ви просто ігноруєте мною сказане – нема змісту повторювати. Якщо просто призабули – можете переглянути попередні дописи в нашій дискусії.
«фонд не відшкодує вклади за договорами «укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами» – ще треба довести, що умови договору не ринкові.»
Вы опять пропустили всего одно слово «поточні».
Если клиент хоть раз отказался от изменений в тарифы или Публичную Оферту, то его условия обслуживания нельзя считать «поточними» или действующими в данный момент времени — они были рыночными на предыдущий период их действия, а в настоящий момент они перестают быть текущими и возможно уже и не рыночными.
Когда ФГВФЛ заходит в банк — ему доступна вся инфа по клиентам и их взаимоотношениях с банком.
Возможно банк даже будет вести список клиентов, отказавшихся от согласования изменений в тарифы и публичную оферту — поэтому банку, читай ФГВФЛ, ничего и никому доказывать не надо будет.
Это уже проблема клиента…
На всякий случай цитирую выдержку из правил ФГВФЛ:
«7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність»»
Источник: http://www.fg.gov.ua/dlia-vkladnykiv/koshty-iaki-fond-ne-vidshkodovuie"
Ну и конечно я понимаю людей, которые за деньги целый год угрожали матери погибшей женщины - ведь деньги не пахнут а такие правонарушения полиция не желает расследовать - ведь за расследование можно получить и нагоняй от начальства.
Этот пример говорит всего-лишь о тотальной коррумпированности нашего общества, коггда за деньги большинство граждан готовы делать всё что угодно и конечно нарушать закон и законные права других граждан.
Слів нема… Правосуддя мертве.Скочуємось навіть не у 90-і, а взагалі до феодалізму – як можна карати «баріна» за смерть «холопа»? І до лампочки очевидність того, що сталося. Бабло витісняє всі цінності – людські, моральні, духовні. А влада – що попередня, що нинішня все в одну дудку дує – «реформи, покращення, рівність перед законом… Пустопорожній популізм це все.
- судьи либо берут взятки, либо «держат нос по ветру»
- полиция карманная, за деньги закрывает глаза на любые преступления
- толпы почитателей Дыминского, получающие копеечные суммы за творимый ими беспредел и беззаконие никогда не будут наказаны
Как вариант, жалуйтесь президенту Зеленскому - пусть меняет всю ментовскую вертикаль - от Авакова и до районного милицейского начальства.
А там может и до судей доберётся.
Верховный суд признал незаконным решение Киевсовета от 2017 о запрете продажи алкоголя в городе Киеве с 23:00 до 10:00 утра.
Ладно там с Публичной Офертой — есть желание требовать формальную подпись с клиента о согласии.
Ну а тут что не так — разве необходимо письменное согласие всех продавцов и всех покупателей…
Что такого с этим запретом — неужели он нарушает гражданские права алкоголиков или продавцов спиртного.
Источник: https://censor.net.ua/n3153807
Лучше ответить перейдя по ссылке…
https://minfin.com.ua/2019/10/15/39386284/
Там есть информация и из реестра судебных решений.
Щодо ФГВФО - можливо ви праві, тим більше Andrey M підтверджує це з практичного досвіду. Тим не менше це не відміняє необхідності інформування клієнта про зміну умов обслуговування, зокрема ставок по депозиту.Далі нехай клієнт вирішує сам - прийняти нові умови, розірвати договір чи наполягати на збереженні діючих ставок (з ризиком втратити відшкодування від ФГВФО).
Щодо коментаря по Димінському - згідний абсолютно.
«жалуйтесь президенту Зеленскому ...» - цим мали б зайнятись родичі загиблої і спільнота «Чесне розслідування...». Хоча толку від цього.... Зеленський займається виключно популізмом, а на якіссь реальні дії він і не здатний.
По «алкогольній» постанові - своє ставлення до таких заборон я висловив у коментарі під текстом новини.
«Что такого с этим запретом...» - у ньому просто немає змісту. Алкоголіків він не вилікує, а на виручку МАФів, які продають алкоголь, вплине - частина її перетече у кишені спекулянтів. Не виключаю, що власники алкогольних МАФів і магазинчиків об`єднались у свою «спільноту», скинулись і відвалили «толику малую» суддям щоб скасували цю постанову, яку і так треба було скасувати, відповідно ті і раді старатись.
Щодо нашої дискусії - життя покаже. Думаю, що зміни необхідні і це лише питання часу. Можливо місяців, можливо років. Чим більше буде інцидентів, про які ми говорили, тим скоріше вони настануть.
https://minfin.com.ua/2019/10/15/39386868/
Зверніть увагу на останній розділ — про Укрсиббанк
Укрсиббанк изменил один раз за несколько лет свои тарифы и об этом написал в новостях на своём сайте и в разделе тарифы.
