Олександр Марюхнич

1 сентября 2017, 10:32

Електронна система публічних закупівель прийшла на зміну паперовим держтендерам, продаж необробленої деревини через «молоточну форму» поступово переходить у електронні аукціони, тому цілком логічно, що on-line торги просто повинні бути впроваджені на найбільшому за обсягами ринку країни — аграрному. І я надзвичайно радий, що команда Аграрної біржі знову, як і на ринку продажу лісових ресурсів, є першовідкривачем і джерелом сучасних змін та європейських тенденцій на національному ринку, – зазначає директор Аграрної біржі Олександр Марюхніч. Олександре Євгеновичу, розкажіть про які зміни та тенденції Ви говорите? Завдяки успішному тандему Аграрна біржа та ПАТ «Аграрний фонд» нам вдалося втілити інноваційний проект електронних торгів з реалізації борошна — одного із найважливіших продуктів переробки аграрного товарного ринку. Суть його полягає у тому, що такий продаж є не лише електронним, тобто проходить у мережі з віддаленим доступом, але й механізм його здійснення взагалі є принципово новим для галузі – реверсивні торги. Поясніть будь-ласка ! Продавець, у даному випадку — ПАТ «Аграрний фонд», декларує максимальну вартість власної продукції, яку бажає отримати з урахуванням собівартості та планового розміру прибутку. У свою чергу, якщо покупець борошна не може сплатити відповідну ціну з певних причин свого виробництва або через об’єктивні регіонально-економічні тренди на дану та похідну продукцію — він має можливість за допомогою реверсивної зміни ціни (на пониження) збалансувати попит і пропозицію. Яка від цього перевага? Все дуже просто – покупець купує товар за більш прийнятною для себе ціною, а продавець має можливість диференційовано підходити до власного товарообігу, зокрема оперативно вирішувати питання із залишками продукції на певних складських потужностях. А загалом, якщо говорити глобально, то сам перехід до механізмів формування ціни на організованому аграрному ринку – це вже крок до становлення прозорого та інвестиційно привабливого середовища. Якщо ми не будемо цього робити – ми так і залишимося на тому рівні, коли свої ризики матимуть можливість хеджувати лише великі зернотрейдери, при чому виключно на іноземних торгових майданчиках, а малий та середній виробник страждатиме від наслідків світової та національної економіки. Як часто проходять реверсивні торги і чи інші переробники, окрім ПАТ «Аграрний фонд», продають свою продукцію? Такі торги проходять щоденно з 10:00 до 15:00, а борошно на них поки що продає виключно ПАТ «Аграрний фонд». З одного боку це добре, адже Фонд давно себе зарекомендував як надійний постачальник і партнер, його товар перевірений та сертифікований, а поставку можна звіряти за годинником. За таких обставин, ще жодного разу не виникало потреб у залученні до виконання контрактів біржового арбітражу. З іншого боку, якщо ми хочемо розвивати ринок і робити його максимально ліквідним – участі одного лише Аграрного фонду замало. Яким чином Ви плануєте підвищувати ліквідність даного ринку? По-перше, це роз’яснювально-освітні заходи. Малий та середній бізнес переважно не розуміє навіщо потрібна біржова торгівля, і тим більше не має бажання допомагати його розбудовувати. По своїй ментальності всім набагато простіше заходити на ринок, який вже прямує як потужний багатотонний потяг, де все давно сформовано і відпрацьовано, де, по суті, чітко прокладена рейкова магістраль із своїм графіком курсування і рівнем безпеки. Але ж парадокс у тому, що для того, аби налагодити таку інфраструктуру, яка би ще й мала сполучення з міжнародним біржовим товарним ринком – одних лише зусиль Аграрної біржі та ПАТ «Аграрний фонд» замало. По-друге, ми намагаємося ширше застосовувати такі інструменти як форвард, вирішуючи питання цінових коливань, з одного боку, та надаючи тим самим можливість проводити закупівлі на майбутнє – з іншого, тим самим розширюючи можливості для учасників і надаючи їм більш гнучкий та адаптивний для їх бізнесу перелік біржових інструментів. Крім того, біржа також займається розробкою нових інструментів, зокрема укладання угод на основі опціонних контрактів, а також інших механізмів торгівлі для того аби учасники могли обирати більш диференційований та зручний для них спосіб участі на ринку. Розкажіть про ці опціонні інструменти детальніше, будь-ласка. Загалом, опціон – це цивільно-правовий договір, згідно з яким одна сторона контракту одержує право на придбання (продаж) базового активу, а інша сторона бере на себе безумовне зобов'язання продати (придбати) базовий актив у майбутньому протягом строку дії опціону чи на встановлену дату (дату виконання) за визначеною під час укладання такого контракту ціною базового активу. Ну а базовим активом може бути будь-що, наприклад, право на укладання певного контракту у майбутньому, залишаючи при цьому за покупцем опціонного інструменту право не укладати таку угоду, у разі відсутності відповідної необхідності, або ж право на отримання певного товару на визначену дату, у разі зриву запланованих поставок. Цей механізм цілком можна застосовувати до ринку необробленої деревини або ж до зернового ринку – тобто там, де є висока активність і безперервний товарообіг. Досить цікавий інструмент! А хто може продавати такі опціони? Та по суті будь-яка компанія, що користується довірою на ринку. Наприклад, ПАТ «Аграрний фонд» може укладати опціонні контракти на поставку борошна, а завод з глибинною переробкою деревини – на поставку деревних відходів, або навіть брикетів і пелетів, що зараз дуже затребувано на енергетичному ринку. Тобто це право отримати так званий базовий актив, а не обов’язок, на скільки я зрозумів. А у чому ж тоді перевага для продавця опціонного контракту і покупця, якщо потреба в отриманні певного товару чи укладанні договору відпаде? Все дуже просто – емітент опціону, він же продавець, має додатковий механізм збуту своєї продукції, плюс може отримувати певну премію за свій обов’язок, а покупець – страхує по суті інший свій контракт від невиконання. При цьому, якщо такий контракт виконується успішно – опціон завжди можна продати іншому контрагенту, якому менше пощастило з партнером. Коли Ви плануєте запустити цей інструмент? Про це говорити складно. Стандартні умови контрактів та механізми арбітражу за ними наразі розробляються юридичним департаментом Аграрної біржі, механізми їх застосування та ринки — досліджуються відділом торгів. Нам потрібно залучитися підтримкою певного пулу великих виробників, пропрацювати номенклатуру навколо відповідних ринків, зробити аналіз об’єму їх товарообігу та найголовніше – вирішити питання з ліквідністю, залучивши якомога більше учасників. Адже без цього біржовий потяг не набере оберт ів, достатніх для дійсно суттєвих та позитивних змін на ринку. Олександре Євгеновичу, дякую Вам з цікаве інтерв’ю! Можливо на останок у Вас є бажання звернутися до учасників ринку з певним меседжем. Так, дякую! Колеги! Ставлення зі певним скептицизмом до чогось нового і, можливо, незрозумілого цілком природне. Аграрна біржа проходить через ті ж умови ринку, що і ви, крізь долю такого ж відношення до нововведень та перетворень. Але ж давно відомо, що без руху і перетворень – не буває прогресу. Важливо, щоби ви пам’ятали: ми не намагаємося змінити ринок — ми лише прагнемо зробити його кращим! Нам завжди приємно, коли до нас приїздять або ж звертаються письмово учасники торгівлі, і пропонують власне бачення тих чи інших біржових процесів, побажання чи удосконалення нашої роботи. Це важливо, адже діалог робить кращим ринок, робить кращою нашу команду і Аграрну біржу в цілому. Тож дякуємо тим, хто нас підтримує, допомагає, тим хто приймає нове і довіряє нам у його впровадженні, і звісно дякуємо тим, хто висловлює свої думки, у тому числі критикує!

17 августа 2017, 16:54

Чому в нашій країні не популярна торгівля зерном через біржі, чому важливо продавати ліс саме на електронних аукціонах, і наскільки просто отримати акредитацію на продаж майна ліквідованих банків, розповів директор Аграрної біржі Олександр Марюхніч кореспонденту Agravery . . Податкові перевірки в пошуках готівкових розрахунків, пограбування аграріїв, які отримали за зерно готівку, та решта явищ, які провокує тіньовий сектор економіки, повертає увагу до електроних торгів. Але, хоча Аграрну біржу було створено ще у 2005 році із завданням «формувати ринкову ціну на агропродукцію в Україні», аграрії нею переважно не користуються. Багато великих працюють по прямих контрактах з трейдерами, або самі є трейдерами. Малі та середні надають перевагу безпосереднім контактам з покупцем. Чому, розповів директор Аграрної біржі Олександр Марюхніч. Яка частка торгівлі зерном йде саме через Аграрну біржу по Україні? — Точних даних, яка частка припадає саме на нашу біржу, сьогодні немає. Можу лише сказати, що наразі ми – єдина біржа, через яку проходять спотові торги зерном. Проте, на жаль, користуються