Наскільки подорожчає долар до кінця року

Теперішній рік не став винятком. Ще в кінці серпня офіційний курс знаходився на позначці 25,44 грн / $. Але за перший тиждень вересня офіційний долар подорожчав до 25,95 гривень (станом на 6 вересня). Цілком ймовірно, що це не межа.

Не всі бачать майбутнє гривні в «чорному» світлі. Аналітики інвестбанку Goldman Sachs, наприклад, нещодавно озвучили прогноз, згідно з яким курс української валюти буде зміцнюватися аж до кінця 2018 року. На їхню думку, в перспективі трьох місяців долар буде коштувати вже 25,3 гривень, а через шість місяців — 25 гривень. Втім, такий оптимізм поділяють не всі.

«Мінфін» попросив експертів пояснити, чому гривня девальвує восени, та скільки буде коштувати долар до кінця цього року.

Аналітик Альпарі Максим Пархоменко

Наша економіка максимально сильно залежить від закупівель енергоносіїв. Тому на осінній період й доводиться ослаблення гривні. Така ситуація триватиме й надалі. Вважаю, курс буде знижуватися до 30 грн / $. Ці орієнтири — НЕ прогноз. Це наша майбутня реальність, яка стане такою вже в 2020 році.

Цієї осені курс гривні також буде падати. Я б орієнтувався на прогноз Міністерства фінансів на рівні 27 грн / $. При такому курсі будуть виконані зобов'язання уряду перед населенням. До кінця року ми вже вийдемо на цю цифру.

Навряд чи курс може сильно зміцнитися. Єдине, що може статися — більш помірне падіння внаслідок більш високих цін на експортні товари. Зараз курс на максимумі — вище гривня вже не буде.

Що стосується НБУ, його основне завдання — не утримання курсу гривні, а цінова стабільність. Регулятору важливо, щоб ціни на батон та ковбасу були прийнятні для населення, а курс — питання вторинне. Але якщо курс буде сильно зростати або падати, Нацбанк буде втручатися в ситуацію й проводити інтервенції. Допустима межа зараз буде на рівні 28 грн / $, не вище.

На чорному ринку після зняття обмежень долар буде максимально близько торгуватися до офіційного курсу. На даний момент вже проводити там операції набагато менш вигідно, ніж раніше.

До 2020 року гривня не позбудеться від фактора сезонності. Я не бачу такої можливості до того моменту, поки ми не збільшимо видобуток власного газу або не знизить його споживання. Або посилимо експорт до докризових рівнів, що сприятиме зростанню курсу гривні.

Директор казначейства Банку Кредит Дніпро Олег Курінний

На коливання курсу впливають багато факторів: зокрема, співвідношення імпорту / експорту та надходження зовнішніх інвестицій. Як бачимо, підтримка МВФ й зростання експорту в 2017 році позитивно позначилися на курсі гривні.

Також на курс гривні неминуче впливають сезонні фактори. Особливо це стосується підприємств АПК. Заведення валютної виторгу в період посівної і збиральної кампаній, фінансування імпорту продукції, утримання засобів до наступної посівної кампанії — всі ці процеси мають сезонний характер.

На нашу думку, цієї осені традиційно спрацює сезонний фактор і закінчення бюджетного року. Однак екстремального зльоту курсу не слід чекати. Ймовірно, спочатку курс просяде, а потім, до кінця року, може трохи зміцнитися. Восени діапазон коливань буде залежати від результатів прибирання зерна й обсягів експорту. Думаю, курс гривні до кінця року не опуститься нижче 27 грн / $.

У короткостроковій перспективі сезонні впливи триватимуть. Для їх нівелювання потрібні структурні зміни економіки, зниження залежності від імпорту енергоносіїв, експорту металу, зерна й харчових продуктів, а також розвиток внутрішнього ринку споживання. Але не можна говорити, що сезонний фактор несе тільки негатив. Він досить передбачуваний, а, значить, робить процес курсоутворення керованим.

Старший аналітик FOREX CLUB Андрій Шевчишин

Зростання попиту на валюту через закупівлі енергоресурсів, а також відновлення ділової активності й активізація експортерів тисне на гривню. З іншого боку, кінець і початок року — це період виплат з держбюджету й держзакупівель. Вільний гривневий ресурс спрямовується, в тому числі, на покупку валюти, розгойдуючи ринок.

