В українській економіці спостерігаються загрозливі тренди: посилення трудової міграції, зниження частки зарплат у ВВП, низький рівень капіталізації економіки, зниження кредитування та надто повільні темпи економічного зростання. Якщо українська економіка не прискорить свого розвитку, їй знадобиться щонайменше 50 років для того, щоб наздогнати Польщу. Все це ознаки відставання фактичного ВВП від потенційного, тобто ознаки відсутності достатніх стимулів для розвитку бізнесу. Економіка потребує стимулів для росту, а бізнес – інвестицій для розвитку.
В українській економіці спостерігаються загрозливі тренди: посилення трудової міграції, зниження частки зарплат у ВВП, низький рівень капіталізації економіки, зниження кредитування та надто повільні темпи економічного зростання. Якщо українська економіка не прискорить свого розвитку, їй знадобиться щонайменше 50 років для того, щоб наздогнати Польщу. Все це ознаки відставання фактичного ВВП від потенційного, тобто ознаки відсутності достатніх стимулів для розвитку бізнесу. Економіка потребує стимулів для росту, а бізнес – інвестицій для розвитку.
Стратегія розвитку фінсектора України до 2025 рокуMinfinDocs
102 slides•515 views
Нацбанк, Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку, Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Мінфін та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердили Стратегію розвитку фінансового сектору України до 2025 року.
В українській економіці спостерігаються загрозливі тренди: посилення трудової міграції, зниження частки зарплат у ВВП, низький рівень капіталізації економіки, зниження кредитування та надто повільні темпи економічного зростання. Якщо українська економіка не прискорить свого розвитку, їй знадобиться щонайменше 50 років для того, щоб наздогнати Польщу. Все це ознаки відставання фактичного ВВП від потенційного, тобто ознаки відсутності достатніх стимулів для розвитку бізнесу. Економіка потребує стимулів для росту, а бізнес – інвестицій для розвитку.
Стратегія розвитку фінсектора України до 2025 рокуMinfinDocs
102 slides•515 views
Нацбанк, Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку, Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Мінфін та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердили Стратегію розвитку фінансового сектору України до 2025 року.
Проект Рекомендацій парламентських слухань "РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ...Viktor Halasiuk, PhD
9 slides•1.2K views
Проект Рекомендацій парламентських слухань "РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ ТА ПІДТРИМКА МАЛОГО І СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ", затверджений Комітетом Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва
17 грудня 1999 року Німецька консультативна група з питань економічних реформ та понад десяток знаних український науковців і політиків заснували Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД). І за 25 років роботи ми здолали шлях від проєкту підтримки німецьких консультантів, що надавали технічну допомогу, до потужної української незалежної аналітичної інституції.
ІЕД є політично незалежним та вже 25 років забезпечує неупередженість своїх рекомендацій і запобігає маніпулюванню результатами досліджень. Інститут активно співпрацює з суб'єктами прийняття політичних рішень для впровадження рекомендацій на практиці.
Наша місія — пропонувати та просувати рішення для процвітання та сталого розвитку України на засадах ринкової економіки, свободи та відкритого діалогу.
Ключові завдання ІЕД до 2026 року:
1. Робити суттєвий внесок у формування економічної політики в Україні.
2. Сприяти максимальному досягненню цілей та завдань переговорного процесу щодо вступу України в ЄС.
3. Бути ініціатором та активною платформою для діалогу влади, бізнесу та громадянського суспільства.
4. Сприяти розповсюдженню аналітичних підходів у громадянському суспільстві.
5. Бути адвокатом України у світі
Наша діяльність
Ми працюємо з найважливішими питаннями порядку денного нашої країни: макроекономічна стабільність та економічне зростання, інтеграція до ЄС та міжнародна торгівля, сприятливий діловий клімат та конкурентний ринок праці, розвиток структурно важливих галузей економіки (енергетика, сільське господартсво,транспорт), економіка регіонів, а також посилення спроможності громадянського суспільства.
