Минфин - Курсы валют Украины

Установить
uainvestor
uainvestor Рефлексії
Зарегистрирован:
22 сентября 2011

Последний раз был на сайте:
11 октября 2023 в 21:17
uainvestor — Рефлексії
Блог «Рефлексії»
22 октября 2014, 11:24

Валютна іпотека: життя до і після.

Ця стаття і присвячена, і призначена тим, хто свій кредит не тільки взяв, але і встиг вже на особистому бюджеті випробувати всі ласощі несподіваної девальвації рідної валюти. Ми з вами в одному човні, а решта нас просто не зрозуміють і не зможуть застосувати наш досвід у своєму житті. Як тільки (і якщо) їм знадобиться свій, вони його тут же, як і ми, отримають.

Так, я хочу сказати, що саме цей досвід нам і був потрібен, саме його в нашому житті і не діставало. Радіймо цьому факту і втішаймося: сталося! Ні, я не зловтішаюся і не дуркую, а навпаки, серйозний, як ніколи, тому що вірю не в випадковості, а в закономірності.

На мій погляд, даній ситуації, як і всьому тому, що відбувається з нами, є, як мінімум, одна з трьох причин.
1. Це — певне (не саме гидке з можливих) покарання за минулі «витівки».
2. Це — певна спокуса перед майбутніми дарами долі (чи гідні?).
3. Це — певне випробування, покликане посилити наш дух, зміцнити тіло і загартувати характер для переходу на більш високий щабель розвитку.

Будь-яку з можливих причин ми повинні прийняти спокійно, гідно, без паніки і відчаю, бо справедливо сказано: «Бог не під силу випробувань не дає».

Таким чином, зосередившись і заспокоївшись, починаємо згадувати і аналізувати події, що передували даній ситуації.

1. Що ми купували в кредит, актив чи пасив?

Квартира, як власне житло, — це пасив, що вимагає додаткових витрат. Квартира для здачі в оренду — це актив, здатний самостійно забезпечувати (повністю або частково) кредитні виплати. Логічно було б спочатку купити актив, щоб доходи від нього використовувати для погашення кредиту на пасив. Вчинили інакше? Виходить, що поспішили.

2. Яким був початковий внесок?

Віддавши всі гроші на перший внесок, ми знижуємо майбутні кредитні платежі, але одночасно, невідповідно збільшуємо ризик власної неплатоспроможності. Фінансовий резерв розумно мати в будь-якому випадку, навіть, якщо це, на перший погляд, не вигідно.

3. Яку кредитну схему і чому ми вибрали, відсоток на залишок чи ануїтет?

Відсоток на залишок зменшує переплату, але збільшує перші виплати. Ануїтет переважніше, якщо є намір погасити кредит достроково. При ускладненнях, пов'язаних з девальвацією гривні, бажано переходити на ануїтет.

4. Чому ми взяли кредит у валюті?

Зрозуміло, що відсоток був нижчий, але зате, були вищі ризики. Особливо, це стосується тих, хто не має валютних доходів або хоча б валютних депозитів. Оскільки кредит не звільнив нас від необхідності зберігати та накопичувати частину доходу, робити це бажано було у валюті кредиту. І зовсім вже неправий був той, хто все резерви кидав на якнайшвидше погашення кредиту.

Можна згадати інші обставини і, відповідно, задати інші питання. Головне — вийти на причини.

Якщо виявляться ознаки жадібності або залежності до грошей, будемо схилятися до того, що це покарання.
Якщо виявиться вплив випадковостей, таємних знаків, внутрішнього голосу, запідозримо спокусу.
Якщо все було рівно, логічно, послідовно і закономірно, то можна припустити, що ми маємо справу з випробуванням.

Спокуси, за якими слідують подарунки долі, в нашому житті зустрічаються рідко, та й то, здебільшого, в новорічних кіноказках і серіалах, що переказують сюжет про Попелюшку.

