ВХОД
Вернуться
12 декабря 2008, 17:16
Банкиры придумают защиту от невозвратов
Картинка www.credit4life.ru

Банкиры придумают защиту от невозвратов

В четвер банкіри, НБУ та уряд визначили основні способи, якими банки стануть реструктурувати проблемні кредити.

В якості «рятівних паличок» вибрали продовження термінів погашення кредитів на 5 років, перехід до виплат за схемою ануїтету (рівними частками) та впровадження grace period — відстрочки погашення основної суми боргу. Вони можуть використовуватися як поодинці, так і разом.

Також обговорювалися давно назрілі питання обмеження видачі банками валютних кредитів. Основна частка масових неповернень приходиться саме на валютні кредити. Хоча на це явище НБУ майже не реагував з кінця 2003 року.

За словами голови правління «Укрсоцбанку» Бориса Тимонькіна, в найближчому майбутньому всі перераховані механізми будуть оформлені в законопроект. Вже в п’ятницю банкіри, юристи, а також радники уряду Credit Suisse, «Ренесанс Капітал», Сергій Тигіпко і Олександр Гінзбург мають зібратися, аби через чотири-п’ять днів видати готовий текст.

З огляду на те, що НБУ не має права законодавчої ініціативи, вносити документ до парламенту, швидше за все, буде Кабмін. Він і візьме на себе відповідальність за сумнівні з точки зору закону і моралі пункти.

По-перше, банкіри просять НБУ пом’якшити вимоги нагляду і не понижувати в класі кредити, які будуть реструктуризовані з використанням нових механізмів.

Це ключовий пункт, тому що будь-яке погіршення в обслуговуванні кредиту означає погіршення якості. Це має призвести до зниження кредиту в класі надійності, а після цього — до внесення додаткової застави та зменшення прибутку банку на частину або на всю суму кредиту.

За словами голови правління банку «Форум» Ярослава Колесника, якщо НБУ не піде назустріч у цьому пункті, то акціонери банків не зможуть знайти грошей для поповнення капіталу установ.

А значить, банки потраплять під дію жорстких заходів, що прописані в постанові № 413. У загальних рисах, банк з недостатнім капіталом повинен бути проданий, об’єднаний з іншим або ліквідований.

Таким чином, банкіри просять НБУ порушити норми нагляду заради спільного виживання. Якщо це вдасться, то ризики стійкості банківської системи різко зростуть: частина капіталу буде існувати лише в уяві.

Поки що НБУ наполягає, аби банки самостійно шукали компроміс з позичальниками в питанні розстрочки виконання кредитних зобов’язань.

На думку голови дирекції банківського регулювання та нагляду НБУ Олександра Кірєєва, при пролонгації кредитів ефективним інструментом можуть стати державні гарантії уряду.

По-друге, банкіри просять внести до законопроекту пункт про заборону дострокового вилучення депозитів. Цей пункт означає, що банки розуміють: довіра до них вкрай низька і найближчими місяцями не відновиться. Отже залишається тільки один шлях — заборонити населенню забирати гроші.

Головна проблема банків

За даними Міжнародного бюро кредитних історій, станом на 11 грудня 2008 року частка проблемних кредитів становила 10,35%.

Разом з тим, за оцінками колекторських компаній, розмір проблемної заборгованості за кредитами, виданими фізичним особам, на даний момент складає близько 30 мільярдів гривень (14,6% загального кредитного портфелю).

Тривожні тенденції, за даними національного рейтингового агентства «Кредит-Рейтинг», спостерігалися ще в кінці третього кварталу.

«Зниження попиту на продукцію низки компаній на тлі посилення вимог банків до кредитоспроможності позичальників істотно знизило можливості рефінансування раніше виданих кредитів і призвело до погіршення якості кредитних портфелів», — відзначили експерти агентства.

Таким чином, темпи приросту простроченої і сумнівної заборгованості перевищили темпи збільшення кредитного портфеля в усіх базових галузях економіки.

За даними рейтингового агентства, на початок жовтня найбільший приріст проблемних кредитів спостерігався у переробній промисловості (279 млн. грн.), торгівлі (291 млн. грн.), будівництві (125 млн. грн.), операціях з нерухомістю (90 млн. грн. ), транспорті (110 млн. грн.) і сільському господарстві (107 млн. грн.).

Сьогодні на офіційному сайті майже кожного великого банку з’явився розділ, присвячений продажу заставного майна. Машинами торгують «ПриватБанк», «Райффайзен Банк Аваль» і багато хто з інших установ.

На сторінках сайтів виставлені нерухомість, автомобілі, обладнання. Люди і підприємства, які взяли валютні кредити до кризи, не змогли їх обслуговувати після девальвації гривні на 60%. Наприклад, на сайті «Райффайзен Банку Аваль» продається макаронна фабрика в центрі Києва.

Поки що переліки майна на продаж невеликі, однак піку «скидання» застав очікують у лютому-березні. Саме тоді багато хто з позичальників прийме рішення переїхати з власних квартир та їздити громадським транспортом.

