За час повномасштабної війни кількість кібератак на об'єкти систем зв'язку, управління Сил оборони, об'єкти критичної інфраструктури України та банківського сектора суттєво зросла. Про це на запит «Мінфіну» повідомив начальник Управління взаємодії із засобами масової інформації та громадськості СБУ Артем Дехтяренко.
Кількість кібератак на рік на критичну інфраструктуру України зросла з 800 до 4500: СБУ назвала організаторів
► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Він уточнив нам динаміку щодо кількості нейтралізованих атак за участю Служби безпеки України:
• 2020 рік — 800 кібератак;
• 2021 — 1400 кібератак;
• 2022 рік — 4500 кібератак;
• 2023 — 4500 кібератак.
«Абсолютна більшість кібератак в Україні здійснюють російські спецслужби або хакерські угруповання, пов'язані з ними. Незначний відсоток атак проводять білоруські спецслужби, які сприяють росії. Одним із способів ефективно протидіяти кібератакам на об'єкти критичної інфраструктури є використання СБУ платформи MISP-UA (Malware Information Sharing Platform Ukrainian Advantage)», — зазначив Дехтяренко.
Він уточнив, що СБУ почала впроваджувати MISP-UA у 2018 році, використовуючи найкращі практики Євросоюзу та НАТО. Платформа неодноразово оновлювалася.
«MISP-UA є платформою для ефективної протидії кіберзагрозам (критичні кіберінциденти та кібератаки) та обміну даними щодо ризиків між користувачами, що належать до об'єктів критичної інфраструктури, органами державної влади, підприємствами, установами та організаціями», — пояснив Дехтяренко.
На цей час у MISP-UA 1900 користувачів, 950 організацій та понад 5 млн індикаторів компрометації.
Заходи щодо забезпечення кіберзахисту та інформаційної безпеки для банків визначає Національний банк, він здійснює за ними контроль. Звичайно ж, фінустанови зазвичай мають власні IT-команди для розробки та захисту програмних продуктів.
«За потреби фахівці СБУ можуть залучатися до організації заходів кібербезпеки, як це було у разі ліквідації наслідків хакерської кібератаки на оператора зв'язку «Київстар», — резюмував Артем Дехтяренко.
Тему атак на український фінансовий сектор Мінфін проаналізував у статті monobank, Приват та інші: чому ламаються українські банки.
Коментарі