Мінцифри: «В Україні можна буде легально розраховуватись криптовалютами»

Як працюватимуть криптобіржі в Україні

До ухвалення у другому читанні готується законопроєкт Про віртуальні активи. Що він змінить для власників криптоактивів?

Власники криптовалют отримають низку переваг. Завдяки тому, що з’явиться законодавче регулювання цієї сфери, вони, як мінімум, зможуть захистити свої статки у віртуальних активах, якщо щось трапиться.

Також вони зможуть легально обміняти криптоактиви, задекларувати їх. Цей процес буде цілком «білий». Крім цього, ми очікуємо, що з’явиться цілий ринок посередницьких послуг для оплати товарів криптоактивами, їхнього зберігання, обміну. Це розширить можливості їхнього використання.

Новий закон дозволить зробити ВА цілком легальним та звичним явищем для влади та суспільства.

Ви сказали, що закон дозволить посилити захист власників криптоактивів. От реальна історія: нещодавно ЗМІ повідомили про зникнення кількох великих криптобірж за кордоном. Якщо, наприклад, припинить працювати криптобіржа, на якій я тримаю свій гаманець, як я зможу захистити свої права?

Відразу наголошу, що випадки шахрайства трапляються і в класичній економіці з фіатними грошима, тому не варто думати, що такі ситуації — це проблема виключно віртуальних активів.

Якщо ж говорити про наведені вами приклади, то насамперед все залежатиме від того, в якій країні зареєстрована криптобіржа. Якщо, наприклад, в Туреччині чи Китаї, то і звертатись потрібно до тієї держави, яка надавала ліцензію.

Гарантії для українських покупців криптовалюти підвищаться завдяки тому, що певні криптобіржі отримуватимуть дозвіл на роботу саме в Україні, відповідно їх ми й перевірятимемо і слідкуватимемо за тим, щоб вони працювали добросовісно.

Більшість криптобірж зареєстровані за кордоном. Чи потрібно буде їм, коли закон запрацює, отримувати українську ліцензію для роботи з резидентами України?

Їм потрібно буде отримати не ліцензію, а дозвіл для роботи в Україні. Це простіша процедура, ніж ліцензування. Умови отримання дозволу не будуть складними, реєструвати юридичну особу в Україні не доведеться. Головне — довести, що є необхідний розмір капіталу, а серед засновників немає осіб із санкційних списків.

Тобто нічого додаткового компаніям робити не доведеться, потрібно буде лише подати дані для отримання дозволу. Ми розуміємо, що бізнес з віртуальними активами глобальний, а тому якби ми поставили умови реєстрації в Україні, то криптобіржі просто не будуть заходити в нашу державу. Умови отримання дозволу, в тому числі й для нерезидентів, чітко визначені у тексті законопроєкту.

Які саме дані про криптобіржу ви перевірятимете?

При наданні дозволу ми перевірятимемо документи про створення компанії та її статутний капітал. Тому за результатами перевірки можна буде визначити, чи не є компанія «пустишкою». Крім цього, Мінцифри є суб'єктом фінмоніторингу, тому, щоб компанія отримала дозвіл чи подовжила його, ми створимо певні процедури в цьому ключі.

З точки зору клієнта, якщо він бачитиме, що компанія має дозвіл на роботу в Україні, це буде підтвердженням її прозорої структури власності, що у ній немає людей зі шлейфом шахрайства. Також клієнт зможе зробити висновок, що компанія має дотримуватись певних процедур при обміні криптовалют. Іншими словами, компанія попередньо вже пройшла певну перевірку.

Якоюсь мірою цей дозвіл на здійснення діяльності буде схожий на банківську ліцензію, хоча, звісно, наш нагляд буде менш суворим, ніж у НБУ.

Читайте також: Де купити біткоїн: 5 бірж, на яких криптовалюту можна придбати за гривню

Звісно, ми не можемо гарантувати, що завтра власники криптобіржі не «зійдуть з розуму» і не почнуть працювати з порушеннями. Але принаймні користувачі знатимуть, що претензії можна заявляти до конкретних осіб, які мають відповідати за скоєне.

Якщо виникнуть певні проблеми в роботі біржі, яка має дозвіл на роботу в Україні, чи зможуть її клієнти скаржитись до українського регулятора?

Так. У законопроєкті прямо ця процедура не прописана, але вона має бути більш детально врегульована на рівні підзаконних актів. Наприклад, можна буде подавати скарги в онлайн-режимі, щоб ми оперативно могли побачити, що щось не так.

Що відбудеться, якщо криптобіржа, яка обслуговує українців, не отримає дозволу на роботу в нашій країні?

