Максим Степанов

24 января 2014, 14:25

На підставі змін, внесених до податкового кодексу Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» №657-18 від 24.10.2013 року, з 1 січня 2014 року вносяться зміни до порядку проведення документальних позапланових перевірок. Зокрема, якщо платник податків не надасть протягом 10 робочих днів пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу надісланий за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, податкові органи матимуть обставину для проведення позапланової документальної перевірки. При цьому, контролюючі органи зобов’язані зазначати про такі виявлені порушення у своїх запитах як про причину їх надсилання. Також, до обставин на підставі яких здійснюється документальна позапланова перевірка було додано: закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

16 декабря 2013, 15:09

Відповідно до п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним пп.4 п.291.4 ст.291 ПКУ, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику. Спрощена система бухгалтерського обліку і звітності для юридичних осіб – платників єдиного податку передбачає складання фінансової звітності відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 N39, згідно з п.8 якого суб’єкти малого підприємництва, які мають право на застосування спрощеного бухгалтерського обліку доходів і витрат, визнають витрати і доходи з урахуванням вимог ПКУ. Поворотна фінансова допомога — сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення (пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПКУ). Інші доходи, які враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, включають суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із ПКУ мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені п.151.1 ст.151 ПКУ (пп.135.5.5 п.135.5 ст.135 ПКУ). У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов’язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Отже, сума фінансової допомоги, наданої на поворотній основі та зворотно отриманої юридичною особою — платником єдиного податку, не включається до складу доходу такого платника.