Наші дослідження, поради та просування змін за ці роки стосувались різних тем, а саме: монетарної та фіскальної політики, розвитку підприємництва, реформ системи охорони здоров’я та митниці, відкриття ринку землі, вступу до СОТ, Угоди про Асоціацію України з ЄС та багатьох інших питань.
Але наша головна мета ніколи не змінювалась: сприяти покращенню добробуту українців. Тому що зрештою кінцевим отримувачем вигоди від нашої роботи є саме мешканці нашої країни. І саме тому в останні роки ми активно розвиваємо власні медіаресурси, які читає вже понад 17 тис. осіб.
➡️ Аналіз економіки та економічної політики
Ми в ІЕД розробили інструментарій для коротко- та середньострокового прогнозування та моделювання економічних процесів. Тож фахівці ІЕД використовують сучасні математичні, статистичні методи та інструменти оцінки впливу різних шоків на економіку України, наприклад, зміни торговельних режимів, зміни цін та інших умов економічної діяльності.
Ми працюємо у таких сферах:
● макроекономічний аналіз;
● аналіз тенденцій економічного розвитку;
● торговельна політика;
● розвиток ділового середовища;
● фіскальна політика;
● соціальна політика;
● монетарна політика;
● ринок праці;
● регіональний розвиток;
● структурні реформи;
● сільське господарство, промисловість, енергетика;
● продовольча політика;
● розвиток фінансових
3. 3
Після перемоги Революції Гідності у 2014
році Національний банк розпочав масштабну
реформу фінансового сектору. Усі чотири
роки ми працювали над усуненням проблем,
щонакопичувалисявідпочаткунезалежності
України.
Реформа спрямована не лише на усунення
проблем банківського сектору, а й на прове-
дення змін у самому Національному банку.
Масштабна трансформація центрального
банку дозволила суттєво покращити якість
прийняття рішень.
Євроінтеграційні прагнення, маніфестовані
під час Революції Гідності, потужний
запит громадськості та бізнесу на нові,
ПЕРЕДМОВА
прозорі та єдині для всіх стандарти роботи
визначали вектор нашої діяльності протягом
останніх чотирьох років та знайшли
відображення у Візії, Місії та Цінностях
Національного банку. Саме досягнення Візії
та виконання Місії стануть дороговказами
у діяльності Національного банку.
У 2017 році завершено перший етап
реформи української фінансової системи.
Прийшов час підбивати перші підсумки:
зараз банківська система здорова, прозора
та очищена від проблем минулого. Ми
заклали надійний фундамент, аби українська
фінансова система розвивалася на благо
суспільства та інтегрувалася до світової,
а українські банки відповідали найкращим
стандартам європейського банкінгу.
Сучасний світ постійно змінюється. У такому
динамічному середовищі народжуються
найновіші технологічні рішення: віртуальні
валюти, децентралізовані системи розрахун-
ків, прямі позики між учасниками ринку,
хмарні технології та «великі дані». Адаптація
доцихінноваційтаїхадекватнийаналіззадля
протидії ризикам для фінансової стабільності
виходять на перший план серед стратегічних
завдань для регуляторів фінансових ринків
в усьому світі.
У цих умовах завдання Національного
банку – створити сприятливе середовище
для всіх учасників ринку. Саме це ми
маємо на меті, коли провадимо монетарну
політику, сприяємо фінансовій стабільності,
регулюємо ринки, діяльність банків, пла-
тіжних систем та трансформуємося самі.
Сьогодні ми представляємо Cтратегію
Національного банку – дорожню карту, якою
будемо рухатися до мети в найближчі роки.
Ми вважаємо, що прозорість нашої Стратегії –
це запорука розуміння нашої діяльності
та встановлення суспільної довіри до неї.
Переконані, що така відкритість об’єднає всіх
учасників ринку в конструктивній командній/
спільній роботі. Досягнувши цілей Стратегії,
ми наблизимося до єдиної для всіх мети –
сталого розвитку України.