цим не всі. Серед тих, хто оцінив переваги торгівлі через біржу — ПАТ «Аграрний фонд» та деякі приватні компанії, зокрема що входять до ТОП 20 національних експортерів. Якщо говорити в цифрах – цього року через Аграрну біржу лише ПАТ «Аграрний фонд» в рамках весняної форвардної програми (врожаю 2017 року) провів закупівлі на суму 2,5 мільярди гривень. На нашу думку, це показник. А чи працюють з вами малі та середні агровиробники? Якщо не працюють, то чому? — Ні, не працюють. Не всі на сьогоднішній день розуміють переваги торгівлі агропродукцією через біржові майданчики, де відкриті заявки від покупців та продавців. Багато компаній звикли працювати за старою методикою – приїхати на елеватор, перевірити наявність зерна та його якість. Зараз левова частка сільгосппродукції купується прямо на полях, і торгується за готівку, без сплати податків. Але, на мій погляд, пройде ще деякий час і більшість агровиробників все ж перейдуть на торгівлю зерном на електронні біржі. Свого часу торгівля через електронні майданчики майном банків-банкрутів або ж необробленою деревиною також не сприймалась. Але зараз такі торги відбуваються регулярно та успішно. Наші аграрії ще не звикли працювати з товарними біржами, їх треба до цього привчати – привчати до прозорості торгівлі своєї продукцією, оскільки все, що проходить через електронні торги, стає прозорим. Сподіваюсь, з часом виробники зрозуміють, що лише на електронних аукціонах товар досягає своєї дійсно ринкової ціни, де попит і пропозиція формуються вільно, як того вимагає чинне європейське законодавство. Скільки робота через біржу коштує аграріям? — Біржа не може працювати безкоштовно і певну вартість за її послуги все ж варто сплатити — нам потрібно виплачувати заробітну платню, підтримувати інфраструктуру, модернізовувати торгові процеси, у тому числі електронні механізми. Проте посудіть самі, чи є великою плата в кілька гривнів на тоні, наприклад, за біржовий контракт по зерну пшениці 2 класу, яка вартує 4700 грн./т? Мені здається, відповідь очевидна. Крім того, біржа має дуже гнучку тарифну сітку і вартість біржових послуг може бути знижена навіть до 10 разів, якщо це великооптові контракти. З іншого боку, Аграрна біржа організує торги, збере для вас по ринку пропозиції, підготує біржовий контракт та, за потреби, забезпечить біржовий арбітраж. Я переконаний, що це коштує у рази менше, ніж оплачувати послуги юристів при підготовці паперів на купівлю-продаж товару або захищати свої права у суді, якщо якість продукції не відповідає умовам домовленостей сторін чи контракт порушується. Звісно, якщо ви не продаєте бункер комбайну прямо з поля за готівку. На сайті вашої установи було оголошення про майбутні реверсні торги борошном. Наскільки часто такі торги відбуваються і хто є продавцем? — Такі торги проходять щоденно з 10:00 до 15:00, а борошно на них продає ПАТ «Аграрний фонд». По суті, ми спільно з фондом розробили принципово новий на ринку механізм реалізації сільськогосподарської продукції і я впевнений, що він у недалекому майбутньому буде застосований не лише щодо борошна, але й до продажу зернових культур. Це дає можливість продавцю максимально задекларувати ринку розмір своєї бажаної ціни, проте якщо ринок вважає, що ця ціна завелика – реверсивні торг дозволять учасникам збалансувати попит і пропозицію. У ДПЗКУ заявили, що уклали з вашою установою угоду про співпрацю, але не уточнюють деталі співпраці. Чи можете ви конкретніше розповісти про деталі угоди? — Угода про співпрацю з ДПЗКУ була укладена у травні 2017 року. На сьогоднішній день ми лише розробляємо механізми таких торгів та стандартні форми контрактів. Наскільки я розумію, корпорації буде цікаво продавати через нашу біржу борошно, а купувати зерно та іншу продукцію для експорту. Зручно зосереджувати свої контрактні потоки на одному майданчику – єдині правила, єдині форми, централізований облік. Останній прес-реліз, який було розміщено на вашому сайті – про «стратегічне рішення про перехід на виключно електронні торги необробленою деревиною». Поясніть, будь ласка, у чому «стратегічність» такого рішення? — Перехід на електронні торги необробленою деревиною означає виключно прозоре ціноутворення, ринкову ціну. Ринкова ціна – сплата податків для держави, більше коштів для лісокористувачів за ресурс, можливість забезпечувати роботою своїх працівників, платити їм належну заробітну платню, підтримувати соціальну сферу. Раніше, та і навіть зараз по