- 6 квітня 2013, 14:59
Мой вклад в украинскую науку
Время от времени, народ любить затеять дискуссию о ученых, науке и, вообще, о том, что такое наука. Но, так как, мало кто знает, что такое настоящая наука, они просто не понимают, что такое наука в Украине и не только в Украине и, поэтому, часто пишут смешные вещи.
Для любознательных и не очень. Это моя научная статья, напечатанная в журнале Экономика Крыма №15, 2005 года. Эта статья написано, в соответствии со всеми требованиям ВАКа (тогда он еще был) по содержанию, структуре и изложению материала. И имеет, как положено настоящей научной статье, положительные рецензии двух докторов экономических наук, которые рекомендовали мою статью к печати, как имеющую научную ценность.
УДК 336.295.325.5 О.А. Охріменко к.е.н.
ФУНКЦІЇ СУЧАСНОГО РИНКУ ОБЛІГАЦІЙ УКРАЇНИ
Процес змін на фондовому ринку відбувається перманентно, як у часі, так і в просторі. Система, яка функціонує в рамках фондового ринку, не є статичною, вона постійно знаходиться у розвитку. Динамічність розвитку фондового ринку визначає механізм його функціонування та трансформації. Фондовий ринок будь-якої країни завжди виступає як барометр суспільного виробництва. Цей ринок дуже чутливо і швидко реагує на всі зміни у виробництві, торгівлі й кон'юнктурі ринку. Існує певна закономірність: курси цінних паперів завжди падають напередодні і, звичайно, під час економічної кризи. В той же час фондовий ринок є вищою формою розвитку товарно-грошових відносин.
При гармонійно розвиненій інфраструктурі, налагодженому правовому забезпеченні механізмів захисту інтересів інвесторів, емітентів, посередників, ринок цінних паперів є могутнім прискорювачем економічного розвитку країни. Функціонування ринку облігацій знаходиться під впливом змін ситуації на фондовому ринку. На окремих етапах розвитку фондового ринку ринок облігацій виступає головною рушійною силою розвитку ринку цінних паперів. Іноді, динаміка розвитку ринку облігацій визначається розвитком інших сегментів фондового ринку або ринку в цілому. Місце та роль ринку облігацій у системі фондового ринку знаходиться під впливом змін усіх факторів ринку, і це відображається в динаміці ринку облігацій.
Досліджуючи економічну сутність фондового ринку, українські вчені відзначають його
найбільш характерні функції:
акумуляція (абсорбція) коштів населення та підприємств;
залучення великої кількості фізичних та юридичних осіб до процесу інвестування;
концентрація коштів у секторах економіки, які мають пріоритетний характер;
збільшення частки капітальних вкладень;
залучення вітчизняного та іноземного капіталу для розширеного виробництва;
оптимізація галузевої, виробничої та регіональної структури (міграція капіталу, перелив капіталу, вирівнювання норми прибутку);
збалансування попиту й пропозиції на ринку капіталів;
узгодження майнових державних, інституціональних та індивідуальних інтересів;
стимулювання розвитку ринку за рахунок появи нових фінансових інститутів;
створення конкуренції у фінансовій системі;
економія суспільних витрат обігу грошей;
сприяння реалізації науково-технічних досягнень;
сприяння збільшенню ефективності управління економікою;
створення умов для інтеграції у світову економічну систему [1, с.11-12; 2, с. 13].
За допомогою функціонального аналізу вчені намагаються дати оцінку системі фондового ринку, та розкрити механізми його функціонування. Російські вчені також приділяють значну увагу розкриттю функціональної залежності ринку цінних паперів. Зокрема, російський вчений А.Н. Буренін, аналізуючи функції ринку цінних паперів, стверджує, що „… перша функція фондового ринку полягає у мобілізації коштів вкладників для цілей організації та розширення масштабів господарської діяльності. Друга функція – інформаційна...” [3, с. 12]. Інший російський вчений Я.М. Миркін наголошує: „ Функції ринку цінних паперів зводяться до наступного:
перерозподіл грошових ресурсів на цілі інвестування;
перерозподіл („купівля-продаж”) фінансових ризиків;
розкриття та перерозподіл інформації про фінансові ризики, доходність та ліквідність, впливаючи на інвестиційне рішення;
індикація стану економіки та її економічного сектору;
визначення курсів цінних паперів (ціноутворення на фондовому ринку)” [4, с. 10-11]. Доповнюючи висновки своїх колег, М.Ю. Маковецький до основних функцій ринку цінних паперів відносить: комерційну, цінову, інформаційну та регулятивну, а також окремо розглядає специфічні функції, зокрема, акумулятивну, страхову, трансформаційну та інноваційну [5, с. 116-118].
