Минфин - Курсы валют Украины

Установить
bykashka

Алексей Аблицов

0 подписчиков2 подписок

Был на сайте 11 октября 2023 в 21:26

Мужской

20 июля 1987

Донецк

Частная бухгалтерская практика. г.Донецк

На Минфине с 14 марта 2012

Заблокировать

Блог бухгалтера

Записи

15

29 октября 2014, 15:08

Індексація заробітної плати за листопад 2014 року. Таблиця та приклад

Кожен місяць на нашому сайті з’являється стаття з детальним прикладом індексації заробітної плати та з новою таблицею індексації. Сьогодні прийшла черга індексації заробітної плати за листопад 2014 року. У статті будуть наведені основні показники, які необхідні бухгалтеру для проведення індексації зарплати, надана можливість подивитися готову таблицю з вже порахованими коефіцієнтами індексації, а також наведено детальний приклад проведення індексації а листопад 2014 року. До речі, на нашому сайті є декілька статей на тему індексації, з якими варто ознайомитися. В них наведені основні принципи індексації з прикладами. Індексація заробітної плати. Індекси, розрахунок коефіцієнтів, таблиці, калькулятори та все все все Простий приклад розрахунку індексації заробітної плати для України Постанова КМУ №526 від 13.06.2012. Індексація заробітної плати за новими правилами Індексація заробітної плати. Розрахунок, приклади, коефіцієнти, поріг індексації, базовий місяць та все все все Також на нашому сайті кожен місяць пишеться стаття з прикладом індексації за конкретний місяць. Наприклад «Індексація заробітної плати за вересень 2014 року. Таблиця + приклад». Інші статті можна знайти, скориставшись пошуком. Основні правила проведення індексації зарплати за листопад 2014 року Найбільш суттєві моменти, на які треба звертати увагу при проведенні індексації заробітної плати за листопад 2014 року наступні: Індексація заробітної плати проводиться в межах прожиткового мінімуму для працездатної особи, який діє у місяці, за який здійснюється індексація. Індексація за листопад проводиться виходячи з індексу інфляції за вересень. Коефіцієнт індексації по кожному конкретному працівнику залежить від його базового місяця, яким є або місяць прийняття на роботу або місяць останнього підвищення заробітної плати. Для різних базових місяців (місяць прийняття на роботу чи місяць підвищення заробітної плати) користування таблицями індексації має свої особливості, які будуть розглянуті далі. Вказане правило діє для тих працівників, які були прийняті на роботу після 21.06.2012 року (дата вступи в силу Постанови КМУ від 13.06.2012 № 526). Індексацію заробітної плати повинні проводити всі без виключення роботодавці (юридичні особи та фізичні особи – підприємці). У разі, якщо заробітна плата працівника підвищується, та сума підвищення є меншою, ніж сума індексації, яка належить такому працівнику у цьому місяці, подальша індексація заробітної плати такого працівника має свої суттєві особливості. Основні показники для проведення індексації за листопад 2014 року Власне, нас цікавлять тільки наступні показники: Прожитковий мінімум для працездатної особи на протязі всього 2014 року складає 1218 грн. (стаття 7 Закону «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 № 719-VII). Індекс інфляції за вересень 2014 року складає 102,9% (публікується в Урядовому кур’єрі до 10 жовтня ukurier.gov.ua/uk/articles/category/indeks-inflyaciyi/). Таблиця індексації заробітної плати за листопад 2014 року Таблицю індексації заробітної плати за листопад 2014 року можна скачати на нашому сайті за цим посиланням . Як користуватися таблицями індексації? Як вже згадувалося вище, для різних базових місяців користування таблицями коефіцієнтів індексації має свої особливості. Отже, для того, щоб знайти коефіцієнт індексації за конкретний місяць, треба знайти перетин: Строки з назвою базового місяця з колонкою з назвою місяця, за який проводиться індексація заробітної плати ( якщо базовим місяцем є місяць підвищення заробітної плати ). Строки з назвою місяця, що передує місяцю прийняття на роботу та колонки з назвою місяця, за який проводиться індексація заробітної плати ( якщо базовим місяцем є місяць прийняття на роботу (для працівників, яких прийнято після 21.06.2012 року)). Чому саме так, читаємо у статті Як користуватися таблицями індексації при різних базових місяцях (місяць прийняття на роботу та місяць підвищення зарплати) Приклади проведення індексації заробітної плати за листопад 2014 року Проіндексуємо заробітну плату за листопад 2014 року на прикладі. Зробимо це на прикладі різних базових місяців (місяць прийняття на роботу та місяць підвищення заробітної плати). Базовий місяць – місяць підвищення заробітної плати Заробітна плата працівника складає 2500 грн. У серпні 2013 року працівнику було в останній раз підвищено заробітну плату та серпень 2013 став базовим місяцем. Отже, для того, щоб знайти коефіцієнт індексації заробітної плати за листопад 2014 року, треба знайти перетин: строки – Серпень 2013 року та колонки – Листопад 2014 року. Отримуємо коефіцієнт індексації 17,4%. Індексуємо заробітну плату за листопад 2014 року в межах прожиткового мінімуму: 1218*17,4%=211,93 грн. Заробітна плата за листопад складає 2500 + 211,93 = 2711,93 грн. Базовий місяць – місяць прийняття на роботу Заробітна плата працівника складає 2500 грн. Працівника було прийнято на роботу у серпні 2013 року. Відповідно, серпень 2013 року є базовим місяцем в цілях проведення індексації. Отже, щоб знайти коефіцієнт індексації за листопад 2014 року, треба знайти перетин: строки – липень 2013 року (чому саме липень, а не серпень, детально описано у статті Як користуватися таблицями індексації при різних базових місяцях (місяць прийняття на роботу та місяць підвищення зарплати) колонки – листопад 2014 року. Отримуємо коефіцієнт 16,6%. Індексуємо заробітну плату за листопад 2014 року в межах прожиткового мінімуму: 1218*16,6%=202,19 грн. Заробітна плата за листопад 2014 року складає 2500 + 202,19 = 2702,19 грн. byhgalter.com/indeksacij-zarobitno%D1%97-plati-za-listopad-2014-roku-tablicya-ta-priklad

Нет голосов

Комментировать

29 октября 2014, 15:07

Огляд нового Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (Постанова КМУ №569 від 16.10.2014)