регіонах, де аукціонні торги проводить не Аграрна біржа, відбуваються «голосові» торги, де учасники перед аукціоном розподіляють між собою ресурс, у зв’язку з чим, не побоюся цієї цифри, 99 % деревини продається за стартовою ціною, тобто без збільшення. Результат – ціна не досягає рівня своєї ринковості, бюджети недоотримують податки, лісокористувач постійно скаржиться, що у нього не вистачає грошей. Статистика чітко показує – на електронних торгах Аграрної біржі ціна, наприклад, по дубу зросла подекуди на 30-35 % у порівнянні зі стартовою. Іншими словами, відповідний ресурс продавали раніше на цей розмір дешевше, ніж зараз. Але питання навіть не у цьому, а чи дійсно отримував кінцевий споживач дуб настільки дешево? Я думаю, що ні. Частина коштів за проданий ресурс насправді просто йшла в тінь, і осідала в кишенях. Від переходу на електронні торги за анонімним принципом програють хіба що ті, хто хотів отримувати тіньові прибутки і не сплачувати податки, а також особи, що «сиділи на схемах». Чи означає це, що відтепер лісом в нашій країні торгуватимуть виключно через електронні аукціони, і виключно через вашу біржу? — Ми би більше не хотіли проводити так звані голосові торги, але не завжди можемо на це вплинути. Аграрна біржа може перевести торги в онлайн режим по всій Україні, про що неодноразово вже говорилося і ми поступово це робимо, але право на вибір біржі та форми продажу деревини лишається за лісокористувачем. А вони не завжди хочуть користуватись саме електронними прозорими механізмами. Тому, насправді, питання дуже просте, але воно більше риторичне – якщо є кращі пропозиції: і по відсотках, і це дає переваги державному сектору, чому тоді учасники торгів бажають працювати за старими схемами? Відповідь на це питання мають шукати правоохоронні органи. Яка частка торгів деревиною проходить саме через Аграрну біржу? — На сьогоднішній день лісом торгують 15 областей. З Аграрною біржою співпрацюють лише 9. При цьому протягом останнього кварталу на наш майданчик було виставлено трохи більше ніж 400 тис. куб.м. деревини різної породи та якості. Багато це чи мало дуже важко порахувати, оскільки кварталів 4, а наша біржа не охоплює всю Україну. Взагалі, якщо надати для орієнтирів певні цифри, то зазначу, що загальний обсяг реалізації деревини у круглому вигляді на внутрішній ринок у 2016 році склав 11 673,1 тис. куб. м на загальну суму 8,1 млрд грн., на зовнішній – 2 552,7 тис. куб. м деревини у круглому вигляді на загальну суму 2,7 млрд грн. У свою чергу, на загальні аукціони з продажу необробленої деревини, участь у яких можуть брати виключно суб’єкти господарської діяльності, які займаються переробкою деревини в Україні, у 2016 році було виставлено 4,4 млн куб. м необробленої деревини. З них під час торгів виявили бажання придбати 3,87 млн куб. м, що становить 88% від виставлених обсягів, але фактично вітчизняними споживачами вибрано 3,3 млн куб. м, або 75 % від виставленого обсягу. Тобто, інакшими словами, якщо арифметично провести певні підрахунки, то Аграрна біржа організовує продаж у середньому близько 36 % сировини від її загальної кількості, що виставляється на аукціони. А є якась порівняльна статистика ціноутворення деревини між «голосовими» та «електронними» торгами? — Так, нещодавно в рамках загального моніторингу ринків, яким займаються наші фахівці, ми проводили такі підрахунки і отримали наступні цифри: середній відсоток зростання вартості ресурсу, наприклад, по Кіровоградській області на електронних торгах, які провела Аграрна біржа, склав 27,2 %, у той час як у попередньому кварталі на голосових торгах іншої біржі така ціна зросла лише на 1,0 %. Ситуація по наступним регіонам: Суми – 18,3 % на Аграрній біржі проти 2,3 % на іншій біржі, Тернопіль – 12,7 % проти 1,0%, Рівне 5,5 % проти 1,2 %, а по Чернігову 11,4 % проти — 3,5 %, тобто ціна навіть з мінусом, інакше кажучи менша від початкової. Погодьтесь, дуже красномовні цифри! Місяць тому бізнес в нашій країні буквально паралізувала атака вірусу Petyа.A. Чи готова ваша установа до подібних атак в майбутньому? — Торги, які відбуваються у нас, проводяться за допомогою серверів, розташованих у сертифікованому центрі, який має найвищий статус захищеності на сьогоднішній день. Як показала практика, навіть банківська сфера, котра є найзахищенішою в плані кібербезпеки, не витримала атаки вірусів. А чи вистачить потужності серверів на випадок, якщо обсяги електронних торгів зерном та деревиною