15 октября 2013, 14:29

Требование относительно периодичности выплаты части прибыли в виде дивидендов в законодательстве отсутствует, поскольку решение по этому вопросу отнесено к компетенции высшего органа управления общества с ограниченной ответственностью. Во избежание рисков рекомендуется брать за период расчета и выплаты дивидендов — год / квартал. Хотя по меньший период производить расчет и выплату нормативными документами прямо не запрещено. Дивиденды можно платить в любом периоде при наличии нераспределенной прибыли. Для выплаты дивидендов собственники используют не заработанные деньги, находящиеся на дату баланса на текущих счетах предприятия, а заработанную за отчетный период (год) по данным бухгалтерского учета чистую прибыль после налогообложения. Максимальную сумму прибыли, которую можно направить на выплату дивидендов, законодатель не установил, поэтому собственники решают этот вопрос самостоятельно, исходя из сегодняшних финансовых возможностей и перспектив развития предприятия. Также в Законе нет ограничений и по периодам, за которые выплачиваются дивиденды: в 2013 году можно выплатить дивиденды и за 2012 год, и за 2011 год, и т. д. Важно только, чтобы в каждом из этих периодов была чистая прибыль, а сумма дивидендов ее не превышала. Таким образом, дивиденды могут выплачиваться раз в месяц при условии, что данное право предусмотрено уставом предприятия. Ни одним нормативным документом не устанавливается форма, в которой должны быть выплачены дивиденды в ООО. В действующем законодательстве нет также запрета для ООО на выплату дивидендов в форме иной, нежели денежная, в отличие от акционерных обществ. В то же время, в Налоговый кодекс Украины включены правила налогообложения для случаев выплаты дивидендов в форме, отличной от денежной. Минимальные ограничения по сумме дивидендов установлены только для АО или ООО, в Уставном капитале которых есть доля государственной либо коммунальной собственности (независимо от ее размера в процентах). Они обязаны направить на выплату дивидендов не менее 30 % чистой прибыли отчетного календарного года. Право на дивиденды имеют те лица, которые являются собственниками корпоративных прав на дату объявления таких дивидендов. В хозяйственных обществах (кроме АО) решение о выплате дивидендов является исключительным правом собственников, которое они реализуют на общем собрании и закрепляют протоколом. Требования к срокам объявления и выплаты, уведомления собственников об условиях выплаты дивидендов обычно закреплены в уставе ООО. А уже в протоколе общего собрания фиксируется общая сумма объявленных дивидендов и суммы, приходящиеся на долю каждого участника (пропорционально процентам доли в Уставном капитале), форма (деньги или имущество), место и срок (определенная дата или период) выплаты. Обязанность создания резервного фонда для выплаты дивидендов, установлена лишь для АО. Так, статьей 19 ЗУ «Об акционерных обществах», предусмотрено, что резервный капитал формируется в размере не менее15 процентов уставного капитала общества путем ежегодных отчислений от чистой прибыли общества или за счет нераспределенной прибыли. До достижения установленного уставом размера резервного капитала размер ежегодных отчислений не может быть меньше 5 процентов суммы чистой прибыли общества за год. Резервный капитал создается для покрытия убытков общества, а также для выплаты дивидендов по привилегированным акциями. Законом Украины «О хозяйственных обществах» не предусмотрена обязанность создания резервного фонда именно для целей выплаты дивидендов. Статьей 14 Закона, установлено, что в обществе создается резервный (страховой) фонд в размере, установленном учредительными документами, но не менее 25 процентов уставного (составленного) капитала, а также другие фонды, предусмотренные законодательством Украины или учредительными документами общества. Выплата дивидендов юридическим лицам: Предприятие, принявшее решение о выплате дивидендов своим владельцам юридическим лицам, начисляет и вносит в бюджет авансовый взнос по налогу на прибыль в размере ставки, установленной п. 151.1 ст. 151 НКУ (а именно 19% в 2013 году и 16 %, начисленной на сумму дивидендов, которые фактически выплачиваются, без уменьшения суммы такой выплаты на сумму такого налога . Обязанность по начислению и уплате авансового взноса по налогу на прибыль по определенной п. 151.1 НКУ ставке возлагается на любого эмитента корпоративных прав, являющегося резидентом, независимо от того, является такой эмитент или получатель дивидендов плательщиком налога или имеет льготы по уплате налога, предоставленные НКУ, или посредством применения ставки налога иной, нежели установленная в п. 151.1 НКУ (кроме плательщиков этого налога, подпадающих под действие п. 156.1 НКУ). При этом пп. 153.3.2 НКУ определено, что если какой-либо платеж каким-либо лицом называется дивидендом, то такой платеж облагается налогом при такой выплате согласно нормам, определенным в первом, втором и третьем абзацах этого пункта, независимо от того, является ли лицо налогоплательщиком, или нет. Таким образом, предприятие не являющееся плательщиком налога на прибыль, а применяющее упрощенную систему налогообложения, обязано при выплате дивидендов уплатить авансовый платеж по налогу на прибыль. Реинвестированные дивиденды не подлежат обложению НДФЛ согласно пп. 165.1.18 НКУ. Кроме этого, авансовые взносы по налогу на прибыль на сумму реинвестируемых дивидендов также не