ВХОД
Вернуться
Многие банкиры признают, что 2015 год был едва ли не сложнейшим годом для банковской системы.
Владимир Лавренчук

Владимир Лавренчук: Условия сложные, но управляемые

— Ви будете чай, можливо, каву?

— Стакана воды будет достаточно.

— Склянка води в наш час може бути дуже небезпечною, — острит председатель правления Райффайзен Банка Аваль Владимир Лавренчук.

На стене кабинета Лавренчука — портрет Тараса Шевченко и государственный флаг (подарок начальника черниговского отделения, который служит в зоне АТО). Банкира переполняет чувство гордости, когда речь заходит об Украине, на интервью он согласился только заручившись обещанием, что оно будет опубликовано исключительно на украинском языке. Лавренчук тщательно обдумывает каждый вопрос, делая долгие паузы.

Многие банкиры считают 2015 год чуть ли не сложнейшим годом для банковской системы. Как Вы можете описать экономическую и финансовую среду, в которой приходится работать банку?

Ви мене одразу звузили до економічного і фінансового середовища. Хоча я би сказав, що найбільші ризики для України — не фінансово-економічні, а військові і політичні. Анексія Криму та спроба окупації східної України мають настільки деструктивний ефект на економіку і на фінанси, що ми не можемо про це не говорити. Від 15% до 20% нашої економіки заблоковано або знищено окупантами. Окрім цього, в країні високий політичний ризик, адже іде політична боротьба, яка часто носить суто популістський характер, що в наших реаліях — є загрозою для інвесторів. Законодавчі ініціативи, які здійснюються парламентом, часто бувають в конфронтації до програми уряду і Національного банку, яка в свою чергу погоджена з Міжнародним Валютним Фондом. Все це ставить під загрозу стратегії інвесторів, які прагнуть мати більшу передбачуваність.

З точки зору економіки і фінансів найбільший вплив мала зміна експортних ринків. Поведінка Російської Федерації щодо заборони тих чи інших продуктів у великій мірі спричинила перегляд стратегії наших клієнтів на користь інших ринків. Цей перегляд забирає час: одні компанії вже переорієнтувалися, інші — тільки інтегруються на нові — досить складні ринки. Але наш український бізнес є конкурентоздатним, хоча цей період переорієнтації проходить не без втрат експортних ринків.

Щодо інших проблем, то очевидно, що реорганізація компаній на Сході і на Півдні також спричинила втрати частини бізнесу і капіталу. Безжалісний удар по фінансам нанесла, звичайно, девальвація. Багато компаній і банків втратили і продовжують втрачати на девальвації, так як більшість контрактів були переважно у валюті. Але іншого виходу немає, окрім як реорганізуватися, переходити в гривню і хеджувати свої валютні ризики при проведенні зовнішньоекономічних операцій.

Отже, умови, в яких доводиться працювати, є складними, але керованими. Перш за все тому, що український бізнес має унікальний досвід виходу з криз. По-друге, драйвер українського бізнесу — аграрні компанії, а вони виробляють високоліквідну і якісну продукцію, що має попит на міжнародних ринках.

За последние два года закрылось много банков. Вам удалось привлечь клиентов из ликвидируемых банков?

Дійсно, ми маємо приток клієнтури, але він не такий значний, як можна було очікувати. Закрито більше третини банків, а приріст клієнтів у нас складає 25%-30% у порівнянні з 2014 роком. Тобто, не так багато клієнтів прийшло, але і не так багато бажаних для нас клієнтів і було в тих ліквідованих банках. Бо клієнтом є той, хто прозоро розказує про свою діяльність, підтверджує документами походження свого капіталу і робить безсумнівні операції.

В нашому банку по справжньому діє міжнародна програма Know your customer (знай свого клієнта), і вона не є формальною частиною нашої діяльності, а це наша щоденна, свідома і важлива робота.

Я би сказав так — ті банки, які мали би прозору клієнтуру, яка робить надійні операції і відповідає по своїм зобов’язанням — вони б не закрилися. Не всі, але більшість із таких банків закрилися саме тому, що відкривали рахунки для клієнтів, які не ведуть прозору діяльність і не виконують свої зобов’язання. Тому така клієнтура нам не потрібна, вони просто не зможуть відкрити у нас рахунки. У нас є селекція клієнтів, які відповідають стандартам прозорого і відповідального бізнесу. Їх ми вітаємо і встановлюємо довгострокові відносини. Я думаю, що очищення банківського сектору у великій мірі впливає на очищення самого бізнесу. Більшість із збанкрутілих банків «не лягли» б, якби їх клієнтура розрахувалась по своїх кредитних зобов’язаннях перед ними. Наскільки я знаю, Фонд гарантування збирає дуже маленькі суми від тих збанкрутілих банків, тому що значна частина коштів була штучно виведена, а ліквідні застави переоформлені на інші структури.