На офіційному сайті Кабінету міністрів України з’явився новий порядок електронного адміністрування податку на додану вартість kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd. Також його текст я виклав на форумі. На момент написання цієї статті Постанова ще не набрала чинності. Я вважаю, що коментування нормативних документів, які не набрали чинності, є не зовсім коректним, але такі кардинальні зміни у вітчизняному податковому законодавстві, як введення системи електронного адміністрування ПДВ, просто змушують бухгалтерів готуватися до цих змін задовго до набрання ними чинності. (Оновлено: Порядок вступив в силу з 29.10.2014 року). У Постанові №569 від 16.10.2014 року, серед всього іншого, йдеться також і про порядок взаємодії казначейства та податкової служби у питаннях відкриття та закриття спецрахунків, а також обміну інформацією. Цих питань, у цій статті торкатися не будемо. Натомість, будемо торкатися тих питань, які стосуються конкретно платників ПДВ. До речі, на нашому сайті вже було написано декілька статей на тему електронного адміністрування ПДВ, з якими я раджу ознайомитися. Електронне адміністрування ПДВ для роздрібної торгівлі. Штраф 170 грн. чи вимивання оборотних коштів? Частина друга Електронне адміністрування ПДВ для роздрібної торгівлі. Штраф 170 грн. чи вимивання оборотних коштів? Частина перша Чи треба буде реєструвати в ЄРПН податкові накладні, які не видаються покупцю, в умовах електронного адміністрування ПДВ? З 01 січня 2015 року додаток 8 до декларації з ПДВ не буде надавати право на податковий кредит по незареєстрованим податковим накладним Визначення термінів З моменту прийняття Закону №1621, який вводить до українського законодавства систему електронного адміністрування податку на додану вартість, всі почали називати рахунки, на яких будуть обліковуватися кошти платників ПДВ та визначатися сума, на яку вони мають право виписати податкові накладні, спеціальними рахунками. Слід звернути увагу, що у Податковому кодексі ці рахунки так не називаються, а низиваються рахунками в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Всім просто так було зручно. Пункт 2 нового Порядку електронного адміністрування ПДВ надає чіткі визначення: Електронний рахунок – рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (повне визначення читайте у пункті 2 Порядку). Це саме той рахунок, який буде відкритий для кожного платника ПДВ. Спеціальний рахунок – рахунок, який відкривається сільськогосподарськими підприємствами для акумулювання сум податку, що нараховуються на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг), у порядку, передбаченому статтею 209 ПКУ. Звісно, ми будемо говорити про електронні рахунки та називати їх саме електронними рахунками, як це визначено у Постанові №569. Електронні будуть обслуговуватися у Державному казначействі На відміну від першої редакції Порядку електронного адміністрування, новий варіант передбачає, що електронні рахунки будуть відкриватися у Державній казначейській службі, а не у якомусь незрозумілому банку, назву якого більшість бухгалтерів почуло перший раз тільки тоді, коли в інтернеті з’явилася перша редакція Порядку електронного адміністрування від КМУ. Рахунки мають бути відкриті автоматично без участі платників податків Це питання бентежить майже всіх бухгалтерів, оскільки від факту вікриття або невідкриття електронного рахунку буде залежати робота всього підприємства. Відповідно до пункту 3 Постанови №569 електронні рахунки відкриваються Державним казначейством для платників ПДВ автоматично на безоплатній основі а, відповідно до пункту 6, податкова служба повинна повідомити платнику ПДВ реквізити електронного рахунку після отримання відповідної інформації від Державного казначейства. До речі, як слідує із вступної частини Постанови №569, для вже зареєстрованих платників ПДВ, електронні рахунки повинні бути відкриті до 25 грудня 2014 року. Наведено розширене визначення показників у формулі електронного адміністрування Нова Постанова №569 дещо розширює визначення показників у формулі, за якою визначається сума ПДВ, на яку платник податку має право виписати податкову накладну. Про всяк випадок нагадю саму формулу. S Накл = S НаклОтр + S Митн + S ПопРах - S НаклВид - S Відшкод - S Перевищ , По кожному показнику наведу лише суттєві відміності Постанови №569 від Податкового кодексу. S НаклОтр – до отриманих податкових накладних додаються ще, й розрахунки коригування, зареєстровані у ЄРПН. Також уточнююється, що у формуванні даного показника беруть участь лише податкові накладні з датою виникнення податкових зобов’язань з 01.01.2015 року, та розрахунки коригування до таких податкових накладних. S Митн – сума сплаченого податку визначається на підставі митних декларацій з урахуванням змін до них, оформлених згідно статті 261 Митного кодексу, виходячи із сум податку, сплачених починаючи з 01.01.2015 року під час ввезення товарів на митну територію України. S ПопРах – сума поповнення електронного рахунка визначається на підставі даних, які надійшли до податкової служби від казначейства щодо сум, перерахованих з 01.01.2015 року. Тобто, перш ніж реєструвати податкову накладну у Єдиному реєстрі, підприємству треба не тільки поповнити свій електронний рахунок, але й дочекатися, поки казначейство передасть інформацію про цю подію до податкової служби. S НаклВид – суттєвих відмінностей немає. У Постанові №569 просто уточнюється, що у розрахунку цього показника беруть учать ті ПН, дата виникнення податкових зобов’язань по яким починається з 01.01.2015 року. S Відшкод – у формуванні цього показника беруть участь суми бюджетного відшкодування, заявлені на поточний рахунок платника, суми від’ємного значення по яким виникли у періодах з 01.01.2015 року. S Перевищ – наведений розширений порядок визначення цього показника, суть якого зводиться до визначення різниці між податковими зобов’язаннями, задекларованими у податкових деклараціях та податковими зобов’язаннями по податковим накладним, зареєстрованим у ЄРПН. Ну і також уточнюється, що у формуванні показника беруть ПН та декларації за період починаючи з 01.01.2015 року. Розширений порядок коригування податкового кредиту та податкових зобов’язань Починаючи з пункту 15 у Постанові №569 описується порядок дій продавця та покупця у випадку коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту відповідно до статті 192 Податкового кодексу. Написано дуже багато і ця тема заслуговує на окрему велику статтю. У цьому пості варто лише виділити основні суттєві моменти: У разі зменшення суми компенсації, отриманий від продавця розрахунок коригування реєструється у Єдиному реєстрі ПОКУПЦЕМ, а не продавцем . Продавець має право зменшити свої податкові зобов’язання по такому розрахунку коригування тільки після його реєстрації у ЄРПН покупцем . Нереєстрація продавцем РК на суму збільшення компенсації не звільняє його від обов’язку збільшити свої податкові зобов’язання. Нереєстрація покупцем РК на суму зменшення компенсації не звільняє його від обов’язку зменшити суму податкового кредиту. Ось таке наворотили. Зобов’язавши покупця реєструвати РК у Єдиному реєстрі, законодавець хоче унеможливити ситуацію, схожу на ту, якою в даний момент користуються деякі платники ПДВ. Мова йде про ситуацію, коли продавець зменшує свої ПЗ у періоді виписки розрахунку коригування, а покупець зменшує свій ПК у періоді отримання розрахунку коригування. За домогою відправлення паперового розрахунку коригування по звичайній пошті, період виписки РК та період його отримання покупцем, не співпадають, завдяки чому покупець протягом одного або може навіть декількох періодів користується «неіснуючим» податковим кредитом. Слід сказати, що історія цього питання дуже давня, і податкова служба багато разів наголошувала, що зменшувати ПЗ та ПК продавець та покупець повинні одночасно. Проте деякі суди ставали на сторону податкової, а деякі – на сторону платників податків. Також слід сказати, що такий шаг ніяк не вплине на формування суми за формулою, на яку платник ПДВ має право виписати податкову накладну (сума буде зменшуватися чи збільшуватися у момент реєстрації продавцем або покупцем РК у Єдиному реєстрі), а вплине тільки на відображення розрахунків коригувань у деклараціях. Особливості сплати ПДВ, штрафу та пені при поданні уточнюючого розрахунку до декларації Напевно, останній суттєвий момент, на який би я хотів звернути увагу, вказаний у пункті 25 Постанови КМУ №569, відповідно до якого за результатами подання уточнюючого розрахунку відповідно до пункту 50.1 ПКУ сплата податкових зобов’язань, штрафу та пені здійснюється з поточного рахунку платника напряму до відповідного бюджету. В цьому випадку електронні рахунки не використовуються. Висновок Мене радує те, що електронні рахунки будуть обслуговуватися з Державному казначействі, а не у якомусь незрозумілому банку. Поглянувши на порядок формування показника SПопРах, описаного у Постанові №569, мене зовсім не радує те, що після поповнення свого електронного рахунку, підприємству, перш ніж виписати податкову накладну, треба буде чекати, поки казначейство повідомить податкову службу про таку подію. Як працюють бази податкової служби (та і напевно будь якого державного органу) всі знають. Покладення обов’язку реєстрації у ЄРПН отриманого розрахунку коригування на покупця це щось зовсім нове. byhgalter.com/zyavivsya-onovlenij-poryadok-elektronnogo-administruvannya-podatku-na-dodanu-vartist-postanova-kmu-569-vid-16-10-2014