начисляются и не перечисляются в бюджет, поскольку, в соответствии с пп. 153.3.2 НКУ, авансовые взносы уплачиваются только в случае фактической выплаты дивидендов. Также в случаях, предусмотренных пп. 153.3.5 ст. 153 НКУ, авансовый взнос платить не нужно. Не взимается этот вклад, в частности, в случае выплаты дивидендов : физическим лицам; в виде акций (долей, паев), эмитированных налогоплательщиком, при условии, что такая выплата никоим образом не изменяет пропорций (долей) участия всех акционеров (собственников) в уставном фонде эмитента; институтами совместного инвестирования; в пользу владельцев корпоративных прав материнской компании, в пределах сумм доходов такой материнской компании, полученных в виде дивидендов от других лиц; налогоплательщиком, прибыль которого освобождена от налогообложения, в размере прибыли, освобожденной от налогообложения в периоде, за который выплачиваются дивиденды. НКУ не предусмотрено уменьшение суммы начисленного единого налога на сумму авансового взноса , уплаченного в связи с начислением дивидендов . Таким образом, юридическое лицо — плательщик единого налога обязано при выплате дивидендов (за исключением выплаты дивидендов физическим лицам ) начислять и уплачивать в бюджет, в который зачисляется единый налог, взнос по правилам, установленным подпунктом 153.3.2 пункта 153.3 статьи 153 НКУ для уплаты авансового взноса по налогу на прибыль. Суммы начисленного единого налога не уменьшаются на сумму авансового взноса налога на прибыль, уплаченного в связи с начислением дивидендов. 2. Выплата дивидендов в денежной форме, осуществляемые предприятием, не является объектом налогообложения НДС в соответствии с пп. 196.1.6 ст. 196 НКУ. 3. Если дивиденды выплачиваются учредителям юридическим лицам, находящимся на едином налоге, тогда такие единщики в соответствии со ст. 292. НКУ 292.11.10 не включают в состав дохода , дивиденды, полученные от других налогоплательщиков , обложенные налогом в порядке, определенном настоящим Кодексом. Как предусмотрено п.п. 292.12. НКУ, дивиденды, выплачиваемые юридическими лицами владельцам корпоративных прав (учредителям плательщиков единого налога), облагаются согласно разделам III и IV Налогового Кодекса. Выплата дивидендов физическим лицам: Если дивиденды выплачиваются учредителям физическим лица м резидентам — ставка налога с доходов физлиц при уплате дивидендов составляет 5% , согласно п.167.2 ст. 167 НКУ. Не включаются в доход и не облагаются налогом дивиденды, начисляемые в пользу налогоплательщика в виде акций (долей, паев), эмитированных юридическим лицом — резидентом, если такое начисление никоим образом не изменяет пропорций (долей) участия всех акционеров (собственников) в уставном фонде эмитента, и в результате которого увеличивается уставный фонд эмитента на совокупную номинальную стоимость начисленных дивидендов (пп 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 НКУ). В соответствии с постановлением КМУ от 22.12.2010 г. № 1170 «Об утверждении перечня видов выплат, осуществляемых за счет средств работодателей, на которые не начисляется единый взнос на общеобязательное государственное социальное страхование» на доходы по акциям и другие доходы от участия работников в собственности предприятия, в том числе и дивиденды, не начисляется единый социальный взнос. Дивиденды, уплаченные в пользу физического лица (в том числе и нерезидента) по акциям или другим корпоративным правам, имеющим статус привилегированных или другой статус, предусматривающий выплату фиксированного размера дивидендов или суммы, превышающей суммы выплат, рассчитанной на любую другую акцию, приравниваются с целью налогообложения к заработной плате и облагаются подоходным налогом по ставке 15 % или 17 % (если выплата превышает 10 -кратный размер минимальной заработной платы, установленной на 1 января отчетного года) согласно п. 153.3.7 ст. 153 НКУ. Стоит учесть, что НБУ своим Постановлением от 06.06.2013 года N 210 установило предельные суммы при расчете наличными средствами в течение одного дня между предприятиями (предпринимателями) в размере — 10000 гривен, а наличные расчеты между физическим лицом и предприятием (предпринимателем) за товары (работы, услуги) не должны превышать 150 000 гривен. На самом деле, в Постановлении НБУ указано что при расчетах с физлицом за товары (работы и услуги) наличные расчеты могут производиться в размере, не превышающем 150 000 грн., имеется ввиду в день. Дивиденды не являются сделкой купли-продажи или услугами, следовательно, это правило не распространяется на выплату дивидендов физлицу в наличной форме. В случае выплаты дивидендов физлицу в безналичной форме на расчетный счет, ограничений на снятие средств нет (разве что если карточный счет то лимит до 2 млн). Использовать дивиденды лицо имеет право на свое усмотрение. Выплаты дивидендов НЕРЕЗИДЕНТАМ: 1. Если дивиденды выплачиваются учредителям юридическим лицами нерезидентам ставка налога составляет 15%, если иное не преду-смотрено положениями международных договоров Украины со странами резиденции лиц, в пользу которых осуществляются выплаты, вступивших в силу, в соответствии со ст. 160.2 НКУ. 2. Если дивиденды выплачиваются учредителям физическим лицам нерезидентам — ставка налога с доходов физлиц при уплате дивидендов составляет 5% , согласно п.167.2 ст. 167 НКУ, или иной % в зависимости от страны регистрации нерезидента и наличия соглашений об избежании двойного налогообложения.

