Коротко про недружні поглинання

На жаль чи на щастя, в даний момент законодавче визначення недружнього поглинання та рейдерства в Україні відсутнє. Як правило, нормативно-правові акти України оперують визначеннями: протиправне поглинання та захоплення підприємств.

Зокрема, під недружнім поглинанням прийнято розуміти захоплення компанії або її активів, що в свою чергу визначає встановлення над нею юридичного та фізичного контролю всупереч волі власника.

Поряд з цим, не чужа вітчизняному бізнесу  практика фінансового, корпоративного шантажу або економічного терору, хоча його випадки поки ще досить рідкісні. Гарне слово «грінмейл» практично не вживається в українських підприємницьких колах, але має місце не тільки у всесвітній практиці, але й на теренах України та Росії.

Словники ринкової економіки трактують поняття грінмейл (від англійського greenmail — буквально, «зелена пошта) як корпоративний шантаж шляхом скупки значної кількості акцій якої-небудь компанії з пропозицією продати їх за підвищеними цінами за умови, що інші компанії підписують угоду про невтручання, або для здійснення маніпулювання компанією.

Найчастіше використання грінмейл завжди прикривається цілями захисту прав акціонерів. На сьогоднішній день, майже кожна успішно розвивається або стійко стоїть на ногах компанія не застрахована від недружнього поглинання, зокрема з використанням грінмейл. Чим успішніше бізнес, тим більша вірогідність того, що його торкнуться такі питання, як юридичний захист власності від захоплення та захист компанії від поглинання, тим більше, що організації, що спеціалізуються на даному виді бізнесу — професійних захоплень і поглинань, існують і непогано розвиваються і по сьогодні.

Загальна практика недружнього поглинання включає низку дій по встановленню юридичного контролю над підприємством; виключенню додаткових емісій компанії яку намагаються поглинути; здійсненню ворожої корпоративної діяльності; дестабілізації діяльності та положення компанії; різноманітних PR-кампаній спрямованих на зниження привабливості бізнесу який поглинається; встановленню фізичного контролю та утримання підприємства.

Корпоративна війна проти бізнесу, та недобросовісне поглинання компанії, як правило, відбувається на багатьох різних фронтах, що дестабілізує діяльність та становище компанії та дозволяє домогтися встановлення контролю хоча б одним із способів.

Основними методами недружнього поглинання можна назвати:

• Масову скупку акцій у міноритарних акціонерів або часток у статутному капіталі компанії;

• Скупку боргових зобов'язань підприємства;

• Цілеспрямоване заниження вартості підприємства і рівня придбливості його активів;

• Навмисне доведення до банкрутства;

• Оспорювання права власності;

• Залучення на свою сторону менеджменту підприємства;

• Маніпуляції з реєстрами власників;

• Поява в реєстрах акціонерів товариства номінальних утримувачів акцій, та інші.

Як один з таких методів може використовуватися і грінмейлінг. Використання грінмейл переслідує дві основні мети: по-перше, примушування підприємства викупити власні акції або частки, за значно завищеною ціною; а по-друге, захоплення підприємства за допомогою перехоплення управління. Само собою, в останньому випадку грінмейл є найчастіше лише складовою частиною цілеспрямованої кампанії недружнього поглинання.

Тактика корпоративного шантажу, яка може бути використана для отримання контролю над компанією, досить проста. Схема класичного грінмейл припускає, що атакуюча структура, наприклад, купує на фондовому ринку невеликий пакет акцій процвітаючої компанії, після чого новоспечений акціонер (або учасник, у разі придбання частки у товаристві) починає публічно критикувати керівництво компанії і заявляти про порушення його прав як акціонера або власника. Потім настає черга скарг до контролюючих та правоохоронних органів, а також судових позовів з будь-яких підстав. Результатом такої діяльності є або отримання відступних за відмову від претензій, або продаж свого пакету акцій за завищеною ціною, або дестабілізація.

