ВХОД
Вернуться
Ovramenko
Елена Овраменко
Зарегистрирован:
11 апреля 2011

Последний раз был на сайте:
11 сентября 2013 в 12:23
Подписчики (19):
VasyutinaMarina
Марина Васютина
22 года, Киев
pab
pab
49 лет, Львов
AllaNovickaya
Алла Новицкая
33 года, Киев
pointOFview
pointOFview
karawan
karawan
Африка !!! :):):)
Ceme4kin
Ceme4kin
Днепропетровск
vitacikl
vitacikl
PSheva
Петр Шевченко
Киев
GTI
GTI
Херсон
Bzzz
Bzzz
liliput
liliput
Kep
Kep
34 года, Херсон
все подписчики
депутат Киевсовета
10 января 2012, 14:17

Енергоефективність ЖКГ: чи можна розплутати клубок проблем?

Прагнення до підвищення енергоефективності системи вітчизняного ЖКГ перетворилося в сучасній Україні в щось схоже на гасло часів СРСР: «Доженемо і переженемо Америку». Різні українські Уряди вже більше 10 років невпинно беруть кредити у європейських інституцій на підвищення енергоефективності, політики з високих трибун міркують про те, як важливо економити, а звичайні українці з острахом чекають, коли ж у черговий раз всі заходи з енергоефективності ЖКГ зведуться до підвищення комунальних тарифів. При чому ніхто не заперечує, що нинішню вітчизняну систему ЖКГ можна охарактеризувати як «безнадійно діряву трубу, яку не можливо полагодити, потрібно тільки замінити». Але як це зробити і головне за чий рахунок: досі чіткого розуміння, а відповідно і дій, ані у державної, ані у місцевих влад не має.

ДЕРЖАВНИЙ РОЗМАХ ПРОБЛЕМИ

За оцінками Європейського банку реконструкції та розвитку для підвищення енергоефективності житлових будівель в Україну потрібні інвестиції в розмірі близько 60 млрд. євро. Сума значна, але якщо ці гроші знайти і направити за призначенням — ефект так само буде значущим: економія енергії річним обсягом, рівним майже 10 млрд. куб. м природного газу, або 25% загального обсягу його імпорту в Україну. Крім того, близько 11,8 млрд. євро Україна могла б економити щороку при використанні енергозберігаючих технологій в промисловості та ЖКГ.

Абсолютно ясно, що, державний бюджет навряд чи подужає вищевказану суму. Вихід — у пошуку приватних інвесторів. Але, як відомо, будь-який інвестор любить чіткі і прозорі правила гри, а в Україні досі відсутня державна стратегія у сфері модернізації систем теплопостачання та будівель та й законодавство в сфері державно-приватного партнерства залишає бажати кращого.

Друга проблема, з якою доведеться мати справу інвесторам: відсутність дійсних власників об'єктів ЖКГ. Експерти та чиновники з Державного агентства України з енергоефективності та енергозбереження не раз підкреслювали, що об'єкти комунальної теплоенергетики або тепломережі, переважно знаходяться на балансі місцевих рад та є комунальною власністю, але управляються ними номінально.

Третя проблема. Держава на даний період навіть не знає скільки витрачається або споживається енергоресурсів в ЖКГ. Тільки 15-16% житлових будинків в Україні мають прилади обліку води чи газу. У переважній більшості житлові багатоквартирні будинки не піддавалися енергетичному аудиту, який дає загальну картину рівня споживання енергоносіїв. При цьому тільки на основі даних енергоаудиту можливо точно підрахувати обсяги необхідних інвестицій і період їх окупності.

Четверта проблема — людський фактор. Будемо об'єктивними — ми не звикли економити. В Україні, на відміну від Європи, правила економії енергоресурсів — практично порожній звук. В Євросоюзі давно зрозуміли, що важливо вкладати коштів у енергозберігаючу побутову техніку, купівлю альтернативних джерел енергії для приватних і багатоквартирних будинків. Українці ж в більшості своїй, незважаючи на те, що ціни на енергоносії зростають, про економію енергії поки не замислюються. При таких умовах, жоден метод підвищення енергоефективності ЖКГ не буде працювати на 100%.