Инвестиционную среду в Украине тяжело назвать благоприятной, но тем не менее, вашему банку в 2015 году удалось привлечь иностранного инвестора в капитал. Расскажите о сделке с ЕБРР. Как шли переговоры? Почему ЕБРР выбрал именно вас?

Дійсно, переговори були довгими. Підготовча робота зайняла 9 місяців. Велику частину цієї роботи було зроблено в Києві, зокрема, це стосується аналітичних матеріалів, які були необхідні для того, щоб аргументація такої інвестиції носила професійний характер. Менеджмент нашого банку підготував трирічний амбіційний план і він мав бути реалістичним, для того, щоб інвестор був зацікавлений у таких вкладеннях. Значна частина роботи була зроблена також у Відні.

Чому ЄБРР вибрав саме нас? Здається, що за багато років ми сформували репутацію нашого банку, як відповідального інституту. Ми гідно пройшли дві останні кризи. Напевно, з нами можна іти далі. Я думаю, що репутація банку головним чином справляє враження на потенційного інвестора. Для нас інвестиція ЄБРР — дуже велике зобов’язання виконати ті прогнози, які ми робили з аналітиками на найближчі три роки. Їх буде непросто реалізувати у дуже складному фінансовому і економічному середовищі.

О каких обязательствах идет речь?

Ми маємо забезпечити відповідний рівень прибутковості, щоб інвестор міг далі вкладати в цей банк.

Какого эффекта от сделки вы ожидаете, скажем, через год?

Ефект уже відбувся, інвестиція внесена. У нас є капітал, ми виконуємо всі нормативи Нацбанку, у нас немає регламентного ризику. Новий капітал внесений на вимогу НБУ по результатах стрес-тесту. А стрес-тест, як відомо, визначає необхідність капіталу, як станом на момент тестування, так і на можливе погіршення економічних ситуацій у майбутньому.

Бо, насправді, у нас і сьогодні капіталу вистачає. До внесення додаткових коштів інвестором адекватність капіталу у нас була вище нормативу. А тепер значно вищев имог НБУ: при нормативі адекватності у 10% — ми маємо 11%- 13%. На кінець кварталу у нас була цифра 13,23%. Зважаючи на те, що економічна ситуація є складною, наш банк готовий до її погіршення, бо ми отримали інвестицію, що забезпечує подушку надійності.

Сделка закрыта полностью?

Ідуть процедури зараз. Ми провели остаточні збори акціонерів, які не тільки дали добро на випуск акцій, але які і затвердили результати емісії. Зараз ідуть процедури по реєстрації. Банк уже з капіталом, гроші прийшли, інвестори щасливі, ми щасливі, клієнти від цього теж, ми сподіваємося, в хорошому настрої.

Кредитовал ли ЕБРР банк в последние годы? И остались ли непогашенные долги к моменту сделки?

Ми не отримуємо кредитів від інших банків. З міжнародними інститутами, наприклад з ЄБРР чи Міжнародною Фінансовою Корпорацією у нас можуть бути програми спільного розвитку вексельної моделі, де частіше ЄБРР чи МФК виконують роль або консультанта, або беруть на себе частину ризику, або дають кредити під ці програми. Так от, кредитів нам не треба, нам достатньо власних фінансів, які ми залучаємо з ринку. Але консультаційні програми з розвитку фінансового сектору ми проводимо з ЄБРР завжди і плануємо проводити далі.

Не считаете ли Вы, что украинской банковской системе грозит переизбыток иностранного капитала?

Моя відповідь – однозначно ні. Якщо вважати іноземним капіталом і російські банки і західні, то його доля становить близько 35% на сьогоднішній день. Якщо російські банки не враховувати, адже вони перебувають в окремій групі і на це є причини, то доля західних банків становить 17%. Я знаю, що переважна кількість країн Центральної Європи і Балкан мала залучений банківський капітал іноземних західних банків вище 75%-80%. Мова про такі країни як Словаччина, Чехія, Польща. Кілька великих місцевих банків, решта - міжнародні бренди. Економіки Словаччини і Польщі продемонстрували за останні 20 років величезний прогрес. І якщо не прив’язувати іноземні банки до можливих причин їх поразок, то можна сказати, що вони допомогли тому прогресу. Чи є тут якісь причини, що нам цього не треба? Я не знаю. Я багато років в індустрії і уже більше 10 років в групі Райффайзен, тому я не знаю жодної причини, чому іноземний капітал може бути загрозою. Навіть якщо відсоток становитиме не 17%, а 37% або 48%, в чому може бути загроза?