зростуть? — Потужності серверів вистачає. Ми не генеруємо обмін інформації з користувачами на повний обсяг потужності роботи електронної системи. Вона може витримати набагато більше запитів до бази даних. Як показала практика, навіть тисяча учасників торгів за одну добу – це не є проблема. Так, на самому початку роботи системи були деякі зауваження, але ми їх усунули. Чи займається Аграрна біржа продажем майна ліквідованих банків, як це було раніше? — На сьогоднішній день ми не займаємось реалізацією майна банків-банкрутів. Ми не пройшли акредитацію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яка є непрозорою. У ФГВФО заявили, що у нас є заборгованість перед держбюджетом, тоді як ми надали судові рішення, що набрали законної сили, які говорять про її відсутність. Натомість, органи державної фіскальної служби судове рішення виконувати відмовляються і тому продовжують обліковувати таку заборгованість на інформаційних ресурсах. Ну а Фонду пояснення Аграрної біржі та судові рішення як виявилося не цікаві. А чи будете подавати ще раз на відновлення акредитації? — Ми двічі подавали папери на поновлення акредитації у ФГВФО і двічі їх відхиляли. Ми звернулися до суду із позовом до Фонду, але на сьогоднішній день загальновідомо, що судовий розгляд справи відбувається дуже повільно. Тому від цього ринку ми не відмовляємося, але зупинятися і чекати у нас немає часу. Біржа має достатньо проектів, над якими потрібно працювати вже зараз. Наприкінці минулого року одна з агрокомпаній подала до НАБУ через начебто занижену ціну продажу Чугуївського маслоекстракційного заводу, що був у заставі одного з ліквідованих банків. Чим закінчилась ця історія? — Запитайте самі у скаржників, чим закінчилась їхня скарга до НАБУ. Завжди є незадоволені результатами торгів, і вони мають два виходи із ситуації: або йти до суду, або скаржитись до правоохоронних органів. Як показали обставини, звернення до суду закінчилося нічим і торги були визнанні законними, а щодо правоохоронних органів, то якби з прозорістю торгів на нашій біржі справді були б проблеми, то питання зараз задавали б не ви, а вони.  

23 июня 2016, 14:53

Мінекономрозвитку та Мінагрополітики прогнозують зростання експортних можливостей вітчизняних аграріїв, виробники переймаються впливом погодних умов на врожайність та фінансовим забезпеченням сільськогосподарських робіт, а польові роботи вимагають безперервного забезпечення ресурсами. Ціна залишається єдиним джерелом підвищення рівня прибутковості та конкурентоспроможності продукції сільського господарства. Однак, цінова динаміка протягом останнього періоду в аграрному секторі економіки залишається нестійкою. Аграрна біржа впродовж останніх років займає провідні позиції з організації торгівлі сільськогосподарськими товарами в Україні та на постійній основі проводить аналіз цінової динаміки на внутрішньому аграрному ринку. На торговому майданчику Аграрної біржі можна укласти контракти на умовах спот і форвард. Внутрішні закупівельні ціни на фуражну кукурудзу протягом першої половини червня рухались переважно в зростаючому тренді, піднявшись у другій декаді червня до середньої позначки по Україні у 4450 грн/т на умовах EXW. Так, середні ціни по областям України коливались в межах 4205 – 4660 грн/т на умовах самовивозу з господарств. Зростання ціни на внутрішньому ринку зернової насамперед було зумовлено високим попитом покупців на зерно. Разом з тим, деякі аграрії стримували продажі кукурудзи, чекаючи більш високих цін попиту в перспективі. Відзначимо, що кількість пропозицій даної культури знизилося в зв'язку з тим, що частина аграріїв реалізувала всі обсяги. Разом з тим, відзначається, що виробники часто пропонували зерно з низькими якісними показниками. Українська кукурудза стала дефіцитним товаром до початку літа і в травні було відзначено найбільше падіння відвантажень до 0,68 млн т, проти 1,88 млн т в квітні. Це спровокувало до зниження активності в українських портах в перші тижні червня, внаслідок чого ціни в українських портах дещо виросли, в середньому до позначки 4700 грн/т на умовах СРТ-порт, проти 4590 грн/т у кінці травня. Також цей ріст завдячує зростанню цін на американському ринку кукурудзи в зв’язку з неврожаєм в Бразилії на 8% та пов’язане зі зменшенням обсягів пропозицій внаслідок скорочення запасів зернової у виробників. В Україні триває зростання цін на фуражну кукурудзу в зв'язку з недостатньою кількістю пропозицій зернової і