Хто зобов'язаний використовувати РРО. Роз'яснення ДФС з прикладами

«Про зміни до порядку ведення касових операцій»
(тези начальника відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями
управління аудиту головного управління ДФС у Черкаській області Владислава
Юрійовича Білоуса)
Вітаю, шановні глядачі нашого каналу!
У зв’язку з численними запитаннями платників нагадую про зміни до порядку
ведення касових операцій.
Сьогодні я озвучу такі чотири позиції.
Перше. Зміни до Положення про ведення касових операцій у національній
валюті в Україні, які діють з 5 січня 2018 року.
Друге. Зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 №
1336.
Третє. Чергове нагадування, кому саме з фізичних осіб – платників єдиного
податку необхідно застосовувати РРО.
І останнє. З 20 лютого – користуємось оновленим Державним реєстром
реєстраторів розрахункових операцій.
Тепер детально про це.
Про зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті
в Україні
Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148
затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в
Україні. Постанова була оприлюднена на сайті НБУ 4 січня та набрала чинності 5 сі-
чня.
Головне.
1. Оприбуткування готівки в касах (пункти 11 та 12 Положення)
Змінилось визначення «оприбуткування готівки».
Починаючи з 5 січня оприбуткуванням готівки в касах
установ/підприємств/відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки
з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги/застосуванням РРО

та КОРО (у разі застосування КОРО без застосування РРО), є здійснення обліку
готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі
прибуткових касових ордерів/фіскальних звітних чеків (або даних
розрахункових квитанцій) – саме так вказано у пункті 11 Положення.
І ще важливе – тепер установа/підприємство зобов'язане розробити та
затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі
установи/підприємства на підставі Положення №148, у якому максимально
врахувати особливості роботи як установи/підприємства, так і його
відокремлених підрозділів [внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи,
графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки
(готівки) до банку].
А для відокремлених підрозділів установи/підприємства порядок
оприбуткування готівки в касі встановлюється та доводиться внутрішніми
документами установи/підприємства. Розроблений порядок повинен відповідати
вимогам цього Положення та не суперечити законодавству України.
Далі
2. Про граничні суми готівкових розрахунків
Вони залишились без змін, тобто:
 між підприємствами (підприємцями) протягом одного дня за одним або кілько-
ма платіжними документами – у розмірі 10 000 гривень;
 між підприємством (підприємцем) та фізичною особою протягом одного дня –
у розмірі 50 000 гривень;
між фізичними особами за договорами купівлі-продажу, які підлягають
нотаріальному посвідченню – у розмірі 50 000 гривень.
Новацією є те, що вказана норма прямо передбачена в Положенні (пункти 6
та 7), а до 5 січня містилась лише у постанові Національного банку №210. Остання
втратила чинність згідно постанови №148.
І підводячи риску з питання готівкових розрахунків, зауважу, що наведені вище
обмеження, не стосуються:
1) розрахунків суб'єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими
фондами;

2) добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;
3) використання готівки, виданої на відрядження.
3. Про форми касових документів, які необхідно використовувати
Звертаю увагу (і з цього приводу багато запитань), що Положенням про ведення
касових операцій у національній валюті в Україні, затверджені нові типові форми
касових документів, а саме:
 відомості на виплату готівки;
 прибуткового касового ордера (форма № КО-1);
 видаткового касового ордера (форма № КО-2);
 журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (форми
№ КО-3 та КО-3а);
 касової книги (форма № КО-4);
 книги обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки (форма № КО-
5);
 акта про результати інвентаризації наявних коштів;
 акта про перевірку дотримання порядку ведення операцій із готівкою.
Тож починаючи з 5 січня суб’єкти господарювання повинні
використовувати для оформлення касових операцій касові документи, які
відповідають вимогам типових форм, затверджених Постановою № 148.
Відповідна позиція Державної фіскальної служби України з даного приводу
міститься у ЗІР, категорія 109.15 - відповідь на запитання «Чи мають право СГ ви-
користовувати касові документи, форми яких не затверджені постановою Правління
НБУ від 29 грудня 2017 року № 148?»
4. Про ліміт каси для ФОП
У зв’язку з запитаннями підприємців, звертаю увагу на пункт , де зазначено, що
банкам і фізичним особам-підприємцям ліміт каси та строки здавання готівкової
виручки (готівки) не встановлюються.
Також нормами Положення №148 передбачено зокрема:

• здавання готівкової виручки (готівки) до банку через підприємства, які отримали
ліцензію НБУ на надання банкам послуг з інкасації;
• застосування ЕЦП юридичної особи під час надання послуг в електронній
формі або під час здійснення інформаційного обміну з іншими суб’єктами
електронної взаємодії;
• покладення функцій касира на працівника іншого підприємства, залученого на
підставі укладеної угоди на надання послуги з надання персоналу.
Наступна інформація – про зміни до постанови Кабінету Міністрів України від
23 серпня 2000 р. № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України
«Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг»
Вони затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017
№984. Постанова опублікована в газеті «Урядовий кур’єр» 20 грудня минулого року
та чинна з 20 грудня – з дати оприлюднення.
Головне
Збільшено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу
товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів
розрахункових операцій є обов'язковим, для форм та умов проведення діяльності,
визначених у пунктах 2, 3, 5, 6, 13, 14, 17, 22, 23, 27 переліку до 500 тис. гривень на
один суб’єкт господарювання (до 20 грудня – 200 тис.грн.)
Збільшено граничний розмір по діяльності, визначеної у пунктах 4 і 7 переліку, -
до 250 тис. гривень на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт
продажу товарів (надання послуг) – раніше було 75 тис.грн.
І для форм і умов проведення діяльності, визначених у пунктах 1, 8-11, 15, 19-21,
24-26 переліку, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не
встановлюється.
Розглянемо зазначене детальніше в таблиці
Вид діяльності,
за якого дозволяється використовувати РК і КОРО
без застосування РРО
Граничний розмір
річного обсягу
розрахункових
операцій з продажу
товарів (надання
послуг), у разі
перевищення якого
застосування РРО
є обов’язковим
Роздрібна торгівля продовольчими товарами (крім
підакцизних товарів), що здійснюється фізичними
особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок
Не встановлюється
Роздрібна торгівля через засоби пересувної торговельної 500 тис. грн.

мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни,
цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-
прилавки, візки, розноски, лотки, столики), що розташовані
за межами стаціонарних приміщень
Роздрібна торгівля на ринках, ярмарках (за винятком
розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток,
павільйонів, приміщень контейнерного типу)
500 тис. грн.
Роздрібна торгівля та громадське харчування на території
села, що здійснюється підприємствами споживчої
кооперації, а також сільськогосподарськими
товаровиробниками, які використовують продукцію
власного виробництва
250 тис. грн.
Продаж страв та безалкогольних напоїв у буфетах вищих
навчальних закладів, їдальнях і буфетах підприємств УТОС
та УТОГ
500 тис. грн.
Роздрібна торгівля, громадське харчування та побутове
обслуговування на території закритих військових гарнізонів
і містечок, а також військових частин, розташованих
у межах сіл
500 тис. грн.
Роздрібна торгівля медичними і фармацевтичними
товарами та надання медичних і ветеринарних послуг
на території села
250 тис. грн.
Продаж товарів (за переліком, затвердженим
Держкомзв’язку і погодженим із Мінекономіки України
та ДПА України) і надання послуг поштовими відділеннями
та пунктами зв’язку в селах
Продаж газет, журналів, конвертів, листівок, знаків оплати
поштових послуг, іншої друкованої продукції
на підприємствах поштового зв’язку, якщо питома вага
такої продукції становить понад 50 % загального
товарообороту за відсутності продажу алкогольних напоїв
та підакцизних непродовольчих товарів
Продаж талонів, квитанцій, квитків з нанесеними
друкарським способом серією, номером, номінальною
вартістю в кіосках та салонах транспортних засобів
для проїзду в електротранспорті, на морських і річкових
суднах
Надання побутових послуг:
на території села;
з ремонту та встановлення побутових машин і
приладів, радіоелектронної апаратури, телеантен, ремонту і
складання меблів, прибирання квартир, догляду за дітьми,
хворими та людьми похилого віку, фотографування,
ремонту квартир, приготування їжі, прання білизни,