Доповнюючи один одного, вище згадані вчені окреслили фактично усі основні функції ринку цінних паперів. В той же час слід зазначити, що їх увага зосереджена на фондовому ринку в цілому, без достатньої деталізації функціональної структури окремих секторів фондового ринку. Цілком зрозуміло, що кожний із секторів фондового ринку, в тому числі і ринок облігацій, має ряд особливостей, що впливає на формування функціонального середовища ринку.
З метою дослідження ринку облігацій як системи необхідно проаналізувати та виявити функції, що притаманні цьому ринку, враховуючи дослідження вчених щодо функціональної системи фондового ринку в цілому. Дослідження базується на науково-практичній базі сучасного українського ринку облігацій, яка описана в науковій та нормативно-методичній літературі, а також висвітлена в працях публіцистичного та прикладного характеру. В основі аналізу полягає аналітичний метод з використанням понятійного апарату простої та діалектичної логіки.
Функції, які притаманні ринку цінних паперів діють і на ринку облігацій, хоча з деякими уточненнями. Діючий механізм ринку облігацій дає можливість акумулювати кошти багатьох інвесторів із різних країн світу і тим самим забезпечувати оптимальне узгодження конкурентного середовища. Покупцями облігацій можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. При цьому облігації на відміну від банківських кредитів дають змогу залучати кошти у великої кількості інвесторів, а не лише у одного інвестора — банка. Ринок облігацій суттєво впливає на процеси, які відбуваються на ринку капіталів. За рахунок операцій на ринку облігацій відбувається і процес перерозподілу капіталів між галузями та секторами економіки. Але при цьому слід зазначити, що ринок облігацій стоїть осторонь зміни власності в процесі перерозподілу статутних капіталів підприємств. Отже, слід мати на увазі, що коли розглядається функція ринку облігацій щодо перерозподілу капіталів, то мається на увазі лише борговий капітал, який є частиною всього капіталу суб’єктів господарювання.
Ринок облігацій має великі переваги, на відміну від інших інструментів фондового ринку, щодо концентрації капіталу в пріоритетних галузях економіки. За рахунок мобільності руху капіталу ринок облігацій забезпечує оптимальне перегрупування коштів між галузями економіки. Механізм ринку облігацій забезпечує оптимальне перегрупування коштів між державними (муніципальними) органами влади, вітчизняними, зарубіжними юридичними та фізичними особами. Ринок облігацій має переваги у процесі перегрупування коштів між державними та приватними структурами за рахунок більшої мобільності та оптимізації грошових потоків і відсутності необхідності узгоджувати проблеми перерозподілу власності.
Суттєве значення відіграє ринок облігацій у процесі впровадження нових технологій. Його механізми дозволяють акумулювати значні кошти, необхідні для впровадження в практику нових науково-технічних розробок та винаходів. Також перевагою ринку облігацій є можливість забезпечити оптимальне перегрупування коштів між пріоритетними та традиційними галузями економіки країни за якнайменший час. За допомогою ринку облігацій є змога за оптимальній період часу залучати кошти як на внутрішньому, так і зовнішньому ринку. Він також, у більшості випадків, має перевагу щодо виходу на зарубіжні інвестиційні ринки на відміну від інших інструментів фондового ринку. Для зарубіжних інвесторів купівля облігацій є більш прогнозований інвестиційний процес, аніж купівля акцій, особливо, якщо це стосується фондових ринків країн, що розвиваються.
Інформаційне значення ринку облігацій полягає в тому, що ринкова вартість облігацій є індикатором фінансового стану ринку. Хоча слід зауважити, що на відміну від акцій, динаміка ринкової вартості облігацій відображає у більшій мірі тимчасові ситуаційні зміни. Якщо вартість акцій відображає зміни у вартості майна в часі, то ціна облігацій відображає лише вартість боргу у часі і не залежить від оцінки вартості майна емітента. Динаміка ринкової вартості облігацій є ефективним індикатором для прийняття зважених інвестиційних рішень як приватними інвесторами, так і органами державного регулювання. Зокрема, курсова вартість державних облігацій є одним із головних фінансових індикаторів ринку розвинутих країн світу. Функція перегрупування ризиків через систему облігацій проявляється у механізмі урегулювання лише фінансових ризиків, які пов’язані з вартістю грошей. В той же час ринок облігацій не дає можливості перегруповувати ризики майнового характеру, які стосуються власності на нерухоме та рухоме майно. Ринок облігацій може забезпечити страхування лише фінансових ризиків, а не ризиків майнового права.