Нет голосов

Комментировать

7 октября 2014, 15:56

Реєстрація фізичної особи — підприємця (ФОП) від А до Я. Покрокова инструкція

Ось вже протягом двох місяців на моєму блозі час від часу з’являлись статті з серії про здійснення державної реєстрації фізичної особи підприємця. Всього було написано близько десяти статей, в яких розповідалося, як вибрати КВЕДи, як обрати систему оподаткування та групу єдиного податку, які податки платить та які звіти подає приватний підприємець. Сьогодні буде завершальна стаття – покрокова інструкція про те, як фізичній особі здійснити державну реєстрацію фізичної особи – підприємця. Сам процес державної реєстрації дуже простий і відбувається він за декілька днів. Також, якщо не вникати у подробиці, сама інструкція по реєстрації може вийти буквально на пів сторінки. Але, для того, щоб здійснити реєстрацію ФОП правильно та не допустити прикрих помилок, за які потім доведеться розплачуватися, треба знати певну інформацію, яку можна знайти у цій статті. Отже, поїхали. Чим будемо займатися? Обираємо КВЕДи Обрання видів підприємницької діяльності за класифікатором є дуже важливою справою, адже від цього залежить, чи буде діяльність, якою займатиється ФОП, оподатковуватися за підприємницькими правилами. Зрозуміти важливість правильного обрання КВЕДів допоможуть наступні статті: Як впливають КВЕДи на оподаткування фізичних осіб — підприємців? Як правильно вибрати КВЕДи при реєстрації ФОП? Обираємо систему оподаткування Українське податкове законодавство пропонує фізичним особам – підприємцям дві системи оподаткування: Загальна система оподаткування. Спрощена система оподаткування (єдиний податок). В залежності від вибору тієї чи іншої системи, процесс державної реєстрації ФОП буде мати певні особливості. Правильно обрати систему оподаткування для свого бізнесу допоможе стаття: Як вибрати систему оподаткування для ФОП? Порівняння загальної системи та єдиного податку У статті наведена основна інформація по кожній системі оподаткування у порівняльній таблиці. Якщо за результатами прочитання статті, ви досі не визначилися, прошу у коментарі. Обираємо групу спрощеної системи оподаткування (єдиного податку) Спрощена система оподаткування для фізичних осіб пропонує на вибір чотири групи. В залежності від вибору тієї чи іншої групи, буде залежати скільки податків треба буде платити, яку та коли звітність подавати, а також з ким можна, а з ким не можна буде працювати. Порівняльна таблиця групп єдиного податку для фізичних осіб наведена у статті: Як вибрати групу платника єдиного податку? Порівняльна таблиця груп Якщо залишилися питання, прошу у коментарі. Починаємо процедуру державної реєстрації. Державна реєстраційна служба Отже, якщо ви: Обрали КВЕДи; Визначилися з системою оподаткування, на якій вам буде вигідніше працювати; Обрали групу єдиного податку (у разі обрання спрощеної системи оподаткування), то ви можете починати процедуру державної реєстрації ФОП. Перша зупинка – державний реєстратор. Які документи треба надати державному реєстратору для реєстрації ФОП Перелік документів прописаний у статті 42 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV. Перелік наступний: Заповнена реєстраційна картка за формою 10. Копія довідки про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків (ІПН). Платіжне доручення про сплату реєстраційного збору (34 грн.). Заява про застосування спрощеної системи оподаткування (за бажанням, детальніше трохи нижче). Заява про реєстрацію платником податку на додану вартість (за бажанням, детальніше трохи нижче). В переважній більшості випадків, після того, як ви вийдете з кабінету державного реєстратора ви вже будете зареєстровані приватним підприємцем. Залишається тільки зібрати деякі документи. Також державний реєстратор скаже вам прийти до нього через декілька днів та забрати виписку з єдиного державного реєстру – документ, який підтверджує державну реєстрацію ФОП. Як відбувається постановка на облік у податковій службі Для того, щоб просто стати на облік у податковій службі, йти туди не обов’язково. Державний реєстратор, після отримання документів від фізичної особи та проведення реєстрації, направляє всю необхідну інформацію для взяття на облік до податкової служби. Податкова служба, на підставі інформації, отриманої від державного реєстратора, ставить підприємця на облік. Вказаний порядок прописаний у пункті 5 статті 43 Закону від 15.05.2003 № 755-IV. Але, для того, щоб стати платником єдиного податку чи платником податку на додану вартість, відвідати податкову службу все ж таки доведеться. Про це нижче. Де взяти реквізити для сплати реєстраційного збору? Тут є два варіанти: Реквізити обов’язково повинні висіти на стінці біля кабінету державного реєстратора чи десь поряд. Їх також викладають на сайті Державної реєстраціїної служби вашого міста або сайті виконавчого комітету. Як правильно заповнити реєстраційну картку форми 10? Тут слід одразу звернути увагу – чітко затвердженої інструкції по заповненню картки в законодавстві немає. А тому, реєстратори різних міст вигадують якісь свої правила заповнення. Перевірений варіант заповнення картки наведений у статті: В будь якому випадку, на стінці біля кабінету державного реєстратора, зазвичай висить приклад заповнення. Подаємо заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (заява на єдиний податок) Цей розділ статті актуальний для тих підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування. Заяву на єдиний податок можна подати двома способами: Подати державному реєстратору разом із реєстраційної картою при реєстрації. Подати до податкової служби. Строки подання заяви на єдиний податок, а також приклад заповнення наведений у наступних статтях: Приклад заповнення заяви на єдиний податок (заява про вибір спрощеної системи оподаткування) Приклад заповнення розрахунку доходу за попередній календарний рік до заяви на єдиний податок Реєструємо книгу обліку доходів та витрат Фізичні особи підприємці повинні вести книгу обліку доходів або книгу обліку доходів та витрат, яку треба зареєструвати у податковій службі. Тому, після державної реєстрації ФОП, йдемо до податкової служби, придбаваємо книгу та здаємо її своєму інспектору разом з заявою на реєстрацію у довільній формі. Подаємо запит на отримання витягу з реєстру платників єдиного податку Після реєстрації фізичної особи – підприємця платником єдиного податку, йому не завадить документ, який підтверджує таку реєстрацію. Про те, як це зробити та як заповнити запит, детально описано у статті Приклад заповнення запиту на отримання витягу з реєстру платників єдиного податку Подаємо заяву на реєстрацію платника податку на додану вартість Цей розділ статті знадобиться лише тій малій частині приватних підприємців, які вирішили зареєструватися платниками податку на додану вартість. Про строки подання заяви за формою №1-ПДВ, а також приклад заповнення детально написано у статті Приклад заповнення заяви на реєстрацію платником ПДВ (форма №1-ПДВ) До речі, заяву на реєстрацію платником податку на додану вартість також можна подати державному реєстратору разом з реєстраційною карткою. Документи, що підтверджують державну реєстрацію фізичної особи підприємця Отже, після здійснення всіх вищевказаних дій у фізичної особи мають бути на руках наступні документи: Для ФОПів на загальній системі оподаткування: Виписка з ЄДР. Витяг з реєстру платників ПДВ (у разі реєстрації платником ПДВ). Для платників єдиного податку: Виписка з ЄДР. Витяг з реєстру платників єдиного податку. Витяг з реєстру платників ПДВ (у разі реєстрації платником ПДВ). Скорочений план дій Йдемо до державного реєстратора та подаємо йому документи. Через два дні (коли саме, скаже сам реєстратор) забираємо у нього виписку з ЄДР. Йдемо до податкової служби та пишемо заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (у разі обрання єдиного податку). Після реєстрації платником єдиного податку, подаємо запит про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку. Через декілька днів (коли саме, треба уточнити у свого інспектора) забираємо витяг з реєстру платників єдиного податку. Реєструємо у податковій службі книгу обліку доходів або книгу обліку доходів та витрат. Все. І на останок, декілька корисних статей про перелік обов’язкової звітності та строки сплати податків для фізичних осіб підприємців: Звітність ФОП на загальній системі оподаткування та строки сплати податків Звітність платника єдиного податку та строки сплати податків Звітність підприємців (ФОП) за найманих працівників, а також сплата податків та ЄСВ byhgalter.com/reyestraciya-fizichno%D1%97-osobi-pidpriyemcya-fop-vid-a-do-ya-pokrokova-instrukciya

Нет голосов

Комментировать

19 сентября 2014, 17:05

Військовий збір. Свіжі роз’яснення податкової служби. Лист ДФСУ від 08.09.2014 № 3095/6/99-99-17-03-03-15