високою конкуренцією між покупцями. Ціни на продовольчу та фуражну пшеницю протягом першої половини червня рухались різносторонньо на внутрішньому ринку. Так, в кінці травня ціна на продовольчу пшеницю опустилася приблизно на 20 грн/т і на початку червня закупівельна ціна на продовольчу пшеницю по Україні коливалась в межах 3850 – 4385 грн/т на умовах самовивозу з господарств, в залежності від регіону України. Закупівельні ціни на фуражну пшеницю, також втратили в ціні і на початку червня коливались в діапазоні 3705 – 4195 грн/т на умовах EXW, проти 3725 – 4210 грн/т минулого тижня. У другій декаді червня аграрії зважаючи на високий попит зі сторони експортерів дещо підвищили відпускні ціни на внутрішньому ринку продовольчої та фуражної пшениці, а переробники лишаються малоактивними. Так, продовольча пшениця в середньому коливалась у діапазоні 3865 – 4370 грн/т на умовах EXW, а фуражна пшениця 3695 – 4170 на алогічному базисі поставки. На експортному ринку України зменшився потенціал продовольчої пшениці на тлі очікувань збирання зерна нового врожаю, що призвело до зниження попиту та, відповідно, вартості зернової. Відповідно до експортного ринку на базисі СРТ-порт трейдери вважали правильним знизити закупівельні ціни в середньому на 50-70 грн/за тонну. Протягом першої половини червня продовольча пшениця на базисі поставки СРТ-порт знизилась до 4430 грн/т, проти 4495 грн/т на початку місяця. Зниженню закупівельних цін також сприяло укріплення національної валюти. У другій декаді червня, під впливом інших зернових ринків, відзначалась низхідна цінова тенденція українського фуражного ячменю в зв'язку з очікуванням надходження на ринок зерна нового врожаю. Внутрішні ціни на фуражний ячмінь протягом першої половини червня рухались різносторонньо. Так, у першій декаді червня середні закупівельні ціни на фуражний ячмінь дещо виросли до позначки 3705 грн/т на умовах самовивозу з господарств. Мінімальні ціна в Україні в даний період була зафіксована в Луганській області – 3190 грн/т, а максимальна ціна становила – 3910 грн/т в Одеській області. Внаслідок відсутності пропозицій ячменю на ринку, закупівельна ціна в середньому по Україні впала до 3680 грн/т на умовах EXW. Основним фактором для зниження ціни стала відсутність попиту на дану зернову та перехід до цін нового сезону, які прогнозуються в межах 3550 – 3700 грн/т на умовах CPT, відповідно прогнозується їх поступове зниження після початку збиральної кампанії. Сільгоспвиробники на фоні низького попиту на зернову відпускні ціни практично не змінювали. Але аграрії, які мали у своєму розпорядженні великотоннажні партії, збували зернову за максимальними закупівельними цінами. Так, ціна на фуражний ячмінь зросла через надходження інформації про можливе підвищення тарифів перевезення зерна автотранспортом на 50-60% з початку нового зернового сезону 2016/17 МР. Темпи торговельної діяльності на внутрішньому ринку лишаються на низькому рівні, учасники ринку в очікуванні надходження нового урожаю на ринок.

7 июня 2016, 13:53

Аграрна біржа та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб обговорили питання вдосконалення існуючого механізму продажу майна (активів) неплатоспроможних банків та проблеми, з якими доводиться стикатися організатору торгів За останні два роки в Україні припинило свою діяльність понад 60 банків. Для порівняння, у період з 1998 до 2013 рр. неплатоспроможними було визнано 34 фінансові установи. Майно банків, що ліквідуються, згідно із законодавством України має бути розпроданим. В умовах стрімкого згасання життєдіяльності українських банків і слабкого механізму реалізації їх майна, у структурі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб створено Департамент консолідованого продажу та управління активами. На сьогодні завдяки зусиллям новоствореної команди вже маємо наступні результати, – значно скоротилися строки розгляду та погодження активів, які підлягають реалізації, визначення організаторів торгів здійснюється без надання будь-яких переваг у порядку черговості, підготовлено відповідні нормативно-правові документи, ведеться робота у інших напрямках. Для виведення існуючих механізмів відчуження активів неплатоспроможних банків на новий рівень, часу потрібно чимало. Тому Аграрна біржа , як один із учасників ринку електронних торгів, приєдналась до співпраці та ініціювала зустріч із представниками Департаменту консолідованого продажу та управління