Регулятивна функція ринку облігацій включає в себе процес регулювання грошовими потоками між суб’єктами господарювання та бюджетними структурами. Система державних (муніципальних) облігацій забезпечує дієвий механізм регулювання грошових потоків між державними структурами та інвесторами. Ринок корпоративних облігацій виконує регулюючу функцію в межах усього фінансового ринку країни. Але регулююча функція ринку облігацій має обмеження, що стосуються сфери функціонування цього ринку.
Виходячи із вищевикладеного, ми вважаємо, що ринок облігацій характеризується наступними
функціями:
акумулювання коштів юридичних та фізичних осіб;
залучення коштів серед великої кількості вітчизняних та зарубіжних інвесторів;
перерозподіл коштів між галузями економіки;
концентрація коштів в пріоритетних галузях економіки;
забезпечення фінансування науково-технічного прогресу;
оптимізація попиту та пропозиції на кошти, що обертаються на фінансовому ринку;
створення конкурентного середовища на фінансовому ринку;
створення нових фінансових інструментів;
інтеграція між внутрішнім та зовнішнім фінансовим ринком;
індикативний вплив — стан фінансового ринку в цілому;
інформаційне відображення динаміки фінансового ринку;
регулювання грошових потоків на галузевому та державному рівні;
перерозподіл фінансових ризиків між суб’єктами господарювання та бюджетними структурами;
страхування фінансових ризиків від непередбаченого негативного руху коштів.
Ці функції розкривають економічну сутність сучасного ринку облігацій, дають можливість усвідомити сутність процеси, що відбуваються на ринку, та є основою для розробки практичних рекомендацій щодо регулювання ринку облігацій України. З метою розширення та поглиблення дослідження в цьому напрямку вважаємо за необхідне розглянути процеси протиріччя між функціями ринку облігацій і ринку акцій та інших сегментів фондового ринку. Дослідження такого характеру нададуть можливість розкрити взаємовідносини між різними сегментами фондового ринку та оцінити сучасні тенденції, які гальмують розвиток ринку цінних паперів на Україні.
Література
1.Мозговий О.М. Фондовий ринок: Навч. посіб. / Київський національний економічний ун-т. — К.:
КНЕУ, 1999. — 332 с.
2. Павлов В.І., Пилипенко І.І., Кривовязюк І.В. Цінні папери в Україні: Навчальний посібник. –
Видання 2-ге, доповнене. – К.: Кондор, 2004. – 74 с.
3. Буренин А.Н. Рынок ценных бумаг и производных финансовых инструментов.- М.: Издательство:
Научно-техническое общество имени академика С.И. Вавилова cерия: Теория и практика
финансового рынка дата выхода, 2002. – 276 с.
4.Миркин Я.М. Рынок ценных бумаг. Учебное пособие. – М.: Финансовая академия при
Правительстве РФ, 2002. – С. 10-11.
5.Маковецкий М.Ю. Инвестиционный процесс и рынок ценных бумаг: механизм функционирования,
современное состояние, перспективы развития. — М. АН. 2004. – 650 с.
УДК__\
|
45
|
- 19:22 З початку цього року гривня до долара девальвувала на 3,1% — Данилишин
- 18:06 Долар більше 40: Яким буде курс долара в Україні. Чи буде ще зростання і до яких меж (відео)
- 17:43 Курс валют на вечір 18 квітня: євро на міжбанку пішло вниз
- 16:25 Нацбанк знову підняв офіційний курс долара до максимуму
- 16:16 Аналітики JPMorgan спрогнозували падіння курсу біткоїна після халвінгу
- 15:52 Через брак обіцяної партнерами зброї уряду довелось витратити з бюджету $4 мільярди — Марченко
- 15:15 Bitget представляє другий сезон програми TraderPro: BTC-орієнтована програма
- 14:51 Kraken запустила власний криптогаманець
- 13:18 Країни G7 будуть тримати активи росії замороженими, поки не доб'ються виплат за збитки, які завдані Україні
- 12:42 Стало відомо, за яку валюту найчастіше купують біткоїн
Коментарі - 150
Киев
#
***
плюсую
а что мешает обществу не засчитать ВАК как организацию достойную для трат денег общества? давайте проведем референдум о роспуске ВАКа!!! заодно снимется напряжение по поводу ожидания летнего референдума…
еще пусть скажут спасибо если не посадят за не целевое использование средств народных…
уточню
потому что большинство людей( В ВАК-е) думает только о деньгах…
Вы великолепно продемонстрировали, что наука такое же ремесло как и ваяние горшков. Весьма самокритично, зауважал.