Иностранные банки склонны поддерживать иностранный бизнес, а задачи акционеров не всегда могут совпадать с государственными целями по развитию экономики...

Звідки виникає сумнів? Невже є групи українських банків, які фінансують Міністерство культури, інноваційні старт-апи або академію наук? Що, якісь банки кредитують українські наукові розробки? Якщо знайти бодай 10 таких прикладів, тоді можна закинути, що іноземці цього не роблять. Я не розділяю банки на українські і не українські, адже це голий популізм. Я розділяю їх на відповідальні і безвідповідальні. Якщо хтось заїкається про любов до Батьківщини, нехай покаже приклад. Банки в Україні є всі українськими, незалежно від походження капіталу.

Вы возглавляете Райффайзен Банк Аваль уже больше 10 лет и за это время Вас неоднократно признавали лучшим банкиром года. Какие достижения банка считаете своей заслугой?

Я дуже скептично ставлюся до подібних рейтингів, скажу Вам чесно. Я вважаю їх дуже суб’єктивними, проте українці так люблять рейтингування. Я не думаю, що в інших країнах взагалі є щось подібне. У державі, де йде війна і відбувається падіння економіки, де вклади не повертаються, де банки банкротуються, рейтингування банкірів не є своєчасним. Кожен банкір хорошого банку скаже, що його банк особливий. Я ставлюся до такого визнання спокійно, для мене не є головною метою очолювати саме такі рейтинги.

В Райффайзен Банку Аваль нам вдалось побудувати таку культуру бізнесу, де кожен працівник відчуває і знає, що в успіхах банку є і його персональний внесок. Я би хотів, щоб наші досягнення були персоніфікованими. Це не якась ефемерна «група товаришів» зробила якусь нову картку, продукт чи спростила роботу клієнта з банком. За кожним досягненням стоїть персональний внесок певного співробітника. Мої особисті досягнення тоді будуть матеріальними, коли я знатиму, що кожен член нашої команди пишається своєю роботою, що кожен знає про те, що він є важливою ланкою нашого великого спільного успіху. Дуже важливо, щоб таланти зростали, і в нашому банку їх багато. Моя особиста задача зробити максимум, щоб ці таланти реалізувалися.

Насколько менеджмент Райффайзен банка Аваль независим от руководства в Австрии? Какого уровня решения принимаются здесь, а какие из них обсуждаются с акционерами?

Управлінські рішення стосуються багатьох напрямків. Є рішення по ризикових операціях і ми маємо тут достатньо повноважень. Я би сказав, що ми більше і не просимо. Є свої ліміти, але ми, як менеджмент почуваємося вільно і не можемо говорити, що на нас хтось дуже тисне. По управлінню персоналом, по контактах переважна кількість функцій у нас, але зрозуміло, що ключові позиції в банку треба погоджувати з акціонерами. Нові закони України зобов’язують спостережну раду банків приймати більшу частину рішень, навіть більше ніж передбачено внутрішніми правилами Raiffeisen Bank International. Ми до цього ставимося з повагою і розумінням. Менеджмент банку має достатньо повноважень, щоб банк був успішним, і достатньо контролю, щоби акціонери визначали стратегічні напрямки і могли їх коригувати. Ми маємо доволі гармонійну комбінацію прав і обов’язків.

Какие задачи перед банком ставят его акционеры?

Ми з акціонерами в процесі ставлення задач на 2016 рік. Обговорюється виконання бюджету, або трьохрічний бізнес-план, в якому є параметри по основних наших клієнтських відносинах і ризикованих операціях, а також по фінансовому результату. Як я вже сказав, цей план є дуже амбіційно високим, ми зараз обговорюємо за яких умов і за який період ми маємо на нього вийти. Також у нас є плани по подальшій реорганізації банку, поліпшенню наших технологій. Ну і, звичайно, завдання розвитку колективу.

На чем банк зарабатывал в 2015 году?