Правління
Національного банку України
Місія: забезпечення цінової та фінансової
стабільності з метою сприяння сталому
економічному розвитку України
Візія: Національний банк України –
сучасний, відкритий і незалежний
центральний банк, який має довіру
суспільства та інтегрований до
європейської спільноти центробанків
4. 4
Держава
як постачальник
послуг
Суб’єкти фінансової
діяльності
Суб'єкти
економічної
діяльності
Експерти
Учасники
фондового ринку
Індивідуальні
підприємці
Центральний
банк
Домогосподарства
Президент
Кабмін
Регулятори
Парламент
Міністерство
фінансів
Банки
Платіжні системи
Страхові компанії
Міжнародні
організації
Професійні
об’єднання
Журналісти
НауковціДержавні
підприємства
Міністерства
Казначейство
Суб’єкти економічної
й фінансової
державної політики
Громадяни
України
Небанківські
фінансові
установи
Підприємства
реального
сектору
економіки
ФІНАНСОВА ЕКОСИСТЕМА
5. 5
Належне виконання Національним Банком
своїх функцій, а саме забезпечення цінової
та сприяння фінансовій стабільності, є важ-
ливою передумовою розвитку фінансової
екосистеми та зростання економіки країни.
Забезпеченняціновоїстабільностієвикликом
для Національного банку, бо на інфляцію
суттєво впливають чинники, на які монетарна
політика має обмежений вплив: значна від-
критість економіки, монополізація окремих
ринків, доларизація, державне регулювання
цін тощо. З огляду на це необхідна постійна
координація дій Національного банку з інши-
ми державними органами.
Швидкі радикальні технологічні та соціа-
льні зміни призводять не тільки до частих
СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ
УКРАЇНИ
ірізкихзмінекономічногосередовища,айдо
втрати інвестиційної привабливості старими
бізнес-моделями, зокрема і в фінансовому
секторі, необхідності створення нових.
У таких умовах забезпечення фінансової
стабільності – теж неабиякий виклик.
Національний банк прагне, щоб регулюван-
ня фінансового сектору стимулювало роз-
виток економіки, враховувало виклики
середовища та потреби всіх учасників.
Готуючи Стратегію, ми намагалися, щоб
кожен її пункт відповідав цим прагненням.
Стратегія Національного банку відповідає
принципам розвитку фінансового сектору,
відображеним у «Комплексній програмі
розвитку фінансового сектору України до
2020 року», що сконсолідувала бачення
розвитку всіх учасників фінансового сектору
та державних органів, дотичних до нього.
Стратегія Національного банку визначає
низку керованих пріоритетів діяльності.
Їх дотримання необхідне для створення
ефективної та стабільної фінансової
екосистеми. Серед них такі:
• Досягнення низької та стабільної
інфляції, забезпечення стабільності
банківської системи, відновлення кре-
дитування та валютна лібералізація.
• Адаптивне регулювання фінансового
сектору. Створення умов для розвитку
нових фінансових інструментів та бізнес-
моделей, що відповідають вимогам дина-
мічного середовища в Україні та світі.
• Інтеграція з ЄС шляхом приведення
національної нормативної бази у від-
повідність до міжнародних стандартів.
• Трансформація Національного банку
з метою перетворити його на сучасний
центробанк.
Стратегія – єдиний
інструмент, що систематизує
шляхи досягнення
Візії та виконання Місії
Національного банку
Візія, Місія та цілі Національного
банку у довгостроковій
перспективі визначаються
інтересами суспільства
6. 6
СТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ НАЦІОНАЛЬНОГО
БАНКУ
Низька та стабільна
інфляція
Стабільна, прозора та
ефективна банківська
система
Відновлення
кредитування
Сучасний, відкритий,
незалежний, ефективний
центральний банк
Вільний рух
капіталу
Фінансова інклюзія
Ефективне регулювання
фінансового сектору
4
1 7
2 6
3 5
7. 7
До фінансової екосистеми України входять
населення, організації, державні установи
тощо. Національний банк також належить
до неї й виконує функції, закріплені за ним
у Конституції України та Законі України
«Про Національний банк України».
