- 26 июня 2020, 11:48
Як працює Рада НБУ і чому незалежність центробанку критично важлива
Завдання вберегти центральний банк від політичного впливу — одне з головних для держави. Чому саме?
Національний банк України — які асоціації у вас викликає ця відома організація? Це величезне підприємство, де друкують банкноти та чеканять монети? Чи навіть повний золотих злитків сейф, десь у глибокому підземеллі? Або просто красива будівля в самому серці Києва, що легко впізнається за масивними мармуровими пілонами та мереживом склепінчастих арок?
Звісно, центральний банк має набагато більше функцій, ніж розробка нових дизайнів купюр та монет. Робота головного банку країни впливає на кожного з нас щодня, адже саме він відповідає за стабільність цін, показники інфляції та економічне зростання. Простіше кажучи, роль центрального банку — зробити так, щоб і підприємцям гарно жилося, і середньостатистичний українець заходячи в магазин не бідкався, через ціни, що різняться із заробітною платою.
Що ми знаємо про роботу українського центрального банку? Якщо звернутися до цифр, то побачимо, що у 2015 році показник споживчої інфляції в Україні становив 43,3%, наразі його рівень — менше 2%, що вже, на жаль, нижче цільвого значення. Для порівняння, більшість центробанків економічно розвинених країн ставлять за ціль — показник інфляції на рівні близько 2%. У країнах, що розвиваються цей показник сягає до 3−4%. Тобто, за 5 років НБУ вдалося вивести державну економіку зі стану високої інфляції та стабілізувати показники знецінення фінансових ресурсів в межах світової норми. До переліку здобутків Національного банку упродовж 2015−2020 можна впевнено додати й стабілізацію курсу гривні, незважаючи на економічну кризу.
Дозволю припустити, що однією з основних передумов такого успіху НБУ, стала реформа його внутрішнього механізму, яка відбулася в 2015 році за сприяння МВФ. Саме тоді я мав змогу зсередини спостерігати за інституційними трансформаціями, які дозволили НБУ здобути незалежність. До 2015 року прогалини в законі про Національний банк України дозволяли Голові ВРУ чи представнику Кабінету міністрів входити до складу Ради НБУ, поєднуючи посади, що є неприпустимим у державі, яка проголошує себе демократичною.
Чому незалежність центробанку грає важливу роль для його ефективності та що вона означає на практиці
Великою мірою, незалежність у цьому контексті — це можливість здійснювати монетарну політику, незважаючи на політичну кон’юнктуру. «Все є отрута та все — ліки, і друк грошей — не виключення». Уряд, Президент та Парламент не завжди можуть встояти перед спокусою випустити декілька «зайвих» мільярдів аби залатати дірки в бюджеті. Або штучно стимулювати стрімке, але короткострокове економічне зростання якраз напередодні виборів, ціною серйозних інфляційних ризиків у майбутньому.
Коли центробанк у державі незалежний, він має змогу не допустити, аби будь-який з представників влади натиснув на «чарівну кнопку», яка приводить в дію той самий верстат, з якого народжуються нові купюри.
Наочним є приклад Туреччини, де центральний банк залежить від президента. З 2016 року курс турецької ліри падає. У таких випадках незалежні центральні банки зазвичай підвищують облікову ставку, однак не у випадку Туреччини. Чому? Тому що президент не вважає цей захід доцільним. Наслідки такого кардинального заходу — небезпечне перевантаження економіки через штучне зростання ВВП та масова втеча іноземних інвесторів з країни.
Повертаючись до теми Національного банку України, як сьогодні забезпечується його незалежність? Дізнатися про це мені пощастило з перших вуст від Віктора Козюка, який, наразі, є діючим членом Ради НБУ. Віктор Валерійович стверджує: «Незалежність центробанку — це боротьба з політично вмотивованим, агресивним невіглаством, яке виконує добру роль моральної анестезії для впровадження задумів тих, хто прекрасно навчений перетворювати бездарну монетарну політику та банківське регулювання у свій власний капітал.»
Можливо, ви вперше чуєте про такий орган, адже на відміну від Правління, Рада НБУ рідко буває на слуху. Більше того, Рада НБУ є досить унікальним утворенням навіть у світовому контексті, тому спробую трохи росказати про неї більше.