как правило больше ни на что иное(зарабатывание денег0 НЕ способные… и все этим сказано…
продавец в магазин требования и Во. желательно не одно и знания англ, нем, француз и стресоустойчивость и т.д и т.п и возраст и внешность… а проффесорами могут быть и янукович и слюсарчук(доктор пи) и сам черт лысый… точно так же топ менеджмент да хоть пту-шник гопник а менеджеру(продавцу) не дай Бог в/о не будет… желтый дом…
6 апреля 2013, 21:25
#
Доктор, расскажи, для чего тебе
Нужен этот маскарад.
На спине от пота задубел
Накрахмаленный халат,
А под ним татуированный
В зоне колотый орёл,
Да глядит двуглавый вороном
И не каркает — орёт.
Припев:
Чую, чую головного мозга корой, что-то здесь не так, члены Политбюро крестятся в церквях,
Ездят в Мекку на хадж, а Бога не смутил их партийный стаж.
Говорят, где-то раскопали кости царя, да, от стыда у умных психов щёки горят!
И мне на ЭКГ сказал последний дурак: «Что-то здесь не так, что-то здесь не так, что-то здесь не так, не так...»
Доктор, подымим вместе перед сном,
Сон хороший у больных.
Говорят, что здесь сумасшедший дом,
Но ты-то знаешь, кто здесь псих…
Мне проще было заплатить деньги за проверку и не заморачиваться на этом.
А вот эта предвзятость которую Вы выплиснули — так вот это действительно одна из граней нашей науки, когда по содержанию научная статья пусть и гавно, но зато чтобы по форме все было правильно — запятые правильно расставлены, слова правильно подобраны и т.д. Вот такое вот и печатают и никто такое не читает.
Я понимаю, что Вы к науке никакого отношения не имеете и действительно судите об этом по фильмам. Наверное поэтому, Вы просто не поняли, научного текста, Бывает. Поэтому и начали заниматься словоблудием. Я не кандидат филлогических наук, а экономичеких и пишу, как считаю нужны. И не нужно орфографию считать самой важной вещью. Слова со временем меняются и это сами знаете…
Я понимаю что к.т.н это дейтвительно чисто оргфографическое понятие. Очень часто я встречал Учччных который очень хорошо писали правильные слова. Беда в том, что никто их не читал и не знал. Так как они были именно УЧЧЧенными. которые почему то думали или им кто-то сказал, что главное, чтобы ошибок не было
Например, наиболее сильные применения математических результатов принадлежат не математикам, а физикам и программистам, которые чудесно в этом ориентируются, но их мозг не приспособлен к математическим открытиям.
Если говорить поближе к тематике данной статьи, то вот второй пример — посмотрите на лауреатов Нобелевской премии по экономике… им присуждают премии через 20-40 лет после публикации статьей… Почему? Да потому что для приложений нужно время… и к тому же массовое осознание этих результатов.
Кроме того, иногда использование результата проходит целую цепь последовательных маленьких использований… первая статья используется одним автором… потом используется еще одним уже в новой статье… и так далее… иногда это многолетний труд многих исследователей…
Конечно, со временем появилось много жуликов во всех областях человеческой деятельности… и в науке тоже… Но в науке есть два типа жульничества… Первое это осознанное, когда человек знает что он жульничает, а второе это неосознанное, когда человек искренне считает, что он занимается настоящей наукой… второй случай это даже не жульничество а слабость… Но слабые специалисты есть везде… не всем же быть сильными… Потом всё в нашем мире относительно… Есть пример (например венгра Бойяи), когда всего одна работа сыграла значительно более важную роль в истории, чем работы нескольких академиков И это не беда!!!