Система наших доходів і витрат за останні роки стала доволі традиційною, і вона складається з двох великих груп — це процентний дохід, він складає 68%, і 26% - це комісійні доходи. Ми би хотіли, щоб наші комісійні доходи зростали, скоріш за все так і буде. Процентні доходи будуть поступово зменшуватись. Процентні ставки зараз дуже високі для нашої клієнтури і вони мають падати. Кредитний ресурс матиме альтернативу. Капіталу зараз мало, а має бути більше. Фондовий ринок зараз звузився до мінімуму. Ми сподіваємось, що фондовий ринок буде більш активний в Україні і він дасть змогу заміщатиме кредитний ресурс, тоді і капіталу побільшає, буде менше потреби в кредитах. Але це поступового і не дуже скоро відбудеться.

Будут ли убытки по итогам 2015 года?

У нас були збитки 9 місяців поспіль і ми не очікуємо сюрпризів, що банк опиниться в прибутках. Втім, за міжнародними стандартами у нас 2-3 квартали цього року були прибутковими.

Насколько активно банк сейчас кредитует?

Ми активно кредитуємо хороших клієнтів. Наш корпоративний портфель в 2015 році збільшився на 2,7 мільярди гривень. Тільки в за останні три місяці він збільшився на 1,5 мільярди гривень. У нас є надлишок ліквідності і частину своїх фінансів ми вимушено розміщаємо в державні облігації або в сертифікати НБУ саме тому, що попит на кредити менший, ніж ми хотіли. Але попит на кредити ми розглядаємо виключно від платоспроможних клієнтів. По-перше, не так багато платоспроможної клієнтури. По-друге, є питання докапіталізації, її треба завершити, щоби не порушити ті нормативи, які маємо. У нас є свої методи управління нормативами, і тому ми обсяг заборгованості завжди формуємо наперед.

Среди корпоративных клиентов, которых вы кредитовали в 2015 году, много ли новых клиентов?

Ні. Ми залучили тисячу нових корпоративних клієнтів з початку 2015 року. Із них тільки 6% отримали від нас кредити. Інші 94% прийшли до нас на обслуговування: розрахунки, каса, інкасація, зарплатні проекти. Спочатку треба з клієнтами встановити відносини. Кредит не є драйвером нашого запрошення до банку. Кредитувати треба клієнта, який готовий встановити з банком довгострокові відносини. Досвід втрат, який ми маємо, та і власне про всю індустрію можна так говорити, він переважно пов’язаний з тим, що кредит був окремо, а клієнт і історія відносин з ним були окремо.

Есть ли у вас проблемные заемщики среди крупных клиентов, МСБ, а также, возможно, среди физлиц?

Найбільш надійними позичальниками за останні роки стали клієнти МСБ. Це дуже приємне здивування для нас. І найскладнішими стали великі кредити компаній. Ми з ними працюємо по зменшенню навантаження і по перегляду умов за для того, щоб зменшити нашу присутність в таких консолідованих капіталах.

Ну і ще одна група проблемних позичальників — це група приватних позичальників і їх іпотечні валютні кредити. Стільки про них пишеться, стільки популізму навколо, що про це можна робити окреме інтерв’ю, але я хочу розказати про наш досвід. На піку проблемності на початку року у нас було 11 тисяч судових справ, із них 5 тисяч — іпотечні валютні кредити. Так от із тих 5 тисяч залишилося 2,5 — 3 тисячі. Деякі ми перевели в гривню, списали окремі частини заборгованості, або перевели в гривню по пільговому курсу. Крім того, у нас постійно діють програми реструктуризації по кожній із груп позичальників. Тим часом, в парламенті досі пишуться закони про реструктуризацію валютних кредитів…

Вопрос от читателя: Когда, по Вашему мнению, закончатся валютные качели?

У нас зараз курс в межах 5% коливається. Це зовсім не «качели» і їх не має бути. Природні коливання мають бути в межах 10%-15%. Те, що робить зараз Національний банк, я вважаю, що вони роблять дуже професійно. Вони якраз уникають серйозних коливань - 23,00 грн за долар, 23,50, 22,9… Інша справа, якщо буде раптова відміна обмежень – тоді можуть початися «качели». Я знаю, що наявність обмежень шкодить всім і банкам теж, з іншого боку зняти їх можна буде тільки тоді, коли буде запас міцності. Від девальвації втратили дуже багато банки, бізнес, зокрема аграрії, і про це я знаю не з чуток.