Рада НБУ — орган, що має подвійну функцію. З одного боку, саме вона вирішує, якою повинна бути монетарна політика, розробляє її основні засади, складає свого роду план діяльності. Монетарна політика включає питання того, як досягти стабільності цін, реального зростання ВВП та зниження безробіття. А от Правління НБУ здійснює активні дії з реалізації плану.
З іншого боку, Рада НБУ здійснює деякі контрольно-наглядові повноваження щодо Правління, тобто має риси органу корпоративного управління. Також вона може давати рекомендації щодо різних питань діяльності Національного Банку. Повертаючись до порівняння з кораблем, Рада НБУ не тільки визначає курс, але й слідкує за тим, щоби Правління не повернуло у неправильний бік.
Водночас вихопити штурвал з рук Правління Рада не має права. Її законодавчі можливості впливати на Правління дуже обмежені, що створює тонкий баланс сил, втілює систему стримувань і противаг не лише у взаємодії НБУ з органами державної влади, але і на його «внутрішній кухні». Рада не може «змінити капітана», однак має право сигналізувати вищим політичним силам про те, що Правління не дотримується її плану, реалізуючи монетарну політику. Саме справою цих політичних сил буде вирішити, як повернути діяльність Правління у правильне русло.
До речі, відсутність у Ради НБУ прямого впливу на склад Правління є тим фактором, який суттєво відрізняє її від наглядових рад комерційних банків. Останні мають більш широкі контрольні повноваження щодо менеджменту, в тому числі призначення та звільнення директорів, набагато тісніше взаємодіючи з правлінням як виконавчим органом.
Підсумовуючи, в Україні функціонує дворівнева модель управління центральним банком, що втілена у Раді НБУ та Правлінні НБУ. Така модель досить рідкісна тому, що в центробанках багатьох державах Ради немає. Натомість до складу Правління входить декілька незалежних директорів, які контролюють його діяльність.
У тих державах, де в рамках центральних банків функціонують і Рада, і Правління, Рада рідко має настільки широкі повноваження щодо визначення основ монетарної політики, як це є в Україні. Зазвичай Рада діє скоріше як орган внутрішнього контролю центрального банку, що здійснює аудит, слідкує за використанням коштів, а також опікується питаннями призначення менеджменту.
Віктор Козюк як людина, яка має змогу спостерігати за діяльністю НБУ зсередини, вважає, що модель діяльності центрального банку, втілена на сьогодні в Україні, є дійсно вдалою в умовах національних реалій. Терези повноважень Ради та Правління зараз настільки тонко врівноважені, що посилювати Раду чи послаблювати Правління не варто, оскільки навіть найменший крок вправо чи вліво може похитнути усталений баланс сил.
Насамкінець коротка інструкція, як стати членом Ради НБУ. Їх всього дев’ять, четверо призначаються президентом, ще четверо — парламентом. Голова правління НБУ входить до складу Ради за посадою. Призначенню передує декілька раундів співбесід із найвищими посадовцями нашої держави. Усі члени Ради призначаються на різні строки, що повинно забезпечити безперервність її функціонування.
До кандидатів у Раду НБУ висуваються високі кваліфікаційні вимоги. Окрім теоретичних знань необхідні фахове розуміння макроекономічних проблем та власна думка щодо того, як найкраще їх вирішувати. Більше того, мати незалежний погляд на проблему — навіть не право, а обов’язок членів Ради. Зрештою, саме завдяки внеску кожного цей колегіальний орган здатен виробити зважене та дієве рішення.
Можемо похвалитися тим, що з нас починають брати приклад. Білорусь та Узбекистан розглядають можливість наслідування моделі діяльності українського центрального банку в ході запровадження інфляційного таргетування. Цікаво побачити, які ще результати діяльності покаже НБУ. Сподіваюся що це не остання нагода замислитись над успішними та, великою мірою, унікальними здобутками українського центрального банку.