хімічного чищення, ремонту взуття, швейних та
трикотажних виробів, виробів текстильної та шкіряної
галантереї, металевих виробів фізичними особами -
підприємцями, які провадять господарську діяльність
(крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування)
та не використовують працю найманих осіб.
Надання послуг бібліотеками 500 тис. грн.
Продаж предметів релігійно-обрядової атрибутики
та надання обрядових послуг релігійними організаціями
500 тис. грн.
Продаж товарів з розносок і ручних візків, надання послуг
у салонах на залізничному, морському, річковому
та повітряному транспорті за переліком, затвердженим
Мінтрансом України і погодженим з Мінекономіки України
та ДПА України, а на повітряних суднах, задіяних
у міжнародних повітряних сполученнях, — також продаж
алкогольних напоїв і тютюнових виробів
Роздрібна торгівля насінням у кіосках на території сіл
та селищ міського типу
500 тис. грн.
Приймання від населення вторинної сировини (крім
металобрухту)
Страхування майнових та особистих ризиків фізичних осіб,
яке проводиться страховими агентами за межами
приміщення страховика, крім обов’язкового страхування
цивільної відповідальності власників транспортних засобів
за додатковими договорами («Зелена Картка»)
Надання ритуальних послуг за умови проведення
розрахунків вдома у замовника
Провадження діяльності у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг суб’єктами підприємницької
діяльності на території сіл і селищ міського типу, яким
згідно із Законом України «Про статус гірських населених
пунктів в Україні» надано статус гірських
500 тис. грн.
Надання медичних послуг виїзними бригадами та медичне
обслуговування вдома у замовника
500 тис. грн.
Організація приймання та обслуговування туристів
в Україні, розрахунки за які проводяться у безготівковій
формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних
чеків), а також надання туристичних та екскурсійних послуг
за умови проведення розрахунків за межами стаціонарних
приміщень суб’єктів туристичної та екскурсійної діяльності
Надання послуг:
з видачі дозволів на право здійснення любительського і
спортивного рибальства на засадах спеціального
використання водних живих ресурсів та на добування
мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка);
з газопостачання, водопостачання, водовідведення і
теплопостачання в селах за умови проведення розрахунків

вдома у споживача
Продаж булочних, кондитерських і порційних кулінарних
виробів, морозива, безалкогольних напоїв, сувенірів,
іграшок і надувних кульок з розносок та ручних візків
у театрально-видовищних та спортивних закладах
Приймання від населення та реалізація через бджільницькі
торговельно-заготівельні пункти продуктів бджільництва,
обладнання та інвентарю для пасічників
500 тис. грн.
У разі перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій
суб’єкти господарювання мають один місяць з дати перевищення для переходу на
облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із
застосуванням РРО (ПКМУ від 07.02.2001 №121).
Ще важливі новації за постановою №984.
- вказано, що для форм і умов проведення діяльності, визначених у переліку,
платники єдиного податку другої та третьої груп (фізичні особи - підприємці)
незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного
року перевищив 1 млн. гривень, обов’язково застосовують реєстратори
розрахункових операцій відповідно до пункту 296.10 статті 296 Податкового
кодексу України.
- визначено, що дія цієї постанови не поширюється на суб’єктів господарювання,
що здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами
- внесено зміни до Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити
розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з
використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій
Наступне нагадування
Про застосування РРО
Нагадую, що статтею 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг» передбачено, що застосовувати РРО зобов’язані суб’єкти
господарювання, які здійснюють:
 розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуван-
ням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів
(наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг;
 операції з приймання готівки для подальшого її переказу.
Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України РРО застосовуються
платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи — підприємці)
незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом
календарного року перевищує 1 млн грн.
Платники єдиного податку першої — третьої груп, які здійснюють реалізацію
технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту,

