ВХОД
Вернуться
13 мая 2011, 16:49
Доллар снова дороже 8 гривен
Фото с сайта segodnya.u

Доллар снова дороже 8 гривен

То, о чем там много говорили и спорили, свершилось. По результатам торгов на межбанке 12 мая 2010 года курс доллара превысил отметку 8 гривен. Это является самым активным психологическим фактором, который, безусловно, отразится на украинском валютном рынке.

Рост курса доллара в мае выглядит, по крайней мере, странным. Май никогда не характеризовался повышенным спросом на валюту, скорее, наоборот. В этом месяце деловая активность начинает снижаться, так как бизнес готовится к летнему затишью. Поэтому и спрос на валюту невысокий. Даже в 2009 году, когда в результате кризиса спрос на валюту превышал предложение, в мае курс снижался (к примеру, 5 мая 2009 года курс доллара был 7,94 грн, а уже 12 мая — 7,81 грн). Аналогичная ситуация наблюдалась и в мае 2010 года. Медленно, но гривна укреплялась, а не девальвировала. Теперь ситуация коренным образом изменилась.

Что спровоцировало рост доллара?

Прежде всего, рост курса доллара вызван повышенным спросом на наличную валюту. Согласно официальным данным НБУ, за январь-апрель 2010 года наличной валюты было куплено на 3,3 млрд долларов больше, чем продано. За аналогичный период 2010-го данный показатель был на уровне 1,7 млрд долларов. Да же в кризисном 2009 году он составил 2,8 млрд долларов. А вот в январе-апреле 2005 года было продано наличной валюты на 158 млн долларов больше, чем куплено. Сейчас налицо явный ажиотаж. При чем, скорее всего, он продолжится. Мнения по этому поводу экспертов разделились. Некоторые считают, что наличную валюту скупают физлица для погашения кредитов и размещения ее на депозитах. Возможно, но тогда не понятно, где население берет излишек гривны.

Ряд специалистов считает, что спрос на наличную валюту формирует «неофициальная экономика», где большая часть торговых операций финансируется за счет именно налички. Так или иначе, но в целом спрос явно не учитывался при формировании валютной политики страны.

Внешняя торговля продолжает оставаться дефицитной. По итогам первого квартала, дефицит внешней торговли Украины составил 1,5 млрд долларов. Только в январе 2011 года внешняя торговля была профицитной — 152 млн долларов, но уже в феврале-марте профицит был израсходован. И это только начало года! Теперь же, когда в очередной раз выросли цены на нефть и природный газ, дефицит будет только набирать обороты. Скорее всего, на конец года дефицит внешней торговли будет на уровне 5-6 млрд долларов. Эту валюту необходимо заполучить, чтобы профинансировать внешнее закупки, того же природного газа, цена на который, как прогнозируют в Кабмине, повысится до 400 долларов.

В докризисный период Украина имела стабильный приток валюты в виде прямых инвестиций. В 2008 году их сумма составила почти 10 млрд долларов, в 2007 году — более 9 млрд долларов, а в 2005 году – свыше 7 млрд долларов. По итогам первого квартала 2011 года сальдо сумм прямых иностранных инвестиций составило лишь 770 млн долларов. За аналогичный период 2008-го — более 2,4 млрд долларов. Зарубежные инвесторы явно не спешат вкладывать деньги в Украину. Как результат — не хватает притока валюты для расчетов по импортным поставкам.

«Завис в воздухе» и очередной транш Международного валютного фонда в размере почти 1,5 млрд долларов. С решением по этому поводу, которое откладывается с марта 2010 года, МВФ обещал разобраться к 15 июня. Но, судя по принципиальным расхождениям относительно выполнения пунктов меморандума о сотрудничестве, «разборки» продолжатся. На первый взгляд, может показаться, что кредиты Фонда Украине больше не нужны, и не стоит драматизировать. Но в данной ситуации важны не столько кредиты, сколько само сотрудничество. По итогам первого квартала 2011 года, сальдо долговых обязательств Украины перед нерезидентами оказалось отрицательным — 372 млн долларов. Более-менее удачно размещаются государственные еврооблигации или еврооблигации госбанков и структур, но частный бизнес пока не может похвастаться значительным успехом по привлечению долговых средств из-за рубежа. Во многом это связано с действиями Фонда.

Если ли выход из данной ситуации?