Пройшло трохи більше місяця з дня вступу в силу Закону України №1621-VII від 31.07.2014, який ввів до Податкового кодексу поняття військового збору і ось нарешті, українські бухгалтери дочекалися офіційних роз’яснень від податкової служби по питанню оподаткування військовим збором деяких видів доходів. Світ побачив лист Державної фіскальної служби України від 08.09.2014 № 3095/6/99-99-17-03-03-15 «Про розгляд листа щодо оподаткування військовим збором доходів фізичних осіб». У цій статті я наведу основні тези листа.  На блозі вже було декілька статей про ті чи інші питання, пов’язані з військовим збором, з якими варто ознайомитися: Приклад розрахунку військового збору із заробітної плати Приклад заповнення призначення платежу на перерахування військового збору Реквізити рахунків для сплати військового збору з 03.08.2014 Військовий збір. Відповіді на деякі актуальні питання Хто, як і коли платить військовий збір (ЗУ №1621-VII від 31.07.2014) Військовий збір, лікарняні та допомога по вагітності та пологах Військовий збір та доходи фізичних осіб – підприємців ФОП Базою оподаткування є сума «брудної» заробітної плати Дохід в цілях оподаткування військовим збором визначається без вирахування сум податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, тощо. Про це податкова служба вже наголошувала у своїх роз’ясненнях у Базі Знань ЗІР. Також на цьому зроблено акцент і в коментованому листі. База оподаткування при виплаті доходу у негрошовій формі не збільшується на натуральний коефіцієнт У випадку виплати доходу на користь фізичної особи у негрошовій формі база оподаткування військовим збором не помножується на натуральний коефіцієнт, який розраховується відповідно до пункту 164.5 Податкового кодексу, оскільки застосування такого коефіцієнта не передбачено нормами пункту 16-1 підрозділу 10 ПКУ. Така позиція викладена у листі. На мою думку, це ще раз свідчить про те, що військовий збір має дуже мало спільного з податком на доходи фізичних осіб, як вважають деякі бухгалтери. Наприклад, на форумах в інтернеті я не раз натикався на думку, що база оподаткування військовим збором повинна зменшуватися на розмір податкової соціальної пільги, як у випадку з ПДФО. Були такі коментарі і у нас на сайті. Середній заробіток мобілізованого працівника оподатковується військовим збором Згідно статті 2 Закону «Про оплату праці» від 24.03.1995 №108/95-ВР до заробітної плати відноситься додаткова заробітна плата, яка включає гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені законодавством. Компенсація середнього заробітку мобілізованим працівникам, які залучаються до виконання державних обов’язків відповідно до Законів: «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII; «Про альтернативну (невійськову) службу» від 12.12.1991 № 1975-XII; «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII, передбачена статтею 119 Кодексу законів про працю України. У коментованому листі податкова служба наголосила, що оскільки така компенсація відноситься до заробітної плати, тому вона оподатковується військовим збором. Дивіденди, нараховані за привілейованими акціями, оподатковуються військовим збором? Тут варто навести витримку з коментованого листа: Також зауважуємо, що відповідно до п.п. 170.5.3 п. 170.5 ст. 170 Кодексу дивіденди, нараховані платникові податку за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку згідно з п.п. 153.3.7 п. 153.3 ст. 153 Кодексу, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням. На мою суб’єктивну точку зору, така позиція дуже і дуже спірна з наступних підстав: По перше. У підпункті 1.2 пункту 16.1 Перехідних положень податкового кодексу, що визначає об’єкт оподаткування, немає жодного слова про дивіденди. Натомість там є, зокрема, заробітна плата. По друге. Пункт 170.5.3 ПКУ міститься у Розділі IV «Податок на доходи фізичних осіб» та прирівнює «привілейовані» дивіденди до зарплати тільки в цілях оподаткування податком на доходи фізичних осіб. По третє. «Привілейовані» дивіденди не є базою нарахування єдиного соціального внеску, адже про них немає жодного слова у Законі «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI. Це підтверджує думку про те, що пункт 170.5.3 ПКУ прирівнює «привілейовані» дивіденди до зарплати тільки в цілях оподаткування ПДФО. Тобто, на мою думку, пункт 170.5.3 ПКУ ні в якому разі не прирівнює «привілейовані» дивіденди до зарплати в цілях оподаткування військовим збором. Хто з цими аргументами не згоден, та в кого є інші аргументи, прошу в коментарі. Звичайно, оподатковувати «привілейовані» дивіденди військовим збором чи ні, кожен вирішує для себе сам. Все залежить від сум та цілей, які для себе ставить підприємство. Моє діло – висловити свою суб’єктивну точку зору , що ґрунтується на вищенаведених аргументах. Додаткові блага військовим збором не оподатковуються Відповідно до пункту 14.1.47 Податкового кодексу, додаткові блага не є заробітною платою та не є винагородою за цивільно-правовими договорами. Тому, додаткові блага не відносяться до об’єкту оподаткування військовим збором. Як оподатковуються виплати нараховані за період до 03.08.2014 року? В цій частині листа податкова служба також лише підтвердила свою позицію, викладену до цього у Базі Знань ЗІР: виплати, нараховані до 03.08.2014, але виплачені після цієї дати, оподаткуванню військовим збором не підлягають; виплати, нараховані після 03.08.2014 за періоди до цієї дати, підлягають оподаткування військовим збором. Отже, головною умовою для прийняття рішення щодо оподаткування доходу військовим збором є дата нарахування такого доходу у бухгалтерському обліку. Висновок Перший офіційний лист податкової служби у більшій частині свого змісту став лише підтвердженням консультацій, опублікованих до цього у Базі Знань ЗІР. А ось віднесення «привілейованих» дивідендів до об’єкту оподаткування військовим збором, це щось зовсім нове. До моменту прочитання коментованого листа, я навіть ніде не бачив, щоб питання оподаткування «привілейованих» дивідендів військовим збором взагалі десь обговорювалося. Звичайно, заради справедливості, варто сказати, що ця частина листа ДФСУ не торкнеться більшої частини платників податків. byhgalter.com/vijskovij-zbir-svizhi-rozyasnennya-podatkovo%D1%97-sluzhbi-list-dfsu-vid-08-09-2014-3095699-99-17-03-03-15

Нет голосов

Комментировать

15 сентября 2014, 12:12

Як користуватися таблицями індексації при різних базових місяцях (місяць прийняття на роботу та місяць підвищення зарплати)