19 сентября 2013, 09:37

В соответствии с письмом Министерства иностранных дел от 23.08.2013 года, № 72/14-612/1-2711, новое соглашение о избежании двойного нало гообложения между правительством Украины и Кипра вступило в силу 7 августа 2013 года. Согласно действующему английскому тексту нового договора, он вступает в силу с 7 августа 2013 года но будет «действовать» с 1 января 2014 года, в то время как старое (СССР) налоговое соглашения будет прекращено на дату вступления в силу нового. Учитывая, формулировку нового договора, старый договор должен применяться до 1 января 2014 года. Тем не менее, в связи с расплывчатой ​​формулировкой украинского текста нового договора, существует риск, что украинские налоговые органы могут толковать положения нового договора таким образом, что старый договор прекращается с даты, когда новый вступает в силу (т.е. с 7 августа 2013 года). Ожидается, что Министерство доходов и сборов выпустит официальное разъяснение по этому вопросу...

28 августа 2013, 11:11

Что является доходом единщика — полная сумма за оказанные услуги, предоставленніе товары, которая поступает от заказчика, или сумма, которая поступает на текущий счет (за вычетом комиссии). На законодательном уровне данный вопрос прямо не аргументируется, в том смысле что нет прямых указаний. Однако, данный вопрос урегулирован статьей 292 Налогового кодекса. Доходом плательщика единого налога считается фактически полученная им сумма на расчетный счет за вычетом комиссий. Это мнение, в частности озвучено на сайте Министерства доходов и сборов, в разделе "Єдина база податкових знань" по адресу в сети Интернет: http://minrd.gov.ua/ebpz/#answer-block . Таким образом, доходом плательщика единого налога считается сумма фактичес ки поступивших на расчетный счет такого лица денежных средств за вычетом комиссий.

8 августа 2013, 14:33

24 июля на заседании Правительства было принято решение о подписании Конвенции между Правительством Украины и Правительством Республики Мальта во избежание двойного налогообложения и предупреждении налоговых уклонений относительно налогов на доходы и Протокола к ней. Проектом Конвенции предусмотрены следующие ставки налогообложения дивидендов, процентов и роялти (соответствуют требованиям Модельной Конвенции ОЭСР): дивиденды — общая ставка 15%, а 5% — для дивидендов, получаемых владельцем свыше 20% компании, которая выплачивает дивиденды; проценты — общая ставка 10% — для процентов от долговых требований любого вида, независимо от ипотечного обеспечения и независимо от владения правом на участие в прибылях должника, в частности, от правительственных ценных бумаг и от облигаций или долговых обязательств, в том числе премий и вознаграждений, по этим ценным бумагам, облигациям или долговым обязательствам; роялти — общая ставка 10% - для роялти относительно вознаграждений за пользование или за предоставление права пользования любым авторским правом на произведения литературы, искусства или науки (в том числе кинофильмы, любые фильмы или пленки, используемые для телевидения или радиовещания), любым патентом, торговой маркой, дизайном или моделью, планом, секретной формулой или процессом, или за информацию (ноу-хау), касающуюся промышленного, коммерческого или научного опыта. Для сравнения на данн ый момент на Мальте отсутствует удержание налогов у источника на доходы от процентов, дивидендов и роялти. Таким образом, с подписанием Ковенции и ратификацией ее ВРУ Украины, налоговая ставка относительно доходов в виде роялти составит 10%.

18 июля 2013, 12:33

На підставі статті 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм власності та інших ознак. Всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України мають право відкривати свої представництва на території інших держав згідно з законами цих держав. Разом з тим, товариство має право створювати на території України та за її межами філії та представництва, а також дочірні підприємства відповідно до чинного законодавства України, посилаючись на вимоги статті 9 Закону України «Про господарські товариства». Також, згідно зі ст. 68 ГКУ підприємство, що здійснює зовнішньоекономічну діяльність, може відкривати за межами України свої представництва, філії та виробничі підрозділи, утримання яких здійснюється за кошти підприємств. Як правило, відкриваючи закордонну філію, підприємство наділяє її майновими та грошовими коштами. При передачі майна філії слід мати на увазі, що згідно зі ст. 1 Указу Президента України № 839 «Про інвестування майнових цінностей резидентами за межами України» , виділення філії, яка відкривається за кордоном, певного майна для виконання покладених на неї завдань є майновим інвестуванням, що, у свою чергу, вимагає одержання індивідуальної ліцензії. Такі індивідуальні ліцензії (на здійснення майнових інвестицій) видаються за плату Міністерством економіки України. Порядок їх видачі застережено Положенням про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення резидентами майнових інвестицій за межами України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 229 від від 19 лютого 1996 року . Строк дії індивідуальної ліцензії визначається Мінекономіки виходячи з періоду, необхідного для здійснення майнових інвестицій за межами України. Отже, щоб закріпити за своєю закордонною філією певне майно, підприємству спочатку потрібно одержати ліцензію. Для передачі своїй закордонній філії майна підприємству потрібно одержати індивідуальну ліцензію в Мінекономіки А от з приводу перерахування філії грошових коштів зауважимо, що відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон, затвердженою Постановою Правління НБУ № 122 від 16.03.99 року , не є інвестиціями операції резидентів із перерахування коштів для утримання власних філій за кордоном згідно з їх кошторисом витрат (за винятком придбання за кордоном нерухомого майна). А отже, для такого грошового фінансування закордонних філій одержувати індивідуальну ліцензію НБУ на здійснення інвестицій за кордон головному підприємству не потрібно. При цьому для здійснення діяльності закордонній філії може бути відкрито рахунок за кордоном, на який юридична особа перераховуватиме грошові кошти для утримання свого підрозділу.

