Про інвестиції, інновації та віце-прем’єрські ілюзії

Клюєв розкритикував недостатню роботу чиновників з інвесторами. Про це заявив перший віце-прем'єр-міністр економічного розвитку і торгівлі Андрій Клюєв, відкриваючи засідання Кабінету міністрів у середу, повідомляє прес-служба уряду.

«Причин такого стану декілька. Серед них слід назвати також і пасивність цілої низки центральних органів виконавчої влади, покликаних за своєю компетенцією стимулювати процеси інноваційної діяльності. Перший віце-прем'єр доручив міністерству освіти і науки разом із Державним агентством з питань науки, інновацій та інформатизації, Мінекономрозвитку, Мінфіном, іншими зацікавленими центральними органами виконавчої влади, академіями наук активізувати свою роботу.

Традиційне повідомлення кабміновської прес-служби викликали в мене спогад про трохи іншу за змістом та однакову по формі ситуацію. Десь в середині дев'яностих один із заступників мера Києва вирішував проблему з бродячими собаками, яких тоді як і зараз розвелося на вулицях столиці. Вирішував у кращих бюрократичних традиціях — зібрав нараду та й роздав доручення! Пройшов час — на черговій апаратній мер задав питання заступнику — чого собаки все ще по Хрещатику бігають? На що заступник з щирим обуренням відповів: не може бути — я ж провів нараду и доручення дав! От вона — свята віра в силу доручень!

Так і з повідомленням прес служби кабміну — невже і Андрій Петрович щиро повірив у чудодійну силу  доручення? Ну звичайно — всі вказані виконавці відпрацюють і нададуть відповідь у встановлені терміни, Мінфін навіть пообіцяє передбачити в проекті бюджету на 2012 рік кошти. Правда потім по традиційній формулі у звя'зку з напруженим бюджетом нічого не дадуть. Інші міністерства дадуть шаблонну відповідь на вже далеко не перше таке доручення — впевнений що у них заготовлені шаблони. Тільки поміняють дати та прізвища — і повний бюрократичний цикл завершиться! От тільки результат — нуль.

Між тим, недавно розказали, як любив писати вождь пролетаріату В.І. Ленін, архитипову ситуацію для нашої бізнес діяльності. Український підприємець, скажімо, з німецьким домовились про спільний бізнес, наприклад СТО. Наш ввійшов приміщенням, ніцець — обладнанням чи, як тепер модно говорити, технологіями. Все було добре, бізнес процвітав і розвивався, поки в один прекрасний день німця не пустили на поріг фірми! Що трапилось, думаю, ви без проблем здогадались. Рішення суду, зміни держреєстратора, міліцейська охорона і інвестор виявився чужим. Чим закінчилися його скарги в прокуратуру, міліцію, суд, райдержадміністрацію — розповідати не треба. І поїхав наш інвестор додому з твердим переконанням, що Україна — бандитська держава, і буде він скаржитись Мінекономіки Німеччини, Торгово-промислову палату, бізнесові об'єднання і так далі.

Ситуація цілком типова! І, на жаль, далеко не поодинока. І можна давати сотні доручень, розміщувати статті про світле майбутнє, писати програми, знімати ролики  й проводити роуд-шоу — а от така сурова дійсність зведе нанівець всі намагання!

І що робити в цій ситуації, скажете ви? Критикувати воно завжди простіше, та й нічого нового я не відкрив — описав типову ситуацію!

Працювати! Жорстко і конкретно розбиратися по кожній такій ситуації! Карати винних! Не просто карати — а зразково-показово. Скористатися досвідом Могильова — пам'ятаєте ютуб із даїшниками? У нього було два варіанти — або тупо захищати честь мундира, або жорстко реагувати на кожний факт. І обраний ним другий шлях себе виправдав — звільнення не тільки героя відео, а й його керівника дало свої результати. Так і Вам, Андрію Петровичу, доведеться розбиратися в таких конфліктах! І чим раніше, тим краще — бо поїдете Ви на засідання україно-німецької міждержавної комісії, і там німці, народ педантичний, покладуть Вам на стіл список таких конфліктів і будуть задавати неприємні запитання. Бо для них держава Україна — це Ви, а не суддя, який теж іменем України прийняв рішення, не прокурор з іншими чиновниками, вони в цей час будуть з насолодою „праведно“ заробленим розпоряджатися. А Вам доведеться пояснювати. Ну звичайно, Мінекономіки, Мінюст, Секретаріат Кабміну довідку Вам підготують, де все опишуть, і про незалежність суду від виконавчої влади вкажуть! Тільки навряд там у це повірять! В кращому випадку кисло посміхнуться, в гіршому — більше справи мати не будуть.

Один знайомий сбу-шник розповідав, що в рамках обміну інформацією наші передають китайцям відомості про факти бізнесових порушень громадянами Китаю в Україні. Потім через певний час приходить відповідь — кого посадили, кого розстріляли. Я не кровожерливий та й смертної кари в нас немає. От тільки економічні успіхи Китаю вражають!