Якщо, звичайно, до того часу банки не придумають ефективні механізми реструктуризації заборгованості.

На думку Кірєєва, вихід треба шукати не в продажу застави. Головний наглядач країни вважає, що ефективність реалізації застав може виявитися низькою.

«Зараз найкращий спосіб — це реструктуризація кредитів … З нашими правилами реалізації застав, це дуже багато і юридичних витрат. Збитків буде більше, ніж від розстрочки», — зазначив він.

Точка зору банків

Сьогодні, за оцінкою фахівців OTP Bank, в особливій групі ризику для банків знаходяться фізичні особи, які мають кредити в іноземній валюті, оскільки курси, і євро, і долара США серйозно підскочили.

Серед основних чинників вже зафіксованих неповернень: втрата роботи, скорочення зарплати і проблеми бізнесу.

Заступник голови правління ВАТ «Ощадбанк» Олександр Гришко підтверджує, що на сьогодні найбільш актуальні кредитні ризики пов’язані з курсом долара, коли клієнт на 50% збільшує свої витрати з обслуговування боргу.

«Припустимо: через шість місяців або раніше курс долара повернеться в колишні кордони. Але де гарантія, що клієнт — фізособа — буде отримувати колишні доходи і не опиниться в числі безробітних?» — Зазначив він.

У разі затяжної рецесії, на думку Гришко, будь-який клієнт може опинитися в зоні ризику. Ризики підприємства поширюються на його працівників: це своєрідна ланцюгова реакція. У першу чергу, постраждають утримувачі авто- та іпотечних кредитів: з них великі суми і, відповідно, фінансове навантаження на клієнта.

Сьогодні, за словами експерта, в основному, фіксуються неповернення й затримки з автокредитування в позичальників із середнім рівнем доходів: перш за все, працівників підприємств з «історично» високою зарплатою, які вже три місяці не отримують преміальні та інші види добавок до зарплати.

«Це явище поки що не несе реальних загроз. Все залежить від рівня капіталізації банку та розміру проблемної заборгованості», — вважає заступник голови «Ощадбанку» і підкреслює: у нього в установі лише 15% кредитного портфеля видано в іноземній валюті, тому ризики мінімальні.

Однак в цілому по банківській системі валютні кредити становлять 58,3%. А в сегменті населення — 69,6%.

«На жаль, сьогодні склалася така ситуація, коли буквально кожен позичальник сумнівається у своїй платоспроможності. Населення стурбоване, чи зможе воно й надалі обслуговувати свої кредити. Хоча поки що ми не бачимо тенденції до збільшення кількості людей, які не можуть обслуговувати позику. Звичайно, ми розуміємо, що в багатьох можливе скорочення доходів, але це не буде мати масовий характер», — відзначила заступник голови правління банку «Хрещатик» Ірина Скірчук .

На її думку, підвищення процентної ставки за кредитами фізичних осіб — дуже складне питання, адже зрозуміло, що сьогодні існує ризик клієнта загнати в кут, коли він просто не зможе обслуговувати кредит.

За словами проект-менеджера департаменту управління ризиками VAB Банку Євгена Матроса, банк при видачі кредитів орієнтувався на позичальників з більш високими доходами. Однак для деяких клієнтів, які отримали кредити у валюті, навіть великі застереження виявилися недостатніми.

«На жаль, ми констатуємо зростання звернень клієнтів за реструктуризацією. За нашими оцінками, за реструктуризацією також звертаються деякі клієнти, у яких з платоспроможністю відмінна ситуація. Це означає, що певна частка клієнтів побоюється погіршення ситуації», — зазначив він.

За словами Матроса, VAB Банк враховує негативні очікування по росту простроченої заборгованості та зростання звернень за реструктуризацією та розробляє механізми реструктуризації заборгованості.

«На жаль, в рамках одного банку таких механізмів насправді не дуже багато (подовження термінів, переклад схеми погашення в ануїтет…). Ситуація може призвести до серйозних неприємностей на ринку кредитування. Тому, як можна швидше, необхідне створення дієвого механізму підтримки позичальників у рамках клієнт — банк — держава», — вважає експерт, що вважається одним з трьох кращих «ризиковиків» в Україні.

OTP Bank також розробляє програму із запобігання неповернень та відмов обслуговувати кредити. Фахівці банку також вважають, що необхідно вносити відповідні зміни до нормативної бази НБУ.

«І чим швидше вони будуть прийняті, тим краще. Стійкість системи залежить від контрзаходів, які мають на меті протистояти кризовим явищам. Якщо вони будуть адекватними, тоді банківська система вистоїть», — наголосили вони.

Що роблять банкіри

Нацбанк, АУБ і КБС, схоже, опрацьовують абсолютно всі можливі варіанти. На днях Асоціація українських банків через пошту НБУ розіслала перелік законопроектів у сфері діяльності банків, які вважає першочерговими.