На текущий момент НБУ располагает золотовалютными резервами в размере почти 38 млрд долларов, с учетом кредитов МВФ. Скорее всего, регулятор продаст часть этой валюты и тем самым удовлетворит спрос на рынке, что вернет курс на уровень ниже 8 гривен. Нацбанк уже не раз демонстрировал, что в такой способ может снять девальвационное давление.

Не исключено, что НБУ не выйдет на межбанк с интервенцией, продолжит сохранять объемы резервов. Такое развитие событий возможно при отсутствии прогресса в переговорах с МВФ. Тогда к концу года спрос еще вырастит, да и валюты для удержания курса понадобится значительно больше. В ближайшие дни все прояснится. Если НБУ не выйдет на межбанк, значит, принято решение девальвировать гривну. Хотя летом возможен временный откат курса до уровня ниже 8 гривен даже без помощи регулятора, но это будет пауза перед рывком вверх.

Можно снизить фискальное давление на рынок и тогда спрос на наличную валюту будет падать. Но такой маневр не даст быстрого эффекта. В любом случае, уже к осени скупка налички активность будет терять.

Более сложно изменить структуру внешней торговли Украины. На текущий момент реально только одно — создать нормальные условия для экспорта продуктов питания. На мировом рынке продовольствие — тема номер один, а для нас — шанс сократить дефицит внешней торговли.

Но главное на текущий момент – продолжение сотрудничества с МВФ. От этого будет завесить многое на валютном рынке.

Опубликовано на minfin.com.ua 13 мая 2011, 16:49 Источник: Униан
Следить за новыми комментариями

Комментарии (1)

+
+10
Mikhail
Mikhail
13 мая 2011, 16:57
Киев
#
Арбузову сподобалася схема Стельмаха

Сподіватися, що незручні питання керівництву НБУ поставить прокурор або представник служби безпеки, теж не слід. Сергія Арбузова називають банкіром сім'ї Януковича. Це означає, що чиновників центробанку можуть допитати тільки після того, як президент вирішить змінити головного фінансиста.

Фото ukranews
На українському ринку безготівкової валюти 6, 10 і 11 травня виник дисбаланс. Частка операцій з доларами різко впала. Замість звичних 62% стало 38-44%.

Подібне зниження вже спостерігалося 10 січня, 14 березня, 5 квітня і 18-19 квітня. Проте в ці дні обсяги угод з недоларовими валютами були скромними.

У доларовому еквіваленті вони становили 230-368 мільйонів. Загальні обороти ринку в ці дні не перевищували 590 мільйонів, що майже дорівнює середньому значенню з початку 2011 року — трохи більше 500 мільйонів на день.

Однак 6 і 10 травня обсяг операцій був удвічі більшим, ніж у звичайний час: 990 і 971 мільйон доларів відповідно, з них недоларові валюти — 614 і 601 мільйон.

Ніхто з банкірів не зважився відкрито коментувати події, що відбуваються. В неофіційних розмовах відразу кілька скарбників банків кивають на НБУ. На їхню думку, нове керівництво регулятора з подвоєною силою почало використовувати стару схему, яка працювала ще при двох попередніх керівниках Нацбанку.

Схема полягає в тому, що НБУ купує євро, британські фунти і швейцарські франки за «вчорашнім» курсом. Курс євро він встановлює, орієнтуючись на Франкфуртський фіксинг — ціну цієї валюти на 13:00 за європейським часом попереднього дня.

Тож якщо котирування євро-долар на міжнародних ринках ідуть нижче вчорашнього фіксингу, банкам вигідно за наявні долари — клієнтські або свої — купити євро, щоб потім продати цю валюту НБУ за більш високим «вчорашнім» курсом.

У 2011 році схема принципово не змінилася, однак розширився набір валют, які регулятор купує в резерви. До традиційних євро і швейцарського франка кілька років тому додався британський фунт, а зовсім недавно — австралійський долар. Це вільноконвертовані валюти, які можна включати до складу резервів.

Здавалося б, до Нацбанку не може бути претензій. Поповнення резервів різними валютами — розумний крок. Він дозволяє хоч трохи застрахуватися від втрат, викликаних курсовими коливаннями євро, долара, швейцарського франка, британського фунта та інших валют на світових ринках.