Щоб заробити реальне покарання, треба бути закінченим негідником (яких серед нас не багато) або кришталевим ідіотом, поверненим на конкретних речах (зокрема, грошах, роботі, хобі, коханій людині).

В основному, наше життя наповнене різновеликими випробуваннями, що мають свою сувору ієрархію. Низка випробувань завжди починається з самих дрібних і невинних, які ми, навіть не помічаючи, проскакуємо на автоматі. А коли не проскакуємо бездумно і не проходимо вдумливо, випробування починають поступове посилюватися і розмножуватися. У народі це явище називається «Біда не ходить одна» або «Прийшла біда, відкривай ворота».

Маємо важливий урок: будь-яке випробування треба зустрічати шанобливо і ставитися до нього серйозно, а то буде гірше.

Навіщо ж випробування потрібні? На те й щука в озері, щоб карась не дрімав. Якщо м'язи не напружувати, вони атрофуються; якщо розум не вправляти, він ослабне; якщо почуття не тренувати, вони зів'януть. З цієї точки зору, якби кредиту у нас не було, його треба було б вигадати.

З тієї ж причини, не варто поспішати з достроковим його погашенням. Зрозуміло, що швидше хочеться зняти з себе психологічну напругу, але хіба психологічна стійкість і сила духу не потребують зміцнення? Розвиток, розвиток і розвиток! Тільки заради нього ми й живемо.

Йдемо далі. Кредит ще не виплачений, а внески в рахунок його погашення вже виросли. Отримуємо натуральне випробування. Добре, якщо це не покарання, втім, наші дії від цього відрізнятися не повинні. Які ж маємо варіанти?

1. Заощаджуємо на витратах.

Цей шлях в нікуди. Просто знизимо свій рівень життя і закриємо шляхи для зростання. На що можна сподіватися в такому режимі, що все само якось розсмокчеться? Це несерйозно. Втім, нестримне споживацтво — теж не наш шлях. Якщо ми виявляємо нездатність обмежити себе самостійно, на допомогу нам з'являється кредитна криза, змушуючи від зайвих витрат відмовитися.

2. Розкриваємо резерви.

Тимчасово можна. Особливо, якщо резерви є і вони в валюті. Продати «що-небудь непотрібне» теж не завадить. Але все це — тільки доти, поки не запрацює наступний пункт.

3. Збільшуємо доходи.

Обов'язкова дія. Попросити добавку до зарплати у зв'язку з фінансовими проблемами, не діло. Краще взяти на себе додатковий обсяг роботи. Інший варіант — підробіток на стороні. Для тих, хто нічого не вміє, підійде агентська і допоміжна робота в рекламі, нерухомості, страхуванні, інтернеті. Але пропозицій, пов'язаних з вкладенням грошей або платним навчанням, я б остерігся.

4. Домовляємося з банком.

Починаємо цей процес негайно, ще до розкриття резервів. Банк може зупинити виплату тіла кредиту, залишивши тільки відсотки. Чи не кращий, прямо скажемо, варіант, але з нього зазвичай банк починає. Поганий він тим, що борг не зменшується, а лише переноситься в майбутнє, додатково збільшуючи переплату. Про перехід на ануїтет з відсотків на залишок, вже говорилося. Це зменшить поточні платежі. Потім можливий зворотний процес. Ще банк може знизити відсоток. Це вже краще. Найбільш прийнятний варіант (я такий зустрічав) — перерахувати кредит за курсом вісім гривень за один долар, залишити колишній відсоток, а різницю віднести на кінець терміну. В разі дотримання графіка погашення, свого часу вона буде списана.

5. Беремо інший кредит для погашення першого.

Дивлячись, який кредит. Якщо без відсотків та інших зобов'язань, треба використовувати, не забуваючи про підвищеннях доходів. Якщо картковий, споживчий або під вищий відсоток, навіть не зв'язуємося.

