Третій Zakupki Forum - Тендерне забезпечення: занурюємося в нюанси і складаєм...Zakupki.Prom.ua
Третій всеукраїнський форум Zakupki Forum
Практикум “Супровід закупівлі: банківські гарантії та юридичний захист”
Тема - Тендерне забезпечення: занурюємося в нюанси і складаємо пазл
Спікер - Дмитро Мазенко, керівник проекту "Електронні банківські гарантії"
29 вересня 2016 року, у Києві в конгрес-холі “Космополіт” відбувся Третій всеукраїнський форум Zakupki Forum. На заході обговорювався досвід участі у державних тендерах через Систему електронних публічних закупівель ProZorro, яка з 1-го серпня цього року стала обов’язковою для всіх державних органів України. Організатори торгів та постачальники ділилися реальним досвідом закупівель і давали практичні поради. На конкретних прикладах вони демонстрували своїм колегам, що варто і чого не варто робити, аби закупівлі проходили успішно.
ZAKUPKI FORUM 2016 зібрав понад 500 учасників: керівників та власників бізнесу, дилерських мереж, виробників і постачальників. Під час форуму було піднято чимало актуальних питань: як захищати свої інтереси в спірних випадках, як використовувати аналітичні інструменти BI ProZorro для розвитку бізнесу, яка роль закупівель в управлінні витратами підприємства, якими є особливості участі постачальників у держзакупівлях фінансових послуг та багато інших. Серед спікерів форуму - представники уряду, державних адміністрацій та громадських організацій, юристи та банкіри, спеціалісти закупівельники та постачальники найбільших українських компаній.
DiXi Group підготувала серію інфографік за мотивами Закону «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях». Їх завданням є донести до якомога більшої частини населення основні положення нормативно-правового акту.
Нагадаємо, що Закон «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» було прийнято 18 вересня 2018 року.
Deregulation: Strategy of deregulation, provided by Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine
Дерегуляция: Стратегия дерегуляции, предоставлено Министерством экономического развития и торговли Украины
Дерегуляція: Стратегія дерегуляції, надано Міністерством економічного розвитку та торгівля України
У випуску: Новини, законодавство, тенденції світових ринків, зовнішня торгівля України товарами, анонси виставкових заходів за кордоном та історія успіху
Published on Jan 25, 2017
Цінове регулювання та державний нагляд (контроль) створюють серйозні обмеження і витрати для малого та середнього бізнесу. У IV кварталі 2016 року уряд України ухвалив ряд заходів з дерегуляції, серед яких пакет законів, що зменшують перелік підстав для перевірок бізнесу та розпочав експеримент зі скасування державного цінового регулювання.
З метою оцінки впливу на бізнес цінового регулювання та перевірок державними органами експерти програми LEV USAID підготували консультаційну роботу «Цінове регулювання та державний нагляд: наслідки політики для розвитку МСБ». У роботі на основі даних держстатистики показано, що відміна цінового регулювання на основні соціальні товари протягом жовтня – грудня 2016 року не призвела до значного стрибка цін. Так, помірне зростання цін можна пояснити інфляцією та сезонним попитом, що свідчить про фіктивність державного цінового регулювання. У роботі також наголошується, що державний нагляд залишається обтяжливим для МСП в плані витраченого часу та коштів (за результати «Щорічної оцінки ділового клімату АВСА») . Бізнес має сплачувати штрафи навіть за формальні помилки, і розмір цих штрафів стає значним тягарем для малих підприємств.
Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що уряд України має відмінити цінове регулювання за умови забезпечення прогнозованої та передбачуваної державної політики. Це дасть змогу підприємствам планувати власний розвиток та дозволить уникнути неочікуваних стрибків у ціні. А комплексна реформа системи державного нагляду, зокрема впровадження вже прийнятого пакету законодавства на цю тему буде вагомим кроком, орієнтованим на підтримку розвитку бізнесу та створення сприятливого ділового середовища.
Вплив цінового регуювання та перевірок на бізнес: що очікувати у 2017 роціUSAID LEV
Цінове регулювання та державний нагляд (контроль) створюють серйозні обмеження і витрати для малого та середнього бізнесу. У IV кварталі 2016 року уряд України ухвалив ряд заходів з дерегуляції, серед яких пакет законів, що зменшують перелік підстав для перевірок бізнесу та розпочав експеримент зі скасування державного цінового регулювання.
