Всегда приятно послушать умного человека

— Проходите в комнату для гостей. Вам чай или кофе?

— А какой у вас кофе, в зернах?

— Можно сделать эспрессо.

— Давайте эспрессо.

— Сейчас кофе будет готово. Отдыхайте. Я вас позову в зал.

Что-то рановато я пришел на этот круглый стол. Придется еще долго ждать. Ладно. Тут интересные фотографии висят на стенах, можно будет рассмотреть. И кофе неплохой. Но, не успел я рассмотреть все фотографии, как, что называется, сама фотография вошла в комнату. Точнее не фотография, а человек, который на этой фотографии был изображен, и лицо которого можно часто увидеть не только на фото, но и на экранах телевизоров. Вместе с ним пришла и девушка, представитель организатора круглого стола, чтобы  уважаемый гость не скучал.

— Доброго ранку!

— Доброе утро!

— Мені будь ласка чай зелений. Дякую!

— Оце я Вам скажу, ці джеми, це взагалі не їжа. Невідомо хто їх робив і як. От в мене є власне варення, оце дійсно таке треба подавати до чаю. Я на зиму вже близько двадцяти банок заготовив.

— И какие ягоды?

— Різні. Є смородина, вишня, порічка. І ще є дуже добре з аргусу. Мені тут жіночка допомагає по господарству, то вона робить варення з аргусу та ананасів. В неї таке добре це варення виходить, що всім подобається. На скибку хліба і до чаю, просто саме те. Знаєте, мені мій дієтолог говорить, що потрібно обов’язково з ранку, каву чи чай, то вже, як кому до вподоби і обов’язково скибку хліба з варенням. Тому що організму потрібний цукор для того, щоб мозок працював, але краще, коли цей цукор разом з вітамінами. Тоді ніякі хвороби Вам не страшні. Тільки варення повинно бути домашнім, а то ці, в магазинах одна хімія та ГМО.

— А где гарантия, чтов магазинних ягодах нет ГМО?

— Тільки самому вирощувати. Я сам за басейном зробив невелику теплицю та город з садом. І круглий рік своє. Ніяких тобі нітратів та хімії. Воно навіть приємно до столу власний огірок чи цибульку свіжу. Вона й пахне свіжістю. А не те що ото продають в магазинах. Там і запаху немає, одна хімія.  Іще Вам скажу, якщо не хочете мати проблеми із серцем, то от дуже корисна порада. Розповіли знаючі люди. Кожний день з ранку одне яйце, але обов’язково некруте, щоб жовток добре засвоювався.

— А не боитесь сальмонеллу подхватить в яйцах?

— Тільки своє. Я біля господарських воріт зробив курничок невеликий. Так що тепер в мене кожного ранку свіженьке яйце. От воно, саме те…

— И сколькоу вас кур там?

— І не лише кури, але й качки, гуси, індики і навіть дві кози. От дивіться, для шлунку коров’яче молоко не дуже корисне. Воно традиційно в нас коров’яче, але потрібно пити сирим козяче молоко. Чому наші предки завжди мали в господарстві козу – щоб було молоко. І от дивіться, на скільки здоровіший був народ. Тепер куплять в магазині, його молоком назвати не можна і ще дітям таке дають. Де ж те здорове покоління буде, якщо воно з дитинства не споживає нормальні продукти, а тільки одні китайські підробки.

— Ого, такое хазяйство! Это сколько вам времени надо, чтобы со всем этим справиться?

—  Звичайно сам би не впорався, люди помагають. Мені добра людина попалась, він колись агрономом працював, поки все не розвалили. Але він може і за курником і за теплицями приглянути. Не погану бригаду підібрав. Люди у нас працьовиті, але оця  реклама дурна та оці заграничні штуки все спаскудили.

— Украинцы в сельском хозяйстве толк знают.

— От дивіться, ці китайці беруть різний непотріб  красиво впакують і нам продають. Воно яскраве, але його їсти не можна. Замість того, щоб вирощувати самим, для себе якісні продукти, ми купуємо за кордоном чорт зна шо. І платимо за це валюту. От Ви знаєте, що ми майже всі яблука купуємо за кордоном? І це Україна, де колись в садах яблук вирощували майже на весь Союз. Тепер все веземо з Туреччини та Єгипту. Що, там кращі яблука, ніж у нас, ні, вони на порядок гірші. Але купуємо, і купуємо багато. А потім  критикуєте нас, що платіжний баланс з дефіцитом. Якщо його зробити без дефіциту, якщо яблука купили в Туреччині, м’ясо в Польщі, гречку в Китаї, а свого вирощувати нічого не хочемо. Ніякої валюти не напасешся, як будемо тільки купувати все за кордоном. А де власне виробництво?

— У нас тоже много всего выращивают.

— Розумієш, воно ще в чому проблема. То тепер тільки розмов, що ціни на продукти ростуть. А чому вони ростуть? Тому, що наші умники, замість того, щоб вирощувати власне, купують за валюту за кордоном. А валюта та постійно стрибає, а разом з нею і ціни. Крім того, всі ці китайці, бачать, що наші купують їх продукцію, вони спеціально ціні піднімають. А ми іще купуємо, а вони іще піднімають. От і виходить, що самі собі ціни піднімаємо, тому що не хочемо подумати власною головою.

— Цены на продукты питания во всем мире растут в последнее время.