Якщо ситуація буде стабільною, й баланс факторів буде збережений, ми очікуємо курс восени в діапазоні 25-27,2 грн / $. До кінця року, при негативному сценарії, курс може перебувати в діапазоні 27-28,5 грн / $.

Зараз на ринку є фактори як для девальвації, так й для подальшого зміцнення гривні. Тиснути на курс національної валюти будуть закупівлі енергоресурсів, гальмування економіки, накопичення валютних запасів для майбутніх виплат по боргах. З іншого боку, підтримку надасть приплив інвестиційного капіталу під приватизацію і ринок землі, відновлення співпраці з МВФ.

НБУ, ймовірно, буде стримувати тільки критичні рухи та дисбаланси на ринку. До початку виплат за зовнішніми боргами в 2018 році, які, за даними регулятора, перевищать $11 млрд, необхідно накопичити необхідний запас валюти. Без допомоги залученого капіталу покрити такий обсяг буде проблематично. Тому спалювати запаси для утримання курсу НБУ не буде.

У довгостроковій перспективі ми не очікуємо зміцнення гривні нижче 24 грн /$, оскільки при такому курсі для українського експорту знизиться цінова перевага, що може позначитися на економіці. Також подібне зміцнення малоймовірно з точки зору інфляційного паритету з доларом. Підтримати гривню може приплив інвестицій і відкриття ринку землі, в результаті чого відтік валюти з України за зовнішньоторговельними операціями та боргами буде перекриватися припливом капіталу.

НБУ сьогодні контролює більшу частину банківського сектора, вичищена велика частина обмінних пунктів та схемних банків. Це значно ускладнює роботу чорного ринку. Більш того, детінізація економіки та підвищення офіційних зарплат знизили потребу в тіньових операціях високих обсягів. Ми очікуємо якоїсь синхронності в русі курсу на офіційному і чорному ринках, з невеликою маржею — до 2%.

Фактор сезонності пов'язаний з діловим циклом, періодом активної роботи експортерів і імпортерів. Позбутися від нього в найближчі роки буде важко. Однак перехід до 3-річного планування, зважена монетарна політика та інфляційне таргетування можуть значно знизити амплітуду цих коливань.

Анна Танцюра

Начальник відділу валютних операцій Forward Bank Анна Танцюра

Закономірність з девальвацією гривні восени спостерігалася не тільки в останні роки, після введення плаваючого курсу. Раніше при більш-менш стабільному розвитку економіки вона також була. Сезонні коливання завжди були пов'язані з бізнес -циклами. Як тільки активність бізнесу зростала, ми спостерігали різкі коливання на валютному ринку.

Останнім часом помітна кореляція курсу грн/$ з бізнес-циклами аграрного сектора. З одного боку, відбулося зростання частки агропродукції в експорті через появу великих агрохолдингів та розвитку сектора.

З іншого боку, після початку військових дій на сході країни, промислові підприємства різко знизили свою продуктивність, а значить менше продукції йшло на експорт. При відсутності інших валютних надходжень (інвестицій, кредитування) — експортні надходження стали основним драйвером коливань курсу, крім ситуативних чинників.

Що стосується імпорту, то останнім часом його вплив мінімальний. Під час гострої фази кризи його обсяг був тимчасово зведений до критичного (медицина, енергоресурси й т. д.), переглянуті закупівельні ціни на енергоресурси та їх обсяги.

З інших факторів, що впливають на міжбанківський валютний ринок, можна відзначити виплату дивідендів іноземним власникам, перерахування відшкодування по ПДВ українським компаніям, погашення індексованих держоблігацій, що знаходяться у власності нерезидентів.

Плюс потрібно враховувати великі суми виплат через ФГВФО в останні роки. Виплати відбувалися в національній валюті й, як правило, відразу конвертувалися в валютні заощадження, підвищуючи готівковий курс долара до гривні.

Думаю, в разі різкого дефіциту валюти або її надлишку, НБУ буде реагувати. На кінець липня міжнародні резерви становили $17,8 млрд — це 3,6 місяця імпорту при мінімально необхідному показнику — 3 місяці. Ми бачимо, що поки резерви вище мінімуму на 20% й, цілком ймовірно, будуть використані в разі потреби на ринку.