Щоб належно виконувати свої функції,
Національний банк має ефективно
взаємодіяти з усіма групами учасників
фінансової екосистеми, ураховуючи
їхні потреби та інтереси. Беручи це
до уваги, ми проаналізували потреби
учасників фінансової екосистеми, умови
середовища, у якому вони працюють, та
тенденції, що впливатимуть на екосистему
в майбутньому. Результатом такого аналізу
стали сім стратегічних цілей Національного
банку, досягнення яких стане результатом
успішного виконання цієї Стратегії.
Шість із семи поставлених цілей спрямовані
назовні, на задоволення потреб учасників
фінансової екосистеми. Одна з важливих
передумов для їх досягнення – висока
інституційна спроможність центробанку.
Розуміючи це, Національний банк ставить
перед собою сьому, внутрішню ціль –
стати сучасним, відкритим, незалежним
ефективним центральним банком. Щоб
їїдосягти,необхіднопродовжуватирозпочату
у 2014 році внутрішню трансформацію,
успішне завершення якої допоможе
дістатися інших шістьох цілей.Фінансова екосистема –
це сукупність учасників
фінансового ринку та інших
сторін, які взаємодіють між
собою одночасно на умовах
співробітництва та конкуренції
з метою створення та надання
фінансових продуктів і послуг
Ми вважатимемо, що досягли стратегічних цілей, за таких умов:
• Цінової стабільності досягнуто.
• Банківський нагляд оновлений, відповідає стандартам ЄС та повноцінно працює.
• Кредитування відновлено, його рівень підтримує економічне зростання без ризиків для
фінансової стабільності.
• Регулювання небанківського фінансового сектору відбувається за новою, ефективною
моделлю.
• Антикризові валютні обмеження скасовано без загроз для фінансової стабільності.
Відкрито шлях для запровадження вільного руху капіталу.
• Зростає залученість населення до використання фінансових послуг.
8. 8
інфраструктура розрахунків стимулюють
пожвавлення ділової активності, зростання
ВВП, а відтак і збільшення надходжень
до бюджету. Це дає змогу виконавчій
гілці влади покращити якість своїх послуг
та підвищити рівень життя населення.
Таким чином, кінцевим споживачем, який
оцінює створені та акумульовані цінності,
є кожен громадянин України. Саме ця група
клієнтів найважливіша для Національного
банку.
СТРАТЕГІЯ ЯК СПОСІБ СТВОРЕННЯ
ЦІННОСТІ ДЛЯ КЛІЄНТІВ
Ми об’єднали учасників фінансової
екосистеми в шість клієнтських груп
відповідно до їхньої ролі в ній:
• експерти;
• суб’єкти економічної та фінансової
державної політики;
• суб’єкти фінансової діяльності;
• суб’єкти економічної діяльності;
• держава як постачальник послуг;
• громадяни України.
У межах своєї ролі в екосистемі кожен
клієнт виконує деякі функції, пропонуючи
іншим певну цінність, яку він створює
самостійно або спільно з Національним
банком. Обмін цінностями відбувається
в формі певних продуктів чи послуг,
що задовольняють потреби клієнтів та
клієнтських груп.
Національний банк взаємодіє з усіма
групами клієнтів. Створювані ним цінності
задовольняютьпотребикожноїклієнтської
групи й можуть примножуватися у процесі
взаємодії з іншими учасниками фінансової
екосистеми.
Наведемо приклад. Використовуючи якісну
інформацію від Національного банку,
експерти готують дослідження та ана-
літику, що вказують на певні макро-
економічні виклики або прогалини
в законодавстві. Це допомагає представ-
никам законодавчої гілки влади або
суб’єктам державної політики ухвалювати
обґрунтовані рішення та якісні регуляції.