СТОЛИЧНІ РЕАЛІЇ

Якщо говорити про київські реалії даної проблеми, то вони також невтішні. У рейтингу британської дослідницької компанії The Economist Intelligence Unit, Київ посів останнє місце серед 30 європейських міст з енергоефективності, набравши при цьому 0 балів з 10-ти можливих. За приблизними підрахунками в Києві для модернізації тільки теплового та енергетичного господарства необхідно інвестувати 1,5 млрд. євро і 220 млн. євро відповідно. Як відомо, нещодавно Київрада прийняла регіональну програму підвищення енергоефективності на 2011-2015 рр., розроблену КМДА. На її реалізацію необхідно 11 млрд. грн, причому з міського бюджету планується виділити лише 2-3 млрд. грн. Решта — це залучення приватних інвестиційних капіталів. Але подібні програми приймалися в Києві і раніше, а ситуація не змінювалася роками. Які ж фактори мають бути присутні, крім правильно сформульованої на папері програми, про яку так багато говорять чиновники з КМДА?

1. Наявність інвестиційного, фінансового ресурсу. У Києві надія знову на приватного інвестора, співпраця з яким в даній сфері можлива у форматі концесійних механізмів. Але в столиці, як і по всій країні, немає єдиних підходів до концесії. Немає муніципальних структур, які концентрують, обробляють і систематизують всю інформацію, що дозволяє потенційному інвестору визначитися як з умовами концесії того чи іншого об'єкта, так і з конкретними особливостями, властивими Києву. У таких непрозорих умовах залучення дійсно серйозних, іноземних інвесторів-концесіонерів стає проблематичним.

2. Політична воля. Від Президента до місцевої влади чуємо заяви про необхідність впровадження енергоефективних програм у системі ЖКГ, в тому числі й в Києві. А з іншого боку, чиновники визнають, що у нас надзвичайно політизоване питання тієї ж тарифної політики, а централізоване енергопостачання — «священна корова для багатьох державних структур,» різати «яку поки не наважиться ніхто». У підсумку «віз і нині там».

3. Підтримка нововведень населенням. Чи є вона зараз? Навряд чи. Здебільшого кияни не бачать на конкретних прикладах як можна економити енергоносії і навіщо це робити. Ми загрузли в боротьбі з недбайливими ЖЕКами і незрозумілим нарахуванням тарифів за комунальні послуги. Для того, щоб городянам надати розуміння ситуації, потрібна доступна і ефективна інформаційна програма і навіть рекламна кампанія, а не повні штампів і незрозумілих термінів чиновницькі звіти.

Лише у сукупності вище перелічених трьох факторів ми зможемо сподіватися, що Київ покаже приклад для всієї України в частині вирішення непростих питань енергозбереження.

«Обозреватель»

Просмотров: 1273, сегодня — 1
Следить за новыми комментариями

Комментарии (18)

+
+6
Toha
Toha
10 января 2012, 15:36
toha, Столица!
#
На рахунок тогО, что громадяни не думають про економне ставлення до того ж газу та води, ви не праві — за Києвом майже все населення вже давно встановило лічильники на все, що тільки можна споживати за ними, бо вартість відсутності послуг ЖКГ така, що очі на лоб вилазять.
В самому Киеві лічильники теж встановлюють, але є ще момент безпрецедентної кількості заслужених пенсіонерів-пільговиків в столиці, які взагалі не платять за комунальні послуги (і це не стільки «древні» пенсіонери, скільки такі собі молоді та здорові наші «пільговики» — так би мовити афганці, чорнобильці, діти якихось там воєн, учасники бойових дій та ін., що купили свої «корочки» за 2,0-5,0 тис. зелененьких бумажок), або платять за них мізер, то ж сенсу встановлювати лічильники в помешканнях немає. До того ж певна частина їх помешкань успішно здається в недешеву оренду.
+
0
il1
il1
10 января 2012, 17:57
il, Одесса
#
2. Політична воля.