6. Продаємо заставу.

Якщо це був актив, то — півбіди; якщо це пасив і наше житло — біда повна, до якої краще не доводити. Ціни на нерухомість впали, тому навряд вдасться продати її на прийнятних умовах, навіть за допомогою банку. Найефективніше домовлятися і платити, платити і домовлятися.

7. Перестаємо платити.

На такий крок можна піти хіба що від страху. Тимчасове полегшення отримаємо, але далі втягнемося в жахливу воронку наростаючого боргу. Банк при цьому з партнера перетворюється на ворога і поводиться відповідно.

8. Судимося з банком.

Шанси невеликі, але є. Це, якщо на етапі укладання договору, банк допустив якісь досить серйозні юридичні помилки, і ваші юристи зуміють на них зіграти. Зуміють чи не зуміють, але гроші за свою роботу візьмуть з вас добрячи. Тут треба рахувати.

Однак, якщо банк при видачі кредиту не обманював вас занадто явно, вступати з ним у відкрите протистояння, було б порушенням моральних норм. Не варто чинити з іншими так, як ми не хотіли б, щоб чинили з нами. Банку, може, і все одно, а на нас це коли-небудь позначиться. Домовлятися все-таки краще.

Пенсійний капітал.

Просмотров: 2417, сегодня — 0
Следить за новыми комментариями

Комментарии - 34

+
0
Banderlog
Banderlog
22 октября 2014, 12:19
#
9. Якщо повністю не сходяться кінці з кінцями (решту життя доведеться робити на банк). Беремо ще кредити, продаємо квартиру і виїжджаємо виправляти карму в теплі краї, де нема потреби в нерухомості. Скажімо в Ліберію.
+
0
uainvestor
uainvestor
22 октября 2014, 16:31
#
Виправляти карму прийдеться в наступному житті.
+
0
ballistic
ballistic
22 октября 2014, 15:02
#
«Квартира, як власне житло, — це пасив. Квартира для здачі в оренду — це актив. Вчинили інакше? Виходить, що поспішили.»

Але придбання квартири-пассиву (для житла) збавило від необхідності обслуговувати інший пассив (оренду житла), плата за який складала більше, ніж кредитні виплати.
Виходить, що вчинили розумно :)
+
0
uainvestor
uainvestor
22 октября 2014, 16:38
#
Оренда разом з ремонтом, меблюванням і комунальними послугами буде більше, ніж кредитні виплати. Є і інші чинники, які треба враховувати:
pensioneriya.blogspot.com/2014/07/blog-post_8369.html
+
0
ballistic
ballistic
22 октября 2014, 21:38
#
«Оренда разом з ремонтом, меблюванням і комунальними послугами буде більше, ніж кредитні виплати.»
— може бути більше, а може бути менше — в залежності від вхідних параметрів.

Я до того, що кажучи взагалі некорректно стверджувати щось одне.
Але як на мене — я не бачу якогось сенсу в тому, щоб купити квартиру в кредит, зробити її активом, здаючи в оренду, а самому жити іншій в орендованій квартирі.
+
0
uainvestor
uainvestor
22 октября 2014, 22:13
#
А квартиру і не треба. Краще щось комерційне. Або інший актив.
+
0
ballistic
ballistic
22 октября 2014, 23:01
#
Комерція теж має ризики.

Наприклад в 2009-му дві сім"ї мали по $50 000.

Одна сім'я купила квартиру за $90 000 (взявши додадково $40 000 в кредит, виплачуючи -$500 щомісяця).
А друга сім'я вклала свої $50 000 в комерцію (отримуючи дохід $700 щомісяця), залишаючись жити на орендованій квартирі (-$500 оренди щомісяця). Це дозволило відкладати $200 щомісяця.