18 июля 2013, 10:31

На основании Соглашения между Правительством Украины и Правительством Российской Федерации об избежании двойного налогообложения доходов и имущества и предупреждении уклонений от уплаты налогов от 08.02.1995 года, доход резидента одной из стран облагается аналогом в той стране, резидентом котрого является предприятие. Для этого необходимо предоставить справку о резидентстве. Если говорить о доходе, который резидент РФ получает в Украине, то украинскому предприятию для того что бы отнести договорные суммы к расходам, необходима справка о резидентсве предприятия РФ. Справку о резиденстве контрагент из РФ может получить обратившись в Департамент международного сотрудничества и обмена информацией Федеральной налоговой службы России (197381, Москва, Неглинная ул., 23. Телефон 913-0019). Чтобы получить справку о резидентстве необходимо представить в налоговые органы следующие документы: * Заявление; * Копия Устава организации; * Копия Свидетельства о постановке на учет в налоговом органе, заверенная нотариально; * Копия Свидетельства о внесении записи в Единый государственный реестр юридических лиц (ЕГРЮЛ, ОГРН), заверенная печатью организации и подписью ее руководителя; * Копии документов, обосновывающих получение доходов в иностранном государстве; * Копия договора (контракта)на оказание услуг по возврату НДС из иностранного государства. Срок официального подтверждения статуса налогового резидента Российской Федерации составляет 30 календарных дней со дня поступления всех необходимых документов в ФНС России (Информационное сообщение ФНС РФ «О процедуре подтверждения статуса налогового резидента РФ»). Справка, подтверждающая статус организации в качестве налогового резидента Российской Федерации выдается в одном экземпляре и действительна в течение 1(одного) календарного года со дня выдачи. Также, существуют компании которые помогают в оформлении данной справки в ускоренные сроки.