Беседовала Кристина Болотова

Опубликовано на minfin.com.ua 18 января 2016, 13:48 Источник: Минфин
Следить за новыми комментариями

Комментарии (24)

+
+75
Kotleopold
Kotleopold
18 января 2016, 14:01
#
Набор банальных фраз идеологического содержания. ТСН отдыхает.
+
0
SAndreyS
SAndreyS
18 января 2016, 14:35
Андрей, Днепропетровск
#
А что конкретно Вы хотели услышать?
+
+15
muaddep
muaddep
18 января 2016, 15:21
#
Ну что то вроде «все плохо», «продавайте гривну», «зрада» и т д.
+
+15
SAndreyS
SAndreyS
18 января 2016, 15:23
Андрей, Днепропетровск
#
А плюсуют его изрядно. Показывает уровень пользователей на сайте. К сожалению негативно.
+
+26
Jack Tomphson
Jack Tomphson
18 января 2016, 16:18
Харьков
#
Не на сайте, а в стране
+
+55
Qwerty1999
Qwerty1999
18 января 2016, 21:50
Qwerty, Ольгино
#
«А плюсуют его изрядно»

на сайте около 70% россиян — они будут плюсовать любой антиукраинский бред.

А как по мне — так вполне адекватно ответил на все вопросы.

Многим могут не понравиться его ответы, но это не повод называть всё «банальными фразами».
Более голословными и заангажированными выглядят как раз критики — «я сказал горбатый — и точка» — вот и все аргументы.
+
0
Pens
Pens
20 января 2016, 13:49
Pens, Киев
#
«на сайте около 70% россиян — они будут плюсовать любой антиукраинский бред.»
а какая разница сколько сколько здесь кого, если ваш пост про «антиукраинский бред» оставят, а мои про «антироссийский бред» удалят? Если сайт так боится россиян, пусть закроют его по ip. Хотя зачем, если неудобные посты можно просто убрать, оставив идеологически выдержанные? Я не возмущаюсь, просто констатирую факт, считая, что администрация сайта имеет полное право на фильтрацию контента в соответствии со своими предпочтениями. Но рано или поздно с таким подходом, сайт превратится в «лайфньюз» или «тсн», чего бы мне искренне не хотелось.
+
+15
SAndreyS
SAndreyS
20 января 2016, 13:58
Андрей, Днепропетровск
#
Я думаю сайт не боится россиян, а не любит их мусорные-пропагандистские комментарии.
+
0
yarg
yarg
20 января 2016, 16:02
Кара-Луганск
#
Так россиянам же нравится лайфньюс. Или нет? или у вас нельзя говорить «нет» — прийдут ребята в масках?
+
0
shabash
shabash
20 января 2016, 19:39
#
Свобода слова заканчивается там, где начинается свобода редакционной политики. Такие дела.
+
0
Qwerty1999
Qwerty1999
25 января 2016, 21:42
Qwerty, Ольгино
#
«Если сайт так боится россиян, пусть закроют его по ip.»

Редакция на россиянах зарабатывает деньги и им пофиг, что они плюсуют или какую чушь пишут — деньги превыше всего.
+
+11
Vuch
Vuch
18 января 2016, 16:39
Слава
#
Кто ж ему позволит правду сказать. А даже если скажет — кто ж позволит её, правду эту, напечатать.
+
+23
SAndreyS
SAndreyS
18 января 2016, 16:43
Андрей, Днепропетровск
#
Какую правду? О чем правду?
P.S. Мне просто интересно, что вы у него такого хотите узнать?
+
+11
Vuch
Vuch
18 января 2016, 16:56
Слава
#
Непример, правду о реальном состоянии банковской системы, реальный прогноз по курсу гривны, реальное количество проблемных кредитов
+
+36
SAndreyS
SAndreyS
18 января 2016, 17:18
Андрей, Днепропетровск
#
А Вы правда думаете, что он может утверждать больше чем сказал? Не догадываться, а именно утверждать.
Вы правда думаете, что у него 100% информация о проблемах во всех других банках?
Или Вы думаете, что он реально знает, какой будет курс через месяц.
Я практически уверен, что нет.
Есть конечно оценки и прогнозы, допущения и.т.д. Но насколько логично ему их озвучивать (особенно по другим банкам)?
+
0
Vuch
Vuch
18 января 2016, 18:06
Слава
#
Есть правда и в ваших словах!
Но оценки и прогнозы, пускай даже субъективные, хотелось бы услышать.
+
+42
SAndreyS
SAndreyS
18 января 2016, 18:25
Андрей, Днепропетровск
#
Скажу Вам так. Насколько я знаю (изнутри системы), большей конкретики дать никто не сможет (тем более по курсу).
Вообще по курсу ситуация такова:
1. Платежный баланс 0, т.е. курс не расти не падать не должен. Макроэкономический фактор — стабильный курс.
2. С другой стороны сезонный спрос на ГСМ + газ (отопительный сезон)+ удобрения, СЗР, семена — перед посевной. Повышенный спрос — рост курса (временно).
3. Село придерживает урожай до весны (март-май). Сезонный фактор — недостаток предложения на экспорт. Меньше валюты.
4. Фактор после праздничного периода. Низкая активность т.е. мало экспорта.
5. Фактор «90 дней» завода валюты в страну. Х/з я не знаю сколько отгрузили на экспорт в ноябре и не рассчитались. Влияние неизвестное, но есть.
6. Фактор девальвационных ожиданий. Х/з как влияет. Похоже в сторону увеличения курса.
7. Фактор НБУ. Вроде последние дни не режет заявки импортеров. Фактор роста доллара.
8. Фиктивный вывод валюты. Есть/нет х/з.
+
+15
SAndreyS
SAndreyS
18 января 2016, 18:28
Андрей, Днепропетровск
#
Т.е. в целом временное падение логично (оно всегда к концу года и зимой).
Но вопрос не пробъют ли негативные факторы возможности НБУ и будет/сможет ли НБУ достаточно эффективно им противостоять.
+
+56
shabash
shabash
18 января 2016, 17:18
#
Я бы сказал, что на редкость хорошее интервью. На много порядков качественнее разной «аналитики», которая периодически публикуется на Минфине.

