Andrey M
— Умом кацапов не понять, Аршином общим не измерить. Лавров сказал: «Дебилы, бляТь». И в это надо, только верить.
- 23 апреля 2014, 8:45
Розсіяні.
Мов зерна, розсіялись світом, розсіяні:
Що ковтали з Дніпра освячену воду –
Лиш залишки пам'яті, лиш ознаки роду,
Ідеали, свободи омріяні – проміняні.
І поносять матір свою, яка їх зростила –
Поневолені ворогом, своїм закріпачені,
Орієнтири, скрепи псевдо духовні означені:
Поважають лиш того, на чиїм боці сила.
Колись сталось так – розсіялись світом:
В пошуках щастя, від навали втекли,
Та діти їх розсіяні все ж йому присягли –
Тому злу і стали його заповітом…
Та зове й закликає златоверхий їх Київ –
Завойовницька жила серця спопеляє
Чи то пам'ять предків до дому гукає,
Та не знають – в орла їх голови зміїв.
Одна дивиться в сивину, якої не знає,
Інша жере майбуття, якого не буде,
І дивляться вдаль, і прокляті люди,
Чи в Георгія списа для такого змія немає?
І відмовились браття – не пускають до хати:
Колись були руські ми, русичі або ж русини,
Тепер, нехай, руські – ви, ми – сини України
І це наша земля – нас тут впало багато,
Бо стояли у краю, захищаючи межі своєї країни,
Та залишились, хоч не в країні тепер – у країнці,
Не здамо вже ніколи – проженемо й чорта звідси,
То ідіть, браття, з миром – возведіть Київ з руїни
У своєму серці…
21 квітня 2014 р.
© Андрій Пущин
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=20639
http://www.stihi.ru/avtor/andreipushchin
Що ковтали з Дніпра освячену воду –
Лиш залишки пам'яті, лиш ознаки роду,
Ідеали, свободи омріяні – проміняні.
І поносять матір свою, яка їх зростила –
Поневолені ворогом, своїм закріпачені,
Орієнтири, скрепи псевдо духовні означені:
Поважають лиш того, на чиїм боці сила.
Колись сталось так – розсіялись світом:
В пошуках щастя, від навали втекли,
Та діти їх розсіяні все ж йому присягли –
Тому злу і стали його заповітом…
Та зове й закликає златоверхий їх Київ –
Завойовницька жила серця спопеляє
Чи то пам'ять предків до дому гукає,
Та не знають – в орла їх голови зміїв.
Одна дивиться в сивину, якої не знає,
Інша жере майбуття, якого не буде,
І дивляться вдаль, і прокляті люди,
Чи в Георгія списа для такого змія немає?
І відмовились браття – не пускають до хати:
Колись були руські ми, русичі або ж русини,
Тепер, нехай, руські – ви, ми – сини України
І це наша земля – нас тут впало багато,
Бо стояли у краю, захищаючи межі своєї країни,
Та залишились, хоч не в країні тепер – у країнці,
Не здамо вже ніколи – проженемо й чорта звідси,
То ідіть, браття, з миром – возведіть Київ з руїни
У своєму серці…
21 квітня 2014 р.
© Андрій Пущин
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=20639
http://www.stihi.ru/avtor/andreipushchin
|
40
|
Просмотров: 387, сегодня — 0
- 12:25 Роберт Кийосаки допустил обрушение биткоина до нуля, в работе OKX произошел сбой: что нового на крипторынке
- 10:47 Reuters узнал о проблемах с платежами за российскую нефть в Китае, ОАЭ и Турции
- 10:29 Курс валют на 28 марта: доллар в банках прибавил 4 копейки, а в обменниках 12 копеек
- 09:55 Финляндия отказала в рейсах турецкой авиакомпании из-за ее связей с рф
- 09:33 В Будапеште продлили бесплатный проезд для украинских беженцев
- 08:52 Чехия ввела санкции против Медведчука
- 08:28 Нацкомиссия пополнила список ненадежных инвестпроектов 12 кейсами
- 08:10 Послы ЕС приняли продолжение упрощенного торгового режима с Украиной
- 08:00 Официальный курс: НБУ повысил гривну на 11 копеек
- 27.03.2024
- 20:00 Украина получит еще $1,5 млрд, госдолг стал меньше, НБУ думает привязать гривну к евро: главное за 27 марта
Комментарии