Реформу прожиткового мінімуму готують до другого читання: про що законопроект Третьякової і що з ним не так

Принципи оплати праці в прокуратурі, НАБУ, ДБР та АРМА планують змінити, а от про суддів забули.

11 жовтня 2021 року у Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів відбулося засідання робочої групи з напрацювання до другого читання законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення» (реєстр. № 3515).

Про це повідомив Інститут законодавства Верховної Ради України в соціальних мережах.

Нагадаємо, що автором законопроекту № 3515 є нардеп Галина Третьякова, його було ухвалено в першому читанні 02.06.2021 року.

Що відомо про законопроект

Законопроектом передбачається, що прожитковий мінімум має встановлюватися у відсотковому співвідношенні до середньомісячної заробітної плати в Україні за рік, що передує року формування Державного бюджету України на наступний рік, з урахуванням прогнозного рівня інфляції поточного року.

Відсоткове співвідношення розміру прожиткового мінімуму до середньомісячної заробітної плати має становити не менше:

у 2021 році – 40 відсотків;

у 2022 році – 41 відсотків;

у 2023 році – 42 відсотків;

у 2024 році – 43 відсотків;

у 2025 році – 44 відсотків;

у 2026 році – 45 відсотків;

у 2027 році – 46 відсотків;

у 2028 році – 47 відсотків;

у 2029 році – 48 відсотків;

у 2030 році – 49 відсотків;

у 2031 році – 50 відсотків.

При цьому, якщо фактичний розмір прожиткового мінімуму протягом трьох місяців перевищує більш як на 10 відсотків розмір затвердженого прожиткового мінімуму, Кабінет Міністрів України на основі моніторингу виконання Державного бюджету України має розглянути питання щодо підвищення розміру прожиткового мінімуму.

Також передбачається, що орган виконавчої влади, що забезпечує систематичне дослідження витрат домогосподарств, для спостереження за динамікою рівня життя в Україні повинен проводити опитування домогосподарств щодо фактичних витрат на продукти харчування, непродуктові товари, послуги, догляд за дітьми та відсоткового розміру заощаджень у структурі витрат домогосподарств.

Для цілей цього законопроекту під домогосподарством розуміється деклароване економічне об’єднання одного/двох/декількох осіб, які ведуть спільний облік доходів та витрат, що оподатковуються податком на доходи фізичних осіб.

Крім того, проект акта передбачає зміну підходів до встановлення розмірів посадових окладів, а саме – не в залежності від прожиткового мінімуму, а від мінімального розміру посадового окладу для відповідних категорій працівників, який передбачається затверджувати законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Для визначення штрафів та грошових стягнень за адміністративні, кримінальні та інші порушення передбачається застосовувати розрахункову одиницю, що затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Кабінету Міністрів України повинен буде розробити законопроекти:

— про запровадження системи оподаткування доходів домогосподарства в частині, що перевищує розмір прожиткового мінімуму усіх членів домогосподарства;

— встановлення неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на рівні прожиткового мінімуму, затвердженого у Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік;

— заміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який використовується для визначення розмірів ставок судового збору, на запропоновану проектом розрахункову одиницю.

Крім того,

• із Кодексу законів про працю зникає застереження про те, що розмір мінімальної заробітної плати не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
• мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) працівників підприємств, установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, буде встановлюватися у розмірі, не меншому за мінімальний розмір посадового окладу, встановлений на 1 січня календарного року для відповідних категорій працівників.

Мінімальний оклад (тарифна ставка) або інша мінімальна базова величина в системах оплати праці працівників підприємств, установ та організацій (крім тих, що зазначені у частині шостій цієї статті) визначаються у розмірі, не меншому за 50 відсотків мінімальної заробітної плати, визначеної відповідно до закону.

Відповідно, зміниться оплата праці тих працівників, посадовий оклад яких сьогодні залежить від мінімального прожиткового мінімуму.

Як пропонують встановлювати оплату праці для працівників окремих державних органів.

Мінімальний розмір посадового окладу у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або декількох територіальних одиниць, не може бути менше двох розмірів мінімального розміру посадового окладу, встановленого на 1 січня календарного року для відповідних категорій працівників.

Скільки будуть заробляти працівники окремих державних органів

На осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро не будуть поширюватися умови грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.

Заробітна плата і грошове забезпечення працівників та осіб начальницького складу НАБУ буде складатися з:

1) посадового окладу;

2) доплати за вислугу років;

3) доплати за науковий ступінь;

4) доплати за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці;

5) доплати за спеціальне звання або надбавки за ранг державного службовця.

Посадові оклади працівників Національного антикорупційного бюро будуть встановлюватися відповідно до мінімального розміру посадового окладу, встановленого на 1 січня календарного року для відповідної категорії працівників, в таких розмірах:

Директор Національного бюро – 50;

перший заступник, заступник Директора Національного бюро – 40;

директор центрального або територіального управління Національного бюро, керівник управління внутрішнього контролю центрального управління Національного бюро, керівник підрозділу детективів – 30;

заступник директора центрального або територіального управління Національного бюро, заступник керівника управління внутрішнього контролю центрального управління Національного бюро, заступник керівника підрозділу детективів – 28;

керівник управління центрального управління Національного бюро, керівник відділу внутрішнього контролю територіального управління Національного бюро – 22;

заступник керівника управління центрального управління Національного бюро, заступник керівника відділу внутрішнього контролю територіального управління Національного бюро – 21;

начальник відділу центрального управління Національного бюро – 20;

заступник начальника відділу центрального управління Національного бюро – 19;

начальник відділу територіального управління Національного бюро – 18;

заступник начальника відділу територіального управління Національного бюро – 17;

старший детектив Національного бюро – 22;

детектив Національного бюро – 19;

старший оперативний працівник – 16;

оперативний працівник – 13;

молодший оперативний працівник – 11;

завідувач самостійного сектору – 16;

завідувач сектору у складі управління – 14;

головний спеціаліст – 13;

провідний спеціаліст – 11.