Кстати, если сравнивать с услугами ЖКХ, то газсбыт мне каждый месяц выставляет новые тарифы на газ — то уменьшает, то увеличивает — постоянно приходиться отслеживать в личном кабинете — конечно это немного напрягает, но ничего страшного в этом не вижу, как и не планирую требовать ежемесячного письменного согласования новых тарифов.
«Ну и что там такого удивительного…» - та нічого дивного.Все по відпрацьованій схемі - банк поміняв тарифи, не попередивши клієнтів, клієнти відповідно повлітали на зайві оплати, банк непогано підзаробив. На всі претензії відповідь одна - дивіться сайт. Хоча всім прекрасно зрозуміло, що ніхто не буде щодня передивлятись сайт у пошуках якихось змін - це просто маразм. До речі, у вашій улюбленій сфері ЖКГ таке просто неможливо - якщо людина навіть і не дізнається про зміну тарифів із ЗМІ чи сайту постачальника, їй прийде рахунок з новими тарифами і сумою до оплати, тобто у будь-якому випадку людина буде ознайомлена із новими тарифами до здійснення оплати. Ну що ж, як я вже казав, такі інциденти лише наближують зміни, про які я говорив.
Кстати, о счетах которые частенько приходят 20-го или даже после срока оплаты.
В счетах от ГИОЦ я не увидел тарифов по газу, а только суммы к оплате — может не туда смотрю.
Например, мои знакомые уехали на пол-года по контракту «мыть туалеты в Европу» и проавансировали всех поставщиков услуг ЖКХ на эти пол-года.
Понятное дело, что с аванса эти поставщики молча снимают по текущим тарифам и не парятся с смс-ками об изменении тарифов.
Поэтому либо требовать со всех юрлиц согласовывать письменно изменения в тарифах и договорах, либо успокоиться и смириться с неизбежным.
Избирательное применение тех или иных норм считаю неправильным.
Телевизор не смотрю, газет не читаю — только
интернет и мне этого вполне достаточно, чтобы быть в курсе всех изменений и не только по тарифам
банков и ЖКХ.
«В счетах от ГИОЦ я не увидел тарифов по газу...» — навіть якщо так, то можна самому порахувати, маючи суму до оплати і об`єм спожитого газу.Не сумніваюсь, що для вас це не створить складнощів. А взагалі, можу вам якийсь свій рахунок по комуналці відсканувати і надіслати — там вказано і тарифи і суми.
«… счетах которые частенько приходят 20-го или даже после срока оплаты» — бардак у вас. Мої рахунки переважно до 10-12 числа приходять.Деколи і скоріше. Максимум 15-го, але це рідко.
«Избирательное применение тех или иных норм считаю неправильным» — так, але як я вже казав, разом з тим потрібно враховувати особливості роботи кожної сфери. Тому порівнювати банк і ЖЕК і далі вважаю некоректним.
А щодо «тихої» зміни тарифів — черговий приклад:
https://minfin.com.ua/company/privatbank/review/130998/
Приклади ЖКГ і банків абсолютно не аналогічні і я про це говорив, а мої пропозиції стосуються усіх банків, а не виключно Привата, що ви постійно ігноруєте.
Тому повторю сказане вище — заводити дискусію на друге коло не бачу змісту. Вашу позицію я зрозумів — існуючий порядок оптимальний і його міняти не потрібно. Я впевнений, що настала пора цю ситуацію змінити і ці зміни рано чи пізно настануть, це в інтересах і банків і клієнтів (мову веду виключно про банківську сферу). А там життя покаже — чи будуть зміни, які і до чого вони приведуть. Тоді і поставим остаточну крапку.
"Повідомлення про зміни у Тарифах АТ «ПУМБ» на обслуговування фізичних осіб.
Шановний клієнт, з 01 листопада 2019 року набувають чинності зміни до Тарифів АТ «ПУМБ» на обслуговування фізичних осіб.
Докладніше ознайомитись з новою редакцією Тарифів на обслуговування фізичних осіб можна за цим посиланням.
У разі незгоди із запропонованими змінами до Тарифів АТ «ПУМБ» на обслуговування фізичних осіб, Ви маєте право до дати набрання чинності змін розірвати договір без сплати додаткової комісійної винагороди за його розірвання в порядку, передбаченому п. 2.3.5. Розділу I Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
31.07.2019".
Повідомлення мною відкрите - отже я з ним ознайомлений.Цей факт фіксується в системі.Не прийшов розривати договір - він автоматично продовжений. Нема ніяких питань.
Так що Ваша парадигма бачення не працює, а точніше вона однобока.