:)
+
+8
serkondr
serkondr
10 января 2012, 21:25
сергей, киев
#
От нас ничего не зависит, все идет от «власть держащих», а они не заинтерисованы чтобы простому народу жилось хорошо.
На мое мнение придумили очередную «идею» по выкачке денег из простого народа, отсюда такие огромные суммы на модернизацию ЖКХ и показатели
« мнимой экономии». Получится точно так как с Евро -2012 — угроблены и разворованы огромные суммы, а толку для простого народа- 0.
+
+18
yarg
yarg
10 января 2012, 21:36
Кара-Луганск
#
Стандартная кучка бездумных лозунгов.
1 — безапеляционный тезис о том, что у государства денег нет, значит нужно искать частных инвесторов. А у нас есть инвесторы, у которых есть искомые 60 миллиардов евро, и которые готовы заморозить их лет на 20? Кто? Где? До сих пор все эксперементы с инвесторами заканчивались тем, что инвестор, пособирав годик-другой деньги с населения и ничего не сделав тихо сбегал. или банкротился. или перепродавал обьект другому «инвестору».

2 — «Держава на даний період навіть не знає скільки витрачається або споживається енергоресурсів в ЖКГ» Может это и так, но причем здесь установка счетчиков на домах? газ для отопления потребляют не дома, а котельни. Их не так много. Поставить счетчики на котельнях — и будет известно сколько потребляется газа. Всего делов.

3 — «население должно экономить». Этот тезис мы слышали, когда переходили на счетчики по воде. Нам говорили, что так можно много сэкономить. Но как только водоканал почуствовал, что поступления средств уменьшились — он просто поднял тарифы. В результате мы получили необходимость экономить + необходимость платить столько же, как и до установки счетчиков. (+мелкие шалости с необходимостью раз в 2 года сдавать счетчики на проверку, что является платной услугой и требует снятия-установки счетчиков (тоже платной .
Начнем экономить тепло — нам просто поднимут на него цену. и будет и холодно и дорого. (вода у нас уже дороже чем в Европе)

4 — и где выводы? ну я же сказал — набор бестолковых лозунгов.
+
0
il1
il1
11 января 2012, 09:35
il, Одесса
#
Вот как приятно читать умного человека.
Счетчики. Всех кого я знаю, и у кого есть газовое оборудование (плита, котел, колонка). У всех стоят счетчики потребления газа.
Где же эти укрывальщики? :)
+
+6
yarg
yarg
11 января 2012, 10:24
Кара-Луганск
#
Укрывальщики — в облгазах. Но облгазы — это Фирташ. На них — не наедеш. Вот и выдвигаются бессмысленные проекты типа установки общедомовых счетчиков (причем за счет не только бюджета, который пилить завсегда весело. но и населения — давно эту коровку не доили) и т.п.
Нам рассказывают, что можно поставить счетцик на дом — и в результате узнать сколько тепла получил конкретный дом, за него и платить. На словах — хорошо. А на деле — никто не мешает увеличивать стоимость этого тепла до бесконечности. Будем и экономить и платить еще больше и еще и счетчики покупать.
+
0
denio
denio
16 января 2012, 19:15
#
+100!
Еще веселее, когда у тебя (т.е. у жителей дома) есть желание «трохи» прикрутить это отопление, «бо» на улице +5, а батареи кочегарят «будь здоров»! Ан нет — это очень «сложный» вопрос, потому как ответственное лицо стоять в подвале не будет весь день (днем «+», ночью морозец небольшой) и регулировать, и пр. хрень придумывают. В итоге — «набегает» прилично!
Хотя, лет 10 что живу (город-миллионик) в доме — чего-чего, а холодно никогда не было…
+
+6
tsete
tsete
12 января 2012, 15:43
#
Украина вот уже 20 лет живет в условиях рыночной экономики.
А ЖКХ как неубиваемый партизан — по коммунистическим принципам.
И что здесь не обсуждай — все так и остается, если не хуже.
А проблема простая — нужна реорганизация всего жилищного хозяйства.
Котельная — производитель тепла, должна быть отделена от сетей.
Поставщик тепла — владелец сетей — должен поставлять качественное тепло в жилые дома.
ЖЭК должна быть своя в каждом жилом доме — она будет заинтересована в оплате только за качественные услуги.
Реорганизация должна быть с участием частного капитала с долей государства 51%.
И когда это случится, эти структуры друг с друга не слезут, в хорошем смысле слова.
А сегодня все дотируются, все паразитируют, все наживаются — а воз и ныне там.
+
0
vitacikl
vitacikl
12 января 2012, 16:58
#
Что образуется в наших условиях?
1. Начальник котельной.
2. Начальник (подначальники) теплосетей.
3. Начальник домового ЖЭКа.
4.… и т.д.