Прийняті нормативні акти дозволяють
банкам запроваджувати нові фінансові
інструменти та кредитні продукти. Разом
із тим, доступне кредитування та сучасна
Клієнти Національного
банку − це групи учасників
фінансової екосистеми. Їхню
роль у цій системі визначають
їхні потреби, які Національний
банк задовільняє створенням
та наданням цінності
9. 9
Цінність може примножуватися та створювати умови для створення цінності іншим клієнтам.
Громадяни України отримують максимальну цінність
створюють підґрунтя для
вироблення якісних регуляцій
Експерти
створюють дієве правове поле
для всіх учасників фінансового
ринку
забезпечують доступ до фінансових
послуг та ресурсів, управління
ризиками, безпеку інвестицій
та заощаджень
виробляють товари і надають
послуги, забезпечують економічне
зростання
забезпечує добробут країни та
вільний доступ до державних послуг,
які необхідні для повноцінного життя
та ефективного ведення
економічної діяльності
приймають рішення щодо
споживання та заощаджень для
максимізації власного добробуту
Суб'єкти
економічної
та фінансової
державної
політики
Суб’єкти
фінансової
діяльності
Суб’єкти
економічної
діяльності
Держава як
постачальник
послуг
Громадяни
України
Цінність
10. 10
ЦІННІСТЬ ПРОДУКТІВ НАЦІОНАЛЬНОГО
БАНКУ ДЛЯ КЛІЄНТІВ
1. Експерти
2. Суб’єкти економічної та
фінансової державної політики
3. Суб’єкти фінансової
діяльності
Хто входить до
клієнтських груп
Міжнародні організації, експертні
ЗМІ, лідери думок та окремі
експерти
Державні установи, які здійснюють
регулювання
Банки та небанківські фінансові
установи, інвестори у фінансовий
сектор, платіжні системи
Які потреби
клієнтів ми
прагнемо
задовільнити
Сприяння ефективності
ухвалюваних рішень, доступ до
інформації, професійний розвиток
Створення якісних та ефективних
правил діяльності на ринку та
інструментів регулювання
Забезпечення доходності бізнесу
з мінімальними ризиками;
підвищення довіри до фінансового
сектору, адекватне регулювання
Яку цінність
створюють наші
продукти
Середовище для вироблення
правил діяльності на ринку
Ефективна модель взаємодії задля
покращення якості регуляцій,
надання експертної допомоги
Зрозумілі, єдині для всіх, прозорі
правила діяльності на ринку
Які продукти ми
надаємо своїм
клієнтам
Аналітичні звіти, платформа для
дискусій
Нормотворчі пропозиції, роз’яснення
регуляцій та очікуваних результатів
від упровадження, аналітика
Методологія, нагляд, механізми
підтримки, облікова ставка та
інші монетарні інструменти,
інфраструктурні рішення
Таблиця не містить вичерпної інформації та запропонована для ілюстрації зв’язку окремих продуктів
Національного банку з певними потребами клієнтських груп
11. 11
4. Суб’єкти економічної
діяльності
5. Держава як постачальник
послуг
6. Громадяни України
Хто входить до
клієнтських груп
Підприємства і компанії, фізичні
особи-підприємці
Державні установи,
що здійснюють соціальне
забезпечення, управління освітою,
охороною здоров’я тощо
Фізичні особи /
домогосподарства
Які потреби
клієнтів ми
прагнемо
задовільнити
Макроекономічна стабільність,
доступне кредитування, вільний
рух капіталу
Макроекономічна стабільність,
економічний розвиток держави
Збереження реальної вартості
доходів і заощаджень, зручні
розрахунки, захист прав
споживачів фінансових послуг
Яку цінність
створюють наші
продукти
Створення умов для
інвестицій, розвиток усіх форм
кредитування, ліберальне
валютне законодавство, безпека
розрахунків
Розвиток сучасної інфраструктури
фінансового сектору та фінансової
інклюзії, що стимулюватиме вихід
з тіньової економіки; забезпечення
інфраструктури для монетизації
пільг населенню
Збереження купівельної
спроможності, наявність на ринку
зручних способів розрахунків,
захист прав споживачів
фінансових послуг
Які продукти ми
надаємо своїм
клієнтам
Правила з використання
фінансових інструментів,
облікова ставка як інструмент
управління вартістю кредитних
ресурсів, валютне регулювання
Аналітична звітність,
інфраструктура для розрахунків,
фінансовий моніторинг, програми
підвищення фінансової грамотності
населення
Інфраструктура для розрахунків,
функція захисту прав споживачів
фінансових послуг, готівкова
гривня
Таблиця не містить вичерпної інформації та запропонована для ілюстрації зв’язку окремих продуктів
Національного банку з певними потребами клієнтських груп
13. 13
КОНТЕКСТ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЧНИХ
ЦІЛЕЙ
Щоб виявити ризики та можливості для розвитку фінансового сектору в Україні та для виконання Національним банком своєї Місії,
ми проаналізували середовище, у якому працює фінансова екосистема. У результаті ми виявили низку ключових факторів, які врахували
при визначенні стратегічних цілей та шляхів їхньої реалізації.