Тут має значення сам факт - банк проінформував клієнта про зміну умов. А канали передачі інформації це суто технічне питання, якщо клієнт не користується інт.-банкінгом, то можна використовувати e-mail , СМС, месенджери і т.д. У мемсенджерах можна побачити, чи доставлено повідомлення чи ні. У ел. пошті та СМС теж є функції доставки звіту відправнику про отримання повідомлення адресатом. Ну а в ідеалі, як на мою думку, краще було б використовувати ЕЦП для підтвердження отримання повідомлення.
З впевненістю на 99% припускаю що ні.
і навіть якщо так, хто мав би контролювати, розділяти і т.д. що інформація прочитана, що її прочитав адресат а не його дружина, дитина і т.д.?
Як ви гадаєте, скільки % населення у нас мають ЕЦП? Десь попадала мені інформація що цифра не перевищує 5% (ФОПи та декларанти).
Жаль что банки не могут для одного или группы клиентов создать индивидуальные условия, о которых они так мечтают - отказ в банковском обслуживании при отсутствии обязательного подтверждения в двух экземплярах и в письменном виде всех текущих изменений к договорам публичной оферты и тарифам банка или подписание этих же документов ЕЦП клиента в электронном виде.
Соответственно, все такие идеи полностью противоречат принципам договоров публичной оферты, прописанным в действующем Гражданском Кодексе Украины и как следствие, отбрасывают нас назад в бумажные дебри прошлого.
«З впевненістю на 99% припускаю що ні» - правильно припускаєте.Але якщо ви уважно читали мій пост, то могли б зауважити, що я цього і не стверджував, я запропонував різні канали доставки інформації до клієнта і отримання від нього підтвердження про ознайомлення з нею.Не підходить варіант з ЕЦП - так я на ньому не наполягаю, я запропонував кілька різних версій.Зрештою, можливо ситуація з часом зміниться, я думаю, ви чули про ідею видачі паспортів, у які буде «вшито» ЕЦП.
«хто мав би контролювати, розділяти» - а у чому проблема ? Цей процес так важко автоматизувати - обробку звітів про отримання СМС чи e-mail повідомлень ?
«що її прочитав адресат а не його дружина, дитина і т.д.?» - а це вже не проблеми банку. У мене фінансові додатки установлено на окремому смартфоні з окремим номером і доступ до нього маю лише я.Так само і паролі до web-версій додатків і свого e-mail теж знаю тільки я.
Головна ідея того, що я хочу сказати - сам загальний принцип: банк надсилає клієнту повідомлення про зміни-отримує від нього підтвердження про його прочитання. Якщо клієнт не заявляє заперечень чи не заявляє про розірвання договору - отже вважається, що він зі змінами згідний. Все решта - канали передачі інформації, способи підтвердження про отримання повідомлень і т.д - все це технічні питання, варіанти вирішення яких можна пропонувати і знайти оптимальний, думаю, що нічого надскладного у цьому немає.Приклад ПУМБа показовий, але це лише один з варіантів.
Може для вас завчасне інформування про зміни у тарифах створює проблеми, ви більше полюбляєте жити в «счастливом неведении», поки не заплатите зайву комісію чи пеню, але мені навпаки своєчасна поінформованість лише допомагає уникати зайвих проблем.А може ви любите лопатити щодня сайт свого обожнюваного Привата, вишукуючи там якісь зміни у тарифах чи перечитуючи кожен пункт оферти - ваше право. Як у нас кажуть, «має пан час та натхнення» - будь ласка.Але мене більше влаштовує варіант отримати завчасно інформацію про зміни і прийняти рішення не тратячи час на щоденний аналіз контенту сайту банку (так і до дурки недалеко).
Щодо всього решта - вам хоч горохом об стіну. Принцип, який я запропонував є досить простий, можете його ще раз перечитати у коментарі вище (адресованому Andrey M), варіанти його технічної реалізації можна розглядати різні.Але ж ви мусите все перекрутити і ускладнити у вигідний вам бік.Хоча,думаю, прекрасно розумієте все, що я хочу сказати. До речі, неодноразово звинуваючуючи мене у тому, що мої пропозиції суперечать Цивільному кодексу, жодного конкретного протиріччя ви не навели. І вже яким чином обмін електронними повідомленнями відкидає нас в «бумажные дебри прошлого» - для мене взагалі загадка.
Вы же только об этом и пишите.
Вот и вся разница...