зобов’язані проводити розрахунки за такі товари через зареєстровані належним
чином РРО. Зазначена норма не залежить від обсягу доходу.
Особливості застосування РРО спрощенцями – чергове нагадування і на
конкретних прикладах
Перший типовий випадок: ФОП – платник єдиного податку другої/третьої
групи перевищив 1 млн.грн.
У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 гривень
застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного
податку є обов'язковим.
Як визначається обсяг доходу ФОП – платників єдиного податку другої та
третьої груп для визначення необхідності застосовування РРО? –
Враховується обсяг доходу за поточний звітний податковий рік. Обсяг доходу з
метою застосування критерію (понад 1 000 000 гривень) визначається з урахуванням
всіх доходів, які відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПКУ включаються до складу доходу
платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця.
Коли потрібно розпочати застосовувати РРО? – Застосування реєстратора
розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу,
наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних
податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.
Приклад: Обсяг доходу ФОП – платника єдиного податку третьої групи у
серпні 2017 року перевищив 1 000 000 грн. Такий підприємець повинен був
застосовувати реєстратор розрахункових операцій з 1 жовтня 2017 року та
застосовувати РРО у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва
платника єдиного податку.
Отже, застосування реєстратора розрахункових операцій для вказаного
платника єдиного податку є обов'язковим при проведенні розрахунків за
готівку також у 2018 році та у всіх наступних податкових періодах протягом дії
свідоцтва платника єдиного податку.
Прошу врахувати в роботі це питання всіх спрощенців, кого воно стосується.
Запитання:
Чи має право ФОП, який сплачує ЄП, застосовувати РРО без їх переведення у
фіскальний режим роботи?
Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку першої групи та платники
другої і третьої груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1
млн. гривень, мають право проводити розрахунки без застосування реєстраторів
розрахункових операцій. Водночас не забороняється за рішенням такої особи
використовувати РРО без їх переведення у фіскальний режим роботи. При цьому
платники єдиного податку зобов’язані вести облік доходів та витрат у відповідних
Книгах.

Другий випадок: продаж ФОП – платником єдиного податку 1, 2, 3 груп
технічно складних побутових товарів – з 8 травня 2017 року з обов’язковим
застосуванням РРО.
Технічно складні побутові товари — непродовольчі товари широкого вжитку
(прилади, машини, устаткування та ін.), які складаються з вузлів, блоків,
комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають
технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які
встановлено гарантійний строк.
Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному
ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів
розрахункових операцій затверджений Постановою №231. Він містить вісім груп
товарів:
група 73 «Вироби з чорних металів»;
група 84 «Реактори ядерні, котли, машини, обладнання і механічні пристрої; їх
частини»;
група 85 «Електричні машини, обладнання та їх частини; апаратура для запису або
відтворення звуку, телевізійна апаратура для запису та відтворення зображення і
звуку, їх частини та приладдя»;
група 87 «Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного
рухомого складу, їх частини та обладнання»;
група 90 «Прилади та апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні,
вимірювальні, прецизійні; медичні або хірургічні; їх частини та приладдя»;
група 91 «Годинники всіх видів та їх частини»;
група 92 «Музичні інструменти; їх частини та приладдя»;
група 95 «Іграшки, ігри та спортивний інвентар; їх частини та приладдя».
Останнє повідомлення – про новий реєстр РРО
Державна фіскальна служба України наказом від 20.02.2018 №79 затвердила
новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій.
Відповідно втратив чинність попередній реєстр, затверджений наказом №854.
Оновлений Державний реєстр містить 160 моделей РРО і включає ті, що
дозволені до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена.
Окремо наводиться Перелік реєстраторів, виключених з Державного реєстру у
2016 та у 2017 роках, експлуатація яких не дозволяється. Таких РРО 5.
Коротко у мене все. Якщо є додаткові питання – ставте у коментарях до відео.
Дякую за увагу

Хто зобов'язаний використовувати РРО. Роз'яснення ДФС з прикладами

Хто зобов'язаний використовувати РРО. Роз'яснення ДФС з прикладами

Recommended

More Related Content

Featured (20)

Хто зобов'язаний використовувати РРО. Роз'яснення ДФС з прикладами