Економічний контекст: Правовий контекст:
• Досягнуто макрофінансової стабілізації, економіка поступово
відновлюється, проте залишається вразливою до шоків.
• Зовнішню торгівлю диверсифіковано, знижено залежність від
одного торговельного партнера, кількох видів експортованої
сировини та товарів.
• Значна відкритість економіки.
• Високий рівень монополізації ринків.
• Поступова інтеграція України в європейське правове поле
та гармонізація національного законодавства з міжнародними
стандартами.
• Повільний процес прийняття законів та слабка взаємодія
державних органів у забезпеченні розвитку фінансового сектору.
• Системи судочинства та виконавчого провадження працюють
неефективно, що зумовлює слабкий захист прав кредиторів.
• Недієва система захисту прав споживачів фінпослуг в Україні.
Соціальний контекст: Технологічний контекст:
• Розвиток системи захисту прав споживачів фінансових послуг
та зростання фінансової інклюзії в світі.
• Конфлікт на сході України – постійне джерело ризиків для країни
та її економіки.
• Населення України скорочується та старіє, а тому має низьку
схильність до використання інноваційних банківських продуктів.
• Гривня, банки та органи державної влади мають низький рівень
довіри населення України.
• Зміна моделі класичного банкінгу у світі: поява нових,
альтернативних платіжних систем, інструментів розрахунків
та кредитування.
• Високий ризик кібератак.
• Слабкий розвиток загальнодержавних інформаційних баз даних
(демографічний реєстр, електронні квитанції тощо).
14. 14
1. НИЗЬКА ТА СТАБІЛЬНА ІНФЛЯЦІЯ
НАПРЯМКИРЕАЛІЗАЦІЇ
• Поглиблення трансмісійного механізму монетарної політики та встановлення облікової ставки
на такому рівні, що дозволить привести очікувану інфляцію до цільових значень на горизонті політики.
• Ефективна комунікація з економічними агентами для стабілізації інфляційних очікувань на низькому
рівні.
• Накопичення міжнародних резервів як інструменту стабілізації за несприятливих умов.
• Дотримання режиму гнучкого обмінного курсу в поєднанні зі згладжуванням надмірних коливань
на валютному ринку.
• Недопущення фіскального домінування (використання емісійних коштів для фінансування фіскального
та квазіфіскального дефіцитів).
ОЧІКУВАНИЙЕФЕКТ
• Низька та передбачувана інфляція не створює перешкод для ухвалення довгострокових рішень
про інвестування чи заощадження.
• Низькі реальні та номінальні відсоткові ставки.
ШЛЯХИ ДОСЯГНЕННЯ СТРАТЕГІЧНИХ ЦІЛЕЙ
ТА КРИТЕРІЇ УСПІШНОСТІ
15. 15
2. СТАБІЛЬНА, ПРОЗОРА ТА ЕФЕКТИВНА БАНКІВСЬКА СИСТЕМА
НАПРЯМКИРЕАЛІЗАЦІЇ
• Перехід до ризик-орієнтованого банківського нагляду:
• аналіз бізнес-моделей та стратегій банків;
• щорічне стрес-тестування;
• посилений контроль операцій банків з пов’язаними особами.