На початковому етапі регулювання ринку ми не зможемо перевірити кожну компанію, чи надає вона послуги українцям. Це важко зробити суто технічно. Тому в першу чергу отримання таких дозволів залежатиме від самих компаній. Ми зі свого боку зробимо все можливе, щоб попередити про законодавчі зміни та необхідність отримати дозвіл.

Ми співпрацюємо з міжнародними фінансовими установами, які борються з відмиванням коштів, здобутих злочинним шляхом. Тому з часом, можливо, буде налагоджено спільну роботу світових регуляторів, спрямовану на обмін такою інформацією.

Особливості контролю за криптовалютами

Чи буде вимога обов’язкової верифікації клієнтів на криптобіржах?

Так. Але це не наше ноу-хау, а міжнародні вимоги. Великі компанії, які мають значну частку ринку, самі не хочуть бути частиною «сірої зони». Їм вигідніше працювати повністю відкрито.

Такі компанії, як наприклад Coinbase, працюють повністю в правовому полі і дотримуються всіх вимог регуляторів, завдяки цьому ми можемо побачити як зростає капіталізація цієї компанії.

Компанії, які не хочуть запроваджувати такі зміни, ще кілька років, може трохи менше чи більше, зможуть працювати так. Але ринок все одно йде до того, щоб стати більш відкритим і цивілізованим.

FATF та інші організації, що борються з відмиванням грошей, дуже швидко просуваються до прозорості та контролю за віртуальними активами. Зараз ми повинні дотримуватися міжнародних рекомендацій у цій сфері, але я не сказав би, що вони надмірні чи невиправдані. Якщо ж не дотримуватись міжнародних стандартів, то є велика ймовірність, що криптовалюти використовуватимуться для відмивання коштів.

Читайте також: Лондонська поліція конфіскувала криптовалюти на $250 мільйонів

Віртуальні активи — це майбутнє і для України, і для світу. Через 10−15 років деякі країни можуть повністю відмовитись від паперових грошей. Однак якщо віртуальні активи будуть інструментом «чорного ринку», відмивання грошей, то вони не зможуть бути мейнстрім-технологією. Тому є тренд на переведення всіх операцій з криптовалютами до прозорих стандартів.

Водночас, ми не хочемо заважати розвитку цієї нової індустрії надмірним регулюванням. І така ж логіка у міжнародних контролюючих організацій.

Зараз передбачається, що у ринку буде три регулятора: Мінцифри, НБУ і НКЦПФР. Як будете ділити повноваження?

Першочергово зауважу, що законопроєкт «Про віртуальні активи» передбачає створення нового регулятора — Національної служби з регулювання обігу віртуальних активів (НСВА), до компетенцій якої входитиме видача дозволів криптокомпаніям на ведення відповідної діяльності на території України. Це буде повністю самостійний державний орган.

З огляду на те, що ринок віртуальних активів та моделі роботи учасників цієї індустрії доволі гнучкі й динамічні, ми вважаємо, що такий підхід найкраще буде враховувати цю особливість.

У тексті профільного законопроєкту пропонується класифікувати віртуальні активи на незабезпечені та забезпечені. З останніх виокремити фінансові віртуальні активи.

В окремих випадках, залежно від об'єкта забезпечення віртуальних активів, можливе регулювання таких віртуальних активів іншими органами, серед яких, звісно, є й НБУ та НКЦПФР.

Відтак віртуальні активи, які забезпечені валютними цінностями, так звані «стейблкоїни», які емітовані резидентами, — підпадатимуть під регулювання Нацбанку. Віртуальні активи забезпечені фінансовими деривативами чи цінними паперами — належатимуть до зони відповідальності Нацкомісії з цінних паперів.

Які податки платитимуть власники криптовалют

Як плануєте оподатковувати доходи, отримані від роботи з криптовалютами?

Зараз ще триває робота над текстом законопроєкту щодо змін до Податкового кодексу. До Верховної Ради плануємо подати його у вересні. По-перше, ми хочемо чітко встановити, що операції з віртуальними активами не оподатковуються ПДВ. Крім цього, ми хочемо, щоб податки з доходів від операцій з криптоактивами стягувались з різниці між їх вартістю покупки та продажу. Наразі оподатковується вся сума продажу активу і, до того ж, за ставкою 19,5% для фізичних осіб.

Ми пропонуємо, щоб ставка такого податку становила лише 5%. Однак наразі наші ідеї залишаються на рівні пропозицій, які ми обговорюємо з Міністерством фінансів та податковим комітетом Верховної Ради. Можливо, у фінальній версії закону ставка буде вища, можливо, буде встановлена прогресивна шкала оподаткування. Зараз про це ще важко говорити.