Что главное в науке? Главное это быть честным в первую очередь по отношение к себе… И тогда человек со временем достигнет максимум своих возможностей… Ну а наука в целом именно и выигрывает от наличия многих ученых… с разным мышлением… разного уровня… Потому что это разный тип интуиции, которая в науке играет гораздо большую роль чем рациональное мышление…
В сумме со временем это перемелется… просеится… обобщится… В этом и состоит суть прогресса человечества…
Но у нас всё не так. Люди обеспокоены написанием талмудов и трактатов. Хотя и горды этим лишь единицы) ) )
Что касается этой статьи Александра, то я не думаю что это отчаяние… Это уже чистая психология… Просто человек, который пишет много статьей в инете… настолько этим увлекается, что ему уже трудно остановиться… и он ищет новые и новые темы… иногда важные… а иногда возможно и не очень… Но так устроен человек, что когда на многие его статьи много откликов, то ему уже кажется всё более важным… Я не лично об Александре… А вообще…
Если же говорить об Александре,
то возможно это и самозащита (осознанная или подсознательная). Несколько раз ему задавали вопрос о его статьях, причем задавался этот вопрос с некоторым недоверием… Но в любом случае писать статьи, провоцируя обсуждения, более интересно чем замкнуться внутри своей семьи, только радуясь успехами близких тебе людей…
Безусловно Вы, как и любой человек, имеете право анализировать по своему данную статью…
А я хотел бы в заключение сказать вот о чем… Александра часто обвиняют, что он пишет статьи зха деньги… Это смешно… Потому что во-первых, на этих форумах число читателей не так уж много… а во-вторых (это мало кто знает), что даже ведущие мировые научные журналы (в отличии от газет и популрных журналов) гонорара за статьи не выплачивают…
вещь в себе… просто трусливо оправдывает свое содержание налогоплательщиками… захребетные…
если они ученые и такие умные пусть им частные лица платят за их ум… за написание статей, рецензий, аналитических обзоров, консультаций бизнеса/частных лиц, написание дипломов и т.д…
но люди не идиоты кто за их бред платить будет? только под прикрытием бюджетный кормушки…
ведь все это начиналось в головах людей которых общество называло чудаками…
Большинство бюджетных денег разворовывается, а на науку выделяется всего полпроцента… Не очень большая цена за то чтобы не жить в интеллектуальной жиже…
.
дикари это общество с развитой наукой… доказать? легко!!! в ссср жил каждый 4 ученый мира(плакаты помните такие???) во что выродились люди ссср??? карабах, чечня, приднестровье… этнические чистки… тотальное звериное насилие, криминал, деградация, разврат… моральный и людской упадок(падение)
не не слышал…
Есть правда один московский журнал который выходит на русском языке, а шпрингер его переводит на английский… там платят авторам.… но там это записано в договоре о переводе…
.А вот журналов в которые нужно платить деньги автору появляется всё больше и больше… правда это жульнические журналы… они чуть-чуть меняют название известного журнала и берут деньги… как правило их адрес в Индии… Бизнес такой…
Я хорошо понимаю, что моя статья это не гениальное произведения, а просто научная статья, сделанная так как требует ВАК и ничего гениального не представляет, но при необходимости мог бы доказать на защите диссертации, что тут есть научная мысль…
Просто наука и простая экономика это разные вещи. Во многом наука далека от текущей жизни. Вот поэтому, как правило, научные открытия очень долго бродят по земле, пока становятся реальностью… Это касается не только экономики, но и других разделов.
Относительно, какие есть ученные, Это разные люди. Разные цели. Я у меня, есть знакомый который будучи кандидатом наук постоянно пишет что он доктор наук. Не могу понять зачем это хвастовство, На ЗП это ему не влияет. Есть знакомый, который раз два года пишет одну научную статься (он зав отдела нашего известного НИИ) а потом всем и всем знакомым и малознакомым дарит журнал и статьей и постоянно спрашивает мнение о статье. Хотя статья типа похожа на мою.
Но это статья, Диссертация это еще другое. Там еще больше бюрократии и непонятных слов и требований. Поэтому многие просто начав писать диссертацию потом это дела бросают, так как не могут понять как это и что это
Александр, не выпрыгивайте из штанов: в Вашем уровне проФФесионализма уже все убедились.
Вы как обиженный ребенок, бросаетесь и плюетесь на любую критику Ваших взглядов. Ваше «умение» вести полемику — дилетантское. На любой выпад Вы переходите на личности и заявляете следующее: «конечно, Вы же к науке никакого отношения не имеете!...»