Судова влада, як правило, в процесі недружнього поглинання відіграє досить значну роль. До прикладу можна привести практику відмови судів від застосування терміну позовної давності. Мається на увазі, коли господарські суди ототожнюють права власності на частку в товаристві з корпоративними правами, тобто визнають їх немайновими правами. В такому випадку, порушення у цій сфері не мають термінів давності і можуть бути оскаржені через будь-який період часу. Це означає, що власники, які володіли часткою підприємства коли завгодно, зараз можуть подавати позови про визнання недійсними змін до установчих документах і вимагати відновлення своїх прав.

На ряду з цим, поширена практика, коли українськими судами приймаються рішення щодо накладення арештів на майно підприємства за позовами перших, або ранніх власників компанії за те, що раніше їм були не доплачені певні суми грошових коштів при купівлі підприємства. У зв'язку з цим всі рішення нового керівництва підприємства визнаються недійсними.

У будь-якому випадку, коли справа доходить до скасуваненя попередніх угод в суді, покупець найчастіше безсилий, оскільки останньому потрібно доводити, що продавець знав про порушення, допущені багато років тому під час продажу активу, і навмисно приховав від нього цей факт. Зробити це практично нереально. До того ж, поки будуть тривати розгляди, компанія не зможе нормально працювати і новий власник отримає гарантований збиток.

До основних способів захисту від недружніх поглинань можна віднести превентивні та оперативні методи. Більшість захоплень і поглинань є результатом помилок і недоліків, які допускаються керівництвом компаній під час процедури створення підприємства та управління підприємством і бізнесом в цілому, при оформленні внутрішньокорпоративних документів, у разі браку фахівців або часу на аналіз своєї діяльності та корпоративного управління.

До превентивних способів захисту компанії від недружніх поглинань можна віднести наступні:

• Легітимізація діяльності компанії;

• Створення захищеної корпоративної структури;

• Захист інсайдерської інформації;

• Створення ефективної структури корпоративного управління;

• Контроль кредиторської заборгованості та інші.

Власники часто починають турбуватися тільки коли у відношенні бізнесу проявляються ознаки недружньої зацікавленості. Але тоді вже доводиться стикатися з таким поняттями, як судовий захист власності, протистояння з правоохоронними та контролюючими структурами, загроза кримінальної відповідальності топ-менеджменту і так далі.

У разі виникнення необхідності оперативно реагувати на дії загарбників, слід комплексно застосовувати всі можливі методи реагування.

До останніх можна віднести:

• Передачу акцій в заставу, добровільне блокування акцій;

• Додаткову емісію акцій;

• Терміновий добровільне обтяження активів;

• Контрскуповування власних акцій;

• Судовий захист, звернення в держоргани;

• Міжнародний інвестиційний арбітраж та інші.

Також, узагальнюючи практику боротьби з грінмейл, фінансові аналітики пропонують цілий комплекс заходів для запобігання корпоративного шантажу. До них відноситься:

мінімізація числа міноритарних акціонерів;

дотримання передбачених законодавством прав акціонерів;

приведення у відповідність з правовими нормами приватизації підприємства;

передача реєстру акціонерів незалежному реєстроутримувачу;

здійснення контролю за рухом майна в реєструючому органі;

моніторинг стану особистих особових рахунків в реєстрі;

протидія витоку інформації і постійна перевірка лояльності менеджерів.

Ще раз варто підкреслити те, що всі заходи щодо обмеження можливості недобросовісного поглинання, найбільш ефективні до моменту, коли підприємство піддається нападу. Це не той випадок, коли краще пізно, ніж ніколи. Аналітики в один голос заявляють про те, що якщо за справу беруться професійні рейдери, або на кону велика вигода — в більшості випадків, як то кажуть, пиши пропало, але не у випадку завчасної підготовки та своєчасного реагування на дії з недобросовісного поглинання.