активами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Власний досвід Аграрної біржі і проблеми, з якими доводиться стикатися, дозволяють піднімати чимало питань, серед яких наступні. Оціночна вартість активів неплатоспроможних банків. На сьогодні процедура продажу вже на початковому етапі стає неефективною через часто завищену експертну оцінку активів, зокрема з метою збільшення ліквідаційної маси. Як результат – майно з перших та других торгів не продається, а покупці чекають на відповідне зниження стартової ціни принаймні до ринкової. Потрібно насамперед розуміти, що вартість проблемного активу є нижчим, ніж ціна аналогічних товарів, стосовно яких рівень ризиковості незначний або дорівнює нулю. На думку Аграрної біржі, для подолання зазначеної проблеми кожен оціночний проект обов’язково повинен проходити попереднє погодження зі спеціалістами Фонду, які мають відповідні знання та досвід у галузі оцінки. Таким чином, вирішивши проблему з ціноутворенням на початковому етапі реалізації – вирішується питання щодо скорочення часу продажу майна та здійснення відповідних виплат кредиторам фінансових установ. У свою чергу, Департамент консолідованого продажу та управління активами Фонду гарантування наголошує, що дана проблема існує з причин відсутності на державному рівні єдиної методики визначення вартості активів неплатоспроможних банків. Відповідно, на сьогодні для уніфікації загальних правил та підходів з оцінки потрібна підтримка профільного регулятора, яким є Фонд державного майна України. І змістовна робота у цьому напрямку ведеться. Необгрунтовані витрати на публікацію оголошень про електронні торги у друкованих ЗМІ. Під час зустрічі також обговорено питання публікації оголошень та зазначено, що виконання цієї вимоги жодним чином не впливає на процедуру реалізації та пошук покупців, які відслідковують інформацію за допомогою офіційного порталу Фонду гарантування та відповідного банку. Натомість такі дії є черговою статтею витрат у проведенні електронних торгів. Аналогічної позиції дотримуються і більшість організаторів та самі банки. І наразі приємно відмітити, що фахівцями Фонду гарантування вже підготовлено проекти відповідних нормативних документів, які відміняють друк зазначених оголошень в ЗМІ, обмежившись їх розміщенням на профільних електронних ресурсах. У свою чергу, до внесення зміни до чинного законодавства, текст оголошення буде скорочено до мінімуму. Уніфікація правил торгів та удосконалення механізмів реалізації активів. Учасники робочої групи також не оминули питання створення єдиних вимог до правил проведення торгів, а також самого процесу реалізації майна (активів) банків, що ліквідуються. Серед них процедури, які побудовані на принципах зустрічної пропозиції (як це може відбуватись під час продажу нафти і скрапленого газу, чи на біржових торгах). Представники Аграрної біржі вважають, що така можливість дозволить продавати неліквідні активи у максимально зручний спосіб та застосовувати її, наприклад, для автомобілів, банківського обладнання тощо. У свою чергу, після проведення першої торгової сесії можливо відразу розпочати другу сесію терміном, скажімо, 1–2 тижні, суть якої полягатиме у публічному зборі цінових пропозиції. Саме такий підхід має вирішити ряд питань, пов’язаних із самою процедурою реалізації, уцінки активів і т.і. Фінансова відповідальність у процедурі реалізації активів. Окрему увагу також було приділено виконавцям торгів та їх надійності. Оскільки торгові майданчики оперують вагомими гарантійними внесками, то залишається ризикованим обирати торговців, що не мають фінансової історії, мають заборгованість перед бюджетом, невеликий статутний капітал тощо. У зв’язку з відповідним учасники зустрічі погодилися з відсутністю гарантій, що на кошти третіх осіб не буде накладено арешт або здійснено їх примусове списання по боргам чи зобов’язанням організатора торгів. Позитивні зрушення є і у цьому напрямку, де представниками Фонду гарантування проведено змістовну роботу та повідомлено, що наразі доопрацьовується новий механізми відбору організаторів торгів та критерії їх відповідності, що у свою чергу дозволить зменшити фінансові ризики до мінімуму. Від зустрічі та результатів проведеної Департаментом консолідованого продажу та управління активами роботи склалися виключно позитивні враження. Можу тільки побажати новій команді терпіння та наснаги у нелегкій справі модернізації процесів продажу майна банків, ну і, звісно, подякувати!