Як всі звикли користуватися готовими таблицями індексації, яких так багато на сайтах друкованих бухгалтерських видань? Для того, щоб знайти коефіцієнт індексації, треба знайти перетин: рядка з назвою базового місяця; з колонкою з назвою місяця, за який проводиться індексація. Трохи забігаючи наперед я скажу, що це так тільки для тих випадків, коли базовим місяцем є місяць підвищення заробітної плати. Але у нас ще є випадки, коли базовим місяцем являється місяць прийняття працівника на роботу. В цьому випадку, користування таблицями коефіцієнтів індексації має свої особливості. Які саме, та чому так, читайте у статті. У цій статті я не буду розглядати приклади розрахунку індексації при підвищенні зарплати, коли сума підвищення виявляється меншою за суму індексації, що належить працівнику. Такі приклади значно ускладнюють пояснення. Якщо хтось потрапив на цю статтю з пошуку та шукає інформацію про основні принципи проведення індексації зарплати, то для таких читачів є наступні статті: Індексація заробітної плати. Індекси, розрахунок коефіцієнтів, таблиці, калькулятори та все все все Простий приклад розрахунку індексації заробітної плати для України Постанова КМУ №526 від 13.06.2012. Індексація заробітної плати за новими правилами Індексація заробітної плати. Розрахунок, приклади, коефіцієнти, поріг індексації, базовий місяць та все все все Індексація заробітної плати за серпень 2014 року. Таблиця та приклад А тепер до теми статті. Як рахувався індекс споживчих цін наростаючим підсумком до 21.06.2012 року? До вступу в силу Постанови КМУ «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» от 13.06.2012 № 526, індекс споживчих цін наростаючим підсумком для проведення індексації у випадку, якщо базовим місяцем являвся: місяць прийняття працівника на роботу; місяць підвищення зарплати, рахувався однаково. Розрахунок індексу споживчих цін наростаючим підсумком починався з місяця, наступного за місяцем прийняття на роботу або місяцем підвищення заробітної плати відповідно до пункту 5 Постанови №1078. З дати вступу в силу Постанови №526 у Порядку проведення індексації грошових доходів населення з’явився абзац 3 пункту 10-1, в якому написано наступне: Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу. Тобто, індекс споживчих цін наростаючим підсумком для різних місяців почав рахуватися по різному. До чого це призвело, я розгляну далі на прикладі. Як рахується індекс споживчих цін наростаючим підсумком при базовому місяці «місяць підвищення зарплати»? Згідно пункту 5 Постанови №1078 індекс споживчих цін наростаючим підсумком починає розраховуватися з місяця, наступного за місяцем підвищення заробітної плати. Приклад розрахунку індексу споживчих цін наростаючим підсумком наведений у додатку 1 до Постанови №1078. Розрахуємо вручну індекси споживчих цін наростаючим підсумком для базового місяця (місяць підвищення зарплати) – жовтень 2013 року. Тобто, припустимо, що у жовтні 2013 року працівнику була підвищена заробітна плата. Для цього використаємо реальні індекси інфляції. Пояснення до таблиці дивіться після неї. Місяць Індекс споживчих цін Індекс наростаючим підсумком в цілях індексації Коефіцієнт індексації 1 2 3 4 Жовтень 2013 100,4 100,0 - Листопад 2013 100,2 100,2 - Грудень 2013 100,5 100,7 - Січень 2014 100,2 100,9 - Лютий 2014 100,6 101,5 - Березень 2014 102,2 102,2 - Квітень 2014 103,3 103,3 1,5 Травень 2014 103,8 103,8 3,7 Червень 2014 - - 7,2 Липень 2014 - - 11,2 Жовтень 2013. Відповідно до пункту 5 Постанови №1078 у базовому місяці індекс споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Саме тому у рядку «Жовтень 2013» у колонці 3 стоїть «100,0». Листопад 2013. Індекс споживчих цін наростаючим підсумком дорівнює індексу інфляції (індексу споживчих цін). Грудень 2013. (100,2/100)* (100,5/100)*100=100,7. Поріг індексації не перевищено. Січень 2014. (100,2/100)*(100,5/100)*(100,2/100)*100=100,9. Поріг індексації не перевищено. Лютий 2014. (100,2/100)*(100,5/100)*(100,2/100)*(100,6/100)*100=101,5. Поріг індексації перевищено, тому заробітна плата за квітень 2014 індексується з коефіцієнтом 1,5. Індекс споживчих цін наростаючим підсумком починає рахуватися спочатку з наступного місяця. Березень 2014. Індекс споживчих цін наростаючим підсумком дорівнює індексу інфляції (індексу споживчих цін) за березень. Тобто, оскільки у нас у попередньому місяці було перевищено поріг індексації, у березні 2014 року у нас тільки один показник для розрахунку – 102,2. Поріг індексації перевищено. Значить коефіцієнт індексації за травень 2014 року рахується наступним чином (101,5/100)*(102,2/100)*100-100=3,7. Квітень 2014. Розрахунок за квітень дуже схожий на розрахунок за березень. Індекс споживчих цін наростаючим підсумком складає 103,3. Коефіцієнт індексації за червень 2014 складає (101,5/100)*(102,2/100)*(103,3/100)*100-100=7,2. Травень 2014. Розрахунок за травень також дуже схожий на розрахунок за квітень та березень. Індекс споживчих цін наростаючим підсумком складає 103,8. Коефіцієнт індексації за липень 2014 складає (101,5/100)*(102,2/100)*(103,3/100)*(103,8/100)*100-100=11,2. Наступні місяці я рахувати не буду, оскільки цього цілком достатньо для того, щоб показати різницю у користуванні таблицями індексації для різних базових місяців – місяці прийняття на роботу та місяці підвищення заробітної плати. Як рахується індекс споживчих цін наростаючим підсумком при базовому місяці «місяць прийняття на роботу»? На відміну від місяця підвищення заробітної плати у Постанові №1078 місяць прийняття працівника на роботу не називається базовим. Всі просто звикли його так називати. Згідно абзацу 3 пункту 10-1 Постанови №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу. Розрахуємо вручну індекси споживчих цін наростаючим підсумком для базового місяця (місяць прийняття працівника на роботу) – жовтень 2013 року. Тобто, припустимо, що у жовтні 2013 року працівника оформлено на роботу. Для цього використаємо реальні індекси інфляції. Пояснення до таблиці дивіться після неї. Місяць Індекс споживчих цін Індекс наростаючим підсумком в цілях індексації Коефіцієнт індексації 1 2 3 4 Жовтень 2013 100,4 100,4 - Листопад 2013 100,2 100,6 - Грудень 2013 100,5 101,1 - Січень 2014 100,2 100,2 - Лютий 2014 100,6 100,8 1,1 Березень 2014 102,2 103,0 1,1 Квітень 2014 103,3 103,3 1,1 Травень 2014 103,8 103,8 4,1 Червень 2014 - - 7,6 Липень 2014 - - 11,7 Жовтень 2013. Згідно абзацу 3 пункту 10-1 Постанови №1078 обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком починається з місяця прийняття працівника на роботу. Тому, у колонці 3 у нас стоїть 100,4. Листопад 2013. (100,4/100)*(100,2/100)*100=100,6. Поріг індексації не перевищено. Грудень 2013. (100,4/100)*(100,2/100)*(100,5/100)*100=101,1. Поріг індексації перевищено, що означає, що заробітна плата за лютий 2014 року індексується з коефіцієнтом 1,1. Січень 2014. Індекс споживчих цін наростаючим підсумком дорівнює 100,2. Поріг індексації не перевищено. Заробітна плата за березень 2014 індексується зі старим коефіцієнтом 1,1. Лютий 2014. (100,2/100)*(100,6/100)*100=100,8. Поріг індексації не перевищено. Заробітна плата за квітень 2014 індексується зі старим коефіцієнтом 1,1. Березень 2014. (100,2/100)*(100,6/100)*(102,2/100)*100=103,0. Поріг індексації перевищено, що означає що коефіцієнт індексації за травень 2014 дорівнює (101,1/100)*(103,0/100)*100-100=4,1 Квітень 2014. Індекс споживчих цін наростаючим підсумком складає 103,3. Поріг індексації перевищено. Коефіцієнт за червень 2014 дорівнюватиме (101,1/100)*(103,0/100)*(103,3/100)*100-100=7,6. Травень 2014. Індекс споживчих цін наростаючим підсумком складає 103,8. Поріг індексації перевищено. Коефіцієнт за липень 2014 дорівнюватиме (101,1/100)*(103,0/100)*(103,3/100)*(103,8/100)*100-100=11,7. Порівняємо наші розрахунки з готовою таблицею індексації Давайте тепер порівняємо коефіцієнти індексації, які ми отримали у випадку розрахунків для місяця підвищення зарплати та для місяця прийняття на роботу. Місяць Індекс споживчих цін Жовтень — місяць підвищення зарпдати Жовтень – місяць прийняття на роботу Індекс Коефіцієнт Індекс Коефіцієнт 1 2 3 4 3 4 Жовтень 2013 100,4 100,0 - 100,4 - Листопад 2013 100,2 100,2 - 100,6 - Грудень 2013 100,5 100,7 - 101,1 - Січень 2014 100,2 100,9 - 100,2 - Лютий 2014 100,6 101,5 - 100,8 1,1 Березень 2014 102,2 102,2 - 103,0 1,1 Квітень 2014 103,3 103,3 1,5 103,3 1,1 Травень 2014 103,8 103,8 3,7 103,8 4,1 Червень 2014 - - 7,2 - 7,6 Липень 2014 - - 11,2 - 11,7 Порівнюємо індекси наростаючим підсумком а також коефіцієнти індексації та бачимо, що вони різні, оскільки індекс споживчих цін наростаючим підсумком розраховується по різному. Тепер порівняємо отримані результати з таблицями індексації, яких дуже багато в інтернеті на сайтах друкованих бухгалтерських видань. Наприклад, на ці таблиці ви можете поглянути: Тут online.dtkt.ua/Book/52607ae2-8ba3-4c73-9194-ceaa021ddfff/navPoint-34 Тут nibu.factor.ua/ukr/info/ind/ind080914/ Поглянувши на таблиці індексації, та порівнявши їх з таблицями у цій статті, можна зробити висновок, що коефіцієнти у таблицях пораховані вірно тільки для випадку, коли базовим місяцем являється місяць підвищення заробітної плати. У випадку нашого прикладу, можна також побачити, що коефіцієнти у готових таблицях індексації за вересень 2013 року (для базового місяця – місяць підвищення зарплати) повністю збігаються з нашими коефіцієнтами, порахованими за жовтень 2013 року (для базового місяця – місяць прийняття на роботу). Висновок. Як правильно користуватися таблицями коефіцієнтів індексації? Отже Якщо базовим місяцем є місяць підвищення зарплати , користуватися таблицями індексації треба так, як всі звикли. Для отримання коефіцієнта індексації, знаходимо перетин: рядка з нашим базовим місяцем, який є місяцем підвищення зарплати (в нашому прикладі це жовтень 2013); з колонкою з назвою місяця, за який проводиться індексація. Якщо базовим місяцем є місяць прийняття на роботу , щоб отримати коефіцієнт індексації треба знайти перетин: рядка з назвою місяця, що є на один місяць менше, ніж місяць прийняття працівника на роботу (для нашого прикладу, якщо місяць прийняття на роботу жовтень 2013, то нам треба знайти рядок «вересень 2013»); з колонкою з назвою місяця, за який проводиться індексація. Важливо . Такий порядок діє тільки для тих працівників, які були прийняті на роботу, починаючи з 21.06.2012 року (дата набуття чинності Постанови №526). Якщо ви захочете зробити такі самі розрахунку, як у статті, за інші місяці та порівняти результати, дивіться, щоб у першому місяці індекс інфляції не дорівнював 100%, оскільки в такому разі коефіцієнти індексації при різних базових місяцях (місяць підвищення зп та місяць прийняття на роботу) будуть однаковими. При поддержке: Хотите быть уверенными в сохранности своих сбережений и не доверяете отчетественной банковской системе? Вы можете открыть счет в иностранном банке, предварительно узнав о таком банке побольше информации и ознакомившись с основными показателями его работы. byhgalter.com/yak-koristuvatisya-tablicyami-indeksaci%D1%97-pri-riznix-bazovix-misyacyax-misyac-prijnyattya-na-robotu-ta-misyac-pidvishhennya-zarplati