Форумчане предъявляют Вам следующие нарекания:
1. Вы безграмотно пишете (фраза «И не нужно орфографию считать самой важной вещью» просто убивает).
2. Правописание Ваших статей диссонирует с правописанием Ваших комментов. Уж не разные люди их пишут?
3. Ваши «экономические» высказывания и идеи странным образом ПОСТОЯННО совпадают с ПРавильной позицией верхушки.
4. Вы трусливо избегаете ответов на вопросы касательно Вашего аналитического центра.
Примите как должное. И сделайте правильные выводы.
На форумах такой возможности нет. Правда, здесь программа указывает на ошибки в написании слов, но знаки препинания не исправляет. Да к тому же на исправление текста дается 5 минут (это на Минфине, а на других сайтах и вовсе не дается такое время). Если человек пишет на форумах очень много (а это ведь не основная работа), то долго вычитывать и исправлять все ошибки трудновато, а если учесть, что не так уж много людей просматривает статью (ну 1000-2000 от силы), то, возможно, и нет смысла тратить много времени на грамматику. Здесь следует еще учесть, что при быстром наборе текста через клавиатуру, обязательно будут ошибки. Конечно все зависит от характера человека, написавшего в инете статью. Но уж точно можно сказать, что критиковать человека, написавшего статью для форума, из-за неисправленных грамматических ошибок, нет никакого смысла. Суть же общения здесь не в этом… Для любителей правильных текстов есть другие форумы…
«(абсорбція) коштів населення та підприємств;»
Т.е. как бы ничего нет тайного, никакой «теории заговора», просто поменян знак восприятия события.
Ведь изъятие денег из оборота производство-доставка до потребителя-потребление — а это и есть экономика, приводит к сокращению оборота в этой цепочке. Соответственно, падает производство, логистика, потребление. Кто скажет, что это ХОРОШО?
В результате имеем ситуацию, что сумма таких «абсорбированных» по предложению к.е.н. Охрименка А.,
по некоторым оценкам, в 10 раз превышает стоимость всех активов в реальной экономике мира.
А нам всё продолжают промывать мозг теориями, доказавшими свою несостоятельность. Причем провалы системы «списывают» на ошибки отдельных менеджеров, банков, властей…
Поэтому поддерживающие сугубо рыночную модель экономики, должны честно говорить, что внутри такой экономики существуют целые отрасли, направленные на «(абсорбція) коштів населення та підприємств;» То же относится и к странам.
Если вас абсорбировали, то кто вам виноват?
vz.ru/news/2013/4/7/627686.html
5 курс, вторая она же последняя сессия…
список экзаменов: стратегический менеджмент, международный менеджмент, проектное финансирование
кто угадает направление подготовки без помощи гугла… тот крутой аналитик
Кроме того, ученый — это в первую очередь внутреннее состояние человека а не диплом… Просто существует традиция получать образование…
для чего она? для самооправдания хлеба «ученых»…
Испугались… Бывает… Я таких очень часто по жизни встречал. Как, в курилке Орел, а на ученном совета Мышь серая…
Приходит мужик к доктору.
— Доктор, у меня яйцо опухло!
— Ну показывайте, показывайте.
— А вы смеяться не будете?
— Ну что вы, что вы. Я же доктор.
— Честно-честно?
— Да нет же!
После чего пациент вываливает на стол громадное яйцо.
Следует неистовый ржач дока. Больной (обиженно):
— Ну вот! Так я и знал. Тогда опухшее вам и не покажу!
Оценить уровень статьи мало кому дано… Считается что чем авторитетнее журнал, тем выше уровень публикации… Это конечно не совсем правильно, но лучшего ничего не придумано….
А если бы ВАК Вас заставил головой об стену биться — Вы это то же бы исполнили?
Немного не в тему: была в Харькове такая своеобразная (можно даже сказать, легендарная) личность — Митасов. Человек вне нашего понимания. Его считали местным городским сумасшедшим. Вроде бы ситуация с ВАКом его свела с ума. Однако, какие рисунки он создавал! Какие фразы ваял на стенах зданий в центральной части города! Это действительно психоделика. Не поленитесь — погуглите фамилию Митасов.
P.S. Никаких намеков, никого я не имею ввиду.