Така тактика навіть принесла позитивні результати. На початок 2010 року 49,1% резервів НБУ перебувало в доларах, 36,3% — у євро, 9,4% — в англійських фунтах. Сьогоднішню пропорцію регулятор не оприлюднює, посилаючись на банківську таємницю. Однак цілком очевидно, що гроші, як і раніше, розміщені пропорційно.

До травня 2010 року франк, а до червня 2010 року євро і фунт постійно дешевшали, і НБУ купував їх у резерви. Проте з тих пір валюти переважно дорожчали.

Австралійський долар і зовсім росте в ціні з січня 2009 року. Отже, їх подорожчання компенсувало падіння вартості доларів США, які ще в 2004 році домінували в резервах. У перерахунку на долари НБУ навіть отримав прибуток від резервів.

Така політика на користь державі, якби не той самий механізм визначення ціни, за якою валюта скуповується в резерви. Якщо за один день євро, фунт, франк або австралійський долар різко дешевшають, виникає велика різниця в ціні.

З точки зору банкірів ця різниця становить дохід. Виходить, Нацбанк переплачує, і хтось цю переплату забирає собі. Однак з точки зору прокуратури і СБУ різниця між «вчорашнім» і «сьогоднішнім» курсами формує розмір збитку, завданого державі.

Причому йдеться про збиток в особливо великих розмірах. Так, у квітні НБУ купив у резерви неамериканської валюти на 1,1 мільярда доларів. Навіть якщо за кожен з придбаних грошових знаків він переплатив 1 копійку, виходить 11 мільйонів гривень.

Однак мова не про одну копійку. Тільки за 5 травня курс євро на міжнародних ринках впав з 1,49 долара до 1,45 долара, а наступного дня — з 1,4586 долара до 1,4312 долара. За два дні знецінення становило майже 4%.

Представники НБУ не раз говорили, що офіційний курс впритул наблизився до курсу, за яким вони проводять валютні інтервенції. 6 травня офіційний курс євро становив 11,8 гривні, 10 травня — 11,555 гривні. Зміна — усього 2,07%. Це, звичайно, не 4%, але різниця на кожній проданій НБУ сотні євро становить 24,5 гривні.

Отже, від продажу валюти НБУ за «вчорашнім» курсом хтось заробив сотні мільйонів гривень, якщо не більше. Як не крути, виникає привід для візиту прокурора в НБУ.

Є й інші приводи. Дохід від різниці на курсах отримує вузьке коло банків. Ще за попереднього керівника НБУ Володимира Стельмаха регулятор ретельно відбирав тих, у кого він може купувати євро, фунти і франки.

Напевно, завжди існувала посадова інструкція, яка описувала процес селекції. Однак кінцеве рішення приймалося за комплексом параметрів, серед яких — такі неоднозначні, як репутація, якість активів, підсумки перевірок.

При Стельмаху остаточне слово було за першим заступником голови Анатолієм Шаповаловим. Зараз відбором займається його наступник Юрій Колобов. На основі яких критеріїв відбувається допуск банків? Чи здійснюється він безкоштовно?

«Наш банк працює як звичайний, ми не допущені до таких речей і знаємо про них тільки за чутками», — приблизно такий коментар дали «ЕП» скарбники чотирьох банків з першої двадцятки установ. Офіційно коментувати запит не став ніхто.

Сподіватися, що незручні питання керівництву НБУ поставить прокурор або представник служби безпеки, теж не слід.

По-перше, главу регулятора Сергія Арбузова називають банкіром сім'ї Януковича. Це означає, що чиновників центробанку можуть допитати тільки після того, як президент вирішить змінити головного фінансиста.

По-друге, навіть без вищого заступництва ставити питання голові НБУ непросто. Обсяг його повноважень можна порівняти з повноваженнями прем'єра. Відтак, йому досить зробити один дзвінок, і контролер буде щасливий, що його не звільнять.

По-третє, НБУ завжди вміло прикривався аудиторськими висновками і розмаїтими інструкціями. Оскільки в інструкції написано, що валюта повинна купуватися за «вчорашньою» ціною, значить, операція законна.

Прокурор може хіба що наполягати на ухваленні нової інструкції, але виграти у змаганні з бюрократами з Інститутської у нього немає жодних шансів.

Написать комментарий

Чтобы оставить комментарий, нужно войти или зарегистрироваться
 
×
окно закроется через 20 секунд