Нет голосов

Комментировать

2 сентября 2014, 10:23

Військовий збір та доходи фізичних осіб — підприємців ФОП

Продовжуємо тему військового збору. В сьогоднішній статті я спробую детально розглянути питання щодо оподаткування військовим збором доходів фізичних осіб — підприємців. А саме, чому більшість підприємців, після набрання чинності законом №1621-VII від 31.07.2014, фактично почала панікувати та шукати інформацію щодо обкладення чи необкладення своїх доходів військовим збором. Воно й не дивно, адже 1,5% додаткового військового збору з доходів це дуже багато для деяких підприємців. Стаття буде складатися з двох частин. Перша частина: чому всі вважали, що доходи ФОП є об’єктом оподаткування військовим збором. Друга частина: яку позицію прийняла податкова служба по цьому питанню. На нашому сайті вже було декілька постів на тему військового збору, з якими варто ознайомитися: Приклад розрахунку військового збору із заробітної плати Приклад заповнення призначення платежу на перерахування військового збору Реквізити рахунків для сплати військового збору з 03.08.2014 Військовий збір. Відповіді на деякі актуальні питання Хто, як і коли платить військовий збір (ЗУ №1621-VII від 31.07.2014) Військовий збір, лікарняні та допомога по вагітності та пологах Чи підпадають ФОП під визначення платників військового збору? Теоретично – так, підпадають. Чому, читаємо нижче. Підпункт 1.1 пункту 16-1 Підрозділу 10 Перехідних положень ПКУ визначає, що платниками військового збору є ті самі суб’єкти, що і платники податку на доходи фізичних осіб. Вони перелічені у пункті 162.1 ПКУ. Серед них є такий платник, як «фізична особа — резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи». Підприємці на загальній системі оподаткування також є платниками податку на доходи фізичних осіб. Тут, звичайно, можна сказати те, що у переліку пункту 162.1 ПКУ немає такого платника, як фізична – особа підприємець, та оподаткування доходів ФОП на загальній системі регулюється виключно статтею 177 Податкового кодексу. Проте, як показує практика, межа між поняттям «фізична особа» та «фізична особа – підприємець» дуже тонка. А в деяких випадках можна сказати, що цієї межі зовсім немає. З прикладом неоднакового застосування цих понять можна ознайомитися у статті Право власності приватного підприємця (ФОП). Дві позиції податкової служби Ще один аргумент. У статті 15 ПКУ дано загальне визначення платників податків. До платників податків відносяться: фізичні особи (резиденти і нерезиденти); юридичні особи (резиденти і нерезиденти); відокремлені підрозділи юридичних осіб. Отже, я роблю свій суб’єктивний висновок : Податковий кодекс взагалі не виділяє такого окремого платника податку, як «фізична особа – підприємець». А поняття «фізична особа» включає в себе поняття «фізична особа – підприємець». Щодо підприємців – платників єдиного податку, слід нагадати, що перелік податків і зборів, визначений пунктом 297.1 ПКУ, від сплати яких звільняються платники єдиного податку, після вступу в силу Закону №1621-VII від 31.07.2014 зовсім не зазнав змін. Тобто, на даний момент, військовий збір у цьому переліку відсутній. При цьому, відповідно до пункту 297.2 ПКУ нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у пункті 297.1 цієї статті, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені цим Кодексом. Чи підпадають доходи ФОП під визначення об’єкту оподаткування військовим збором? Теоретично – так, підпадають. Чому, читаємо нижче. Серед об’єктів оподаткування, перелічених у підпункті 1.2 пункту 16-1 Підрозділу 10 Перехідних положень ПКУ, в контексті даної статті нас цікавить один: виплати і винагороди за цивільно – правовими договорами. Тут перш за все треба з’ясувати, а що взагалі таке цивільно – правовий договір. Податкова служба, у своїй консультації у Базі Знань ЗІР (з текстом якої можна ознайомитися тут byhgalter.com/forum/?mingleforumaction=viewtopic&t=85.0) відносить до цивільно – правових договорів тільки: договір підряду; договір про надання послуг. Чому податкова служба обрала таку позицію? Я, наприклад, в жодному нормативно – правовому документі не знайшов визначення терміну «цивільно – правовий договір». Може хтось десь його бачив? Дайте посилання у коментарях. Натомість, у всім відомому Цивільному кодексі України, а саме у статті 626, я знайшов поняття договору: Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Відсутність чітко визначеного у законодавстві терміну «цивільно – правовий договір» дає підстави вважати, що до цивільно – правових договорів відносяться всі договори, визначені Цивільним кодексом. Щодо фізичних – осіб підприємців, у оновленому Податковому кодексі немає жодної вказівки на те, що під об’єктом оподаткування військовим збором розуміються тільки договори підряду/надання послуг між податковими агентами та фізичними особами, що не є підприємцями. Натомість у вже згадуваному підпункті 1.2 пункту 16-1 Підрозділу 10 Перехідних положень ПКУ вказано: Об’єктом оподаткування збором є доходи у формі … інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами …. Дуже широке визначення, чи не так? Роз’яснення державних органів з приводу військового збору та доходів підприємців Незважаючи на всі вищенаведені аргументи (сподіваюся на те, що комусь вони здалися суттєвими), податкова служба прийняла дуже вигідну позицію для підприємців. Першою з приводу цього питання висловилася податкова служба Вінницької області byhgalter.com/forum/?mingleforumaction=viewtopic&t=75. Доходи ФОПів не є об’єктом оподаткування військовим збором. А зовсім нещодавно, а саме 26.08.2014 року, на офіційному сайті Державної фіскальної служби України з’явилася наступна новина. В ній йдеться про те, що підприємницькі доходи не є об’єктом оподаткування військовим збором. Також в самому кінці новини говориться, що відповідне роз’яснення є у Базі Знань ЗІР у категорії 132. На жаль, на момент публікації цього посту, вказаного роз’яснення у Базі Знань ЗІР у категорії 132 я не знайшов. Висновки Отже, що ми маємо на сьогоднішній день (на мою суб’єктивну точку зору): 1. Об’єкт оподаткування військовим збором прописаний у оновленому Податковому кодексі дуже широко та під нього можна підтягнути все, що завгодно. 2. На даний момент Державна фіскальна служба на своєму офіційному сайті написала, що доходи ФОПів не обкладаються військовим збором. 3. Думаю, що всі знають (на прикладі ЄБНЗ та Бази Знань ЗІР), що такі «роз’яснення» на офіційному сайті дуже часто зникають та змінюються. 4. Чекаємо від податкової служби на більш суттєве роз’яснення у вигляді офіційного листа з номером і датою або узагальнюючої податкової консультації. byhgalter.com/vijskovij-zbir-ta-doxodi-fizichnix-osib-pidpriyemciv-fop/

Нет голосов

Комментировать

16 августа 2014, 14:39

Військовий збір. Відповіді на деякі актуальні питання

Вітаю всіх на своєму блозі. У сьогоднішній статті я постараюся узагальнити відповіді на ті найчастіші питання по військовому збору, відповіді на які вже є в інтернеті у вигляді полуроз’яснень податкової служби та коментарів бухгалтерських видань. Думаю, що доцільно буде почати з загальних питань і плавно перейти до більш вузьких. Хто є платниками військового збору? Відповідно до підпункту 1.1 пункту 16-1 Підрозділу 10 Перехідних положень ПКУ платниками військового збору є особи, визначені пунктом 162.1, а саме: Фізичні особи — резиденти, які отримують доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи; Фізичні особи — нерезиденти, які отримують доходи з джерелом їх походження в Україні; Податкові агенти. З яких доходів потрібно платити військовий збір? Переходимо до підпункту 1.2 пункту 16-1 Підрозділу 10 Перехідних положень ПКУ, в якому, на мою думку, досить розмито дається відповідь на це питання. З приводу розмитості буде трохи нижче. Об’єктом оподаткування збором є доходи у вигляді: Зарплати; Інших заохочувальних та компенсаційних виплат; Інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими взаємовідносинами; Виплат за договорами цивільно-правового характеру; Виграшів у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри. Чи потрібно платити військовий збір з доходів за договорами цивільно-правового характеру? З одного боку, доходи за договорами цивільно-правового характеру чітко прописані в об’єкті оподаткування військовим збором. Податкова служба в Базі знань ЗІР вже встигла видати роз’яснення. Текст роз’яснення я виклав на форум і з ним можна ознайомитися тут byhgalter.com/forum/?mingleforumaction=viewtopic&t=74 . Згідно роз’яснення, військовий збір утримується з доходів за цивільно-правовими договорами, які належать до фонду оплати праці відповідно до пункту 2.1.8 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5. Думаю, що буде доцільно навести тут цей пункт: 2.1.8. Оплата праці (включаючи гонорари) працівників, які не перебувають у штаті підприємства (за умови, що розрахунки проводяться підприємством безпосередньо з працівниками), за виконання робіт: згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду (за винятком фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності); Виходячи з даної норми і роз’яснення, я роблю висновок, що військовий збір повинен утримуватися із доходів по тим цивільно-правовим договорам, за якими виконуються роботи або надаються послуги. Невеликий тематичний відступ. Хоч Цивільний кодекс чітко розділяє такі договори, за якими надаються послуги, виконуються роботи або ж об’єкт здається в оренду, в цілях податкового законодавства, послугами є все те, що не є продажем товарів. Такої позиції завжди дотримувалася податкова служба. Детальніше про це можна почитати в статті Чи є оренда послугою в цілях застосування податкового законодавства? Чи може платник єдиного податку другої групи надавати майно в оренду? З юридичної точки зору, мені дуже не зрозуміло, яким чином виплати за цивільно-правовими договорами взагалі можна зараховувати до фонду оплати праці. Сумнівів додає ще й те, що Інструкція №5, це всього лише наказ Державного управління статистики, який дає рекомендації щодо заповнення форм статистичної звітності з праці. Тільки на підставі цього наказу, зараховувати виплати за цивільно-правовими договорами до фонду оплати праці в цілях оподаткування, на мою суб’єктивну думку, не логічно. Виходячи з цього, роз’яснення податкової служби в базі знань ЗІР є дуже суперечливим. Тому, я вважаю, що питання про те, чи потрібно утримувати військовий збір з виплат фізичним особам за договорами оренди, залишається відкритим і щоб на нього правильно відповісти, тих роз’яснень, які є на даний момент, явно не достатньо. Чи потрібно платити військовий збір з доходів за договорами цивільно-правового характеру, укладеними з ФОП? На даний момент в інтернеті є інформація, розміщена на сайті Вінницької податкової служби. Текст роз’яснення читайте тут byhgalter.com/forum/?mingleforumaction=viewtopic&t=75.0. В ній зазначено, що доходи суб’єктів господарської діяльності фізичних осіб підприємців не є об’єктом оподаткування військовим збором. В принципі, ця інформація цілком в’яжеться з попереднім роз’ясненням податкової служби з Бази знань ЗИР з приводу того, які саме доходи за цивільно-правовими договорами повинні обкладатися військовим збором. Однак, думаю, що слід почекати поки висловиться більн серйозний роз’яснювач, ніж регіональне відділення податкової служби. В які терміни потрібно платити військовий збір до бюджету? Нарахування, утримання та сплата збору до бюджету здійснюється в порядку, встановленому статтею 168 ПКУ. Ця сама стаття у нас визначає порядок сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб, який в більшості випадків перераховується в казну одночасно з виплатою оподатковуваного доходу. Тому, можна з упевненістю сказати, що банки не проведуть платіжне доручення на перерахування зарплати без наявності відповідного платежу на гос. рахунки військового збору. На багатьох форумах вже з’явилася інформація, що багато банків, в пориві паніки, затримували виплату зарплати за липень через те, що не було впевненості, потрібно платити військовий збір за липень чи не потрібно. На які реквізити платити військовий збір? Реквізити для сплати військового збору вже є на офіційному сайті податкової служби.  Чи потрібно утримувати військовий збір з доходів, нарахованих до 03.08.2014? Згідно зі статтею 58 Конституції України закон зворотної сили не має, тому, цілком логічної була поява в Базі знань ЗІР роз’яснення податкової служби, в якому говориться, що оскільки Закон набрав чинності з 03.08.2014 та податковий агент зобов’язаний при нарахуванні доходів, визначених у підпункті 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 Перехідних положень ПКУ утримати військовий збір, нараховані до 03.08.2014 доходи, але виплачені після 03.08.2014, не підлягають оподаткуванню військовим збором. Яка звітність передбачена по військовому збору? Ніяка. На даний момент в інтернеті немає навіть проектів яких небудь наказів, які затверджують звітність з військового збору. Висновок Сподіваюся, що найближчим часом податкова служба вибухне узагальнюючої податковою консультацією по військовому збору або хоча б яким-небудь листом, в якому будуть даватися відповіді на вищенаведені і безліч інших питань, які не увійшли в дану статтю. Такі роз’яснення просто критично необхідні платникам, яких стосується військовий збір.