Василь Матій, сімейний фінансовий радник, партнер iPlan.ua, лектор KSE
|
0
|
- 14:33 Binance сожгла почти 2 млн BNB на $1,17 млрд
- 14:13 Tether будет замораживать USDT-адреса, связанные с подсанкционными лицами
- 14:02 Банки продолжают снижать наличный курс доллара
- 13:34 Впервые с начала полномасштабной войны банки прогнозируют повышение качества портфеля
- 13:17 SEC потребовала штраф в $5,3 млрд для Terraform Labs и ее основателя До Квона
- 12:33 Рада дала добро на создание в Украине «клуба белого бизнеса»
- 12:29 Банкиры ожидают снижения Нацбанком учетной ставки
- 11:44 Америка готовит новый пакет военной помощи для Украины на $1 млрд — Reuters
- 11:04 Приток средств в спотовые биткоин-ETF составил $62 млн, Binance запустила спотовый копитрейдинг: что нового на рынке
- 10:37 Курс валют на 24 апреля: доллар в банках подешевел на 5 копеек
Комментарии - 43
или по-вашему падение гривны на 400% произошло при все тех же руководителях?
Если да, боюсь вас расстроить, но там кое кто давно сменился (причем уже давно не один человек, не один раз).
И вы, возможно, очень хочется в это верить, должны были заметить, что сегодня все чаще слышна критика нацбанка за нежелание проводить политику аналогичную той, что предшествовала падению гривны - печатать деньги, если совсем просто.
И именно от подобных призывов автор пытается защитить Нацбанк. Или вам по вкусу было бы «просто начать печатать» и экономика заживёт?
А Украина спасает в карантин исключительно «экономику» отдельных лиц, типа пана Гереги, собственника Эпицентра. На остальных положили то, чем президент играл на пианино когда-то.
Вот и вся разница, как Вы верно выразились.
Вы ведь видите разницу?
Если нет — начните хоть
немного изучать вопрос, всё-таки страны с развитой экономикой, страны развивающиеся и страны с формирующимся рынком понятия немного разные, как и разная рецептура «лечения» казалось бы сходных проблем.
И да, многие экономисты говорят что подобные попытки вмешательства государства в рынок не от большого ума, и все цикличные кризисы ничто иное как реакция экономики на государственные попытки регуляции.
Экономика, не зависимо от того как Вы её назовёте - развитая, развивающаяся или недоразвитая, требует обязательного - циркуляции денег. Производимый товар и услуги нужно продавать и наполнять бюджет. В таких кризисах нет абсолютно верных и правильных решений. Перечисленные мной страны не дураки. Экономика важнее. Но если Вы считаете , что наша страна должнажить набирая и набирая долгов, то ....конечно...
Продолжение разговора напочь лишено смысла.
На всякий случай лишь намекну что решения таки бывают как абсолютно верными, так и неверными все так же абсолютно.
Хоть вы можете верить дальше, что печатать деньги = производить продукт (ценность).
Видимо Вы не знаете, что даже лекарства это яд при не соблюдении терапевтической дозы. Вот Вы сейчас уподобились (параллель ) тем, кто заявляет, что лекарства это яд.
Да, яд, если безумно принимать.
А верить, что неплатежеспособное население наполнит бюджет и обеспечит спрос на рынках - это да, это сказки для аборигенов. Остальные печатают деньги, спасают экономику , в ТЕРАПЕВТИЧЕСКИХ дозах.
Если отбросить ваши ничем необоснованные фантазии что сказать то хотели по существу вопроса?
Автор заметки, напоминаю, пытается защитить Нацбанк от нападок, от критики и принуждения к печати денег лишь потому что Зебилы нашли новое лекарство «просто напечатать денег»?
На этом всё, если Вы не понимаете по каким причинам они печатают деньги и раздают их населению.
Где вы здесь заметили «все Центробанк», почему не заметили себя в зебилах?
Простите, если эта параллель оказалась сложной для понимания Вами, хотя Вы и козырнули мед.термином «шизофазия», не к месту.
Возвращаясь к теме беседы — если Вы считаете, что наша экономика расцветёт от того, что у людей не будет денег, чтобы их тратить, кроме как на продукты питания и оплату обязательных платежей, типа коммуналки, то, предположу, что Вы не очень понимаете происходящего. Не понимаете сколько бизнесов сейчас закрывается, сколько арендуемых помещений освобождается и т.д.
По простой причине — люди не тратят деньги, ужавшись в тратах да минимума.
И, кстати, я давно и сознательно противница слепого копирования чужого опыта. Всё нужно адаптировать.