И каждый — с гетьманскими амбициями
и активным желанием «поучаствовать» в коррупции…
+
0
Toha
Toha
12 января 2012, 15:52
toha, Столица!
#
Ну, а внутри ЖКХ тоже капитализм, особенно когда посмотришь на лоснящиеся лица их руководства.
+
0
tsete
tsete
12 января 2012, 15:55
#
Внутри ЖКХ — дикий (читай — воровской) капитализм отдельно взятых командиров:)
+
0
tsete
tsete
12 января 2012, 16:17
#
А они постоянно меняются.
Откуда только берутся новые с такими же лоснящимися лицами?
Видимо, есть тайный инкубатор по разводу паразитов-чинуш…
Или они как бурьян, с ветром разносятся?
+
0
zaraza1m
zaraza1m
12 января 2012, 16:02
#
Вы еще осбб в каждый дом посоветуйте.
Как только станет выгодно не воровать, так сразу все изменится к лучшему, остальное — фарс и смена вывесок не более того.
+
0
tsete
tsete
12 января 2012, 16:11
#
Я производитель энергосберегающей продукции и постоянно работаю со всей системой ЖКХ.
И постоянно вижу одно и тоже — выклянчить финансирование и украсть оттуда побольше.
Технически расшифрую свое предложение:
1.Котельная — если тепло у нее покупает владелец сетей, то он кровно заинтересован купить тепло, за которое с ним рассчитаются.
2. Поставщик тепла кровно заинтересован с наименьшими потерями доставить тепло потребителю.
3. Домоуправление заплатит поставщику тепла только за то, которое потребило.
Каждая структура в цепочке будет заинтересована в снижении издержек.
Такие эффективные структуры я по своей работе встречал в нашей славной Украине, но только если они частные.
Все.
+
+6
zaraza1m
zaraza1m
12 января 2012, 16:38
#
Каждое звено в цепочке — монополист. Ну разве, что поставщик тепла «главнее», он может послать несколько котельных или даже обзавестись своими. А вот домоуправление будет «хавать» по той цене, которую запросят или мерзнуть. Или проложит новую магистраль? Я понимаю, что жкх — это зло, но думаю, что лучше не станет ибо купить по-дешевле, продать по-дороже никто не отменял.
+
0
tsete
tsete
12 января 2012, 16:49
#
Купить продать — это бизнес.
Только здесь достаточно монопольный.
Для этого должна быть единая тарифная политика, обязательная для всех.
А государство должно финансировать, например 50%, всех затрат на энергосберегающие проекты.
Как это, например, в той же Чехии.
Любой житель многоквартирного дома, получает 50% компенсацию на энергосберегающее оборудование, установленное в его личной квартире, не говоря уже о самом жилом доме.
Поэтому нужно участие государства в таких структурах.
Все структуры могут влиять друг на друга, вплоть до отказа от потребления тепла Домоуправлением — автономное отопление и т.п.
А внедренные энергосберегающие проекты снижают издержки и при единой тарифной политике снижают или хотя бы не повышают тарифы.
+
0
Toha
Toha
12 января 2012, 17:45
toha, Столица!
#
Отут уже стало смешно. У нас государство решило бесповоротно повесить абсолютно все расході по возможному обновлени. ЖКХ на плечи наших граждан, и ОСББ — тоже к єтому клонит, а тут вспоминают за участие госдарства… да зачем нашему государству энергосбережение и какие-то граждане?
+
+17
yarg
yarg
12 января 2012, 19:33
Кара-Луганск
#
ОСББ — сугубая афера. Это попытка государства переложить ответственность за все что есть в сфере ЖКХ на население. Причем с введением коллективной ответственности за оплату. Если сейчас неплатящий за воду жилец — головная боль водоканала, то при завершении ОСББизации — либо за него заплатят остальные, раскидав между собой, либо водоканал отключит все ОСББ. В таких условиях ЖКХ станет золотой жилой — недаром его к приватизации готовят.

Написать комментарий

Чтобы оставить комментарий, нужно войти или зарегистрироваться
 
×
окно закроется через 20 секунд