Нет голосов

Комментировать

27 декабря 2013, 09:13

Не отримали по пошті акт перевірки. Що робити?

Проблема листування податкових органів з платниками податків зажди була, є та буде залишатися актуальною. Варто сказати, що особливо ця проблема актуальна для платників податку на додану вартість, яким можуть анулювати свідоцтво на підставі того, що вони не знаходяться за юридичною адресою (частина «ж» пункту 184.1 Податкового кодексу): в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу; При цьому, за адресою вони можуть знаходитися цілком і повністю. Їм достатньо лише один раз не отримати листа від податкової служби. Але це трохи не по темі. Коли акт перевірки надсилається по пошті? Дуже і дуже часто податкова служба після написання акту перевірки складає акт відмови від підпису такого акту перевірки та надсилає другий примірник акту по пошті на адресумісцезнаходження платника податків. Надсилати акт перевірки по пошті податківці мають право лише в тому разі, якщо його неможливо вручити платнику податків особисто або він просто відмовляється його отримувати. Так написано у Порядку оформлення результатів документальних перевірок від 22.12.2010 №984, а саме у пункті 4 Розділу IV. Перебіг терміну подання заперечень до акту перевірки починається з дня отримання платником акту по пошті відповідно до пункту 86.7 Податкого кодексу. Термін становить п’ять робочих днів з дня отримання. Лист з оригіналом акту повернувся до податкової як неотриманий. Чи може платник його забрати? Не може. Така відповідь наразі міститься у Єдиній базі податкових знань на офіційному сайті Міндоходів. Головним аргументом відповіді виступає пункт 42.2 головного податкового документа країни: документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Виділю ключові фрази: документи вважаються врученими, якщо вони вручені особисто або надіслані платнику рекомендованим листом. Згадки про те, що такий рекомендований лист повинен бути отриманий платником податків, немає. Отже, якщо лист з оригіналом акту повернувся до податкової служби як неотриманий, він вважається належним чином врученим та податкова служба його вже не віддасть. Нізащо Отже, маємо ситуацію: акта перевірки в нас немає, отже ми не знаємо, що там написано. Ми не знаємо, на що писати заперечення. А коли ми отримаємо податкове повідомлення — рішення, ми не будемо знати, за що нас оштрафували. Ми будемо бачити хіба що пункти Податкового кодексу, які ми начебто порушили. Що робити? Як отримати акт перевірки, який до цього не був отриманий по пошті? На допомогу нам приходить Закон України «Про доступ до публічної інформації», відповідно до статті 10 якого кожна особа має право доступу до інформації, яка збирається та зберігається про неї. А розпорядники інформації, що володіють інформацією про особу зобов’язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом. Запит щодо надання публічної інформації оформлюється у довільній формі відповідно до статті 19 Закону, а розпорядник інформації зобов’язаний її надати не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту відповідно до статті 20. Таким чином, написавши до податкової служби запит на отримання публічної інформації, ми можемо отримати копію акту перевірки та будь яких додатків чи листів, які стосуються такої перевірки. І тепер ми знаємо, за що нас оштрафували та як цей неприємний момент оскаржувати. А ви зтикалися з такими ситуацями та як з них виходили?

Нет голосов

Комментировать

16 декабря 2013, 12:36

Нова книга обліку доходів та витрат ФОП на загальній системі. Зміни на краще?

Наказ Міністерства доходів і зборів 481 затвердив нову форму книги обліку доходів та витрат фізичної особи підприємця на загальній системі оподаткування. Отже, з дати вступу в силу Наказу, підприємці повинні придбати, зареєструвати у податковій службі та вести нову книгу обліку доходів та витрат. У статті я спробую проаналізувати, основні зміни, яких зазнала форма книги, наскільки ці зміни позитивні та негативні в плані податкового обліку та потенціальних штрафів, а такою спробую зробити загальний висновок, чи покращиться життя підприємців на загальній системі із появою нової книги. Чи стане у підприємців більше роботи, чи ведення обліку значно спроститься? З якої дати треба вести нову книгу? Наказ Міндоходів 481 набрав чинності з дня його офіційного опублікування, а саме з 18 жовтня 2013 року. Саме з цією дати стара форма книги, що була затверджена Наказом 1025 вже не діє та, відповідно, її ведення не відповідає чинному законодавству. Податкова дозволила вести стару книгу до кінця року Після вступу в силу нової форми книги обліку доходів та витрат для ФОП на загальній системівесь інтернет облетіла новина, що в дуже улюбленному всіма журналі Вісник податкової служби, автор якоїсь статті порекомендував продовжувати вести стару книгу до кінця поточного року, а нову починати тільки з початку наступного. Аргументація такої позиції приблизно така, що механізм обліку у новій книзі суттєво відрізняється від старої. Я на цю новину звернув мало уваги. Ну мало що пише у якомусь журналі якийсь податківець. Але трохи пізніше, аналогічна консультація з’явилася у Єдиній базі податкових знань, де вона міститься і на теперішній час. І насамкінець Міністерство доходів і зборів написала листа від 18.11.2013 №24469/7/99- 99-17-02-02-17, в якому висловила аналогічну позицію. Отже, з якої дати вести нову книгу та до якої дати продовжувати вести стару, кожен вирішує для себе сам. Я лише можу сказати про те, як буду робити саме я на підставі своєї суб’єктивної точки зору. Суттєво нового механізму ведення книги обліку у новому Наказі 481 я не побачив. З книги лише прибрали зайві рядки, які додавали підприємцям зайвої роботи. Також хочу провести одну паралель, яка стосується роз’яснень податкової служби. Так от, коли податкова служба випускає своє чергове фіскальне роз’снення, яке на думку більшості платників податків зовсім не відповідає діючому законодавству, всі говорять, що таке роз’яснення не має статусу нормативно — правового акту, а тому його вимоги, якщо вони суперечать Податковому кодексу, виконувати не обов’язково. В нашому випадку лист Міндоходів №24469/7/99- 99-17-02-02-17 не встановлює нових обмежень для платників податків, а навпаки, дає послаблення. Але, на мою думку, таке послаблення все одно не відповідає діючому законодавству, адже стара форма книги втратила чинність. Тому, формально, у податкової служби під час перевірки буде привід для штрафу. Тому конкретно я, буду починати вести нову книгу з дати набраня нею законної сили, тобто з 18 жовтня 2013 року. Але це конкретно я. Звертаю увагу, що кожен має приймати рішення самостійно. Чи треба переносити дані старої книги у нову? Відповідь на це питання також вже з’явилася у Єдиній базі податкових знань. Вона приблизно наступна: податкове законодавство не передбачає перенесення данних з однієї книги до іншої. Тобто, для тих, хто все ж таки вирішить не дотримуватися рекомендацій податкової служби, перший запис у новій книзі має бути від 18 жовтня. Електронна книга доходів і витрат. Що воно таке та як почати її вести? Мабуть головне нововведення Наказу 481, яке повністю відповідає курсу податкової служби на суцільну інформатизацію оподаткування, полягає у появі нової форми книги обліку — електронної. Переваги та недоліку ведення книги доходів та витрат в електронному вигляді я описав у статтіКнига обліку доходів та витрат в електронному вигляді. Чи варто її вести?.. Тому тут, я цієї теми торкатися не буду. Облік залишків товарних запасів тепер вести не треба З форми нової книги прибрали графи 2 та 11, в яких відображалися залишки товарних запасів у грошовому вираженні на початок та кінець звітного податкового періоду. Наймані працівники відтепер книги не ведуть Старий порядок ведення книги обліку доходів та витрат підприємців на загальній системіоподаткування передбачав ведення додаткової книги найманим працівником, який здійснював операції за готівку. Вкінці місяця показники книги пацівника переносилися до книги підприємця. Новий Наказ 481 аналогічних вимог та граф не містить і це дуже зменшує підприємцям об’єм роботи для ведення обліку. Сума повернутих коштів за товар, роботи, послуги Новий Порядок ведення книги обліку доходів та витрат не тільки прибрав зайві графи, а й додав нову графу — «сума повернутих коштів за товар, роботи, послуги», в якій також відображатимуться суми повернутої попередньої оплати. Така сама графа є у книзі обліку доходів підприємців на едином налоге. Я вважаю, що введення цієї графи не відноситься ні до негативних ні до позитивних змін. Можна сказати, що питання відображення повернення коштів за товар набуло врегулювання. У старому Наказі 1025 про порядок відображення повернення коштів згадки не було, але всі кого я знаю відображали таке повернення у графі 3 книги зі знаком «-» з відповідним коригуванням інших граф книги. Тепер же для цього є окрема графа. Висновки На мою суб’єктивну бухгалтерську думку нова форма книги обліку доходів та витрат підприємців на загальній системі оподаткування стала значно кращою насамперед тому, що з неї прибрали зайві та найбільш штрафоопасні графи. Нажаль, зміни на краще притерпіла тільки форма книги. А от і без того жорстка загальна методика формування податкових витрат у ФОП на загальній системі, і вступом в силу нового Порядку ведення книги, стала ще більше обмежувати підприємців у формуванні витрат. Про що йде мова, можна більш детально почитати у статті Наказ Міндоходів №481. Нові вимоги до витрат у підприємців на загальній системі оподаткування?.