• ГармонізаціяпруденційнихвимогдобанківзнормамизаконодавстваЄСтарекомендаціямиБазельського
комітету.
• Удосконалення макропруденційного нагляду.
• Підвищення якості розкриття фінансової та пруденційної звітності.
• Перехід на стандарти FINREP/COREP та єдиний цифровий стандарт звітності.
• Посилення вимог до інформаційної безпеки з метою забезпечити безперервну діяльність банківської
системи та захисту від кібератак.
ОЧІКУВАНИЙЕФЕКТ
• Вимоги до ліквідності та капіталу відповідають найкращим міжнародним практикам та Директивам ЄС.
• Ефективний нагляд за фінансовими установами, усталений неперервний процес наглядової перевірки
та оцінки кожного банку (SREP).
• Банки коректно оцінюють та враховують ризики у своїй діяльності.
• Створено механізм інформаційного захисту банків та протидії кібератакам.
16. 16
3. ВІДНОВЛЕННЯ КРЕДИТУВАННЯ
НАПРЯМКИРЕАЛІЗАЦІЇ
• Започаткування роботи Кредитного реєстру.
• Зниження обсягів проблемної заборгованості у банках:
• розробка та виконання банками програм скорочення проблемної заборгованості;
• стимулювання розвитку ринку проблемних кредитів;
• спрощення процедури стягнення застави за кредитами.
• Посилення захисту прав споживачів, створення інституту фінансового омбудсмена для позасудового
вирішення спорів.
• Посилення захисту прав кредиторів:
• удосконалення процедури банкрутства;
• розбудова інституту приватних виконавців.
ОЧІКУВАНИЙЕФЕКТ
• Зниження вартості кредитів.
• Зростання кредитування темпами, що забезпечують економічне зростання та не створюють ризиків
для фінансової стабільності.
• Відновлення іпотечного кредитування.
• Зростання частки гривневих кредитів.
• Висока якість нових кредитів.
• Прозорі та прогнозовані для споживачів умови кредитування.
ШЛЯХИ ДОСЯГНЕННЯ СТРАТЕГІЧНИХ ЦІЛЕЙ
ТА КРИТЕРІЇ УСПІШНОСТІ
17. 17
4. ЕФЕКТИВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ
НАПРЯМКИРЕАЛІЗАЦІЇ
• Визначення цільової моделі функціонування регуляторів фінансового сектору (проект «SPLIT»).
• Унормування діяльності небанківських установ, у тому числі надавачів інноваційних фінансових послуг.
• Розроблення та запровадження системи захисту споживачів небанківських фінансових послуг.
• Перебудова інфраструктури фондового ринку, у тому числі централізація депозитарної функції та
відкриття міжнародним депозитарієм рахунку в Депозитарії Національного банку.
ОЧІКУВАНИЙЕФЕКТ
• Усталена, ефективна модель регулювання фінансового сектору.
• Ринок небанківських фінансових послуг працює згідно з кращими стандартами та ефективно
розвивається.
• Населення довіряє небанківським фінансовим установам.
• Доступ внутрішніх та міжнародних інвесторів на український фінансовий ринок спрощено.
18. 18
5. ВІЛЬНИЙ РУХ КАПІТАЛУ
НАПРЯМКИРЕАЛІЗАЦІЇ
• Лібералізація валютних обмежень (залежно від макроекономічних передумов) стосовно:
• операцій за поточним рахунком та рахунком прямих іноземних інвестицій;
• портфельного інвестування та кредитних операцій юридичних осіб;
• фінансових операцій фізичних осіб.
• Приєднання до стандартів електронного обміну даними та міжбанківських розрахунків, а також
до єдиного стандарту автоматичного обміну фінансовою інформацією.