Ще раз зазначу, що в зв'язку з переходом НБУ на політику інфляційного таргетування та трансформацією валютного законодавства для подальшого відкриття ринку вільного руху капіталу, зараз мова не йде про порогові або граничні курси. Швидше, можна говорити про плавне зняття будь-яких обмежень, але з оперативним реагуванням на різкі коливання курсу, що виникають на ринку.

Минфин

Бачення Мінфіну

Сезонний фактор коливання курсу пов'язаний із сировинною орієнтацією економіки та минулою деіндустріалізацією. Це призводить до того, що навесні та влітку гривня зміцнюється через надходження від продажу металопрокату й сільськогосподарської продукції. Восени та взимку — девальвує, внаслідок зростання валютних витрат на опалювальний сезон.

Постійне переважання імпорту над експортом призводить до «вимивання» валюти з країни, що в поєднанні з «втечею капіталу» періодично обвалює гривню. Але ситуація почала змінюватися: власники великих агрокомпаній будують інфраструктуру для зберігання врожаю, щоб продавати його тільки в період більш вигідних цін.

Металурги, хоч й знехотя, але почали поступову модернізацію. Адже через зростання цін на газ, вони можуть виявитися неконкурентоспроможними при чинних енерговитратах на виробництво. Знизився попит на валюту й через скорочення промисловості в зоні АТО, яка була активним споживачем імпортованих енергоносіїв. Таким чином, фактор сезонності при курсоутворенні поступово слабшає.

Цієї осені проти гривні зіграють кілька серйозних чинників:

• загроза популізму: збільшення соцвиплат (з жовтня зростуть пенсії та зарплати частини бюджетників) багато в чому незабезпечені зростанням економіки;
• неефективна робота ЖКГ й неоднозначна система нарахування та витрачання субсидій по комуналці. У цій ситуації при зростанні цін й тарифів створюється все більша «діра» між надходженнями від населення за комунальні послуги та витратами підприємств комунальної сфери. Цю «діру» рано чи пізно треба буде покривати за рахунок держбюджету;
• від'ємне сальдо між імпортом і експортом, що призводить до «вимивання» валюти;
• диспропорції в держфінансах: своєчасна компенсація по ПДВ та значні кошти, які накопичилися на рахунках Держказначейства (на 1 вересня понад 61 млрд грн), які при одночасному виході у банківську систему здатні створити тиск на валютний ринок;
• політична нестабільність, ситуація в зоні АТО, а також пробуксовування реального реформування держсектору;
• залежність валютного ринку від ситуативних інтересів окремих гравців і недовіра населення до банківської системи після банкопаду 2014-2017 років;
• спокуса для чиновників постійного наповнення бюджету користуючись інфляційною складовою та девальвацією гривні, без реального реформування країни.

Виходячи з перерахованого вище, «Мінфін» прогнозує зниження курсу гривні до рівня, закладеного в бюджеті на кінець року — 27,2-27,4 грн/$. Оскільки даний показник — середній за рік й в значній частині цього року курс був нижче цієї позначки — у чиновників НБУ є певний зазор в бік зростання курсу вище цього показника. Це дозволяє їм в цілому по року вийти на показник 27,2-27,4 грн/$. Тому, «Мінфін» не виключає періодичних ситуативних коливань до 27-28 грн/$ в 4 кварталі цього року.

Що стосується чорного ринку, то якщо Нацбанк збереже всі чинні послаблення, то особливого сенсу купувати/продавати валюту у мінял для пересічних громадян немає. Більшість з них буде проводити свої обмінні операції в банках та обмінниках фінкомпаній, а значить — великих відмінностей чорного й легального ринку не буде.

Якщо, НБУ борючись з можливими стрибками курсу знову введе адміністративні обмеження, чорний ринок знову буде мати перевагу (бо не буде їх дотримуватися) й це дозволить йому відхилятися від банківського курсу на 10-30 копійок на доларі. У разі ж зміцнення гривні, міняйли гратимуть в тому ж курсовому полі, що й легальний ринок з відхиленням в 3-5 копійок від курсу легального ринку.