Чи правильно я розумію, що оподатковуватимуться інвестиційні доходи від торгівлі криптовалютою подібно до того, як за результатами торгівлі на фондовому ринку? Наприклад, один актив інвестор продав з прибутком, інший зі збитками, рахується підсумковий результат торгівлі і з нього сплачуються податки.

Саме так і планується.

Як можна буде довести ці доходи? Наприклад, брокер видає виписку про торгові операції. Що буде на ринку віртуальних активів?

Треба розуміти технічну складову криптовалют. Всі транзакції за ними публічні. Достатньо показати гаманець і будь-який контролюючий орган зможе перевірити, скільки особа заробила. Це буде не складно.

Читайте також: Юристи розповіли, як платити податки з доходів від криптовалюти

Ми думаємо, що принцип буде наступний: особа декларуватиме свої доходи, а якщо у податкової будуть запитання, їй потрібно буде надати гаманець для перевірки.

Про можливість розраховуватись криптовалютами

Деякі магазини та ресторани рекламують можливість розраховуватись криптовалютами. Яким чином зараз регулюються такі операції? Що зміниться після ухвалення закону?

У нашому законопроекті чітко прописано, що криптовалюти не є засобом платежу, однак допустимі операції еквайрингу. Сьогодні законодавство в Україні так само не дозволяє розраховуватись доларами, але доларовою карткою можна спокійно оплачувати покупки. Під час оплати відбувається миттєва конвертація валют.

Законопроєкт «Про віртуальні активи» передбачає, що компанії зможуть надавати послуги для таких конвертацій. Тому в Україні цілком легально можна буде розраховуватись криптовалютами, але через посередника.

Фактично залишається той самий принцип, що й зараз.

Абсолютно вірно.

Зараз можливість розрахунку криптовалютою — це радше рекламна акція конкретного магазину. Якщо такі розрахунки стануть масовими, в чому будуть їхні переваги?

Найважливіше, що зі збільшенням кількості людей, які розраховуються криптовалютою, збільшенням обсягу операцій, знижуватиметься вартість транзакцій.

Звісно, якась комісія залишатиметься, але швидше за все вона буде меншою, ніж зараз при розрахунку банківськими картками. Я очікую, що комісії становитимуть менше, ніж 1%.

Національний банк працює над впровадженням е-гривні. Як її можна буде використовувати?

Мені подобається, що Нацбанк іде шляхом запровадження е-гривні. Переваг від її запровадження буде багато. Насамперед — це спрощення грошових переказів. Не так давно було опубліковане дослідження, за яким люди хочуть змін в системі p2p-транзакцій. Це цікавить людей, оскільки надсилаючи гроші один одному, вони бачать скільки платять за перекази.

Е-гривня створить можливість використання смарт-контрактів. Наприклад, якщо держава робить соціальні виплати фіатними грошима, вона не може проконтролювати, як витрачаються ці кошти. У випадку ж з цифровою валютою можна давати гроші на конкретні цілі. Наприклад, на оплату комунальних платежів, якщо мова про субсидію, чи на купівлю дитячих товарів тощо.

Крім цього, е-гривня дозволить НБУ краще слідкувати за емісією. Якщо емітували певний обсяг е-гривні, буде зрозуміло, як вона обертаєтеся в економіці. Так само і журналісти зможуть слідкувати за державними витратами. Зараз ви не можете побачити, куди пішла надрукована гривня, а з е-гривнею контроль за цим спроститься. Завжди можна зайти на блокчейн, подивитись, який банк отримав, кошти, куди далі їх було переведено.

Коли на вашу думку можна очікувати запровадження е-гривні?

Мені важко це коментувати. Це питання до Нацбанку. Ми інколи долучаємось до цього процесу, коли НБУ потребує консультацій чи експертизи. Але терміни я не можу назвати.

Чи потрібно контролювати майнинг

Часто з’являються повідомлення про зупинку правоохоронцями роботи криптоферм. Як нинішнє законодавство регулює їх роботу і як їхня робота мала б регулюватися?

У своєму законопроєкті ми це питання ніяк не зачіпали, тому що вважаємо, що це цілком легальна діяльність вже зараз і додаткового регулювання не потребує. Мені здається, що правоохоронці, які займаються призупиненням майнінгового бізнесу чи вилученням обладнання, за великим рахунком не праві. Ми не бачимо у майнингу чогось протизаконного.