Прийшов 2014-й, а з ним і кульмінація покращення. Що маємо на виході?
Перша сім'я: +$60 000 (квартира після покращення) -$15 000 (непогашений кредит) = $45 000
Друга сім'я: +$20 000 (вартість бізнесу після покращення) + $20 000 (накопичень з капіталізацією) = $40 000

Висновок.
Балансовий капітал і першої і другої сім'ї після покращення приблизно рівний.
Різниця тільки в тому, що весь цей час перша сім'я жила у власній квартирі, а друга — в чужій :)

P.S.: Всі розрахунки приблизні.
+
+9
uainvestor
uainvestor
22 октября 2014, 23:23
#
Маніпулювати цифрами можна, як завгодно.
У першої сім'ї нема простору для маневру: що з роботою, невідомо, квартира — тягар, плюс борги.

Друга сім'я більш гнучка. Вона має готівку (і може купити здешевілий актив) і джерело доходу.
+
0
Andrey M
Andrey M
22 октября 2014, 23:43
#
Я за аренду с накоплением для будущей покупки, особенно в сегодняшнее нестабильное время.
+
0
ballistic
ballistic
23 октября 2014, 8:47
#
Сам я принципиально против любых долгов, включая кредиты.
+
0
uainvestor
uainvestor
23 октября 2014, 14:01
#
Невже і комунальні послуги сплачуєте наперед?
+
0
ballistic
ballistic
23 октября 2014, 15:43
#
Ага.
Навіть «борг перед батьківщиною» та «шлюбний борг» наперед віддаю.
Бо всі боржники горять у пеклі.
:)
+
0
ballistic
ballistic
23 октября 2014, 8:49
#
Про маніпулювання цифрами погоджуюсь — можна крутити як завгодно.
Хотів лише показати, що не все так просто і однозначно.
+
0
uainvestor
uainvestor
22 октября 2014, 16:44
#
І ще: pensioneriya.blogspot.com/2014/07/blog-post_89.html
+
+4
Andrey M
Andrey M
22 октября 2014, 20:02
#
Довольно часто бывает иная хронология событий:
1. Перестаємо платити.
2. Домовляємося з банком. («Найбільш прийнятний варіант (я такий зустрічав) — перерахувати кредит за курсом вісім гривень за один долар, залишити колишній відсоток, а різницю віднести на кінець терміну. В разі дотримання графіка погашення, свого часу вона буде списана.» а то и вообще предлагают списать 50% задолжености при погашении второй половины).
Именно в случае длительной просрочки и больших сформированных резервов банк начинает идти на уступки или продает кредит другим финучреждениям с огромным дисконтом а новый банк уже предлагает интересные решения (яркий пример с клиентами Укрсиба по проданном портфеле Дельте).
А вот когда нормально платишь и в указанной Вами хронологии то банк соглашается только на вариант «Банк може зупинити виплату тіла кредиту, залишивши тільки відсотки.»
+
0
Letos
Letos
23 октября 2014, 9:04
#
Ви б хоч одну мову нормально вивчили, перш ніж клацати по клавіатурі!
+
0
Andrey M
Andrey M
23 октября 2014, 9:05
#
Киля, ты? Тебя не возможно не узнать полиглот австро-ростовский:)
+
0
inpro
inpro
23 октября 2014, 11:35
#
Для нормального человека долгосрочный кредит это удавка на шее. Кредит, если брать, то надо только на краткосрочный термин, на сделку с гарантией хотя бы в 50 %, что она состоится. Если состоится. то все ок. Если вдруг сорвалась, то с убытками. то возвращаешь товар, платишь % банку и т. д. и получаешь минимум убытка. А долгосрочный кредит тем более в валюте надо было гасить, а не растягивать удовольствие. Это я не учу жизни- сама с удавкой.
Да, если платишь исправно, то чтоб ты там не говорил, тебе пощады не будет.
+
0
SvobodaU
SvobodaU
6 ноября 2014, 15:05