Ну и реальное состояние банковской системы изложено, как мне показалось, достаточно честно. С кредитным бизнесом всё плохо, но работа ведётся:
— много проблемных ипотечников, но банк идет им навстречу без всяких верховных рад; реструктуризирует займы и сокращает по мере сил количество таких проблемных клиентов
— кредиты очень дорогие, и исправно платить по ним (т.е. ещё и получать прибыль перед этим) может весьма немного клиентов, и за этих клиентов банк постоянно борется
— кредиты дорогие из-за недостатка инвестиций, а инвесторы не очень хотят идти в страну из-за факторов, на которые банкир влиять не может (они изложены в первом его ответе); но даже в этих условиях они смогли увеличить капитал при содействии ЕБРР.

Ну и отдельно порадовало, что МСБ — хорошие клиенты. Добрый знак.
+
+22
SAndreyS
SAndreyS
18 января 2016, 17:22
Андрей, Днепропетровск
#
Согласен с Вами.
Кстати по МСБ есть тому реальные причины:
1. МСБ клиентам банки большие объемы кредитов и валюту не дают. (Тут причин много в том числе и не полная прозрачность бизнеса).
2. МСБ сами берут ровно столько сколько нужно. Больше расчет на собственные силы.
3. В МСБ собственник обычно вовлечен сам в оперативное управление и держит все в своих руках (мало шансов, что «кинет» менеджмент).
+
0
20150224
20150224
19 января 2016, 10:24
#
Не смог дочитать… пропал интерес
+
0
yarg
yarg
19 января 2016, 20:14
Кара-Луганск
#
К жизни?
+
0
20150224
20150224
20 января 2016, 09:05
#
Пока нет ;)
+
0
Игорь Коляда
Игорь Коляда
25 января 2016, 21:25
херсон
#
«Я багато років в індустрії і уже більше 10 років в групі Райффайзен, тому я не знаю жодної причини, чому іноземний капітал може бути загрозою. Навіть якщо відсоток становитиме не 17%, а 37% або 48%, в чому може бути загроза?»

Такой ПАТРИОТИЧНЫЙ дядечка и не знает «в чому може бути загроза іноземного капіталу»!!!
В ПОТЕРЕ СУВЕРЕНИТЕТА!!!
Интересно, он бы говорил также и почувствовал бы изменения, если бы в его систему КРОВЕОБРАЩЕНИЯ заливали бы в таких же пропорциях кровь не его группы?
Система ДЕНЕЖНОГО ОБРАЩЕНИЯ государства имеет также определённый объём как и система кровеобращения человека, и чем больший процент в объёме этого обращения будет занимать иностранная валюта — тем меньший объём будет занимать национальная валюта.
А соответственно от этой пропорции зависит и уровень ДЕВАЛЬВАЦИИ.

Написать комментарий

Чтобы оставить комментарий, нужно войти или зарегистрироваться
 
×
окно закроется через 20 секунд