31 мая 2016, 21:41

Україна вже давно потребує нормативного удосконалення біржової торгівлі, проте запропонована редакція законопроекту № 3498 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регульованих ринків та деривативів)» містить положення, які викликають чимало побоювань та протиріч, зокрема з боку учасників аграрного сектору економіки. Закон «Про товарну біржу» був прийнятий в Україні ще у 1991 р. І лише зараз, через 25 років, напрацьовано принципово новий нормативно-правовий акт, метою якого є, у тому числі, удосконалення засад функціонування товарних біржових ринків. Законопроект не сприятиме розвитку біржового ринку в Україні. Ба навіть більше – проект містить такі умови, за яких навіть та невелика частина гравців, що здійснює торгівлю на біржі, відмовиться від біржових контрактів і буде укладати угоди поза організованим ринком, який так намагаються «розвинути». І, як ви розумієте, такі обставини не сприятимуть ліквідності. Для товарного біржового ринку, а я буду говорити виключно про нього, насправді, зміниться дуже багато. Є позитивні моменти, проте законопроект містить чимало норм, які примусять ринок регресувати. Серед плюсів: 1. Вимоги до статутного капіталу товарних бірж, який буде збільшено до 15 млн. грн. Це дозволить ліквідувати номінальні кишенькові біржі, які не мають нічого спільного з біржовою торгівлею (а таких понад 550), та залишити реальні біржі, кількість яких навряд чи сягне більше 10. Таке рішення дозволить, по-перше, консолідувати біржовий ринок, а по-друге, підвищити рівень відповідальності учасників торгів та біржової інфраструктури, запровадивши дієвий арбітраж, систему гарантування виконання угод, кліринг тощо. 2. Намагання врегулювати в Україні питання похідних фінансових інструментів, базовим активом яких є товар, що дозволить у подальшому побудувати біржу світового рівня в Україні, в першу чергу для торгівлі зерном. Серед мінусів: 1. Надмірна зарегульованість ринку з боку Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР): ліцензування, численні дозвільні процедури та права на втручання в діяльність учасників ринку, чимало відсилочних норм, якими закон дозволяє НКЦПФР встановлювати окремі вимоги до учасників ринку, надмірні вимоги до торгових посередників. 2. Не достатньо чітке розмежування між угодами на організованому та позабіржовому ринках, у результаті чого контракт, який містить ознаки, притаманні фінансовому інструменту та укладений не на біржі, — може бути визнаний недійсним, а контрагенти за угодою – притягнуті до відповідальності. 3. Неможливість виробників здійснювати торгівлю власними товарами на біржі без участі посередників. 4. Відсутність механізмів формування ліквідності на організованому ринку, що не вирішує питання переваг торгівлі на біржі та спонукає продавців і покупців укладати прямі угоди чи торгувати «з поля», як на аграрному ринку. Потрібно, перш за все, зосередити увагу на кращих світових практиках та зрозуміти, у чому полягає сама суть біржі, – а це: можливість вільно купувати та продавати, доступ до інформації про ціни на відповідних базисах поставки, механізми гарантування виконання угод, кліринг, зниження транзакційних витрат, арбітраж, ну, і звісно можливість захистити себе від ризиків, зокрема цінових та непоставки товару. Сьогоднішній проект закону відповідні питання не вирішує саме через намагання зарегулювати ринок, який навпаки потребує дерегуляції, що і ставить за мету Уряд. При цьому, такий підхід розробників проекту не приносить користі, перш за все бізнесу, який працює у відповідній сфері. Цей закон насправді потрібен, але не в тому варіанті, який є. Необхідно, перш за все, створити умови та можливості, а не обмеження та перепони. Україна одна із лідерів-експортерів зерна на світовому ринку, а поміж інших – єдина, хто не має власного біржового центру. Аграрна біржа – це не весь аграрний, а тим паче, товарний, біржовий ринок. Так, ми забезпечуємо проведення товарних та фінансових інтервенцій, співпрацюємо з ПАТ «Аграрний фонд» у здійсненні ним власної форвардної програми, здійснюємо продаж майна банків-банкрутів, проводимо інші види конкурентних торгів. Проте є й кілька інших бірж, які вносять свій вклад у розвиток та ліквідність ринку. Ви подивіться на провідні європейські країни з розвинутою біржовою інфраструктурою – вони не мають 550 бірж, вони мають одну-дві, які є центром організованого ринку не лише відповідної країни, а і конкретного регіону. Таким чином, покупець чи продавець не повинен шукати можливість купити чи продати «десь» або «у когось» серед кількох сотень — він точно знає, де формується єдина система попиту та пропозиції. Те саме потрібно Україні. Ідеальний варіант – це сформувати кілька потужних товарних бірж (у тому числі й на базі реально функціонуючих) з розвинутою інфраструктурою, технологіями та торговими механізмами, які побудовані на кращих світових практиках. Можливо варто залучити іноземні інвестиції у якості додаткового капіталу чи систем електронних біржових торгів відомих міжнародних торгових майданчиків. Після цього можна і потрібно розвивати кожну окрему біржу за певним напрямком: одна – у аграрному, інша – у енергетичному і т.д. У свою чергу, запропонований законопроект, нажаль, не вирішує поставлених завдань, тому його прийняття у редакції, яку ми з Вами читали, призведе до невідворотних та небажаних наслідків не лише для товарних біржових ринків, а й для бізнесу та економіки України в цілому.