#
Може відкриємо ринок для банків Європи? Тільки не через продаж недолугого українського банку європейському банку (приклади: Аваль, Укрсоцбанк), адже капітал, традиції і персонал такого українського банку склався в буремні 90-ті, тобто в ті часи, коли зароблявся той самий мільйон, про який воліють не згадувати.
Амбіції українських банків щодо примушування позичальників платити на старих умовах, особливо це стосується валютних позичальників, схожі на амбіції рабовласницької злочинної партії, яка спочатку бажала загарбати весь світ, потім лише Європу, потім амбіції звузилися до збереження контролю над власною розореною країною та пакуванням мішків награбованим добром, потім амбіції звузилися до збереження контролю над столицею власної країни, потім члени такої партії боролися за власне життя, потім за достойний ухід з життя і так далі. Банки, треба чути людей! Любіть людей і будьте з ними чесними!
+
0
Banderlog
Banderlog
6 ноября 2014, 16:17
#
В мене дежавю.
Статтю хоч прочитали?
+
0
SvobodaU
SvobodaU
6 ноября 2014, 16:27
#
ПРИВІТ! Прочитав! І автору вношу пропозиції! Прочитай моє, там є нове. До речі, попередньо розмістив нове і на тій гілці, де тебе вперше зустрів. Я відкритий і не ховаюся.
+
0
Banderlog
Banderlog
6 ноября 2014, 16:32
#
Та ви я дивлюсь ідейний. ) можна конкретніше які пропозиції?
+
0
SvobodaU
SvobodaU
6 ноября 2014, 16:49
#
«А может Вы, батюшка, еще и партийный?» (Киса Воробьянинов) Та ті самі пропозиції і вношу: не описувати кредитне рабство як хворобу і картати себе, адже моя думка, що позичальники стали жертвою звичайного шахрайства. Назви і інтерфейс можуть бути дуже продвинуті та суть та сама, що і у шахраїв, які підкидають гаманець з готівкою, щоб хтось його хапнув. Тільки в чому жадібність і інші низькі мотиви позичальників? Бажали побудувати квартиру собі і дітям і не повірили параноїдальним статтям (на початку кризи так здавалося), майже пророцтвам, що вихід з кризи відбудеться після світової війни, коли завершиться перерозподіл власності — за безцінь скуплять нерухомість у позичальників, а потім будуть її перепродавати по більшій ціні — от тоді і економіка і оживе. Подивіться такі статті — от де голови і економісти! Правда мова там йшла про бізнес, а не про хатинки позичальників. Серед економістів Павло Глоба :)
+
+2
SvobodaU
SvobodaU
6 ноября 2014, 15:11
#
Люди, які брали валютні кредити, отримали по Україні додатковий борг у сумі аж 180 мільярдів гривень через девальвацію! Це кредитне рабство. Позичальники валютних кредитів хотіли менших відсотків – в них був вибір, точно як у того, хто сідає грати з шулером – те, що тобі здається низьким (процент) насправді виявиться заманюванням в борги і основним бізнесом, «фішкою» шулера, який здає тобі нібито виграшні карти, але в шулера завжди з’явиться туз з рукава. Це не бізнес, а шахрайська змова, адже є всі підстави стверджувати, що банки знали про кризу і її наслідки. Подивіться договір про видачу валютного кредиту — аж смішно, як під копірку, через кожен пункт ризики з девальвації гривні покладаються на позичальника, хоча демократична влада (президентство Ющенка) проголошувала стабільність гривні і, навіть, її зміцнення.
+
0
SvobodaU
SvobodaU
6 ноября 2014, 15:12
#
Згадаємо початок кризи 2008-2009, коли саме перед її початком:
— був знижений курс американського долару до гривні,