Но к основным из них относятся те, которые к науке не имеют значения.
Или Вы не знаете прайс на кандидата или доктора?
aquarius
vitpobeda
А зачем стране наука? неужели что бы воровать(в широком смысле,,,, у нас украли душу, не только нефть и газ, и все же порядок вещей нелеп у вас украли НЕ ТОЛЬКО ваш труд(через ЗАниженую з/п, ЗАвышенную цену на результат вашей праці, через умыкание налогов ВАших) она необходима?
или… если будет много ученых будет СЛОжнее воровать НЕ только труд но и любовь и досуг?
И все же порядок вещей нелеп.
Люди, плавящие металл,
Ткущие ткани, пекущие хлеб,
Кто-то бессовестно вас обокрал.
Не только ваш труд, любовь, досуг — Украли пытливость открытых глаз.
Набором истин кормя из рук,
Умение мыслить украли у вас!
На каждый вопрос вручили ответ.
Все видя, не видите вы ни зги.
Стали матрицами газет
Ваши безропотные мозги.
Так или иначе, именно индекс научного цитирования оказывается более или менее корректным критерием. Ибо если вас не цитируют, значит вы пишете сами для себя, не так ли) ) ). Ну или для публики, если цитируют СМИ. Но к науке это не имеет ни малейшего отношения) ) )
Дату смотрели статьи. Это просто разминка для ума. А вот мои другие мои статьи цитируют и очень много или мало… Вы же самые жалуетесь, что много…
Я назвал имя. И?
Вот заключение 2010 года Комиссии Российской Академии Наук по борьбе с лженаукой и фальсификацией научных исследований
.
Характерными отличительными чертами псевдонаучной теории являются:
1. Игнорирование или искажение фактов, известных автору теории, но противоречащих его построениям.
2. Нефальсифицируемость, то есть принципиальная невозможность поставить эксперимент (хотя бы мысленный), результат которого мог бы опровергнуть данную теорию.
3. Отказ от попыток сверить теоретические выкладки с результатами наблюдений при наличии такой возможности, замена проверок апелляциями к «интуиции», «здравому смыслу» или «авторитетному мнению».
4. Использование в основе теории недостоверных данных (т. е. не подтверждённых рядом независимых экспериментов (исследователей), либо лежащих в пределах погрешностей измерения), либо недоказанных положений, либо данных, возникших в результате вычислительных ошибок. К данному пункту не относится научная гипотеза, чётко определяющая базовые положения.
5. Введение политических и религиозных установок в публикацию или обсуждение научной работы. Этот пункт, впрочем, требует внимательного уточнения, так как иначе Ньютон, например, попадает в разряд лжеученых, причём именно из-за «Начал», а не из-за позднейших работ по теологии.
Более мягкая формулировка этого критерия: принципиальная и сильная невычленимость научного содержания работы из прочих её составляющих. В современной научной среде автор, как правило, должен самостоятельно вычленять научную составляющую и публиковать её отдельно, не смешивая явно с религией или политикой.
6. Апелляция к средствам массовой информации (прессе, телевидению, радио, Интернет), а не к научному сообществу. Последнее проявляется в отсутствии публикаций в рецензируемых научных изданиях.
7. Претензия на «революционный» переворот в науке и технологиях.
8. Использование понятий, означающих феномены, не фиксируемые наукой («тонкие поля», «торсионные поля», «биополя», «энергия ауры» и так далее);
9. Обещание быстрых и баснословных медицинских, экономических, финансовых, экологических и иных положительных эффектов.
10. Стремление представить саму теорию или её автора жертвой «монополии» и «идеологических гонений» со стороны «официальной науки» и тем самым отвергнуть критику со стороны научного сообщества как заведомо предвзятую.
.
мысли ещё нужно научиться правильно излагать, а тогда уже можно дать и оценку!
minfin.com.ua/img/u-pics/244/1361981200.jpg
Интересно даже, Балашов не кандидат околонаук?
пусть они Вам скажут правду, почитав Ваши блоги
из-за малого кол-ва источников, я бы везде, где только можно по всей статье раскидала слова типа «новый», «недостаточно изученый» и, наверное, сделала бы допущение и сравнение с функциями рынков др. стран — вот где бы и внедрила цитаты/мнения с квадратными скобками) как-то так, наверное)
и мне показалось, что многие функции синонимичны, а поэтому и взаимозаменяемые (но это тоже нормально для научной статьи