З метою оцінки впливу на бізнес цінового регулювання та перевірок державними органами експерти програми LEV USAID підготували консультаційну роботу «Цінове регулювання та державний нагляд: наслідки політики для розвитку МСБ». У роботі на основі даних держстатистики показано, що відміна цінового регулювання на основні соціальні товари протягом жовтня – грудня 2016 року не призвела до значного стрибка цін. Так, помірне зростання цін можна пояснити інфляцією та сезонним попитом, що свідчить про фіктивність державного цінового регулювання. У роботі також наголошується, що державний нагляд залишається обтяжливим для МСП в плані витраченого часу та коштів (за результати «Щорічної оцінки ділового клімату АВСА») . Бізнес має сплачувати штрафи навіть за формальні помилки, і розмір цих штрафів стає значним тягарем для малих підприємств.
Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що уряд України має відмінити цінове регулювання за умови забезпечення прогнозованої та передбачуваної державної політики. Це дасть змогу підприємствам планувати власний розвиток та дозволить уникнути неочікуваних стрибків у ціні. А комплексна реформа системи державного нагляду, зокрема впровадження вже прийнятого пакету законодавства на цю тему буде вагомим кроком, орієнтованим на підтримку розвитку бізнесу та створення сприятливого ділового середовища.
Рейтинг найочікуваніших реформ 2018 року суттєво змінився порівняно з попередніми роками для підприємств усіх розмірів. Заходи, спрямовані на створення сприятливих та рівних умов для усіх суб’єктів господарювання, змістились в нижню частину рейтингу. Натомість стала популярнішою підтримка конкретних секторів або видів діяльності.
Published on Jun 29, 2016
На Конференції Програми USAID ЛЕВ "Розвиток українського бізнес середовища: від усвідомлення викликів до конкретних дій", експерт Програми Костянтин Кравчук провів майстер-клас стосовно фіскальної відповідальності. Пропонуємо переглянути та скачати презентацію Костянтина
Фіскально відповідальна політика щодо МСП: як поєднати інтереси бізнесу та су...USAID LEV
На Конференції Програми USAID ЛЕВ "Розвиток українського бізнес середовища: від усвідомлення викликів до конкретних дій", експерт Програми Костянтин Кравчук провів майстер-клас стосовно фіскальної відповідальності. Пропонуємо переглянути та скачати презентацію Костянтина
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій взяв участь у підготовці стратегії: “Бачення України 2030”
Якою буде Україна після перемоги у війні? Відповідь на це питання, принаймні у частині економічної політики, покликана дати стратегія: “Бачення України 2030”, підготовлена “Спілкою підприємців України” за підтримки USAID та за участю експертів Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД).
Як зазначає документ, роль держави в економіці повинна фокусуватися на створенні рівних правил гри, захисту прав власності, чесної конкуренції та прав споживачів. Це дозволить перетворити Україну в країну з вільною ринковою економікою, одне з найбільш привабливих місць в Європі для ведення бізнесу й інвестицій.
Голова Правління ІЕД Ігор Бураковський та провідна економістка ІЕД Ірина Коссе у рамах документа представили візії розвитку інфраструктури та “зеленої трансформації” України до 2030 року.
На думку експертів ІЕД міжнародна допомога та конфіскація на користь України активів РФ дозволять отримати кошти, необхідні для модернізації застарілої та зруйнованої інфраструктури. Тому ко 2030-му транспортна та логістична системи України здатні відновити транзитний потенціал та інтегруватися у європейський транспортний простір. Це означатиме створення спільних транспортних маршрутів з партнерськими країнами, включаючи значне розширення пропускної здатності як річкових портів, так і сухопутних маршрутів.
Втім, щоб ця візія стала реальністю, потрібно вже зараз провести глибокі реформи в інфраструктурній галузі, зокрема чітко розмежувати сфери відповідальності між державою, бізнесом та регіонами. Реформа корпоративного управління та реструктуризація великих державних компаній («Укрпошта», «Укрзалізниця» тощо), є критично необхідним етапом цього процесу. Крім того, Україні належить імплементувати значну кількість європейських норм, які гармонізують регулювання транспортної галузі з нормативами ЄС. Так, лише у сфері залізничного сполучення Україні належить імплементувати 7 директив та 4 регламенти ЄС.