Усі вони зареєстровані у Верховній Раді, і знаходяться в обробці комітету з питань фінансів і банківської діяльності.

Всього законопроектів 22. Вони стосуються нагляду, валютного регулювання, фінансового моніторингу, цінних паперів, охорони безпеки, будівництва, а також роботи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, правління і Ради НБУ.

Порушені навіть такі пікантні теми, як націоналізація, факторинг, операції з векселями та заборону в односторонньому порядку змінювати умови кредитного договору (це явно стосується банків).

Вже давно можна загубитися, скільки разів з жовтня представники НБУ зустрічалися з банкірами, АУБ та іншими «зацікавленими особами». В четвер, наприклад, Володимир Стельмах спілкувався з головою Асоціації Олександром Сугоняко.

Про що йшла мова, майже невідомо. За підсумками зустрічі пролунало заїжджене гасло про те, що курс гривні завищений, а основна причина занадто великої девальвації — паніка і спекуляції.

Втім, банкіри назвали кілька «гарячих» тем. Перша: вони визнали, що занадто ризиковано кредитувати будівельників, якщо в галузі збережуться монополізм і надприбутки.

Друга: вже не вперше підняте питання використання валютного свопу з НБУ. Суть операції в тому, що банк може не продавати наявну в нього валюту, а на час обміняти її на рефінансування. Хоча, здавалося б, чому не продати, якщо мова йде про спекуляції?

Банкіри також оприлюднили своє ставлення до методів, які міністр фінансів Віктор Пинзеник запропонував для врегулювання проблемної заборгованості.

Вони тонко відкинули напрацювання міністра, заявивши, що ніде брати гроші на покриття збитків, які виникнуть при реструктуризації кредитів за «схемою Пинзеника».

Хоча, звичайно ж, це не зовсім так. 11 грудня керівник Swedbank та радник прем’єр-міністра Сергій Тигіпко повідомив, що для докапіталізаціі банків може знадобитися 6 мільярдів доларів, і їх є де взяти. За його словами, резервом для цього можуть стати кошти МВФ.

Курсові «понти»

Останнім часом банкіри стали напрочуд часто використовувати те, що називається «понти». Один за одним вони через ЗМІ закидають твердження, що ось-ось гривня знову почне зміцнюватися, і дійде ледь не до 5 гривень за долар.

Постійно про це говорять самі представники НБУ. Наприклад, на цьому тижні вони обіцяли обвалити гривню з необґрунтовано високих рівнів. Замість цього курс продовжує повзти вгору. В останній тиждень до пропаганди долучилися деякі представники комерційних банків.

Можна зрозуміти, чому це відбувається. Саме девальвація спровокувала основну частину неповернень, і буде стимулювати її далі. Тигіпко зізнався, що при конвертації валютних кредитів у гривневі може бути прийнятний курс на рівні 6,1—6,3 гривні за долар.

Теперішній курс 7,5 гривні за долар колишній керівник НБУ вважає несправедливим. Але він запропонував розділити зміну курсу на три частини і розподілити кредитні ризики між позичальником, банком і державою в особі НБУ чи Кабміну.

«Це могло би бути розумно й тоді це працювало би, навіть за поточним курсуом Тому що люди витримали би 6,1—6,3 гривні за долар», — сказав він у четвер, обговорюючи ідею Пинзеника перекладати валютні кредити у гривневі.

Втім, за словами представника банку «Хрещатик Ірини Скірчук „, малоймовірно, що уряд буде вимагати перевести кредити з долара в гривню.

“Думаю, банки швидше підуть на поступки і розроблять різні програми лояльності для своїх клієнтів. Оскільки кредитно-фінансові установи не ломбарди, щоб віднімати і продавати вживану техніку, автомобілі … Банки не зацікавлені продавати заставне майно„, — наголосила вона.

“Банки в жодному разі не зацікавлені у вилученні майна», — погодився сам Тигіпко.

В реальності ж, всі подібні прогнози — не більше, ніж спроба видати бажане за дійсне. Як і пророкування, що девальвація продовжиться до 8—8,5 гривень за долар.

Самі банкіри визнають, що 7,5 гривень за долар є найбільш компромісним рівнем. Попиту на валюту немає, тому що населення не хоче купувати долари за 7,5 гривень. Але й продавати валюту воно не поспішає. Банки теж: у грудні на них буквально посипався дощ гривні з держбюджету.

Ці гроші не йдуть на валютний ринок і поки що залишаються всередині системи. Це єдине спасіння для НБУ, який, за домовленістю з МВФ, цього року вже не може продати багато валюти з резервів.

Отже, до кінця цього року курс гривні вже навряд чи зміцниться вище 7,5 гривень за долар. А значить, банкам таки доведеться шукати способи боротися з потенційною хвилею неповернень.

Следить за новыми комментариями

Написать комментарий

Чтобы оставить комментарий, нужно войти или зарегистрироваться
 
×
окно закроется через 20 секунд