Но кто разрешит это делать стране, которая под внешним управлением…
Сейчас практически во всех гос.структурах стало модно говорить о независимости: независимыми хотят быть все НБУ, ГПУ, СБУ, суды, меры, сельские головы, гос.предприятия и т.д. Вернее речь идет только о независимости в плане контроля и кадровых решений, от з/п, привелегий, офисов никто не отказывается.
1.Так вот если это настанет-все станут независимыми, какой смысл в президенте, кабмине и т.д., ведь по сути они ничем не управляют и ничего не рашают?
2.Как будут работать независимые органы в плане кадровой политики? Сейчас депутатов и президента можно переизбрать хоть раз в 5 лет. Как быть с теми же судами, вот они считают что судей могут назначать только судьи получается госсударство в госсударстве, только без возможности украинцев на что то влиять. Если НБУ будет независим то он просто станет чьимто семейным бизнесом, автор это пропагирует?
3. Как быть, если независимый глава, независимого НБУ, решит выписать себе премию миллионов 30$, как это уже сделал глава Нефтегаза? Вроди как сделать замечание-посягательство на независимость НБУ, промолчать-так так никакого бюджета не хватит чтобы удовлетворять аппетиты независимых гос.учереждений.
4.Василий, Вы бы лично, за свои личные деньги, наняли бы себе каменщика который бы пожелал остаться независимым от Вас, в смысле который бы только счета Вам на вайбер скидывал, но посмотреть что он кладет и кладет ли он вобще-табу.
Спасибо.
Ведь когда водитель жмет на тормоз, он определенно оказывает давление та тормозную систему, тем самым посегает на святое святых-независимоть этого узла автомобиля.
Ну так выбирайте не идиота. А Вы уверены, что мотор или тормоза не идиоты? Как по мне, таких идиотов ещё поискать надо, чтобы мало того что допустили вывод бабла из банков, так ещё и своих дали.
Гончарук у них спрашивает, что делать чтоб остановить инфляцию-а они: может нужно посмотреть как это делали в других странах.
Карл, это сказал не я не Вы и не слесарь Вася, это сказала зам.главы НБУ!!! Вы можете представить себе, чтоб Ваш шеф вызввает глав.меха и спрашивает, почему машина месяц не выезжает, а тот: «а я хз, может у таксистов спросим»
Вы утверждаете, что если Вы не будите контролировать строителей они будут меньше красть, быстрее и качественней строить, я правильно понял ?
Я Вам 3 раза задал простейший вопрос, Вы мне вместо простого ответа несете какие то заоблачные теории. Всего хорошего.
Проблема в том, что не идиот туда пойдет только ради набивания собственных карманов. Нормальный человек там просто с ума сойдет как поймет куда попал. Там десятилетиями сформировались родственные кланы которых абсолютно устраивает такое полежение вещей как сейчас. Любые попытки что то реформировать будут разбиваться о окружающие семьи, основная цель которых-пересидеть реформатора. Чтобы что то там начало вертется, нужно выгнать ВСЕХ кому за 30, абсолютно ВСЕХ, и набрать новый коллектив без родственных авторитетов, чтобы человек смог и хотел самореализоваться, а не понимал, что чтобы он не делал, всё равно на место Ивана Петровича сядет его племянник, и все твои самые отличные идеи Иван Петрович, выбросит в муссорку, т.к. его цель — досидеть подольше и передать место по наследству, и в гробу он видел любой драйв и реформы в свои 60.
От кланов не нужно избавляться, нужно чтобы их было больше, и чтобы они конкурировали. Надеюсь что и зеленые смогут создать сильный клан и останутся в политике, чем больше разнообразия, тем устойчивее политическая система. Все зачистить - это большая ошибка. После зачистки обычно власть берут самые мерзкие мерзавцы и не пускают туда никого десятилетиями. Общество атомизируется и мы имеем поздний совок.
Це свідчить не про те, що нацбанк подолав інфляцію, а про те, що програв їй. )))))))))
(Що за ці 5 років ціни росли собі та й росли, доки не виросли. А виросши до певної позначки (вищі, ніж у Польші і сусідніх країнах) - далі майже не ростуть.
Як можна записати це собі в заслугу, шо ціни вищі ніж у Польші, але не ростуть - я не розумію! Це або верх примітивності. або якась дитяча філософія.
https://shorturl.at/pqzH9