• Зміна законодавства про валютне регулювання шляхом розробки та ухвалення нового закону
про іноземну валюту.
• Розвиток інфраструктури фінансового ринку.
ОЧІКУВАНИЙЕФЕКТ
• Антикризові (тимчасові) валютні обмеження скасовано без загроз для фінансової стабільності, прямі
та портфельні іноземні інвестиції, а також зовнішній товарообіг зростають.
• Скасовано ліцензії на інвестиції за кордон.
• Запроваджено рекомендації ОЕСР з протидії розмиванню податкової бази та виводу прибутку
з-під оподаткування (BEPS).
• Доступ інвесторів до ринків капіталу спрощено.
ШЛЯХИ ДОСЯГНЕННЯ СТРАТЕГІЧНИХ ЦІЛЕЙ
ТА КРИТЕРІЇ УСПІШНОСТІ
19. 19
6. ФІНАНСОВА ІНКЛЮЗІЯ
НАПРЯМКИРЕАЛІЗАЦІЇ
• Розвиток платіжної інфраструктури шляхом:
• переведення транзакцій в електронні канали: розвиток електронних платежів, у тому числі
за комунальні послуги, електронних грошей (які випускає Національний банк), платежів
з використанням пристроїв мобільного зв’язку;
• поширення використання міжнародних та національних платіжних систем;
• ознайомлення населення з перевагами та прогресивними видами безготівкових розрахунків.
• Запровадження віддаленої ідентифікації клієнтів для отримання ними фінансових послуг.
• Укладення договорів у безпаперовій формі, у тому числі з використанням електронного цифрового
підпису.
ОЧІКУВАНИЙЕФЕКТ
• Активізаціярозвиткувіртуальнихканалівобслуговуваннятаальтернативнихплатежівнабазіінноваційних
технологій з використанням пристроїв мобільного зв’язку.
• Основні положення стандартів ISO 20022 та ISO 13616 (IBAN) імплементовано.
• Стійке скорочення обсягу використання готівки.
• Зростання рівня користування банківськими продуктами та повернення коштів до банківської системи.
• Упроваджено модель дистанційної ідентифікації громадян на базі ЕЦП (електронний цифровий підпис)
та системи BankID.
• Упровадженодокументообігтакомунікаціюзучасникамиринкувелектронномуформатізвикористанням
ЕЦП/ЕП.
20. 20
7. СУЧАСНИЙ, ВІДКРИТИЙ, НЕЗАЛЕЖНИЙ, ЕФЕКТИВНИЙ ЦЕНТРАЛЬНИЙ БАНК
Ефективне виконання зовнішніх цілей неможливе без змін усередині Національного банку. Саме розуміння
необхідності трансформуватись для реалізації Стратегії є основою для формування сьомої стратегічної цілі
та довгострокового бачення себе як сучасного, відкритого, незалежного та ефективного центрального банку.
Трансформація Національного банку має два основні напрямки:
1. Процесний. Передбачає запровадження ефективної системи прийняття рішень для досягнення цілей
за допомогою:
• Розвитку аналітичного та дослідницького потенціалу.
• Регулярне та зрозуміле інформування суспільства і ринків як основного інструменту конструктивного
впливу.
• Забезпечення прозорого та дієвого процесу розробки та імплементації регуляторних рішень.
• Системи належного внутрішнього контролю та мінімізації ризиків.
2. Ресурсний.РозвиваєадаптивністьвнутрішніхресурсівНаціональногобанкудостратегічнихзавданьшляхом:
• Розвитку нового лідерства і фокусу на особистості, формування команд.
• Розбудови сучасної інформаційної інфраструктури, забезпечення високого рівня автоматизації
процесів.
• Розвитку культури ощадливого й ефективного користування державними ресурсами.
ШЛЯХИ ДОСЯГНЕННЯ СТРАТЕГІЧНИХ ЦІЛЕЙ
ТА КРИТЕРІЇ УСПІШНОСТІ