«Вы же только об этом и пишите» — було би ще цікаво прочитати, де я таке написав. Я пропоную зобов`язати банк завчасно інформувати клієнта про зміну умов обслуговування шляхом надсилання йому повідомлення певним електронним каналом зв`язку. У відповідь банк отримує від клієнта підтвердження, що клієнт повідомлення отримав а отже з новими умовами ознайомлений. Дальше клієнт приймає рішення — або мовчки погоджується і продовжує обслуговуватись на нових умовах або розриває договір. Приклад з ПУМБом, який я навів, наочно показує, як це може виглядати (як варіант). І ніде тут немає порушення норм ЦК та й в «бумажные дебри прошлого» нас це не відкидає.
«Вот и вся разница», як ви кажете…
Немає ніякого порушення, підтвердження доставки повідомлення адресату - це страховка для банку від недобросовісних клієнтів, які можуть заявити, що ніяких повідомлень вони не отримували. І формуватись такі повідомлення можуть автоматично. Якщо клієнт повідомлення отримав - вважається що з новими умовами ознайомлений, я вже про це писав. Не заявив незгоду, не розірвав договір - значить прийняв нові тарифи.
Додаткове інформування не є порушенням.
Мова про те, що якби ПУМБ змінив тарифи лише тим кому підтверджено доніс інформацію і не змінив тим, кому не отримав підтвердження що вони її отримали.
Акцентую на цьому увагу, бо саме Ви вимагаєте щоб підтвердження отримання інформації було чинником дозволу зміни тарифів.
Ще раз повторю, по Вашій логіці, якщо не отримав СМС бо втратив мобільний, змінив номер телефону, не прочитав СМС і т.д. — тарифи не змінюються?
«Додаткове інформування не є порушенням» - вже одна «точка дотику» знайшлася, я радий... : )
«Ви вимагаєте щоб підтвердження отримання...» - ні, Ви неправильно мене зрозуміли. Я вимагаю, щоб банк завчасно доносив до клієнта інформацію про зміну умов, ставлячи таким чином клієнта до відома і надаючи йому «інформацію для роздумів», щоб він міг прийняти відповідне рішення.Отримання підтвердження доставки інформації - страховка від всяких «а мені не повідомили», «а мене не попередили» і т.д. Але на запровадження у дію нових умов це не впливає, вони набувають чинності згідно плану.
«зараз саме так і відбувається…» - так, тільки дуже часто це вже відбувається пост-фактум – клієнт «влітає» на нові комісії, про які він не знав, чи йому нараховуються пені і тоді починаються «розбірки» та скандали. Це не потрібно нікому і власне я хотів запобігти таким випадкам.
« якщо не отримав СМС бо втратив мобільний, змінив номер телефону, не прочитав СМС» - цікаво, а як клієнт взагалі може працювати з банком, втративши фінансовий номер ? І чи не повинен клієнт повідомити банк про зміну фінансового номера ? А не прочитав СМС- так це вже не проблеми банку, банк інформацію клієнту доставив – отже дав можливість ознайомитись, а те що клієнт цього не зробив то це його проблеми.
Пропоную вдосконалити схему: замість сайту розміщувати всі оновлення тарифів в туалеті головного офісу - а якщо клієнт не ознайомився, то його проблеми.
Все ж таки потрібно розміщувати персонально в туалетах кожного клієнта:)
«аналогічно з розміщенням інформації на сайті» - зовсім це не аналогічно. Одна справа - отримувати по мірі необхідності потрібну інформацію, інша - самому лопатити постійно всю інформацію на сайті у пошуках якихось змін, що є абсолютно ненормальним.І Ви прекрасно це усвідомлюєте, але не визнаєте і не визнаєте. Я прекрасно розумію Вашу позицію - Ви діючий банкір і відстоюєте інтереси банків. А банки не зацікавлені у зайвому «менінгіті» - оповіщати клієнтів, контролювати, чи інформація доставлена і т.д. Легше просто внести зміни у договір чи тарифи на сайті і на тому все - хто побачив, значить добре, ні - ну не повезло, заплатить зайву комісію чи штраф, тоді дізнається. На жаль, недосконалість нашого законодавства дозволяє банкам здійснювати таке формальне «інформування». Але приклади, які я навів, свідчать, що банки починають усвідомлювати абсурдність такої ситуації і воліють за краще проінформувати клієнта про зміни через якісь канали (Інт-Банк, чи месенджери як от у наведених прикладах), ніж потім вислуховувати претензії і бути втягнутими у різні «розбірки» чи втрачати клієнтів. Це дає привід сподіватися, що з часом ця практика буде закріплена законодавчо і буде вироблено механізм її технічної реалізаціїї. І з часом все стане на свої місця - поживемо, побачимо.
Тому хто бажає конкретних змін - є НБУ, куди рекомендую адресувати Ваші пропозиції. Якщо вони будуть прийняті - будемо жити за цими правилами.