Нет голосов

Комментировать

13 декабря 2013, 12:56

Наказ Міндоходів №481. Нові вимоги до витрат у підприємців на загальній системі оподаткування?

Колись давно, я досить немало часу приділив питанню позиції податкової служби щодо методу визнання витрат у підприємців на загальній системі оподаткування. Ось, перелік статей, які були тоді написані: 1. Як визначати витрати та доходи підприємця на загальній системі оподаткування 2. Визнання витрат підприємцем на загальній системі. Касовий метод чи метод нарахування? 3. Ще раз про касовий метод нарахування витрат для фізичної особи — підприємця на загальній системі оподаткування 4. Метод формування витрат підприємця (ФОП) на загальній системі. Нарешті судова практика Якщо коротко, то позиція податкової служби: ФОП на загальній системі оподаткування має право відносити до складу податкових витрат тільки ті витрати, які фактично оплачені, а сам лише факт придбання без фактичної оплати, не дає права підприємцю зменшити свій загальний оподатковуваний дохід. Натомість, ані Податковий кодекс, ані інший діючий нормативно правовий документ (до дати вступу в силу нової форми книги обліку доходів та витрат) не містив вимог щодо залежності права на витрати, від факту їх оплати. При цьому, по питанню вже встигла скластися деяка судова практика. Номер судового рішення наведений у останній статті з вищезазначеного переліку. Нові вимоги до витрат у новому порядку ведення книги обліку підприємців на загальній системі На мою суб’єктивну бухгалтерську думку, у новому Наказі 481 є декілька норм, які встановлюють нові вимоги до і без того урізаних Податковим кодексом витрат підприємця на загальній системі. А саме: Згідно частини 2 пункту 6 Наказу, у графі 2 окрім суми коштів, отриманих за товари чи послуги у готівковій чи безготівковій формі тепер повинна відображатися також і сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності та вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Якщо з безоплатно отриманими товарами, ще можна якось погодитися, то з кредиторкою, за якою минув строк позовної давності погодитися дуже важко. Детальніше про це трохи нижче. У частині 5 все того ж пункту 6 Наказу 481 зазначається, що документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвічують факт оплати товарів, робіт, послуг. В нашому випадку ключовою є остання фраза, в якій говориться про факт оплати. Нагадаю, що до вступу в силу Наказу 481 у жодному нормативному документі вимог про оплату не було. Податківцям тепер є на що посилатися До вступу в силу Наказу Міндоходів, при написанні актів перевірок, аргументи працівників податкової служби щодо невизнання витрат без факту їх оплати мали дуже мало спільного з нормами діючого податкового законодавства. Незважаючи на те, що Наказ 481 у частині визнання витрат підприємцями на загальній системі, суперечить ПКУ, а вірніше встановлює нові обмеження, які у ПКУ відсутні, немає жодного сумніву, що працівники податкової служби у актах перевірок будуть посилатися саме на Наказ 481. Кредиторська заборгованість, за якою минув строк позовної давності? Якщо з вартістю безоплатно отриманих товарів ще можна якось погодитися, адже незважаючи на те, що таких вимог і близько немає у Податковому кодексі, в цьому є якась логіка та справедливість, якто так. Але вимога включати у дохід кредиторську заборгованість, за якою минув строк позовної давності, на мою думку, взагалі не вміщується ні в які рамки. І тут я веду мову не про те, що такої вимоги, також як і в попередньому випадку, взагалі немає у Податковому кодексі, а про те, як це ув’язується з вимогою податкової служби формувати витрати тільки після їх оплати. Приклад подвійного оподаткування у зв’язку з новими вимогами книги Я вважаю, що для початку варто провести паралель з юридичними особами — платниками податку на прибуток, адже завжди декларувалося, що оподаткуванняФОПів на загальній системі максимально до них наближене. Для цього, розглянемо типову операцію купівлі — продажу та її оподаткування. 1. Юридична особа отримала товар. 2. Разом з товаром підприємство отримало видаткову накладну. 3. Далі цей товар реалізовується та виникають податкові доходи. 4. Разом з доходами виникають витрати, незалежно від того, оплачений придбаний товар чи ні. 5. Припустимо, що підприємство на протязі трьох років так і не розрахувалося за придбаний товар. На підставі пункту 135.5.4. Податкового кодексу, кредиторська заборгованість, за якою минув строк позовної давності прямує у дохід юридичної особи платника податку на прибуток. Таким чином відбувається зрівняння витрат з доходами, та умовний фінансовий результат від цієї операції стає нульовим. Що в такій самій ситуації відбувається у підприємця на загальній системі оподаткування з огляду на позицію податкової служби та вимоги Наказу 481? 1. Підприємець отримав товар та ще не сплатив за нього кошти. 2. Разом з товаром ФОП отримав видаткову накладну. 3. Далі підприємець реалізовує товар та отримує за нього гроші від покупця. 4. У нього виникають доходи. 5. Згідно старої позиції податкової служби та нового Наказу 481, у підприємця не виникає витрат, оскільки він ще не заплатив за товар своєму постачальнику. 6. Чистий дохід ФОПа від цієї операції дорівнює загальному доходу, тобто всій сумі, яку він отримав від свого покупця. Також можна згадати, що з цієї суми він сплачує трохи менше 50% до бюджету. 7. Проходить три роки. Підприємець так і не розрахувався за товар із своїм постачальником. Згідно нового Наказу 481 сума заборгованості прямує йому у доходи. Знову з цієї суми ФОПу доведеться сплатити трохи менше 50%. Отже, у цій ситуації підприємець не отримує витрат, та ця сума ще й стає його доходом. Чи є взагалі справедливість? Висновок І без того урізані Податковим кодексом витрати приватного підприємця на загальній системі оподаткування, після набрання чинності Наказом 481, стали ще більше урізані. У працівників податкової служби з’явилася конкретна норма, на яку вони можуть посилатися у акті перевірки при знятті фактично не оплачених витрат.

Нет голосов

Комментировать


Главная/

Алексей Аблицов