— От скажіть, що заважає людям взяти по ділянці землі. От Ви знаєте, скільки у нас зараз пустує необробленої землі? От я Вам скажу – шістдесят відсотків. Просто земля стоїть без діла і це у нас, де сама родюча земля в світі. Чому, замість того, щоб ждати доброго дядю, що виростить і привезе, самому не піти в сільраду, подати заяву і взяти ділянку землі для городу і для дачі? А там можна було б і свою картоплю, і цибулю, і свій огірок, а може і курочку якусь виростити. Те ж значно краще ніж та китайська гидота.

— Вряд ли под Киевом, кто-то запросто выделит вам участок земли просто так, тут земля недешевая.

— Я сам бачив, по дорозі додому, на стовпі об’ява – продають ділянку землі, лише чотириста доларів. Що це багато? Я думаю, в багатьох не одна тисяча без діла валяться на депозиті в банку, а купити собі ділянку землі, для себе і для своєї родини не хватає глузду. 

— Не знаю, но я думаю, что этот участок, где-то очень далеко от Киева, если такая цена низкая.

— Знаєте, що я вам скажу, от ви знаєте на скільки від Києва смог розповсюджується? От, я Вам скажу, на майже сто кілометрів в радіусі від Києва. Так що все глухість, що ліпляться до цих труб біля самого Києва. У нас є чудові місця на Черкащині, на Полтавщині. А Ви знаєте, що Полтавщина має самий чистий екологічний район в Україні? Мало того, там самі родючі землі. От де треба брати ділянки під дачі, а не ліпитися до цього Києва.

— А как к этому участку добираться?

— А електричка? На дачі завжди на електричці їздили. Скільки вона там їде? Пів години і вже на дачі. Якщо навіть не електричка, то купити машину в кредит. От дивіться у нас більше трьох банків і майже кожний дає кредит на автомобіль. Мені хлопці з НБУ говорили, що ставки по кредитам на машини зараз упали до такого рівня, що були до кризи. Навіть мені говорили, що вони бояться, щоб знову кризи не було, то вони хочуть  трохи обмежити авто кредитування. Ну, то все діло. Але єдине, треба якщо вже купуєш автомобіль, то думай  головою. Нащо ото купувати дуже дорогу закордону машину із різними там штучками. У нас виробляють хороши автомобілі, оці як їх, Сенс чи Люкс, ото що в Запоріжжі? Хороша дешева машина. І на ній і на дачу добре їздити і якщо з дачі потрібно буде щось привезти, то не будеш боятися, що поламаєш дорогі штучки в машині.  Скільки вже говорили, що навіщо так багато купувати машин за кордоном. Це все лягає тягарем на наш платіжний баланс. Як би не ці покупки, не прийшлось би оце витанцьовувати перед МВФ. А тож самі себе спонукаємо набирати боргів за кордоном, а хто віддавати буде – наші внуки. Ніколи не думаємо про майбутнє, тому і маємо такі проблеми та кризи.

— Если смотреть на баланс, у нас больше всего валюты уходит на закупку импортного газа. На покупку машин уходит значительно меньше.

— При чому тут газ? Ми газ купуємо, за нього і платимо. У нас структура енергетичного балансу збалансована. При чому, там же не тільки газ, але й вугілля, мазут, атомна. Так, що тут газ не при чому. У нас валюта в країні на раціонально використовується. От скажіть в якій країні є іще так багато іноземної валюти, як у нас? Нещодавно дивився доповідну, то там писали, що у нас валюти в п’ять разів більше, ніж гривні в країні. Це ж не по-господарські. Щоб отак багато валюти без діла лежало в країні. Я отак скажу, якщо це фізична особа, то валюта їй потрібна лише, якщо вона їде за кордон у відпустку, а так є гривня, єдиний платіжний засіб на території України, нею і потрібно користуватися. А не скуповувати валюту, і не зрозуміло що з нею робити. От дивіться, у нас уже рік курс гривні стабільний. А що робиться там? Кожний день то виріс євро, то упав долар, то франк. От я був в Німеччині місяць тому,  питаю – як у Вас населення реагує на коливання  курсу євро? А ніяк. Розумієш ніхто в Німеччині не біжить міняти євро на долари, як тільки курс змінився. У нас без кінця і краю, то купують долари, то їх здають. Ніякого  здорового глузду в цьому немає. Навіщо оці всі шарудіння біля валюти? От треба брати приклад з Німеччини, треба мати діло лише з власною національною валютою. От дивися, якщо оцю всю валюту, що люди тримають не відомо для чого поміняти на гривню, у нас би було  достатньо валюти. Ми тоді б не ходили, як жебраки по світу і не просили кредити, а погасили всі свої кредити і іще іншим давали би.

— Если конвертировать валюту в гривну, то это будет громадный рост гривны в обращении. Не боитесь инфляции?

— А при чому, тут інфляція. Ніякої інфляції не було б, якщо б ми наситили ринок товарами. Як раз би оця гривня й пішла на купівлю товарів. Але знову таки вітчизняного виробництва. А то, якщо ми знову будемо купувати  товари за кордоном, знову валюти не вистачить. Валютою потрібно займатися, тоді буде порядок.

— Вибачаюсь. Я хочу вас запросити до залу. Зараз починаємо.

— Ну, добре, пішли. Там багато людей.

— Пішли..

Ну что же, идем, поговорим, теперь, как говорится, для прессы – о ставках, о валюте, о балансе и еще о разных интересных делах. Но это уже для прессы, тут уже без кур и варенья.