Що ж стосується візії екологічної трансформації України, на думку експертів ІЕД, перш за все державі потрібно оновити й гармонізувати з європейськими екологічні політики та зобов’язання щодо зниження викидів. Це питання, зокрема, повстане під час перемовин про вступ до ЄС. Втім, зелена трансформація вимагатиме значних коштів, які Україні доведеться залучати на зовнішніх фінансових ринках. Тому Україна вже зараз має активно просувати ідею запровадження спеціальних боргових свопів «борг-на-клімат», коли країна-кредитор списує борг, тоді як країна-боржник зобов’язується інвестувати відповідні кошти в екологічні проєкти. Також Україна повинна створювати умови для розвитку національного ринку фінансування екологічних проєктів, зокрема через створення окремого ринку зелених облігацій. Розвиток такого ринку вимагає часу, створення нормативно-регуляторного середовища та зрілості національного фінансового ринку.
DiXi Group підготувала серію інфографік за мотивами Закону «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях». Їх завданням є донести до якомога більшої частини населення основні положення нормативно-правового акту.
Нагадаємо, що Закон «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» було прийнято 18 вересня 2018 року.
Deregulation: Strategy of deregulation, provided by Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine
Дерегуляция: Стратегия дерегуляции, предоставлено Министерством экономического развития и торговли Украины
Дерегуляція: Стратегія дерегуляції, надано Міністерством економічного розвитку та торгівля України
У випуску: Новини, законодавство, тенденції світових ринків, зовнішня торгівля України товарами, анонси виставкових заходів за кордоном та історія успіху
Published on Jan 25, 2017
Цінове регулювання та державний нагляд (контроль) створюють серйозні обмеження і витрати для малого та середнього бізнесу. У IV кварталі 2016 року уряд України ухвалив ряд заходів з дерегуляції, серед яких пакет законів, що зменшують перелік підстав для перевірок бізнесу та розпочав експеримент зі скасування державного цінового регулювання.
З метою оцінки впливу на бізнес цінового регулювання та перевірок державними органами експерти програми LEV USAID підготували консультаційну роботу «Цінове регулювання та державний нагляд: наслідки політики для розвитку МСБ». У роботі на основі даних держстатистики показано, що відміна цінового регулювання на основні соціальні товари протягом жовтня – грудня 2016 року не призвела до значного стрибка цін. Так, помірне зростання цін можна пояснити інфляцією та сезонним попитом, що свідчить про фіктивність державного цінового регулювання. У роботі також наголошується, що державний нагляд залишається обтяжливим для МСП в плані витраченого часу та коштів (за результати «Щорічної оцінки ділового клімату АВСА») . Бізнес має сплачувати штрафи навіть за формальні помилки, і розмір цих штрафів стає значним тягарем для малих підприємств.
Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що уряд України має відмінити цінове регулювання за умови забезпечення прогнозованої та передбачуваної державної політики. Це дасть змогу підприємствам планувати власний розвиток та дозволить уникнути неочікуваних стрибків у ціні. А комплексна реформа системи державного нагляду, зокрема впровадження вже прийнятого пакету законодавства на цю тему буде вагомим кроком, орієнтованим на підтримку розвитку бізнесу та створення сприятливого ділового середовища.
Вплив цінового регуювання та перевірок на бізнес: що очікувати у 2017 роціUSAID LEV
Цінове регулювання та державний нагляд (контроль) створюють серйозні обмеження і витрати для малого та середнього бізнесу. У IV кварталі 2016 року уряд України ухвалив ряд заходів з дерегуляції, серед яких пакет законів, що зменшують перелік підстав для перевірок бізнесу та розпочав експеримент зі скасування державного цінового регулювання.
З метою оцінки впливу на бізнес цінового регулювання та перевірок державними органами експерти програми LEV USAID підготували консультаційну роботу «Цінове регулювання та державний нагляд: наслідки політики для розвитку МСБ». У роботі на основі даних держстатистики показано, що відміна цінового регулювання на основні соціальні товари протягом жовтня – грудня 2016 року не призвела до значного стрибка цін. Так, помірне зростання цін можна пояснити інфляцією та сезонним попитом, що свідчить про фіктивність державного цінового регулювання. У роботі також наголошується, що державний нагляд залишається обтяжливим для МСП в плані витраченого часу та коштів (за результати «Щорічної оцінки ділового клімату АВСА») . Бізнес має сплачувати штрафи навіть за формальні помилки, і розмір цих штрафів стає значним тягарем для малих підприємств.
Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що уряд України має відмінити цінове регулювання за умови забезпечення прогнозованої та передбачуваної державної політики. Це дасть змогу підприємствам планувати власний розвиток та дозволить уникнути неочікуваних стрибків у ціні. А комплексна реформа системи державного нагляду, зокрема впровадження вже прийнятого пакету законодавства на цю тему буде вагомим кроком, орієнтованим на підтримку розвитку бізнесу та створення сприятливого ділового середовища.
Рейтинг найочікуваніших реформ 2018 року суттєво змінився порівняно з попередніми роками для підприємств усіх розмірів. Заходи, спрямовані на створення сприятливих та рівних умов для усіх суб’єктів господарювання, змістились в нижню частину рейтингу. Натомість стала популярнішою підтримка конкретних секторів або видів діяльності.
Published on Jun 29, 2016
На Конференції Програми USAID ЛЕВ "Розвиток українського бізнес середовища: від усвідомлення викликів до конкретних дій", експерт Програми Костянтин Кравчук провів майстер-клас стосовно фіскальної відповідальності. Пропонуємо переглянути та скачати презентацію Костянтина
Фіскально відповідальна політика щодо МСП: як поєднати інтереси бізнесу та су...USAID LEV
На Конференції Програми USAID ЛЕВ "Розвиток українського бізнес середовища: від усвідомлення викликів до конкретних дій", експерт Програми Костянтин Кравчук провів майстер-клас стосовно фіскальної відповідальності. Пропонуємо переглянути та скачати презентацію Костянтина
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій взяв участь у підготовці стратегії: “Бачення України 2030”
Якою буде Україна після перемоги у війні? Відповідь на це питання, принаймні у частині економічної політики, покликана дати стратегія: “Бачення України 2030”, підготовлена “Спілкою підприємців України” за підтримки USAID та за участю експертів Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД).
Як зазначає документ, роль держави в економіці повинна фокусуватися на створенні рівних правил гри, захисту прав власності, чесної конкуренції та прав споживачів. Це дозволить перетворити Україну в країну з вільною ринковою економікою, одне з найбільш привабливих місць в Європі для ведення бізнесу й інвестицій.
Голова Правління ІЕД Ігор Бураковський та провідна економістка ІЕД Ірина Коссе у рамах документа представили візії розвитку інфраструктури та “зеленої трансформації” України до 2030 року.
На думку експертів ІЕД міжнародна допомога та конфіскація на користь України активів РФ дозволять отримати кошти, необхідні для модернізації застарілої та зруйнованої інфраструктури. Тому ко 2030-му транспортна та логістична системи України здатні відновити транзитний потенціал та інтегруватися у європейський транспортний простір. Це означатиме створення спільних транспортних маршрутів з партнерськими країнами, включаючи значне розширення пропускної здатності як річкових портів, так і сухопутних маршрутів.
Втім, щоб ця візія стала реальністю, потрібно вже зараз провести глибокі реформи в інфраструктурній галузі, зокрема чітко розмежувати сфери відповідальності між державою, бізнесом та регіонами. Реформа корпоративного управління та реструктуризація великих державних компаній («Укрпошта», «Укрзалізниця» тощо), є критично необхідним етапом цього процесу. Крім того, Україні належить імплементувати значну кількість європейських норм, які гармонізують регулювання транспортної галузі з нормативами ЄС. Так, лише у сфері залізничного сполучення Україні належить імплементувати 7 директив та 4 регламенти ЄС.
Що ж стосується візії екологічної трансформації України, на думку експертів ІЕД, перш за все державі потрібно оновити й гармонізувати з європейськими екологічні політики та зобов’язання щодо зниження викидів. Це питання, зокрема, повстане під час перемовин про вступ до ЄС. Втім, зелена трансформація вимагатиме значних коштів, які Україні доведеться залучати на зовнішніх фінансових ринках. Тому Україна вже зараз має активно просувати ідею запровадження спеціальних боргових свопів «борг-на-клімат», коли країна-кредитор списує борг, тоді як країна-боржник зобов’язується інвестувати відповідні кошти в екологічні проєкти. Також Україна повинна створювати умови для розвитку національного ринку фінансування екологічних проєктів, зокрема через створення окремого ринку зелених облігацій. Розвиток такого ринку вимагає часу, створення нормативно-регуляторного середовища та зрілості національного фінансового ринку.