25 марта 2013, 13:00

Як правило, превентивні методи забезпечують практично 80 відсотків умов захисту підприємства від недружнього поглинання та рейдерських захватів. Завчасна підготовка до відвернення рейдерських захоплень є більш дешевою та дієвою тактикою, у всякому разі такою, що не потребує оперативного втручання в діяльність компанії. Перш за все, особливої уваги слід приділити легітимізації діяльності компанії, особливо на етапі створення. Діяльність компанії повинна бути максимально законною. Чим більше юридичних вад у веденні бізнесу, тим більше шансів у такого бізнесу стати об'єктом недружнього поглинання та вища ймовірність успіху такого поглинання. Першочергово, компанія повинна уникати будь-яких порушень законодавства у процесі її створення а також приватизації, проведенні додаткових емісій акцій (для акціонерних товариств), прийнятті рішень органами управління товариством, укладенні угод з акціями (частками), істотних угод та угод, по відношенню до яких може виникнути зацікавленість у контролюючих органів, звільнення співробітників особливо менеджменту компанії. У разі купівлі бізнесу, не будучи його засновником, слід приділити значну увагу його перевірки на наявність історичних ризиків за наслідками діяльності компанії за увесь час її існування. До таких ризиків можна віднести порушення корпоративного, податкового, договірного та іншого законодавства, які можуть бути успішно використаними рейдерами для досягнення своїх цілей. Щоб виявити і усунути історичні ризики рекомендується проводити незалежний юридичний, податковий і фінансовий аналіз (due diligence) на етапі придбання бізнесу. Порушення у поточній діяльності, або ризикове ведення справ компанії (наприклад, занадто агресивна податкова оптимізація) також може послужити додатковим важелем тиску при залученні в рейдерську атаку контролюючих та правоохоронних органів. Захищена корпоративна структура допоможе зменшити ризики втрати активів. З цією метою рекомендується, насамперед, впровадження у вітчизняний бізнес холдингової структури, за якої власником української компанії є одна або декілька компаній, створених в офшорних юрисдикціях. Така структура забезпечує відразу кілька захисних елементів: по-перше, до офшорного власнику важче дістатися, так само як і отримати інформацію про його безпосередніх власників; по-друге, бізнес стає об'єктом міжнародного захисту; та, по-третє, виключається можливість відверто силових захоплень. Крім цього, рекомендується структурувати бізнес таким чином, щоб власність а також управлінська, виробнича і торговельна діяльність здійснювалися різними компаніями, підконтрольними власнику бізнесу. При цьому, компанія яка є власником основних активів бізнесу може не здійснює комерційну діяльність, для того що б убезпечити активи від можливості звернення на них стягнення. Ця компанія передає активи в користування (оренду, лізинг) виробничої компанії, яка в свою чергу продає виготовлену продукцію торговій компанії, яка реалізує її третім особам. Така структура забезпечує захист активів, знижуючи ризики виникнення неконтрольованої кредиторської заборгованості, судових спорів та можливої втрати активів. На ряду з цим рекомендується створити одну або декілька підконтрольних компаній, які акумулюють кредиторську заборгованість групи, не маючи при цьому у власності ніяких істотних активів. Ще одним механізмом захисту корпоративної структури є перехресне володіння. Суть цього механізму полягає в тому, що підконтрольна власникові дочірня компанія консолідує у себе частину акцій (або статутного капіталу) материнської компанії, які разом з акціями (статутним капіталом) власника формують контрольний пакет в материнській компанії. Складність в цій схемі представляє тільки залучення акцій материнської компанії (крім тих, що належать власнику) в статутний капітал дочірньої компанії, однак існує достатньо способів мотивування міноритарних власників материнської компанії прийняти участь своїми акціями в дочірній компанії. Таким чином, перехресне володіння акціями забезпечує ефективний контроль підприємства і виключає можливість поглинання шляхом скуповування акцій.   Створення ефективної структури корпоративного управління задля належного контролю за діяльністю компанії та її активами. Для створення такої структури, перш за все, потрібно серйозно віднестись до створення або перегляду установчих та інші корпоративних документів компанії, в першу чергу статуту та внутрішніх положень про органи управління компанії. Великою помилкою багатьох власників бізнесу є нехтування значенням таких документів, адже саме вони є головною юридичною основою захисту підприємства, а їх недоліки можуть бути основою стратегії рейдерської атаки. Корпоративні документи компанії не повинні суперечити нормам законодавства, проте повинні передбачати механізми, спрямовані на недопущення можливих рейдерських атак. Під час створення ефективної системи корпоративного управління слід ретельно продумати систему взаємовідносин між акціонерами (учасниками) компанії. особливо міноритарними та форми здійснення контролю над виконавчим органом компанії. До таких заходів можна віднести, в першу чергу, розробку внутрішньокорпоративних правил (положень), що деталізують чинне законодавство щодо прав акціонерів, з метою недопущення зловживань. Такі положення повинні регулювати зокрема, процедуру