Ах, весна...

Лежим вчора з чоловіком, дивимося кіно. Пришла чоловікова кицька (спить з ним, їсть з ним, ходить по хаті і даже миється з ним), вляглася на нього і давай мурчати відразу.
І тут мій (!!) чоловік видає думки вголос: «Перся(Персефона Володимирівна в нас), — каже, — от якби ти не була скотиною, то була б ідеальною жінкою. Красива, тиха, є за шо потримати, тільки сів — прийшла лащитися. Багато тобі не треба: почухав, покормив, пісок поміняв і довольна. Якщо набридла — ногою пхнув, даже не пікнула. І ноги тобі брити не нада — і так гарна».
Сказать, шо я була удівлєна — нічого не сказать.
От порадьте, кого мені тепер вигнать: чоловіка, шо проміняв мене на молодшу і рижу, чи ту скотиняку?
пс: кажу чоловіку «Я на тебе в дурдом пожалувалася», а він мені — «Коли приїде? Я ще встигну чебурека з»їсти?".