— мовби між іншим в новинах пройшла інформація про кризу в Америці без повідомлення про її наслідки для України за принципом – це десь там в них,
— десь за півроку до кризи банки ускладнили процедуру видачі кредитів,
— дві відомі політичні особи продали свої відомі банки,
— тодішній голова НБУ почав активно рекламувати гривню, повідомляючи про її стабільність, хоча таке питання тривалий час не виникало.
+
0
vicmarin37
vicmarin37
6 ноября 2014, 15:20
#
Кажуть що бог жадібних так карає.
+
0
SvobodaU
SvobodaU
6 ноября 2014, 17:06
#
Бог він великий. Він Бог.
+
0
vicmarin37
vicmarin37
6 ноября 2014, 17:31
#
Він карає за помилки
+
0
SvobodaU
SvobodaU
6 ноября 2014, 16:17
#
А хто жадібний? Уточніть, бо інколи лобісти банків так розпочинають скандал-такі їх заробітки. Той, хто хоче 180 мільярдів гривень? Я вів дискусії з лобістами банків. Суть наступна:
+
0
vicmarin37
vicmarin37
6 ноября 2014, 16:19
#
Тобто, жадібний хоче чогось більшого, незаслуженого
+
0
SvobodaU
SvobodaU
6 ноября 2014, 16:17
#
— ні в якому ми не в кредитному рабстві, але живемо в цинічному світі,
— позичальники валютних кредитів хотіли менших відсотків – в них був вибір, точно як у того, хто сідає грати з шулером – те, що тобі здається низьким (процент) насправді виявиться заманюванням в борги і основним бізнесом, «фішкою» шулера, який здає тобі нібито виграшні карти, але в шулера завжди з’явиться туз з рукава.
— банки майже святі і їх оббріхують журналюги і недобросовісні позичальники, при цьому, було зазначено, що якщо за банками і є грішок, то це не масове явище, як то кажуть, одним грішком і один раз можна здорово заробити – на один і той самий грішок рідко хто купляється.
— не видають депозити, бо позичальнкии не платять за кредитом і інтереси позичальників ніколи не зійдуться з інтересами вкладників, забувають, що на цю тему є анекдот: доки позичальники і вкладники ділять корову (гроші), тягнучи її у різні боки, хтось дуже розумний (банк) просто доїть корову у відро.
+
0
SvobodaU
SvobodaU
6 ноября 2014, 16:19
#
— за короткий строк (3 роки) можна виплатити іпотечний кредит під 24-26% і немає жодних проблем – суть бізнесу чи інших джерел виплати не пояснюється і т.і.
Грішки праведних банків: протиправна діяльність на валютному ринку міняйл, у змові з банками; перепродаж з дисконтом депозитів, кошти з яких може отримати не вкладник, а скрізь сущий посередник і відібраної заставної нерухомості; реалізація схем експорту коштів за кордон у офшори; участь керівництва банків в різних спекулятивних проектах, таких як гра на біржі, торгівля сміттєвими цінними паперами, збитки від яких лягають тягарем на боржників-заручників банку; вивіз працівниками банків в багажниках автомобілів готівки та золота; надання ексклюзивних послуг «для своїх»; підкуп представників влади, коштовні та шумні корпоративи тощо.
+
0
вадим  шапошниченко
вадим шапошниченко
15 февраля 2015, 0:43
#
Может быть это глас вопиющего в пустыне, но все же выскажусь! ДЕЛЬТА банк не признан проблемным и вобще по нему нет официальных каких либо решений и тем не менее он заморозил всякий доступ к вкладам (депозиты, пенсии), запрещены внешнии платежи и выдает в день на руки 100 гр. ОСОБЕННО ЭТО КОЩУНСТВЕННО ПО ОТНОШЕНИЮ К ПЕНСИОНЕРАМ, КОТОРЫЕ ДОВЕРИЛИ ЭТОМУ ХАПУГЕ СВОИ ПЕНСИИ.
+
0
vicmarin37
vicmarin37
15 февраля 2015, 7:22
#
А есть банки-нехапуги?
Чтобы оставить комментарий, нужно войти или зарегистрироваться