проведення і прийняття рішень на позачергових загальних зборах акціонерів (учасників), включаючи визначення кворуму на таких зборах; порядок повідомлення акціонерів (учасників) про проведення чергових та позачергових загальних зборів акціонерів (учасників); порядок реалізації переважних прав акціонерів (учасників) на придбання акцій (частки) компанії; процедуру внесення змін до статуту компанії; порядок утворення і дострокового припинення повноважень виконавчого органу; порядок отримання інформації про діяльність товариства його акціонерами (учасниками). Разом з тим, не слід забувати про обмеження повноважень виконавчого органу (особливо, якщо це найманий менеджмент), не створюючи при цьому істотних перешкод здійсненню ним операційної діяльності. Для цього можна передбачити в статуті обмеження для виконавчого органу на укладення угод від імені компанії та відчуження майна компанії (включаючи передачу в заставу та інші обтяження), сума яких перевищує певний поріг (конкретна сума в гривнях) або в процентному вираженні (від статутного капіталу, чистих активів та інше). Варто також обмежити виконавчий орган у видачі довіреностей від імені компанії, зокрема шляхом встановлення додаткового погодження. Ще одним варіантом запобігання фінансових зловживань виконавчого органу є можливість видачі власнику (або іншій підконтрольному особі) довіреності з правом першого підпису банківських документів компанії разом з керівником виконавчого органу, якому таке право пропонується законом. При цьому рекомендується встановити певний грошовий поріг, при перевищенні якого обидві перші підписи будуть обов'язковими для здійснення платежу. Слід звернути увагу, що вищевказані повноваження (і їх обмеження) повинні бути чітко і всебічно відображені в статуті компанії, а також у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, що дасть змогу контрагентам побачити їх у витязі з реєстру та звернути увагу на обов’язкове підтвердження повноважень або вимогу додаткового підпису. В іншому випадку оскаржити угоду в суді буде складно, якщо в діях члена виконавчого органу не буде доведений злочинний намір, що теж не завжди легко. Разом з тим, відносини з персоналом (в першу чергу з топ-менеджментом) повинні бути належним чином формалізовані в письмових трудових договорах (контрактах), чітко передбачати права і зобов'язання співробітників, а також можливість оперативного розірвання договору у разі невиконання працівником своїх зобов'язань. При цьому, розірвання трудових відносин має бути максимально законним і обґрунтованим. Особливу увагу також слід приділяти печатці компанії, забезпечуючи постійний контроль над нею і не допускаючи несанкціонованого її використання.   Моніторинг інформації компанії допоможе завчасно змінити, та вжити заходів щодо збереження не лише інтелектуальних але й інформаційних активів компанії. Постійний збір та аналіз інформації щодо діяльності компанії дозволяє завчасно виявити загрозу рейдерського захоплення. З цією метою, варто здійснювати постійний моніторинг внутрішньої і зовнішньої ситуації. Об'єктом внутрішнього моніторингу є право власності на акції (частки) компанії та її основні активи, а також дотримання компанією вимог законодавства. Засобами такого моніторингу буде періодичне отримання витягів з відповідних державних реєстрів, моніторинг прав на акції шляхом періодичного отримання виписок з рахунків у цінних паперах у зберігача, моніторинг судових рішень, пов'язаних з компанією, через інтернет-ресурс «Єдиний державний реєстр судових рішень України». Запобіжний пакет документів як спосіб захисту компанії. До запобіжного, можна віднести пакет документів, який дозволить підприємству в разі рейдерського захоплення зберегти головні корпоративні документи компанії, та забезпечити наявність мінімального набору документів, необхідних для звернення в правоохоронні органи. До запобіжного пакету можна залучити наступні документи: завірені копії установчих та інших корпоративних та реєстраційних документів компанії (статут з усіма змінами, свідоцтво про державну реєстрацію компанії, протоколи зборів колегіальних органів управління, накази призначення керівника і головного бухгалтера); зразки відбитку печатки та підписів акціонерів і засновників, керівника та головного бухгалтера; завірена копія реєстру акціонерів; завірені копії свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомості, довідки про їх ринкову вартість. До такого пакету документів також можуть додаватися пояснення акціонерів (учасників) з приводу того, що після останніх загальних зборів акціонерів (учасників) вони не брали участі в інших зборах, не видавали довіреностей на участь від свого імені у загальних зборах, не були повідомлені про проведення таких зборів, ніяких документів по відчуження акцій (частки) не підписували. Запобіжний пакет документів повинен зберігатися в недоступному для рейдера місці, у нотаріуса, адвоката, банку, тощо, та доступ до нього має бути максимально обмежений. Також не слід забувати про оперативне оновлення та доповнення цього пакету у разі змін на підприємстві. Таким чином, використання таких не складних та не потребуючих додаткових надзусиль і втручання у діяльність компанії, методів допоможе власнику захистити своє підприємство від недобросовісних поглинань та рейдерських захватів, а також вбереже від посягань на активи компанії.