Коли ми думали над тим, чи потрібно прописувати певне регулювання цієї сфери, то не побачили потреби писати, що можна «легально робити обчислення». Недоцільно забороняти людині працювати за своїм комп’ютером і робити обчислювальні операції.

Є інший аспект, який наш закон врегульовує. Кінцевий результат майнингу — це криптовалюта. Але якщо немає регуляторної бази для криптовалюти, немає визначення, що це таке з точки зору бухгалтерського обліку, немає такого поняття в цивільному кодексі — неможливо поставити криптовалюту на баланс.

Наш законопроєкт вирішує цю проблему. Після введення в дію нового закону, до компаній, що займаються майнингом, взагалі не повинно бути питань.

І правоохоронці не будуть турбувати?

Можливо ще доведеться працювати з правоохоронцями, щоб вони зрозуміли легальність криптобізнесу. Зараз перевірки, які проводять силовики, — це часто відверта маніпуляція. Фактично змушуючи компанії «домовлятися».

Читайте також: СБУ «накрила» на Чернігівщині нелегальну криптоферму із 150 ASIC-майнерів

Водночас слід визнати, що є випадки, коли створюється майнинг-ферма без жодного договору на споживання електроенергії або вона розміщується в житловому будинку і використовує побутовий тариф. В таких випадках дійсно є порушення.

Перспективи розвитку крипторинку в Україні і світі

Мінцифри планує токенізувати активи реального сектору. Що це за процедура і в чому її практичне значення?

Йдеться про те, що наш законопроєкт відкриває можливості для токенізації активів з реального сектору економіки. Наш законопроєкт лише визначає, що таку токенізацію можна робити.

Токенізація активів загалом схожа на випуск акцій. Акція — це інструмент, який дає змогу розділити якийсь єдиний актив на частини між різними власниками. Токенізація фактично робить те ж саме, але більш функціонально, ніж традиційні інструменти. Це може бути окремий пласт застосувань токенізації активів у реальному світі, як, наприклад, нерухомість чи корпоративні відносини.

Завдяки токенізації можна побачити історію всіх транзакцій, можна створити смарт-контракт, прописавши, наприклад, в якому випадку змінюється власник токена. Це автоматизація зовсім іншого порядку.

Доки Україна розвиває ринок криптовалют, деякі країни обмежують їхнє використання. Яке, на вашу думку, майбутнє криптовалют у світі?

Коли держави і їхні національні валюти слабкі, віртуальні активи можуть навіть повністю замінити місцеві валюти. Тому такі держави намагатимуться уберегти себе від такої перспективи.

Якщо ж країни великі, їхні валюти використовуються на міжнародному рівні, то криптовалюти не зможуть посунути національні грошові одиниці. Тому не маючи цього остраху великі держави швидше розвиватимуть криптовалютний ринок, вводитимуть можливості розрахунків криптовалютами, банки в них відкриватимуть рахунки. Маленькі та середні країни теж нікуди не дінуться і наздоганятимуть великі, але все ж відстануть від них.

Одним із загальних трендів буде посилення прозорості транзакцій. Встановлюватиметься контроль за тими, хто переказує кошти, як проходить переказ. Євросоюз вже працює над деанонімізацією криптовалютних гаманців.

Тобто криптовалюта може навпаки стати інструментом більшого контролю за транзакціями?

На початку криптовалюта масово використовувалася кримінальними елементами. Однак цей тренд вже знижується. Кримінал зрозумів, що всі транзакції в блокчейні залишаються назавжди. Якщо виявиться, що гаманець належав певній особі, правоохоронці зможуть зібрати всю інформацію, які операції через нього проходили. Навіть, якщо після цих операцій гаманець був неактивний кілька років.

Читайте також: Біткоїн відновив зростання: яку ціну на нього побачимо в серпні

Існує загальна думка, що криптовалюти — це анонімність. Але це не так. Вже зараз штучний інтелект, проаналізувавши транзакції та зібравши дані про особу, може надати докази на користь того, що саме ця людина проводила дані операції.

В деклараціях українських чиновників часто можна побачити біткоїни. Вважається, що це елемент приховування доходів, адже неможливо перевірити, коли була придбана криптовалюта. Виходячи з ваших слів, такі дії не мають сенсу.

Абсолютно. НАЗК внесла свої пропозиції до нашого законопроєкту і після того, як вони будуть проголосовані, контроль буде простий: якщо у декларації вказані криптоактиви, НАЗК матиме право їх перевірити. Щойно людина надасть свій гаманець, можна буде дізнатись коли були придбані активи та чи взагалі вони коли-небудь були на цьому рахунку.