Розміри доплати за спеціальне звання та надбавки за ранг державного службовця буде визначати Кабмін. Сьогодні вони встановлюються законодавством.

Умови оплати праці працівників Національного агентства з питань запобігання корупції, які є державними службовцями, будуть визначатися законодавством про державну службу.

Як і для НАБУ, посадові оклади Голови, заступника Голови НАЗК та працівників апарату НАЗК будуть встановлюватися відповідно до мінімального розміру посадового окладу, встановленого на 1 січня календарного року для відповідної категорії працівників.

Не залишилися без увагу депутатів і прокурори. Встановлений Законом «Про прокуратуру» посадовий оклад прокурора окружної прокуратури, у випадку ухвалення законопроекту, з 1 січня 2022 року від буде складати 25 розмірів мінімального розміру посадового окладу, встановленого на 1 січня календарного року для відповідної категорії працівників (замість 25 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб).

За тим же принципом змінять і посадовий оклад Голови Рахункової палати, який буде складати становить 30 розмірів мінімального розміру посадового окладу, встановленого на 1 січня календарного року для відповідної категорії працівників, заступника Голови Рахункової палати – 27 розмірів мінімального розміру посадового окладу, встановленого на 1 січня календарного року для відповідної категорії працівників, іншого члена Рахункової палати – 25 розмірів мінімального розміру посадового окладу, встановленого на 1 січня календарного року для відповідної категорії працівників.

Голову Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та його заступників, позбавлять надбавки за особливий характер роботи та інтенсивність праці у розмірі до 75 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг, а також додаткової премії в розмірі тримісячної заробітної плати

Співробітникам Державного бюро розслідувань, крім того, що їх оклади будуть обраховувати відповідно до мінімального розміру посадового окладу, встановленого на 1 січня календарного року, нададуть можливість отримувати премії, проте обмежать їх 30 відсотками посадового окладу.

Про які недоліки законопроекту попереджують фахівці

ГНЕУ одразу розкритикувало законопроект, оскільки побачило в ньому наступні вади.

• Аналіз положень проекту свідчить про те, що насправді вони (або принаймні переважна їх більшість) не пов’язані зі створенням передумов для підвищення прожиткового мінімуму.
• Об’єднання в одному проекті різних за своєю природою питань, як то визначення розмірів оплати праці та розмірів адміністративних послуг і запровадження штрафної ставки та розрахункової одиниці у Кримінальному кодексі України (далі – КК) та Кодексі України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), виглядає штучним та не відповідає усталеним правилам законодавчої техніки, згідно з якими положення закону (зокрема, й закону про внесення змін) мають регулювати близькі за своєю природою суспільні відносини, бути об’єднаними якоюсь спільною ідеєю (задумом) або ж логічно випливати одне з одного.

Питання, які порушуються у даному законопроекті, є тематично різними і належать до предметів відання різних комітетів Верховної Ради України.

• Усі положення проекту, які базуються на застосуванні «розрахункової одиниці» та «штрафної ставки», є непридатними для розгляду і прийняття через їх повну невизначеність.
• Оскільки у законопроекті не визначено, яким є розмір «розрахункової одиниці», без цього неможливо оцінити доцільність внесення змін до усіх процесуальних кодексів.
• Низка положень проекту, якими вносяться зміни до понад 20 законодавчих актів, передбачає вилучення із тексту законів приписів, якими встановлюються (або на основі яких можна вирахувати) розміри певних платежів, та передачу повноважень щодо встановлення розмірів таких платежів Кабінету Міністрів України. Передача повноважень щодо відповідного регулювання Уряду означатиме, що рівень соціальних гарантій, істотно знижується, а вірогідність швидкого і непублічного прийняття рішень, які покладають на громадян і юридичних осіб необґрунтовані обтяження, підвищується.
• Пояснювальна записка до законопроекту не містить обґрунтування доцільності прийняття запропонованих змін та прогнозів щодо соціально-економічних та правових наслідків, які очікуються в результаті реалізації запропонованих змін.
• Аналіз поданого законопроекту свідчить також про те, що запропоновані у ньому зміни зумовлюють необхідність внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у частині врегулювання розмірів суддівської винагороди), але таких змін у законопроекті не пропонується.
• ГНЕУ вважає, що «фінансові можливості державного бюджету» можуть братись до уваги при вирішенні питання про можливе збільшення розміру мінімальної заробітної плати, але зменшення цього розміру у певному календарному році з посиланням на цей чинник було б порушенням принципу верховенства права.
• Принципи формування прожиткового мінімуму як базового державного соціального стандарту у проекті відсутні.
• У проекті об’єднуючим принципом включення людей до складу домогосподарства виступатиме лише факт ведення спільного обліку доходів та витрат для сплати ними податку з доходів фізичних осіб.

Раніше Комітет рекомендував до другого читання законопроект про добір прокурорів. Згідно з ним із законодавства виключать вимогу до кандидатів на посаду прокурора щодо наявності дворічного стажу роботи в галузі права